Роль та значення міжнародного кредитування для економіки України

Управління  зовнішнім державним боргом слід здійснюватися в розрізі таких  функціональних блоків: оптимізація  залучення зовнішніх позик; обгрунтування  найбільш ефективних напрямків використання мобілізованих коштів; оптимізація  обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу.

Перший напрямок діяльності щодо управління зовнішнім  державним боргом включає в себе мінімізацію вартості залучення  державою позик, диверсифікацію джерел фінансування та покращення умов одержання  ресурсів.

Від ефективності використання залучених позик залежить можливість їх своєчасного погашення та обслуговування. Якщо зовнішні позики використовуються на фінансування бюджетного дефіциту, формування резервів НБУ чи погашення державного боргу, то ефективність використання позик розрахувати досить складно, оскільки це пов'язано з розрахунком ряду складних макроекономічних показників.

Питання оптимізації  обслуговування зовнішнього боргу  включає в себе заходи зменшення  сукупних платежів за зобов'язаннями перед  кредиторами щодо сплати відсотків, комісійних та штрафів. Цей напрямок роботи щодо управління боргом включає в себе також роботу щодо рефінансування, реструктуризації та списання заборгованості [20].

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи  викладене можна сказати, що вплив  запозичень на економіку держави проявляється в наступному: зовнішні позики надають державі можливість інвестувати і споживати понад те, що виробляє її економіка. Ефективне використання зовнішніх запозичень для фінансування капітальних вкладень стимулює економічний прогрес. Зовнішні запозичення мають продуктивно використовуватися і спрямовуватися на розширення виробничих потужностей, що створить можливості для зростання обсягів експорту продукції, забезпечення майбутнього фінансування відсоткових та амортизаційних виплат за зовнішнім державним боргом.

Незважаючи  на  те,  що  зовнішні  державні  запозичення  є потужними інструментами  економічної політики держави і  часто дешевшими способами залучення  фінансових ресурсів, вони одночасно  виступають індикаторами боргової безпеки держави, оскільки  їхня надмірна частка у загальній  державній  заборгованості  перешкоджає  функціонуванню  внутрішнього ринку облігацій  і спричиняє можливість виникнення  значних фінансових  та макроекономічних ризиків. Під час формування боргового портфеля зовнішніх  запозичень варто пам'ятати, що  залучені кошти повинні спрямовуватися першочергово  на  інвестиційні  проекти,  а  саме  на  виробництво  тих  товарів, які згодом будуть експортовані, щоб отримати іноземну валюту для обслуговування та погашення зовнішнього боргу. Прибутковість за такими проектами має перевищувати вартість залученого капіталу.

Також треба  зазначити, що невідкладним завданням  для України є зменшення боргового  навантаження та вдосконалення системи  управління та обслуговування державного боргу. Необхідно вжити заходів щодо поліпшення прогнозування боргової політики та її координації з бюджетною, податковою та грошово-кредитною політикою.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. - 2-ге вид., перероб. й допов. - Київ: Т-во "Знання", КОО, 2005. - 305 с.
2. Вахненко Т.П.  Концептуальні  засади управління зовнішнім національним боргом України / Т.П. Вахненко // Економіка України. – 2007. – № 1. – С. 14–24.
3. Вахненко Т.П. Міжнародний кредит у світовій валютно-фінансовій системі // Фінанси України. – 2006. - №11. – С. 143-155.
4. Вахненко Т.П. Особливості формування державного  боргу  та  управління  його складовими в період фінансової  кризи / Т.П. Вахненко //  Фінанси  України. – 2009. – № 6. – С. 14–28.
5. Вахненко,  Т.  П.  Зовнішні  боргові  зобов’язання  у  системі  світових  фінансово-економічних відносин / Т. П. Вахненко. – К. : Фенікс, 2006. – C. 536. 
6. Державні  фінанси:  підручник [для  студ.  ВНЗ] / Н.М. Ушакова,  Г.В.  Кучер,  В.Т. Александров, С.М. Недбаєва. – К. : Вид-во АВТ, 2004. – 357 с.
7. Кириченко О.А., Кудрицький В.Д. Сучасні теорії управління зовнішньою заборгованістю // Актуальні проблеми економіки. – 2009. –  №7(97). – С.15-27.
8. Лютий І.О. Державний кредит та боргова політика України / І.О. Лютий, Н.В. Зражевська, О.Д. Рожко. – К. : Центр навч. літ-ри, 2008. – 352 с.
9. Малерик М.М. Структура боргового портфеля зовнішніх  запозичень України // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.2. – С. 252-259.
10. Мировая экономика: Учебник / Под ред. проф. А. С. Булатова. — М.: Юристь, 2000. — 756с.
11. Міжнародна економіка: Підручник. За ред. А.П. Румянцева. – К.: Знання, 2006. – 479 с.
12. Міжнародні фінанси: Підручник для студ. економ. спец. / За ред. О.І. Рогача. – Київ: Либідь, 2003. – 784с.
13. Міністерство фінансів України. Статистичні матеріали щодо  стану  державного боргу України  у  2001-2009  рр.  [Електронний  ресурс].  –  Режим  доступу  : http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=198378].
14. Національний  банк  України.  Зовнішній  борг  України  за  2001-2010  роки  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/ Statist/index_DEBT.htm.
15. Савчук Н., Макар О. Механізм управління та обслуговування зовнішнього боргу // Вісник Львівського університету. Серія екон. –  2008. –  Вип. 39. –  С.490-493.
16. Сайкевич М.І., Лебединець Л.Є. Вплив міжнародного кредитування на перспективи розвитку економіки України // Актуальні проблеми економіки. – 2009. –  №6(96). – С.42-47.
17. Семенов Г.А., Панкова М.О., Семенов А.Г. Міжнародні економічні відносини: аналіз стану, реалії і проблеми.- К.:Центр навчальної літератури, 2006.
18. Фінанси [Текст] : підруч. / за ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова. – К. : Знання, 2008. – 611 с.
19. Шевченко В.Ю. Глобальна мобільність капіталу та трансформаційні економіки// Банківська справа - 2008 - №2. – С.25-32.
20. Шевчук  В.О.  Макроекономічні  ризики прискореної акумуляції зовнішнього боргу в економіці України / В.О. Шевчук // Стратегічні  пріоритети. – 2009. – № 2 (11).  – С. 159–166.