Роль та значення міжнародного кредитування для економіки України

Інформація  про зовнішній борг і його обслуговування надзвичайно важлива для управління поточними валютними операціями, а також для управління боргом і планування стратегії зовнішніх позик. На детальному рівні така інформація дає змогу урядовому органу стежити за тим, щоб кожному кредиторові був своєчасно здійснений належний платіж, на агрегованому рівні вона потрібна для оцінки поточних потреб в іноземній валюті, для проектування майбутніх платежів з обслуговування боргу, для оцінки наслідків нових зовнішніх позик та для управління зовнішніми ризиками [17].

 

РОЗДІЛ 2.   РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО КРЕДИТУВАННЯ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.  ЗМЕНШЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ УКРАЇНИ

2.1. Аналіз  сучасного стану зовнішнього  боргу України

 

Формування  зовнішнього державного боргу України  розпочалося з 1992 року. Уряд почав  залучати кредити під державні гарантії. За цей час під державні гарантії було залучено близько 1 млрд. дол.. США, з яких лише 104,9 млн. дол. Було погашено в цьому періоді. Тому 1993 року обсяг зовнішнього боргу зріс в 9,2 рази. Весь борг було сформовано за рахунок міждержавних кредитних ліній ФРН, США та Європейського Союзу.  У 1994 році з'явилась заборгованість перед країнами СНД, яка стала основним чинником зовнішнього державного боргу.

В період з 1998 року по 2000 рік державний борг був дуже високим. В цей період Уряд України  різко скорочує запозичення на зовнішніх  ринках у зв'язку з азіатською, а  потім і російською кризами, які відбили бажання в іноземних інвесторів вкладати кошти в ринки, що є занадто ризикованими. Україна потрапила до переліку країн, які значно постраждали від кризи. За станом на перше січня 2000 року державний зовнішній борг складав 12,44 млрд. дол. США або 51% до ВВП та 76,6% до експорту товарів та послуг. У 1999 році норма обслуговування зовнішнього боргу України перебувала на рівні 16,1%. У 1999 році державний та гарантований державою борг складав 61,0% до ВВП, а у його складі державний зовнішній прямий та гарантований борг становив 49,9%, що є досить високим значенням. За показником відношення зовнішнього боргу до ВВП Україна на той час перевищувала критичний рівень, який становить 60% [2].

На сьогоднішній день у порівнянні з початком двохтисячних років державний зовнішній борг значно зменшився, але все одно світова криза 2008 року сприяла збільшенню суми державного зовнішнього боргу у 2008 році на 72 805 483,78 тис. грн. або 48,99%. Збільшення державного зовнішнього боргу можна прослідкувати на рисунку 2.1.

Найбільшим  позичальником України за прямим зовнішнім боргом є Світовий Банк, позика якого займає 11,66% у структурі  державного боргу нашої держави.

Рис. 2.1. Динаміка зовнішнього державного боргу України  за 2004-2009 роки

 

Найбільшою  позикою закордонного органу управління є позика Російської Федерації. Її частка у структурі державного боргу дорівнює 4,46%. Найбільшу частку у структурі державного боргу України із гарантованих державою позик займає позика Міжнародного Валютного фонду і дорівнює 18,48%.

Всього фінансування та погашення за зовнішніми борговими  зобов'язаннями станом на 2008 рік становила 41 118,8 тис. дол. США. Обслуговування державного зовнішнього боргу дорівнювало 17 193,3 тис. дол. США. (99,3% від запланованої суми на обслуговування). Всього витрат, пов'язаних з зовнішнім державним боргом -58 312,1 тис. дол. США. (99,8 від запланованої величини) [8].

На кінець 2010 року обсяг валового зовнішнього  боргу України сягнув 117.3 млрд. дол. США (85.7% від ВВП), збільшившись протягом звітного року на 13.9 млрд. дол. США (на 13.5%).

Динаміка зовнішнього  боргу України у 2010 році визначалася:

• значними обсягами чистих зовнішніх залучень Уряду (7.1 млрд. дол. США) та довгострокових залучень реального сектору економіки (3.5 млрд. дол. США);

• суттєвим накопиченням короткострокового боргу інших  секторів за торговими кредитами  і простроченою заборгованістю (4.5 млрд. дол. США);

• скороченням  довгострокових зобов’язань українських  банків перед нерезидентами (2.5 млрд. дол. США)

Рис.2.2. Динаміка окремих показників валового зовнішнього боргу України

 

Обсяг короткострокового  зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення протягом року збільшився на 8.5 млрд.дол.США та на кінець 2010 року становив 47.3 млрд. дол. США. Рівень його покриття міжнародними резервами на кінець року зріс до 73% (на початку року він становив 68%).

