Рынок корпоративных ценных бумаг

Зміст

 

 

 

 

Вступ

 

Перехід України від централізованої планової економіки до ринкової викликає лавиноподібну зміну відносин власності, змінює структуру і механізм функціонування багатьох господарюючих суб’єктів. В результаті істотно змінюються форми фінансових зв’язків між різними суб’єктами, виникають нові, не використовувані плановою економікою, інструменти, з якими доводиться мати справу практично усім учасникам ринку, включаючи і різні державні органи.

Суб’єкти ринкових відносин приймають на себе різні зобов’язання і ці зобов’язання часто приймають  форму цінних паперів, закріплюються  шляхом випуску або оформлення передачі цінних паперів. Взаємні зобов’язання та отримані в результаті права держави, підприємців та фізичних осіб, оформлені у вигляді цінних паперів, можуть гарантувати стійкість економічної системи суспільства. Разом із тим стан ринку цінних паперів може відображати стан самої економічної системи, може призводити навіть до певних потрясінь у різних масштабах.

В умовах ринкової економіки  цінні папери посідають важливе  місце у платіжному обороті кожної держави. Завдяки випуску та обігу  цінних паперів забезпечуються інвестиційні процеси, автоматичне переливання засобів у найбільш ефективні галузі та підгалузі народного господарства, в першу чергу і на ринкових умовах кошти можуть отримати найбільш життєздатні та прибуткові ринкові структури (підприємства і фірми).

У фінансовій системі  держави ринок цінних паперів посідає важливе місце, є її складовою частиною зі своєю організаційно-функціональною специфікою, зі своєю інфраструктурою. Це у певній мірі стосується і фінансової системи України. В країні все більше стверджуються ринкові відносини. І незаперечна теза про те, що ринок цінних паперів є серцевиною економіки, все більше матеріалізується в українському бутті.

Як показав досвід поки ще короткого існування України як незалежної держави, найважливішим засобом відновлення та розвитку ринкових засобів господарювання є цінні папери, які забезпечують на цьому етапі передачу власності із рук держави у приватні руки, фіксують право власності на капітал у різних його формах.

Ринок цінних паперів  почав формуватися і розвиватися в Україні нещодавно. Перехід до ринкових відносин, формування в країні нових механізмів управління та регулювання економіки, початок і розвиток приватизації, водночас складне економічне і фінансове становище – усі ці та багато інших чинників вплинули на становлення цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого ринку цінних паперів, регульованого державою та інтегрованого у світові фондові ринки. Отож, і маємо, як негативні його ознаки, низько ліквідні цінні папери українських підприємств, слабку довіру до держави, низьку ефективність взаємодії у його межах. З іншого боку, фондовий ринок України дозволив тим підприємствам, які бажають працювати, залучити додаткові кошти на розвиток, створити сучасну структуру власності та фінансові активи в країні, надати процесам реформування більш стійкого й динамічного характеру.

Ринок цінних паперів  будь-якої держави і України зокрема  є перш за все ринком цінних паперів  різних корпорацій. Цей ринок забезпечує колективну оцінку різноманітними учасниками ринку вартості активів кожної корпорації, акції яких фігурують на ринку, їх ймовірної прибутковості та перспективності. Усе це зумовлює актуальність теми, яку обрано для написання даної курсової роботи.

Метою написання роботи є дослідження сучасного стану ринку корпоративних цінних паперів в Україні.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є ринок корпоративних цінних паперів як основний сегмент фондового ринку в Україні.

При написанні курсової роботи було поставлено наступні завдання:

1. дати загальну характеристику ринку цінних паперів, зокрема:
• розглянути сутність ринку цінних паперів як обов’язкового елементу ринкової економіки;
• визначити роль фондової біржі у функціонуванні ринку цінних паперів України;
2. дослідити основні елементи ринку корпоративних цінних паперів в Україні, а саме:
• дати характеристику цінним паперам, що обертаються на ринку корпоративних цінних паперів;
• розглянути умови допуску цінних паперів корпорацій до обігу та котирування на фондовій біржі;
• вивчити особливості діяльності інститутів сумісного інвестування на ринку корпоративних цінних паперів України;
3. визначити перспективи подальшого розвитку ринку корпоративних цінних паперів в Україні.

Відповідно до поставлених  завдань побудовано і структуру даної курсової роботи, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків та сприску використаної літератури.

Інформаційною базою при написанні даної курсової роботи слугували вітчизняні та закордонні учбові та методичні видання, матеріали періодичних видань, а також статистичні дані щодо даної теми.

