Розвиток страхового ринку Ураїни

     Загальні  аспекти державного регулювання  страхового ринку характеризують такі основні законодавчі акти: Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 року,-Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг " від 12.07.2001 року, Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки" від 02.02.2001 року та інші.

     Нормативними  документами міністерств та відомств регулюються діяльність страхових посередників, механізм проведення операцій з перестрахування, особливості функціонування товариств взаємного страхування, діяльність аварійних комісарів тощо.

     Державне  регулювання також важливе для  проведення послідовної політики стосовно форм, методів і масштабів участі іноземного капіталу в страховому бізнесі.

     Після 26 квітня 2003 року спеціально уповноваженим  органом виконавчої влади у сфері  страхування є Державна комісія  з регулювання ринків фінансових послуг України, яка діє відповідно до Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року.

     Формування, подальший розвиток і вдосконалення  державної політики в галузі страхування здійснюється відповідно до сучасних потреб, з урахуванням наявних економічних можливостей і згідно з вимогами міжнародних угод та міжнародних організацій, до яких приєдналася й Україна. Держава сприяє цивілізованим методам інтеграції страхового бізнесу у глобальний ринок страхових послуг. 
 

     1.3. Світовий досвід функціонування ринку страхових послуг 

     Страхова  справа в більшості країн світу  розглядається як окрема галузь економічної  діяльності, до якої входять різноманітні за формами власності організації-страховики. Співвідношення між державними й приватними формами страховиків залежить від суспільного устрою та економічної політики держави. В багатьох країнах світу певне розповсюдження мають товариства взаємного страхування.

     Загальноприйнятим у світовій страховій практиці є поділ страхування на Life assurance (страхування життя) і “Non - life (General) insurance” (загальні види). Міжнародні статистичні дані свідчать про те, що домінуючим є особисте страхування, що поділяється на страхування життя, страхування ануїтетів (ренти), страхування пенсій, страхування від нещасних випадків. Певне розповсюдження має індустріальне страхування. Особливою популярністю у більшості країн із ринковою економікою користується медичне страхування. Медичні послуги надаються в обов'язковій і добровільній формі, вибір якої залежить від таких чинників: культурно-історичних, соціально-економічних, демографічних умов, рівня захворюваності та інших факторів, що характеризують загальний стан здоров'я і рівень медичного обслуговування в тій чи іншій країні.

     Основні підходи до страхування в зарубіжних країнах зводяться до його ролі у  різних сферах виробництва та фінансово-кредитної  системи. В загальних рисах розглянемо досвід організації і особливості  на страхових ринках страхової системи  в зарубіжних країнах на прикладі окремих держав. Так, страхування в США отримало значний розвиток через необхідність зниження економічних ризиків. Страхування здійснюють приватні страхові компанії, страхові кооперативи, уряд.

     В Японії страхування здійснюється приватними страховими компаніями, державними організаціями і кооперативами. При цьому приватні компанії і державні організації зайняті пошуком найбільш прибуткових сфер для вкладання коштів, які накопичені від страхових внесків. Вони діють на національному і міжнародному рівнях, і їхньою метою є зростання власних доходів. Тому вони страхують тільки «надійних» партнерів. Кооперативні ж організації взаємного страхування зорієнтовані не на збільшення власного прибутку, а на задоволення потреб членів кооперативу.

     Розглянемо  страховий ринок Німеччини, що характеризується динамічним розвитком. Щорічний приріст  обсягу надходження страхових платежів складає в Німеччині 10%. Особисте страхування в структурі національного  страхового ринку займає 37%. Медичне  страхування, що користається трохи меншою популярністю, чим в інших країнах Західної Європи, складає близько 12% загального обсягу надходження страхових платежів. Майнове страхування займає 51% національного страхового ринку в Німеччині.

     Страховики  в Німеччині не мають права займатися якою-небудь іншою діяльністю, крім страхування.

     Федеративний  пристрій Німеччини є важливим чинником у розвитку каналів просування страхових  послуг безпосереднім споживачам. Регіональні  страховики підтримують свою фізичну  присутність у всіх федеральних землях Німеччини.

