Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2013 в 15:01, курсовая работа
Створення економічних знань у розвинутих країнах спричинило виникнення нових організаційних форм інноваційного процесу, зорієнтованих на оновлення науково-технічних структур. Великі компанії довели свою нездатність інтенсифікувати наукові дослідження, вони витрачали свої ресурси переважно не на пошук радикально нового, а на вдосконалення досягнутих результатів. У тож же час, великі корпорації не можуть обійтись без використання наукових досягнень. Вихід із такої ситуації був знайдений у створенні малих інноваційних фірм – від малих дослідних компаній до винахідників-одиночок. Процес масового розповсюдження таких фірм розпочався на початку 70-х років[ 1.с.45].
Вступ…………………………………………………………………...........…4
1. Поняття та особливості функціонування венчурного підприємництва..7
2.Механізм функціонування венчурних підприємств в Україні…………..12
3.Перспективи розвитку венчурного підприємництва в Україні………….22
Висновки……………………………………………………………………….30
Список використаної літератури………………………………………...…..32
28
доступним в Україні, оскільки не спостерігається відповідного попиту зі сторони стратегічних інвесторів, які готові інвестувати в місцеві підприємства.
Якщо загальноекономічну нестабільність доводиться визнати як об’єктивну реальність, і вона, швидше за все, ще тривалий час знижуватиме в Україні ефективність бізнесу загалом, то інші негативні фактори можна суттєво ослабити.
Ефективним механізмом розвитку ринку венчурного капіталу в Україні може стати створення відповідної інфраструктурної мережі на базі консалтингових фірм, які надаватимуть послуги малим підприємствам у науково-технічній сфері; зокрема, стати для венчурних компаній джерелом інформації про перспективні проекти, що вимагають інвестицій; сприяти доведенню технологічних розробок до стадії готових до комерціалізації та встановлення контактів між підприємцями й інвесторами; здійснювати ретельний відбір учасників венчурних проектів, як з боку потенційних інвесторів, так і з боку підприємців, які потребують фінансових ресурсів. [10.с.45]
Базуючись на проведеному аналізі ситуації, можна зазначити, що венчурний в Україні перебуває на початковій стадії розвитку і його роль уфінансовій системі незначна. Низька активність венчурних фондів пов’язана з рядом причин: триває реструктуризація економіки;простежується нерозуміння сутності венчурного капіталу не лише серед підприємців, а й банківських спеціалістів і консалтингових фірм; брак прозорості й відкритості у бізнесі та інформації; нерозвиненість інфраструктури венчурного капіталу; відсутність спеціалістів з управління венчурними фондами. Спостерігається висока потреба та значний дефіцит зовнішніх капіталовкладень, що формує конкурентне середовище інвестицій, де відповідно інвестори перебувають у позиції „диктаторів правил гри”.
29
Нерозвиненість фондового ринку є головною складністю у виході інвестора з бізнесу й є однією з головних причин повільного розвитку венчурних послуг в Україні. Крім того, розвиток венчурного бізнесу в Україні потребує істотного удосконалення законодавчої бази, захисту й підтримки з боку держави. Усунення більшості наявних перешкод на шляху венчурного капіталу створить у подальшому сприятливі умови для розвитку в Україні часників венчурних проектів, як з боку потенційних.
Венчурний бізнес в Україні нині знаходиться ще в зародковому стані. Власники фінансових ресурсів, необхідних для інвестування венчурних компаній, тільки починають розуміти, що вкладання коштів на декілька років є нормою і може бути ефективним. У країні немає потрібної кількості менеджерів для управління новими венчурними компаніями.
30
Висновки
Венчурний бізнес в Україні нині знаходиться ще в зародковому стані. Власники фінансових ресурсів, необхідних для інвестування венчурних компаній, тільки починають розуміти, що вкладання коштів на декілька років є нормою і може бути ефективним. У країні немає потрібної кількості менеджерів для управління новими венчурними компаніями.
Чинне законодавство України з питань розвитку венчурного бізнесу має наступні недоліки: немає чіткого визначення юридичного статусу суб’єктів венчурного підприємництва; відсутні законодавчі акти, які регламентують правові відносини, пов’язані з використанням наукового відкриття та результатів науково-технічної діяльності; немає чітко сформульованих вимог до уставних документів при створенні небанківських кредитно-фінансових організацій; немає положень, які регламентують можливість використання венчурного капіталу для фінансування інноваційних проектів. Відсутня нормативно-правова база, яка необхідна для проведення місцевими органами влади об’єктивного контролю та моніторингу ефективності роботи інноваційних підприємств, організацій та творчих колективів винахідницької діяльності.
Одним із важливих напрямів створення інноваційної інфраструктури є підготовка кадрів, у тому числі технічних фахівців, підготовлених до застосування сучасних інструментаріїв для успішної роботи, пов’язаної з просування інновацій у виробництво, і здатних забезпечити якісно нове взаємовигідне співробітництво на світовому інноваційному ринку.
Венчурний бізнес є відносно молодою формою інноваційної діяльності в Україні. Проте, висока ефективність його тривалого функціонування у країнах з ринковою економікою та збільшення кількості венчурних підприємств у вітчизняній економіці пояснюють активізацію венчурного підприємництва і у нашій державі.
31
Разом з тим, висока ризиковість даного виду підприємництва та нерозкритість багатьох аспектів його функціонування обумовлюють актуальність досліджень у даній сфері. Так, одними із питань, що потребують конкретизації залишаються питання створення та функціонування інноваційних венчурних підприємств на усіх етапах їх життєвих циклів.
Незважаючи на зазначені негативні моменти, в Україні є підстави сподіватися на успіх. Насамперед через наявність галузей, що мають потенціал зросту й велику кількість перспективних проектів, які потребують фінансування і є потенційно вигідними для венчурного інвестора. Тому нагальною потребою є необхідність виробити грамотну державну політику стимулювання венчурного бізнесу з урахуванням провідного зарубіжного досвіду. Держава має розділити з бізнесом ризики впровадження інновацій та вдосконалити законодавство зі стимулювання інноваційної діяльності, режимів роботи технопарків, автономії українських вузів.
Информация о работе Перспективи розвитку венчурного підприємництва в Україн