Склад і структура податкової системи України

Податок на спадщину – різновид податку на багатство, яким у кумулятивній сумі оподатковується все майно (власність) небіжчика, залишене на момент смерті з урахуванням вартості дарувань, зроблених в останні сім років життя. При цьому вартість дарувань, одержаних протягом року, не повинна перевищувати 3 тис. ф. ст. Ставка податку на спадщину становить 40% вартості майна, що перевищує 150 тис. ф. ст. Податок справляється з суми активів за вирахуванням особистих зобов’язань покійного.

Податок на додану вартість був запроваджений у 1973 р. як фіскальна  умова членства Великої Британії в Європейському Союзі. Ставки податку: 0, 8, 17,5%. Звільнені від ПДВ земля, поштові, страхові та фінансові послуги, освіта і охорона здоров’я, гральний бізнес і лотереї, професійні спілки (тред-юніони), спортивні змагання, твори  мистецтва, ритуальні послуги. До товарів  з нульовою ставкою відносяться  продукти харчування, ліки, книги і  журнали, вугілля, газ та електрична енергія, житлове будівництво, дитяча одежа і взуття, золото, цінні  папери, транспортні послуги. Ставка 8% поширюється на послуги по постачанню паливом та електроенергією підприємств  і організацій некомерційного характеру.

Акцизами оподатковуються алкогольні напої, нафтопродукти, тютюнові вироби, транспортні засоби. Акциз на спиртні напої та пальне стягується в твердих сумах на одиницю проданого товару, акциз на тютюнові вироби встановлений у формі процентної надбавки (10 – 30%) до ціни товару.

Мито у відповідності  з режимом митного роззброєння  в межах Європейського Союзу (ЄС) не поширюється на імпорт із країн-партнерів  по ЄС. Але по відношенню до країн, які  не входять до ЄС, діє спільний зовнішній  митний тариф, що захищає внутрішній ринок ЄС. Суми, зібрані через  спільний тариф, минаючи державний  бюджет Великої Британії, перераховуються  в бюджет ЄС. Країнам Африки, Карибського  моря та Тихоокеанського басейну, асоційованим із ЄС за так званою Ломейською конвенцією, дозволено безмитне ввезення на митну  територію ЄС всіх промислових товарів  і більшості сільськогосподарської  продукції.

До непрямих податків відносяться  також податки на гральний бізнес, кінні верхогони, собачі перегони.

Гербові збори справляються в твердих сумах або за адвалерним принципом при оформленні документів на цивільно-правові угоди. Необхідним реквізитом юридичних і комерційних  документів є марка або штамп  про сплату гербового збору, що тим  самим засвідчує законність трансакції. Ставка гербового збору на право передачі власності вартістю понад 60 тис. ф. ст. (менші суми звільнені від гербових зборів) становить 1% від вартості, зазначеної в угоді.

Основу місцевого оподаткування  складає муніципальний податок – податок на майно. Справляється з власників і орендарів нерухомого майна, вартість якого оцінюється один раз у 10 років, та в залежності від кількості членів родини, проживаючих за одною адресою. В кожному з регіонів країни установлені свої норми оподаткування, тому ставки податку значно диференційовані [3, c. 112].

Найбільш значними подіями  в розвитку сучасної податкової системи  Італії стали реформи 1973–1974 рр. та 1988 р. Перша була проведена з метою  модернізувати структуру й адміністрування  національної податкової системи у  відповідності з вимогами Європейського  Союзу, друга внесла зміни в оподаткування  доходів фізичних і юридичних  осіб.

Прибутковий податок з  фізичних осіб резиденти сплачують  із усіх видів доходів, одержаних  в Італії і за кордоном, нерезиденти  – лише з доходів, одержаних в  Італії.

Податок на нерухоме майно  справляється на основі кадастрових  оцінок, котрі переглядаються кожні 10 років. Норми оподаткування диференційовані  в залежності від характеру експлуатації майна. Так, здані в оренду, належні  державі, зайняті під будівництво  землі не оподатковуються. Якщо земельна ділянка або будівля не використовуються за призначенням, кадастрова оцінка збільшується за установленою системою коефіцієнтів (максимально до 300%).

Прибутковий податок на капітал  справляється в момент і по місцю  одержання доходу. Він поширюється  на депозитні рахунки в банках, проценти по позиках, доходи від цінних паперів, лотерейні виграші. Проценти по банківських рахунках оподатковуються за ставкою 25%; по облігаціях, по бонах і кредитних сертифікатах – 12,5%; по іноземних позиках – 30%.