 

1. Загальна характеристика  ринку цінних паперів

1.1. Ринок цінних паперів як  обов’язковий елемент ринкової  економіки

 

Розвиток економіки будь-якої держави  обов’язково вимагає, щоб були забезпечені  можливості мобілізації, розподілу  та перерозподілу фінансових ресурсів, капіталів, часто в крупних та дуже крупних обсягах.

Успішне функціонування економіки у сучасних умовах неможливе без розвинутого  та стійкого фондового ринку. Розвиток ринку цінних паперів – це своєрідний індикатор лібералізації економіки  й успішного проведення ринкових реформ.

Ринок цінних паперів є багатоаспектною соціально-економічною системою, на основі якої функціонує ринкова економіка в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню достатку кожної людини шляхом володіння і вільного розпорядження цінними паперами, психологічній готовності населення до ринкових відносин [14, с. 3].

Розвиток  економіки постійно вимагає мобілізації, розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів. У будь-якій країні, де економіка функціонує ефективно, цей процес здійснюється на ринку фінансових ресурсів. Значне місце у структурі фінансового ринку посідає фондовий ринок, або ринок цінних паперів (рис. 1).

Таким чином, бачимо, що фондовий ринок охоплює (об’єднує) частину кредитного ринку (зокрема, ринок позикових боргових інструментів, або ринок боргових зобов’язань) і повністю ринок інструментів власності. Іншими словами, цей ринок інтегрує операції щодо випуску та обігу боргових інструментів (облігацій, векселів, сертифікатів), інструментів власності (всіх видів акцій), а також їхніх похідних (опціонів, ф’ючерсів тощо) [14, с. 22].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Місце ринку цінних паперів  в структурі фінансового ринку [14, с. 20]

 

Позиція ринку цінних паперів по відношенню до економічної  системи і до фінансового ринку  відрізняється та викликає чимало суперечок  як у теоретичному так і у практичному  плані. Взагалі класифікація самих  фінансових риків достатньо заплутана. Можна говорити, що ринок цінних паперів разом із кредитною системою є складовими ринку позичкових капіталів. Ринок цінних паперів підрозділяється на біржовий та позабіржовий, окремо виділяють ринок первинних емісій. Така класифікація має право на існування, але поняття кредитної системи та ринку цінних паперів з часом все більше перекликаються за змістом, оскільки частина ринку цінних паперів, а саме ринок боргових цінних паперів, є частковим відображенням операцій по кредитуванню. Разом із тим можна запропонувати розглядати ринок цінних паперів як одну із складових грошового ринку, при цьому розподіляючи грошовий на ринок грошей та ринок капіталів. Ринок капіталів, в свою чергу, розподіляється на ринок цінних паперів і ринок середньострокових і довгострокових банківських позичок [15, с. 14].   

Фінансові ринки та ринок цінних паперів в тому числі  виконують наступні важливі функції [4, с. 24]:

• фінансові:
• в деяких випадках випуск цінних паперів є корисною альтернативою банківському кредиту;
• засіб стабілізації валютного курсу;
• розширення ринку капіталів;
• можливість більш ефективного перерозподілу капіталів;
• можливість отримання доходів;
• загальноекономічні:
• виникнення господарських інститутів з колективною формою власності;
• зміна структурного устрою економічного механізму;
• загальносоціальні:
• засіб з’єднання державних, інституціональних, індивідуальних інтересів;
• розвиток початків самоуправління на виробництві за рахунок залучення акціонерів до управління;
• захист грошових засобів від інфляції і можливість покращення матеріального положення населення.

Ринок цінних паперів можна розподілити  на первинний і вторинний, біржовий та позабіржовий. Первинний ринок  – це ринок перших і повторних  емісій (випусків) цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення між інвесторами. В рамках цього ринку здійснюється первинне розміщення цінних паперів (їх покупка-продаж, підписка). При цьому емітент гарантує інвесторам певні права на власність і/або дохід від неї, отримує взамін кошти для інвестицій. Основним завданням первинного ринку є зведення до мінімуму ризиків інвестора. На вторинному ринку відбувається обіг цінних паперів, тобто зміна власників. При цьому відбувається регулювання ринкових цін, стихійно і постійно змінюється кон’юнктура на ринку. Основним завданням вторинного ринку є забезпечення ліквідності цінних паперів, створення умов для торгівлі, умов для швидкої реалізації цінних паперів власниками за цінами, діючим на ринку [4, с. 25].

Біржовий ринок зв’язаний з поняттям фондова біржа. Це організований ринок з максимальним рівнем контролю і регулювання. Позабіржовий ринок охоплює операції з цінними паперами поза біржею. У всьому світі вважається, що первинний ринок – це перш за все позабіржовий (хоча часто на біржах теж відбувається первинний розподіл цінних паперів), а вторинний ринок може бути як біржовий, так і позабіржовий.