     Страхові  компанії Великобританії не мають права  займатися яким-небудь іншим видом  бізнесу, окрім страхування. Базова структура Лондонського міжнародного страхового ринку - корпорація «Ллойд»  представлена 400 страховими синдикатами, що поєднують фізичних осіб - андеррайтерів, безпосередньо здійснюючих страховий бізнес корпорації. Андеррайтери несуть відповідальність по зобов'язаннях згідно з договорами страхування в рамках синдикату.

     Отже, сучасний етап розвитку світової економіки й міжнародних відносин характеризується посиленням інтеграційних процесів, що призводять до формування спільних стандартів й у галузі страхування. Функціонування страхових систем різних країн Європи характеризується постійним взаємозв'язком і взаємодією.

      РОЗДІЛ 2. Оцінка ефективності діяльності ринку страхових послуг України 
 

     2.1. Аналіз розвитку  ринку страхових  послуг України 

     У сучасних економічних умовах страхування  – чи не єдина галузь економіки  України, яка протягом останніх років  мала стабільний значний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Водночас, незважаючи на номінальне зростання обсягів страхового ринку, ця галузь забезпечує сьогодні перерозподіл незначної частини внутрішнього валового продукту. Українські страхові компанії ще не акумулювали вагомий обсяг інвестиційних ресурсів, тому їх частина у вітчизняній економіці ще доволі мала.

     Так, за даними Держфінпослуг України, у ІІІ кварталі 2009р. кількість зареєстрованих страхових компаній склала 475, в тому числі тих, які займались страхуванням життя — 73, а в І кварталі 2009 р. в Україні було зареєстровано 458 страхових компаній (СК). Тобто їх кількість протягом ІІІ кварталів зросла на 17 одиниці. Водночас реально протягом року на ринку працювало не більше 200 компаній, так як частка валових премій з усіх видів страхування, що належить першим трьом компаніям, складає 10,3% (у 2008 цей показник складав 11,7%), першим 50 страховим компаніям належить 69,9% зібраних премій (у 2008— 67,1%)[19, с.146-150].

     У порівнянні з 2008 роком обсяги валових страхових премій збільшилися на 876,4 млн. грн. (7,6%)[26].

     Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих  страховиками від страхування та перестрахування ризиків за 9 місяців 2009 року становила 17 379,3 млн. грн., з них: 5 538,9 млн. грн. (31,8%) становило внутрішнє перестрахування та 227,6 млн. грн. (1,3%) - премії, які надійшли від іноземних страховиків (перестрахувальників), решта – 11 612,8 млн.грн. (66,8%) становили премії від страхувальників (рис. 2.1.).

     Рис.2.1. Динаміка валових та чистих премій у 2008-2009рр. [25]

     Від страхувальників-фізичних осіб надійшло 5 726,7 млн.грн. (32,95% від валових премій та 49,3% від премій, отриманих від страхувальників). Більше половини всіх премій від громадян (54,2%) становили премії від страхування наземного транспорту (3 102,5 млн.грн.), від страхування обов‘язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів (за внутрішніми та зовнішніми договорами) надійшло 643,1 млн.грн. (11,22% відповідно), а також сукупно за видами добровільного особистого страхування – 610,5 млн.грн. (10,7% відповідно).

     Сума  чистих страхових премій (валові премії за мінусом премій з внутрішнього перестрахування) складає 11 840,3 млн.грн., що становить 68,1% від валових страхових премій.

     Ринок страхування життя в Україні  є досить монополізованим, на перші  три компанії припадає майже 54% страхових премій, а на перші десять компаній - 87%, що свідчить про те, що на ринку реально працює не більше 20 компаній із 73 зареєстрованих. Не дивним є той факт, що першу трійку страховиків, становлять страхові компанії AIG, PZU, Grawe, адже, всі ці три страховика представлені по всьому світі, їх активи розміщенні за кордоном, на що дуже сильно акцентують увагу страхові агенти даних страховиків при спілкуванні з потенційними клієнтами. Також слід зазначити, що AIG та Grawe є стратегічними партнерами.   Щодо рівня монополізації на ринку ризикового страхування то він нижчий ніж на ринку страхування життя: так на перші три компанії припадає лише 13,5% страхових премій, а на перші 50 - 75%, тобто рівень конкуренції досить високий. У той же час, слід зазначити що на ринку зареєстровано більш ніж 350 компаній, тому враховуючи рівень монополізації можна сказати, що кількість реально працюючих з них не перевищує 150-170 компаній. Аналізуючи фінансову діяльність страхового ринку в Україні за 2008-2009роки (Додаток 1) [24].