Податок на трудові доходи осіб працюючих за наймом поширюється  на заробітну плату, компенсації, винагороди, доплати та ін.; осіб вільних професій – на гонорари, доходи від оплати послуг, виручку від продажу витворів мистецтва і т. ін.

Податок на додану вартість справляється в Італії за диференційованою шкалою ставок: 2% (пільгова), 9% (основна), 18% і 38% (підвищені), 0,8% (експортна). Пільгова ставка поширюється на продукти харчування першої необхідності (хліб, молоко та ін.), а також газети і журнали, підвищена  – на предмети розкоші (ювелірні вироби, спортивні автомобілі, хутра).

Акцизи поширюються на звичайне коло товарів: нафтопродукти, тютюнові вироби, сірники, алкогольні напої, цукор, електроенергію.

Об’єкт податку з спадщини та дарувань – ринкова вартість майна, що змінює власника у випадку  смерті або в результаті дарування. Шкала ставок побудована за принципом  так званої подвійної прогресії, тобто знаходиться в залежності як від вартості спадщини або дарування, так і від степені спорідненості  з тими, у власність яких переходить майно. Ставки податку з загальної  вартості майна знаходяться в  діапазоні від 3 до 27. Ставки податку  для рідні: брати і сестри –  від 3 до 25%; родичі 3-ї та 4-ї степені (двоюрідні, племінники) – від 3 до 27%; інші родичі та особи – від 6 до 33% [3, c. 190].

2. Напрямки реформування податкової системи України

Реформування податкової системи проводитиметься до 2015 року виходячи із стратегічних цілей – побудови соціально–орієнтованої конкурентоспроможної ринкової економіки та інтеграції у європейське співтовариство відповідно до положень Конституції України, Універсалу національної єдності, завдань, передбачених проектом Державної програми економічного і соціального розвитку на 2007 рік, а також Прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008 – 2013 роки, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2006 р. N 1359.

В Україні створено податкову  систему, яка за своїм складом  та структурою подібна до податкових систем розвинутих європейських країн. Закони з питань оподаткування розроблено з урахуванням норм європейського податкового законодавства, а також аспектів податкової політики ГАТТ/СОТ та інших міжнародних економічних організацій.

На відміну від країн  ЄС податкова система України  не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню економічної  активності суб'єктів господарювання [17, c. 349].

Основними завданнями реформування податкової системи України є  зниження податкового навантаження на економіку. У результаті здійснення послідовних заходів, спрямованих  на виконання цього завдання, зменшено ставки таких основних податків, як на додану вартість – з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 %; з 1 січня 2014 року - 17 %, на прибуток підприємств – з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 %; з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 %; з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 %; з 1 січня 2014 року - 16 %.

Недоліки податкової системи:

1. Податкова система характеризується передусім фіскальною спрямованістю. Водночас її регулююча функція не зорієнтована на стале економічне зростання.
2. Нормативно-правова база оподаткування є складною, неоднорідною та нестабільною, а окремі законодавчі норми – недостатньо узгоджені, інколи суперечливі.
3. Застосування спрощеного режиму оподаткування суб'єктів малого підприємництва з урахуванням позитивних чинників (активізація підприємницької діяльності, створення нових робочих місць, стимулювання раціонального використання ресурсів, зменшення витрат на адміністрування податків) призвело до викривлення мотивації підприємницької діяльності, зокрема незаінтересованість суб'єктів господарювання у зміні свого статусу як суб'єктів, що уповільнює їх розвиток та зростання обсягів діяльності; створення умов для побудови схем уникнення оподаткування внаслідок нечіткого законодавчого регулювання спрощеної системи оподаткування.
4. Витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння.
5. Система митно-тарифного регулювання не дає змоги оперативно реагувати на зміни кон'юнктури світового ринку, а також торговельних режимів в інших державах та структури економіки в Україні.

Зазначені недоліки призвели до таких проблем системного характеру  у податковій системі, як:

1. Податкова заборгованість платників перед бюджетом та державними цільовими фондами, що зумовлено: відсутністю ефективних механізмів, які забезпечують відповідальність суб'єктів господарювання за виконання своїх фінансових зобов'язань.
2. Бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ.
3. Ухилення від оподаткування. Ця проблема є однією з найгостріших в Україні. На масштаби ухилення від сплати податків впливає високий рівень податкових ставок, нерівномірний розподіл податкового </s