Рынок корпоративных ценных бумаг

Не були стимулом у  поліпшенні інвестиційного клімату  в Україні й:

- дестабілізація політичної ситуації, обумовлена перевиборами парламенту, зміною уряду країни та низкою  політичних скандалів;

- збільшення кількості  корпоративних скандалів в Україні  та неприйняття Закону України  “Про акціонерні товариства”,  який повинен стати корпоративним законодавчим актом якісно нового рівня та врегулювати ті “білі плями” чинного законодавства, які стимулюють зловживання у сфері корпоративного управління.

В такій ситуації діяльність Української фондової біржі у 2002 році була перш за все спрямована на розвиток нових біржових послуг, вдосконалення законодавчої та нормативної бази України, що має забезпечити поступове зосередження торгівлі цінними паперами на організаційно оформленому ринку, появу нових фінансових інструментів.

Державна комісія з цінних паперів та фондовому ринку сумісно із агентством США з міжнародного розвитку та Financial Markets International Inc. організували Стратегічну групу з питань розвитку фондового ринку України. Результатом роботи стратегічної групи став документ під назвою „Програма розвитку фондового ринку України на 2001-2995 рр.”. В цьому документі розглянуті підсумки розвитку фондового ринку України та запропоновані перспективні заходи щодо розвитку цього ринку в наступні роки.

Головною метою функціонування та розвитку фондового ринку в Україні повинно стати залучення інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та забезпечення дальшого зростання виробництва.

Удосконалення системи  регулювання ринку цінних паперів  в Україні потребує [4, с. 357]:

• визначення пріоритетів державної політики на фондовому ринку та розроблення заходів щодо його дальшого розвитку;
• забезпечення єдиного підходу до регулювання діяльності на фондовому ринку як банківських, так і небанківських фінансова установ;
• розширення повноважень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо регулювання діяльності небанківських фінансових установ;
• оптимізації державного регулювання фондового ринку та розвитку саморегулювання, посилення контролю за дотриманням учасниками фондового ринку регулятивних вимог поступової передачі саморегулівним організаціям (СРО) професійних учасників фондового ринку частини повноважень щодо передліцензійної роботи, проведення моніторингу діяльності своїх членів, підготовки, перепідготовки та попередньої сертифікації фахівців;
• підвищення вимог до ліцензування професійних учасників фондового ринку;
• розроблення програми оперативних дій щодо регулювання фондового ринку в разі фінансової кризи;
• спрямування зусиль Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку переважно на регулювання відкритого обігу цінних паперів;
• створення системи контролю за торгівлею цінними паперами за участю афілійованих осіб;
• забезпечення правового захисту працівників Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які здійснюють правозастосовчі функції;
• розроблення та запровадження ефективної системи обміну інформацією між державними органами, що здійснюють регулювання і контроль на фондовому ринку;
• створення єдиної бази даних про акціонерні товариства.

Розвиток корпоративного управління потребує [4, с. 359]:

• удосконалення системи розкриття інформації про вартість цінних паперів та об'єкти інвестування через інструменти фондового ринку;
• вжиття заходів щодо розкриття інформації про інвесторів, які придбавають великі і контрольні пакети акцій, у першу чергу тих підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, монополістів, банків та страхових компаній;
• створення умов для переведення боргу та зобов'язань підприємств у цінні папери;
• запровадження нових фінансових інструментів для поліпшення умов інвестування;
• встановлення ефективних механізмів захисту інвесторів, у тому числі запровадження норми колективного позову;
• розроблення нормативно-правових актів щодо врегулювання процедури отримання інвесторами доходів від володіння корпоративними правами.

Розвиток інститутів сумісного інвестування потребує [4, с. 359]:

• приведення українського законодавства про інститути сумісного інвестування у відповідність із законодавством країн Європейського Союзу;
• визначення діяльності з управління активами інститутів сумісного інвестування і недержавних пенсійних фондів як виключної;
• проведення моніторингу трансформації (ліквідації, реорганізації, перетворення) інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній, оперативне реагування на проблеми, які виникатимуть під час такої трансформації;
• здійснення заходів щодо формування у населення позитивного сприйняття діяльності нових інститутів сумісного інвестування.

