Прибуток як результат фінансової діяльності підприємства

 

Для того, щоб витрати по статтях привести в сопоставні значення, перерахуємо  їх на 1 гривню реалізованої продукції, використовуючи формулу:

                                            (3.6)

Отримані  дані зведені в таблиці 3.2.

 

Таблиця 3.2.

Витрати на 1 гривню товарної продукції

Найменування показника	За 2008р.	За 2009 р.	Відхилення
Матеріальні затрати	0,93	0,9	0,03
Витрати на оплату праці	0,041	0,046	-0,005
Відрахування на соціальні заходи	0,014	0,017	- 0,003
Амортизація	0,002	0,007	-0,005
Інші операційні витрати	0,009	0,039	-0,03
Разом	0,996	1,009	-0,013

 

Як показують  дані таблиці 3.2., існують резерви зниження собівартості продукції (послуг) за рахунок зменшення матеріальних затрат.

Можливе зниження витрат на гривню товарної продукції  дорівнює:

Витрати на гривню продукції (послуг) в 2008 році склали 0,996 грн., зниження цієї суми на 0,03 грн. дозволить збільшити суму прибутку. Розрахуємо резерв збільшення суми прибутку:

А це у  свою чергу підвищить рентабельність .

Фактична  рентабельність продажів у 2008 році склала:

Можлива рентабельність при зниженні на 0,03 грн. витрат на 1 гривню реалізованої продукції (послуг) складе:

Узагальнимо всі виявлені резерви зростання прибутку в таблиці 3.3.

 

Таблиця 3.3

Загальні  резерви збільшення суми прибутку

Джерело резервів	Резерв збільшення прибутку, грн.
Збільшення  об'єму	3400
Зниження  собівартості  продукції (послуг)	21495
Разом	24895

 

Основними джерелами резервів підвищення рівня  рентабельності продукції (послуг) є збільшення суми прибутку від реалізації продукції (послуг), зниження собівартості продукції (послуг) . Для підрахунку резервів збільшення рентабельності продажів може бути використана наступна формула:

,                                             (3.7)

де  – резерв зростання рентабельності;

 – рентабельність можлива;

 – рентабельність фактична;

 – фактична сума прибутку;

 – резерв зростання прибутку від реалізації  продукції (послуг);

 – можлива собівартість продукції (послуг) з урахуванням виявлених резервів;

 – фактична сума витрат по реалізованій продукції (послуг).

Можлива сума витрат на 1 гривню товарної продукції (послуг):

Помножимо цю суму витрат на можливий об'єм продукції (послуг) виражений в цінах реалізації (716500 грн.), отримаємо значення суми можливої  собівартості:

Підставивши всі відомі дані у формулу (3.7) обчислимо резерв збільшення рентабельності за рахунок названих вище чинників:

Таким чином, при збільшенні об'єму виробництва і реалізації продукції (послуг) на 10%, зниженні на 0,03 грн. витрат на 1 гривню товарної продукції (послуг) ПП «ПАВЛОГРАДРЕМ - БУД» одержить додатковий прибуток в сумі 24895 грн. і збільшить рентабельність продажів на 5,31%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Отже, написавши дану курсову роботу, можна зробити висновок, що поняття прибутку трактується по-різному, проте відповідно до формування прибутків в бухгалтерському обліку, найбільш точне визначення прибутків таке: це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

Теоретичний аналіз прибутку дає змогу виокремити такі головні його характеристики:

1. Прибуток  підприємства є головною метою підприємницької діяльності. Основним спонукальним мотивом здійснення будь-якого виду бізнесу, його головною кінцевою метою є ріст благоустрою власників підприємства.

Характеристикою цього росту є розмір поточного їх доходу на вкладення капіталу, джерелом якого є отримання прибутку. Об'єктом економічних інтересів держави є частина прибутку, яка сплачується у вигляді податків та обов'язкових платежів. Економічний інтерес підприємства знаходить своє узагальнення в обсязі прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства і використовується для вирішення виробничих і соціальних завдань його розвитку. Економічний інтерес робітників підприємства пов'язаний, передусім, з розміром прибутку, який спрямовується на матеріальне заохочення, соціальні виплати та соціальний розвиток. Власника підприємства цікавить, насамперед, розмір фондів виплати дивідендів, а отже – та частина прибутку, котра пов'язана з виробничим розвитком, а відповідно приростом капіталу підприємства. У зв'язку з тим, що прибуток є єдиним джерелом реалізації економічних інтересів всіх перерахованих сторін, жодна з них не може мати пріоритетів в задоволенні, оскільки це призведе до ущемлення інтересів інших сторін. Наприклад, надмірні податки з прибутку підприємства знижують економічну зацікавленість підприємства в збільшенні, що призводить до зменшень надходжень в бюджет.