Протягом 2010 року за рахунок операцій, що відображаються у платіжному балансі, зовнішній  борг збільшився на 15.6 млрд. дол. США; за рахунок впливу курсової різниці  та інших змінень – скоротився на 1.7 млрд. дол. США.

Більше половини приросту (60.8%) валового зовнішнього  боргу в 2010 році сформувалося в секторах державного управління та грошово-кредитного регулювання. Зовнішні зобов’язання цих  секторів зросли на 8.5 млрд. дол. США (на 35.3%) до 32.5 млрд. дол. США (23.7% від ВВП).

Протягом року Урядом було розміщено ОЗДП на 2.5 млрд. дол. США, залучено 2 млрд. дол. США від  МВФ за програмою Stand-By та 2 млрд. дол. США короткострокового кредиту  від ВТБ. Крім того в 2010 році спостерігалась помітна активізація нерезидентів на внутрішньому ринку цінних паперів, у результаті чого заборгованість Уряду перед нерезидентами за гривневими облігаціями зросла з 61 млн. дол. США до 1.4 млрд. дол. США. Одночасно зобов’язання органів грошово-кредитного регулювання за кредитами МВФ зросли за рік на 1.4 млрд. дол. США.

Динаміка зовнішнього  боргу приватного сектору перед  нерезидентами носила різноспрямований характер: збільшення заборгованості інших секторів економіки частково компенсувалося зменшенням боргу банківського сектору.

У 2010 році зафіксовано  подальше скорочення боргу банківського сектору перед нерезидентами  на 2.7 млрд. дол. США до 28.1 млрд. дол. США (20.5% від ВВП). Протягом року зобов’язання банків за довгостроковими кредитами, облігаціями та валютою і депозитами скоротились на 2.5 млрд. дол. США, тоді як заборгованість за короткостроковими інструментами залишилась практично незмінною.  Зовнішній борг державних банків за 2010 рік зріс на 0.7 млрд. дол. США до 2.9 млрд. дол. США (10.4% від боргу банківського сектору) в результаті розміщення єврооблігацій Укрексімбанком. Зовнішній борг інших секторів економіки (включно з міжфірмовим боргом) за 2010 рік зріс на 8.2 млрд. дол. США і склав 56.7 млрд. дол. США (41.4% від ВВП). У другій половині року підприємства реального сектору активізували залучення коштів за довгостроковими кредитами та єврооблігаціями. Заборгованість за цими інструментами (включно з міжфірмовим боргом) в цілому за рік зросла на 3.4 млрд. дол. США, тоді як в 2009 році вона зменшилась на 177 млн. дол. США. Майже третину цього приросту  було сформовано за рахунок довгострокових залучень, гарантованих урядом (1.0 млрд. дол.), у тому числі через розміщення єврооблігацій для фінансування ЄВРО-2012.

Підвищення  економічної активності та відновлення обсягів зовнішньої торгівлі зумовило зростання обсягів заборгованості суб’єктів господарювання за торговими кредитами, яка зросла  на 2.8 млрд. дол. США та станом на кінець року становила 13.8 млрд. дол. США (майже чверть від загального боргу інших секторів).

В цілому за рік  прострочена заборгованість інших  секторів збільшилась на 1.7 млрд. дол. США та становила 4.6 млрд. дол. США, її частка у заборгованості інших секторів збільшилася з 6.0% до 8.2%.

У результаті більш  швидкого накопичення короткострокових зобов’язань за торговими кредитами та простроченою заборгованістю частка короткострокового боргу у загальному обсязі боргу інших секторів зросла з 29.5% до 33.5%.

Зовнішній борг підприємств з державною часткою  власності понад 50% за 2010 рік зріс на 0.7 млрд. дол. США до 6.5 млрд. дол. США (11.4% від обсягу боргу інших секторів).

Таким чином  на кінець 2010 року частка зобов’язань  інших секторів економіки України, включно з кредитами від прямого  інвестора, збільшилась з 46.9% до 48.3% валового обсягу зовнішнього боргу. Частка боргу секторів державного управління та органів грошово-кредитного регулювання протягом року зросла з 23.2% до 27.7%, натомість частка боргу банківського сектору у валовому обсязі зовнішнього боргу скоротилась з 29.8% до 24%.

У структурі  валового зовнішнього боргу за початковим строком погашення переважають  довгострокові зобов’язання (78.2% від  обсягу боргу), водночас частка короткострокового  боргу протягом року зросла з 18.4% до 21.8.%.

Основною валютою зовнішніх запозичень на кінець 2010 року залишається долар США (70.4%), зобов’язання в євро становлять 10.7%. Питома вага зобов’язань у СПЗ за 2010 рік зросла з 12.6 до 13.9%. Частка зовнішньої заборгованості в національній валюті залишається незначною – 2.3%, хоча вона й збільшилась порівняно з початком року на 1.4 в.п.

