Розрахунки з різними дебіторами

Форма бухгалтерського  обліку як певна система регістрів  бухгалтерського обліку, порядку  і способу реєстрації та узагальнення інформації в них повинна обиратися  підприємствами самостійно з додержанням  єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Цей перелік можна  доповнювати і іншими нормативними документами, які прямо або опосередковано регламентують облік дебіторської заборгованості в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Методика ведення обліку розрахунків з різними дебіторами

Взаємовідносини між  підприємствами, організаціями, установами та населенням, що обумовлені дією ринку, носять характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини засновані на використанні грошей в залежності від їх функцій як коштів обертання і платежу. При цьому підприємства являються постачальниками для одних та покупцями для інших.

За економічним змістом  розрахунки поділяються на дві основні  групи: за товарними операціями (розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи і придбанні матеріальні цінності та послуги); за нетоварними операціями (платежі до бюджету, тобто податок на прибуток тощо, сплата страхових платежів, отримання бюджетних асигнувань, розрахунки за претензіями, недостачами і розкраданнях, інших).

У процесі фінансово-господарської  діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Таким чином, протягом певного періоду від моменту відвантаження продукції(надання послуг, виконання робіт) до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Також дебіторська заборгованість виникає при перерахуванні грошей за майбутні поставки цінностей і  послуги, перерахування платежу  зразу за кілька місяців (орендна  плата тощо.), а також в зв’язку  з заборгованістю окремих осіб по нестачах і розкраданням.

Під дебіторською заборгованістю розуміють заборгованість організацій, фізичних осіб даної організації (наприклад, заборгованість покупців за придбану продукцію, підзвітних осіб за видані їм під звіт грошові суми). Організації  та особи, що є боржниками даної організації, називаються дебіторами.

В бухгалтерському балансі  дебіторську заборгованість відображають по її видам. Облік дебіторської заборгованості при розрахунках з покупцями  ведеться по ціні реалізації продукції.

В деяких випадках (по спеціальним завданням чи при виникненні сумніву в можливості утримання боргу) необхідно визначити реальність дебіторської заборгованості. Остання може бути реальною, сумнівною і безнадійною.

Для визначення реальності боргу необхідні підтвердження  дебітора, дані про існування боржника, документальне обґрунтування боргу і дані про його тривалість.

Сумнівною називається  заборгованість, по якій пред’явлені  позови і претензії (спірні борги, дебітори по претензіям); безнадійною, - по якій немає перспектив отримання, через що вона буде списана у збиток. Сюди відносяться борги, утримати які відмовились судово-арбітражні органи; борги, по яким сплинув строк позовної давності, борги відповідних підприємств і безвісті зниклих чи незаможних осіб, борги, що не мають документального обґрунтування для пред’явлення позову, недостачі понад норми природного збитку при відсутності винного.

Дебіторська заборгованість, з точки зору її реальності, може бути проаналізована тільки шляхом використання первинних документів і даних аналітичного бухгалтерського обліку.

Дебіторська заборгованість призводить до позапланового перерозподілу  засобів між підприємствами. Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів  підприємству на певну дату.

Під дебіторами слід розуміти юридичних та фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

З метою складання  фінансової звітності дебіторська  заборгованість класифікується за такими ознаками:

- зв'язком з нормальним  операційним циклом (нормальний  операційний цикл — проміжок  часу між придбанням запасів  для здійснення діяльності та  отримання коштів від реалізації  виробленої з них продукції  або товарів і послуг);

- терміном погашення;

- об'єктами, щодо яких виникли зобов'язання дебіторів;

- своєчасністю оплати  боржником дебіторської заборгованості.

За першими двома  ознаками виділяють довгострокову  та поточну дебіторську заборгованість (табл. 1.1).

Довгострокова дебіторська  заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська  заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального  операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Поточною дебіторською заборгованістю вважається також сума дебіторської заборгованості, яка продовжується більш як один рік, але очікується, що вона буде погашена в ході нормального операційного циклу підприємства.

Якщо такі випадки  мають місце, необхідно, щоб підприємство розкривало для кожного активу, що поєднує суми, очікувані до отримання  як до, так і після 12 місяців від  дати балансу, суму, що підлягає одержанню  після 12 місяців від дати балансу.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1 Класифікація дебіторської заборгованості

Види дебіторської заборгованості
Поточна дебіторська заборгованість			Довгострокова дебіторська заборгованість
Заборгованість, пов’язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг			Заборгованість, не пов’язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг
Заборгованість, за продукцію, товари, робіти, послуги	Заборгованість, за продукцію, товари, роботи, послуги, забезпечені векселями		Заборгованість за виданими авансами Заборгованість за розрахунки з бюджетом Заборгованість з нарахованих  доходів Заборгованість із внутрішних розрахунків Інша поточна заборгованість		Заборгованість за майно, що передано в фінансову оренду Заборгованість, забезпечена довгостроковими  векселями Інша довгострокова заборгованість
Заборгованість,за якою термін оплати ще не настав		Заборгованість, не оплачена у встановлений термін		Заборгованість,за якою минув строк  позивної давності

Дебіторська заборгованість за об'єктами, щодо яких виникають зобов'язання дебіторів, класифікується як:

- дебіторська заборгованість, пов'язана з нормальною діяльністю  підприємства з реалізації продукції,  товарів, робіт, послуг;

- дебіторська заборгованість, що не пов'язана з реалізацією  продукції, товарів, робіт, послуг, а виникає внаслідок здійснення інших операцій.