Український фондовий ринок відрізняється  від цієї схеми тим, що на біржовому  ринку здійснюються операції з первинного продажу акцій підприємств, що приватизуються.

Для того, щоб фондовий ринок України став ефективним механізмом обігу цінних паперів, сприяв економічному розвитку і забезпечував належні умови для розміщення інвестицій та надійний захист інтересів інвесторів, його створення та подальше функціонування повинне будуватися на таких принципах [10, 15-16]:

• соціальна справедливість – забезпечення створення рівних можливостей і спрощення умов доступу інвесторів та позичальників до ринку фінансових ресурсів, недопущення монопольних проявів дискримінації прав і свобод суб’єктів ринку цінних паперів;
• надійність захисту інвесторів – створення необхідних умов для реалізації інтересів суб’єктів фондового ринку та забезпечення їх майнових прав;
• урегульованість – створення гнучкої та ефективної системи регулювання фондового ринку;
• контрольованість – створення надійно діючого механізму обліку і контролю, запобігання і профілактики зловживань та злочинності на ринку цінних паперів;
• ефективність – максимальна реалізація всього потенціалу фондового ринку в мобілізації та розміщенні фінансових ресурсів у перспективні сфери національної економіки, що сприятиме забезпеченню її прогресу та задоволенню життєвих потреб населення;
• правова упорядкованість – створення розвиненої правової інфраструктури, забезпечення діяльності фондового ринку, яка чітко регламентує правила поведінки і взаємовідносини його суб’єктів;
• прозорість, відкритість – забезпечення надання інвесторам повної і доступної інформації, що стосується умов випуску і обігу на ринку цінних паперів, гласності фінансово-господарської діяльності емітентів, усунення проявів дискримінації суб’єктів фондового ринку;
• конкурентність – забезпечення необхідної свободи підприємницької діяльності емітентів і ринкових посередників, створення умов для змагання за найбільш вигідне залучення вільних фінансових ресурсів та встановлення немонопольних цін на послуги фінансових посередників за умов контролю дотримання правил добросовісної конкуренції учасниками фондового ринку.

Дотримання усіх вищезгаданих принципів  і стандартів функціонування фондового  ринку, зокрема, та ринку цінних паперів в цілому, дозволить створити діловий та прозорий ринок, на якому будуть не лише функціонувати різні види цінних паперів, а й відбуватимуться процеси, що справлятимуть позитивний вплив не тільки на фінансовий ринок, а й на економіку в цілому.

 

1.2. Роль фондової біржі  у функціонуванні ринку цінних  паперів в Україні

 

Організаційну форму ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами - акціями, облігаціями, зобов’язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов’язаними із рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей, називають фондовою біржею [2, с. 145].

Фондова біржа забезпечує рух капіталу, адже цінні папери – не що інакше, як різні форми  його еквіваленту. Прискорення руху капіталу сприяє підвищенню ефективності економіки, що здійснює фондова біржа. Біржа може сприяти переливу капіталу з однієї галузі в іншу, а завдяки державному регулюванню цих процесів він може спрямовуватися у ті соціально важливі сфери, які найбільш його потребують. Як вторинний ринок цінних паперів фондова біржа сприяє здійсненню переходу фондових цінностей від одного суб’єкта до іншого.

Класифікувати фондові  біржі можна за різними критеріями. Так, виходячи з організаційної структури виділяють два основних типи біржі: публічно-правові заклади і організовані у вигляді приватних компаній та асоціацій, що мають найрізноманітніші конкретні юридичні форми (акціонерні товариства, асоціації, змішані підприємства тощо) [2, с. 146].

Залежно від  структури володіння акціями розрізняють англо-американську і континентально-західноєвропейську моделі. Перша характеризується тим, що контрольні пакети акцій порівняно невеликі. Основна маса акцій вільно обертається на ринку. В другій, навпаки, на ринку обертається відносно небагато акцій. При першій моделі є реальна можливість скупити значну кількість акцій і сформувати контрольний пакет у чиїхось руках. При другій моделі перехід компанії в інші руки неможливий, якщо її власник не захоче цього зробити [2, с. 147].

За дотепним висловом американських авторів Льюіса Енджела і Бренді Бойда, фондова біржа – це бізнес, про який усі говорять, але ніхто нічого не знає [9, с. 109].

Досить поширеною є  думка, що фондова біржа продає акції, інші цінні папери, що вона впливає  на їх ринкову ціну. Це зовсім не так. Біржа не володіє ніякими цінними паперами (крім власних акцій, якщо вона створена у вигляді акціонерного товариства), нічого сама не купує і нічого сама не продає. Точно так же вона ніяким чином не впливає не курс (ціну) цінних паперів, які продаються чи купуються на біржі.