Обсяг короткострокового  зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення на кінець 2010 року становив 47.3 млрд. дол. США (40.3% від загального обсягу валового зовнішнього боргу  України).

Рис.2.3. Валовий  зовнішній борг України за початковими  строками погашення

За 2010 рік зовнішній  борг, що підлягає сплаті протягом наступних  чотирьох кварталів, зріс на 8.5 млрд. дол. США (після істотного скорочення протягом кризового 2009 року). Найбільший внесок у це зростання був забезпечений сектором державного управління (4.1 млрд. дол. США) внаслідок залучення 2 млрд. дол. США від ВТБ та активної купівлі нерезидентами внутрішніх облігацій уряду (що класифікуються як короткострокові за залишковим терміном погашення інструменти через свою спекулятивну природу).

Короткостроковий  зовнішній борг за залишковим терміном погашення інших секторів зріс відповідно на 2.6 млрд. дол. США до 26.9 млрд. дол. США. Головними інструментами накопичення  боргу продовжують виступати торгові кредити та прострочена заборгованість.

Незважаючи  на скорочення загального обсягу боргу  банківського сектору, обсяги виплат протягом наступних чотирьох кварталів за рік зросли на 2.2 млрд. дол. США. Це насамперед пов’язано з тим, що значна частка довгострокових кредитів банків має бути погашена в 2011 році – 7.4 млрд. дол. США, тоді як у 2010 році – лише 4.8 млрд. дол. США.

Приріст короткострокового  боргу за залишковим терміном погашення  відбувався на фоні відповідного нарощування  резервних активів. Тому рівень покриття резервами короткострокового боргу за залишковим терміном погашення за рік навіть підвищився до 73% (від 68% на початку року) [13, 14].

 

2.2. Перспективи  погашення зовнішнього боргу  України

 

Суттєвою проблемою  боргової політики України останніх років є надмірне використання зовнішнього позичкового фінансування урядом та недостатній розвиток ринку внутрішніх облігацій. По суті, політика надання переваги зовнішнім комерційним позикам над внутрішніми є складовою макроекономічної моделі екзогенно-залежного розвитку, яка характеризується високою вразливістю національної економіки до дестабілізуючого впливу зовнішніх факторів, невідповідністю внутрішніх механізмів регулювання завданням забезпечення сталого зростання, посиленням фінансової залежності уряду від зовнішніх кредиторів та обмеження свободи вибору при проведенні внутрішньої і зовнішньої політики.

Структура зовнішнього  державного боргу за ознаками використання залучених зовнішніх коштів свідчить про те, що зовнішні державні позики переважно використовувалися на поточні потреби держави, зокрема на забезпечення стабільності функціонування грошово-кредитної системи, підтримку державного бюджету. І тільки невелика частина коштів спрямовувалась безпосередньо на розвиток економіки.

Загалом основними  причинами загострення ситуації у сфері державної заборгованості України стали [16]:

• Неефективне використання запозичених коштів. Залучені кошти йшли на фінансування споживчих видатків уряду та підприємств, а також на погашення боргів.
• Некваліфіковане управління державним боргом. В Україні не розвинена сфера управління та обслуговування державного боргу, що і є причиною кризових ситуацій.
• Недосконала інституційна структура, яка заохочувала залучення позичкових коштів. В результаті, обсяги боргових зобов'язань в Україні перевищили економічний потенціал країни та її фінансову спроможність обслуговувати накопичені борги.
• Негативний вплив зовнішніх факторів. Оскільки в структурі боргу України переважає зовнішній борг, то усі зовнішні явища впливають на економіку держави.

У системі заходів  щодо оптимізації зовнішньоборгового навантаження України та забезпечення виваженого управління фінансовими  ризиками чільне місце повинні займати [15] :

• поповнення міжнародних валютних резервів до рівня, достатнього для задоволення потреб резидентів України в іноземній валюті, що витрачатиметься на обслуговування зовнішніх боргів, у випадку порушення позитивної динаміки іноземних позик;
• підвищення рівня фінансового управління на державних підприємствах і суворий контроль з боку міністерств за цільовою спрямованістю зовнішніх кредитів, які залучаються цими підприємствами, та обгрунтованість джерел їх погашення
• посилення регулювання та встановлення більш жорстких вимог до формування резервів банків під кредитні ризики за операціями в іноземній валюті;
• поширення нормативів обов'язкового резервування на ресурси, залученні українськими банками на зовнішньому ринку.

Не менш важливим при розробці стратегії державних  запозичень є врахування реальних потреб економіки у дефіцитному фінансуванні. Досягнення високих темпів зростання ВВП надає змогу уряду відмовитись від широкого використання дефіцитних інструментів фінансування державних видатків, а отже, від збільшення рівня державного боргу, як це відбувається у більшості країн світу.