2. Прибуток  створює базу економічного розвитку суспільства в цілому. Механізм перерозподілу прибутку підприємства через податкову систему дає змогу "наповнювати" дохідну частину державних бюджетів всіх рівнів, що дає змогу державі успішно виконувати покладені на неї функції і реалізовувати намічені програми розвитку економіки.

3. Прибуток  підприємства є критерієм ефективності  операційної ді-яльності підприємства. Індивідуальний рівень прибутку підприємства порів-няно з галузевим характеризує ступінь вміння менеджерів ефективно здійснювати господарську діяльність. Середньогалузевий рівень прибутку підприємств є основним регулятором "переливу капіталу" в галузі з більш ефективним його використанням. При цьому капітал переміщається в ті сег-менти ринку, які характеризуються значним обсягом незадоволеного попиту, що сприяє задоволенню суспільних і особистих потреб.

4. Прибуток  є основним внутрішнім джерелом  формування фінансових ресурсів  підприємства, які забезпечують  його розвиток. Чим вищий рівень прибутку, тим менша потреба в залученні коштів із зовнішніх джерел, і тим вищий рівень самофінансування розвитку підприємства, забезпечення реалізації стратегічних цілей, підвищення конкурентної позиції підприємства на ринку. При цьому, на відміну від деяких внутрішніх джерел формування фінансових ресурсів підприємства, прибуток є таким джерелом, яке постійно відтворюється.

5. Прибуток  є головним джерелом зростання вартості підприємства.

Здатність самозростання вартості капіталу забезпечується шляхом капіталізації частини отриманого підприємством прибутку, тобто його спрямованість на приріст активів підприємства. Чим вища сума і рівень капіталізації отриманого прибутку, тим більшою мірою зростає вартість його чистих активів, а відповідно і ринкова вартість підприємства в цілому.

6. Прибуток  підприємства є важливим джерелом задоволення соціальних потреб суспільства. Соціальне значення прибутку проявляється, насамперед, в тому, що засоби, які перераховуються в бюджет різних рівнів в процесі оподаткування прибутку, є джерелом реалізації різних загальнодержавних і місцевих соціальних програм, які забезпечують "виживання" окремих соціально-незахищених членів суспільства. Крім того, ця значення проявляється в задоволенні за рахунок отриманого прибутку підприємства соціальних потреб його персоналу. Соціальне значення прибутку проявляється також в тому, що він є джерелом зовнішньої благодійницької діяльності підприємства, спрямованої на фінансування окремих неприбуткових організацій, установ соціальної сфери, наданням матеріальної допомоги окремим категоріям громадян.

7. Прибуток  є основним захисним механізмом, який захищає під-приємство від загрози банкрутства. Хоча загроза банкрутства існує і в умовах прибуткової діяльності підприємства, але підприємство набагато швидше вихо-дить з кризового стану при високому потенціалі генерування прибутку. За раху-нок капіталізації отриманого прибутку може бути швидко збільшена частка високоліквідних активів, тобто відновлена платоспроможність; збільшена частка власного капіталу при відповідному зниженні обсягу залучених засобів, тобто підвищена фінансова стійкість; сформовані відповідні резервні фінансові фонди.

Отже, прибуток як економічний показник дає змогу поєднувати еко-номічні інтереси держави, підприємства, як господарюючого суб'єкта, пра-цівників і власників підприємства. Вирішення цього завдання, насамперед, пов'язане з пропорціями в розподілі та використанні прибутку.

Розглянувши головні теоретичні аспекти теми данної курсової роботи, ми перейдемо безпосередньо до висновків з аналізу прибутковості конкретного підприємства, а саме ПП «ПАВЛОГРАДРЕМ–БУД».

Досліджуване  підприємство, територіально розміщене  в місті Павлоград, займається наданням загально будівельних послуг.

На основі проведеного аналізу господарської діяльності ПП «ПАВЛОГРАДРЕМ-БУД» можна зробити наступні висновки.