- дебіторську заборгованість, пов'язану з реалізацією продукції,  товарів, робіт, послуг, поділяють  на;

- дебіторську заборгованість  за продукцію, товари, роботи, послуги;

- векселі, одержані  в забезпечення дебіторської  заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги.

Поточна дебіторська  заборгованість, пов'язана з реалізацією  продукції, товарів, робіт, послуг, представлена в Балансі у складі оборотних  активів окремими статтями зазначених різновидів.

Дебіторську заборгованість, не пов'язану з реалізацією продукції, робіт, послуг, складають:

- дебіторська заборгованість  за виданими авансами;

- дебіторська заборгованість  за розрахунками з бюджетом;

- дебіторська заборгованість  з нарахованих . доходів;

- дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків.

Зазначені види поточної дебіторської заборгованості (в тому числі поточної частини довгострокової заборгованості), що не пов'язані з  реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, відображуються у Балансі  як окремі статті.

Довгострокова дебіторська заборгованість представлена:

- заборгованістю за  майно, що передано у фінансову  оренду;

- заборгованістю, забезпеченою  довгостроковими векселями;

- іншою довгостроковою  заборгованістю. Залежно від своєчасності  оплати дебіторську заборгованість поділяють на:

- дебіторську заборгованість, термін оплати якої не настав (нормальна);

- дебіторську заборгованість, не оплачену в термін (прострочена);

- дебіторську заборгованість, за якою минув строк позовної  давності (безнадійна).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ  ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ

2.1 Первинний облік  дебіторської заборгованості

На підприємстві господарські операції відображаються в бухгалтерському  обліку методом їх суцільного і безперервного  документування. Записи в облікових регістрах щодо дебіторської заборгованості проводять на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Первинні документи  складаються в момент проведення кожної господарської операції, або якщо це можливо, то безпосередньо після її завершення. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України.

Також первинні документи  з обліку розрахунків (табл. 2.1.) слугують основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками [12, c. 532]

Таблиця 2.1

Первинні документи з обліку розрахунків
Розрахунки з вітчизняними покупцями	Розрахунки з іноземними покупцями
Виникнення заборгованості
Накладні  Рахунки-фактури Рахунки Акт прийнятих робіт, послуг Податкові накладні Товарно–транспортні накладні	-комерційні документи (рахунки-фактури); -транспортні накладні (CMR-залізнична  транспортна накладна,авіа накладна,пакувальні листи); -платіжні документи на перерахування  сум митних платежів та інших  податків на рахунки митних  установ   -рахунки бухгалтерії про наявність  курсових різниць;
Погашення заборгованості
Виписки банку Прибутковий касовий ордер Векселі	-виписки банку,векселі.

 

Детально процес виникнення дебіторської заборгованості можна  представити у такому вигляді.

Спочатку оформлюється договір купівлі - продажу цінностей (товарів, робіт, послуг) між підприємством - постачальником і підприємством  – покупцем (Додаток А). Для забезпечення оплати підприємством-покупцем бажаних цінностей на його адресу від постачальника виставляється «Рахунок-фактура» (Додаток Б), в якому вказується кількість, ціна і загальна сума (з урахуванням ПДВ) щодо їх оплати. В свою чергу перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства - постачальника здійснюється за допомогою документа «Платіжне доручення». Підтвердженням здійснення оплати постачальника є виписка банку по розрахунковому рахунку підприємства (Додаток В).

Для отримання у постачальника придбаних цінностей самовивозом, представнику підприємства - покупця повинна бути видана «Довіреність на одержання цінностей».

Видача покупцю із складу постачальника товарно-матеріальних цінностей здійснюється на підставі документа «Товарно-транспортна накладна» (Додаток Г).

Вантажі, які надходять  на підприємство від постачальників, реєструють у «Журнал обліку вантажів, що надійшли».

Записи у «Картки  складського обліку» цінностей, що надійшли, здійснюються на підставі товарно-транспортних накладних або «Прибуткового ордера», який оформляється комірником по факту їх надходження. Узагальнення інформації щодо розрахунків із постачальниками та підрядниками знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері №3 . [16, с. 427]

 

 

 

 

2.2 Аналітичний і синтетичний  облік дебіторської заборгованості

Для бухгалтерського  обліку поточної дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 «Розрахунки  з покупцями та замовниками», для  обліку довгострокової дебіторської заборгованості використовується рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи».

Рахунок 36 «Розрахунки  з покупцями і замовниками» призначений  для обліку розрахунків з покупцями  та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, окрім заборгованості, забезпеченої векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп.

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями  та замовниками» має такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - для обліку розрахунків з покупцями і замовниками, що знаходяться на митній території України;