     Аналізуючи  рівень страхових виплат за ІІІ квартал 2009 року слід зазначити, що загальна (валова) сума страхових виплат за підсумками ІІІ кварталу  2009 року за договорами страхування та перестрахування становила 5080,9 млн. грн., з них страхувальникам-фізичним особам було виплачено 2261,2 млн. грн. та перестрахувальникам-резидентам 979,2 млн. грн.. У порівнянні з 2008 роком валові страхові виплати зросли на 1105,4 млн. грн., а виплати страхувальникам-фізичним особам на 473,3 млн. грн.. Обсяг страхових платежів, сплачених перестраховиками становив 6254,1 млн.грн. та, зменшився на 6,4% (на 169,8 млн. грн.) порівняно з минулим роком[20, с.88-90].

     Варто зауважити, що рівень розвитку страхового ринку окрім абсолютних показників характеризує рівень страхових виплат, що розраховується як співвідношення страхових виплат та страхових премій. У розвинених країнах цей показик становить 35-50%, що свідчить про використання страхування з відповідною метою, а не у цілях уникнення оподаткування. В той же час високе значення цього показника може свідчити про прийняття на страхування необґрунтованих ризиків

     На  рис.2.2. представлені рівні страхових виплат, розраховані як відношення страхових виплат до страхових премій.

     Рівень  валових виплат (відношення валових виплат до валових премій) за результатами ІІІ квартал 2009 року досяг 29,2% є продовженням тенденції до збільшення рівня страхових виплат, що свідчить про поступовий якісний розвиток страхових резервів. 

Рис 2.2. Рівні страхових виплат у 2007 – 2009рр.[20, 26] 

     Разом з тим, валові показники премій та виплат по своїй суті є комбінованими  показниками, тобто мають у своєму складі подвійний рахунок, який утворюється  за операціями з перестрахування  на внутрішньому ринку. Види страхування за якими частка перестрахування у перестраховиків-нерезидентів становила більше 20% від валових премій отриманих за такими видами:

• страхування повітряного транспорту – сплачено 2,98 млн.грн. (ВП 9,5 млн.грн.), що становило 31,3%;
• страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту) – 9,5 млн.грн. (ВП 29,9 млн.грн.), що становило 31,8%;
• страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) – 20,3 млн.грн. (ВП 63,3 млн.грн.), що становило 32,1%;
• страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) – 3,2 млн.грн. (ВП 8,5 млн.грн.), що становило 37,0%;
• обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації - 76,1%,
• обов'язкове страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту  20,7%.

     На  рис.2.3 представлено структуру перестрахування ризиків у нерезидентів станом на 30.09.2009 року. Від загальної суми сплачених часток страхових премій на перестрахування (715,2 млн.грн.), найбільше сплачено до Сполученого королівства Великобританії (34,1%, або 244,1 млн.грн.); Німеччини (19,5%, або 139,7 млн.грн.), Російської Федерації (15,6% або 111,6 млн.грн.).

     Рис. 2.3. Країни перестрахування ризиків у нерезидентів станом на 30.09.2009р.[25] 

     Загальна  сума виплат отримана українськими страховиками, які передавали свої ризики в перестрахування становила 396,3 млн.грн. (15,2% від всіх валових страхових виплат), в тому числі отримано від:

• перестраховиків-нерезидентів -122,8 млн. грн. (4,7% від валових страхових виплат),
• перестраховиків-резидентів - 273,4 млн. грн. (10,5% від валових страхових виплат).