Перш  за все, не можна не відмітити, що результати фінансово-господарської діяльності підприємства в 2009 році помітно погіршились в порівнянні з 2008 р.

Аналіз  показників ринкової стійкості за аналізований період показав, що досліджуване підприємство є дійсно фінансово нестійким і дуже залежним від зовнішніх кредиторів про що свідчать такі зміни:

• Зниження коефіцієнту фінансової автономії (незалежності) на 0,32;
• Зростання коефіцієнту фінансової залежності з 2,45 в 2008 році до 10,6 в 2009, що означає збільшення долі позикових засобів у фінансуванні підприємства і втрату фінансової незалежності ;
• значення коефіцієнту фінансового ризику є критичним, тобто більше одиниці. Таким чином , на кожну гривну власних коштів підприємства на початок звітного періоду приходилося 1,45 гривень залучених коштів, на кінець звітного періоду — 9,6 гривень. Це ще раз підтверджує досить низький рівень фінансової стійкості підприємства.

На основі отриманих даних факторного аналізу робимо висновок, що у 2009 році прибуток від операційної діяльності скоротився. А саме, скоротився прибуток від реалізацій продукції на 5410,37 грн. що сталося за рахунок:

1). Зміни  структури послуг. Прибуток від реалізації скоротився на 38 грн.

2). Збільшення витрат на 1 грн. реалізованої послуг. Прибуток зменшився на 2902, 37 грн.

3). Зміни  обсягу виробництва. Прибуток  від реалізації скоротився на 2470 грн.

Що стосується не менш важливого показника ефективної роботи підприємства – рентабельності – то його показники значно зменшились в 2009 році порівняно з 2008 .Зрозуміло, що діяльність підприємства не є рентабельною. Це заважає підприємству підтримувати стабільну позицію на ринку і не дає змоги розвивати свою діяльність.

Висока роль прибутку в розвитку підприємства і забезпеченні інтересів його власників і персоналу визначає необхідність ефективного і безперервного управління ним.

Саме  прибуток визначає для підприємницької  діяльності рішення трьох корінних взаємозалежних проблем: що продавати, як продавати і для кого продавати, і, таким чином, визначає політику формування прибутку – політику планування, організації, аналізу і контролю витрат і доходів в середині підприємства. Дослідження формування прибутку, рентабельності підприємст-ва, витрат звертання, валових доходів, є найважливішим чинником при прийнятті організаційних і господарсько-управлінських рішень, створення сприятливих умов для реалізації планів і програм по нарощуванню прибутку. Іншими словами підприємства повинні чітко уявляти резерви збільшення прибутку, від чого він залежить і які основні параметри впливають на його величину.

Досвід  роботи промислових підприємств  в сучасних умовах господарювання підтверджує  велике значення повного виявлення  в ході фінансового планування внутрігосподарських  резервів росту грошових накопичень. Виявлення резервів росту впливає  на вдосконалення комерційного розрахунку, розвиток ринкових відносин, сприяє ліквідації кризових явищ в економіці.

 В процесі дослідження були напрацьовані деякі рекомендації досліджуваному підприємству для досягнення більш високих фінансових результатів діяльності, які ми хотіли би викласти на завершення даної роботи:

1. При веденні господарської діяльності необхідно виходити з того, що основними джерелами  збільшення суми прибутку  є збільшення обсягу реалізації послуг, зниження їх собівартості:

а) Резерв збільшення прибутку за рахунок  збільшення обсягів реалізації послуг. Факторний аналіз прибутку показав, що обсяги реалізації послуг підприємства в 2009 році зменшилися порівняно з 2008 роком, через що підприємство недоотримало потенційно можливий прибуток від  реалізації послуг в розмірі 5410,37 грн. Це зменшення зумовлене зменшенням замовлень з боку клієнтів підприємства через цінову політику підприємства. Однак, спираючись на експертні оцінки працівників підприємства, щодо рівня  попиту на товари підприємства можна  зробити висновок, що можливе збільшення обсягу реалізації на 10%. Досягнути  цього збільшення можливо шляхом проведення рекламної акції серед  постійних клієнтів підприємства, яка  простимулює їх повернути попередні  обсяги замовлень. Реалізація цього  резерву дасть змогу додатково  отримати 3400 грн. прибутку.