Ліквідний, надійний та прозорий фондовий ринок має забезпечити реалізацію національних інтересів України, сприяти зміцненню економічного суверенітету шляхом:

• сприяння надходженню інвестицій у реальний сектор економіки;
• створення ефективної системи захисту прав і інтересів інвесторів, як вітчизняних, так і іноземних;
• створення сприятливих умов для розвитку інститутів спільного інвестування, в тому числі недержавних пенсійних фондів;
• розбудови сучасної надійної системи виконання угод з цінними паперами та обліку права власності на цінні папери;
• розбудови ефективної системи організованої торгівлі, яка має визначати ринкову вартість цінних паперів вітчизняних емітентів;
• концентрації і централізації торгівлі корпоративними цінними паперами українських емітентів на організованому ринку на засадах конструктивної конкуренції та інновацій;
• створення умов для підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України з дальшою цивілізованою його інтеграцією в міжнародні ринки капіталу;
• гармонізації політики держави на фондовому ринку з грошово-кредитною, валютною і бюджетно-податковою політикою з метою розвитку фондового ринку України.

Спеціалісти, які розробили програму, вважають, що Україні потрібен ліквідний, надійний, прозорий та ефективно працюючий фондовий ринок, який може забезпечити реалізацію національних інтересів України та буде сприяти украпленню її економічного суверенітету.

В документі сказано, що фондовий ринок України за ступенем зрілості та ризикам належить до ринків, які знаходяться на початкових стадіях формування та росту. Йому доводиться конкурувати за обсяги інвестиційних ресурсів із іншими фондовими ринками, які розвиваються. У зв’язку із цим підвищення конкурентоспроможності українського фондового ринку та цивілізована інтеграція із міжнародними ринками капіталу повинні стати пріоритетами державної політики на фондовому ринку України.

Розроблена стратегічною групою Програма не є законодавчим та державним документом, це, перш за все, пропозиції найбільш досвідчених спеціалістів про шляхи розвитку фондового ринку України. Тепер необхідно організувати державну підтримку заходів з реалізації усього корисного, що є в цій Програмі.

Висновки

Розглянувши особливості  розвитку українського фондового ринку, який є переважно ринком корпоративних  цінних паперів, можна зробити наступні висновки:

• успішне функціонування економіки у сучасних умовах неможливе без розвинутого та стійкого фондового ринку. Розвиток ринку цінних паперів – це своєрідний індикатор лібералізації економіки й успішного проведення ринкових реформ;
• ринок цінних паперів є багатоаспектною соціально-економічною системою, на основі якої функціонує ринкова економіка в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню достатку кожної людини шляхом володіння і вільного розпорядження цінними паперами, психологічній готовності населення до ринкових відносин;
• організаційну форму ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами - акціями, облігаціями, зобов’язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов’язаними із рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей, називають фондовою біржею;
• фондова біржа – це спеціалізована організація, яка об’єднує професійних учасників ринку цінних паперів в одному приміщенні для проведення торгів, створює умови для концентрації попиту й пропозиції та підвищення ліквідності ринку в цілому;
• фондовий ринок є перш за все ринком цінних паперів різних корпорацій. Цінний папір не є грошима та матеріальним товаром. Його цінність полягає в особливих правах і доходах, які вона може дати власнику і в тому числі за рахунок перепродажу. Особливість цінного паперу, як форми існування капіталу, полягає у тому, що у власника капіталу сам капітал відсутній, він переданий емітенту, замість нього є певні права на нього і ці права зафіксовані шляхом випуску та покупки фінансового документа у формі цінного паперу;
• випуск в обіг великої кількості корпоративних цінних паперів призвів до того, що вже зараз український ринок цінних паперів за показником відношення обсягу капіталізації ринку до валового внутрішнього продукту наближається до рівня фондових ринків країн Центральної Європи – Чехії, Словаччини, Польщі;
• в сучасній термінології світового фондового ринку допуск цінних паперів до обігу та котирування на фондовій біржі з наступною процедурою підтримки курсу цінних папері називається лістингом;
• протягом майже п’ятисотрічної історії розвитку фондового ринку були відпрацьовані загальноприйняті вимоги до емітентів та їх цінних паперів, а також умови і механізм здійснення допуску до котирування цінних паперів на біржі. Вони спрямовані перш за все на захист прав інвесторів і покликані захищати їх інтереси від негативних наслідків фінансово-економічної діяльності емітентів, тобто звести ризик при покупці цінних паперів до мінімуму;
• інститут сумісного інвестування – це корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який здійснює діяльність, пов’язану із об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів із метою отримання прибутку від вкладання їх в цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість;
• для створення умов нормального функціонування інститутів сумісного інвестування повинні бути прийняті нормативно-правові акти, передбачені новим законодавством про такі інститути;
• за останні роки на фондовому ринку України відбулися істотні зміни, які полягають у тому, що створені основні елементи інфраструктури фондового ринку, значно розширене правове поле регулювання фондового ринку, в результаті проведення приватизації утворені десятки тисяч нових акціонерних товариств, створена індустрія сумісного інвестування тощо;
• головною метою функціонування та розвитку фондового ринку в Україні повинно стати залучення інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та забезпечення дальшого зростання виробництва;
• Україні потрібен ліквідний, надійний, прозорий та ефективно працюючий фондовий ринок, який може забезпечити реалізацію національних інтересів України та буде сприяти украпленню її економічного суверенітету.

Список використаної літератури

1. Бороздин П. Ю. Ценные бумаги и фондовый рынок. Учебное пособие. – М.: Институт экономики и права, 1994. – 267 с.
2. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища шк., 1995. – 471 с.
3. Калина А. В. и др. Рынок ценных бумаг (теорія и практика): Учебное пособие / МАУП. – К., 1997. – 215 с.
4. Кравченко Ю. Я. Рынок ценных бумаг: Курс лекцій. – К.: Вира-Р., 2002. – 365 с.
5. Мельник В. А. Ринок цінних паперів: Довідник керівника підприємства. Спец. випуск. – К.: А. Л. Д., Віра-Р, 1998. – 551 с.
6. Мендрул О. Г., Шевчук І. А. Ринок цінних паперів. Навчальний посібник / КНЕУ. – К., 1998. – 150 с.
7. Миркин Я. М. Ценные бумаги и фондовый рынок М.: Перспектива, 1995. – 422 с.
8. Мусатов В. И. Фондовый рынок: инструменты и механизмы. – М.: Международные отношения. – 1994. – 322 с.
9. Оскольський В. В. Ринок цінних паперів України: проблеми функціонування і розвитку. – К.: КСУ, 1996. – 147 с.
10. Павлов В. І. Кривов’язюк І. В. Ринок цінних паперів: Курс лекцій. Навчальний посібник. – Луцьк: Надстир’я, 1999. – 340 с.
11. Ринок цінних паперів та фондова біржа: Навчальний посібник для самостійного вивч. дисципліни. – Л., 2002. – 79 с.
12. Савченко В. Д. Практичний посібник з організації біржової діяльності / В. Д. Савченко, Г. Ю. Білоусько; Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2001. – 177 с.
13. Статистичний щорічник України за 2001 р. / Держкомстат України. – К.: Техніка, 2002. – 644 с.
14. Фондовий ринок України. Навчальний посібник / Керівник авт. кол. В.В. Оскольський – Київ: Українська фондова біржа – вид-во “Скарбниця”, 1994. – 512 с.
15. Шапран В. С. Місце цінних паперів у економічній системі України, чи придатна для нас російська методика // Фондовий ринок. – 2002. - №23. – С. 14 – 17.
16. Http: // www.ukrse.kiev.ua./analytics/.