За  перевищення встановленого ліміту каси, згідно ст. 1 Указу № 436, до підприємства застосовуються санкції у вигляді  штрафу в двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

      Положенням  №637 встановлено певне обмеження в частині здійснення готівкових розрахунків підприємства з іншими підприємствами і підприємцями протягом дня. Так, сума платежу готівкою одного підприємства іншому підприємству (індивідуальному підприємцю) протягом одного дня поодинці або декільком платіжним дорученням не може перевищувати граничну суму, яка встановлюється окремим положенням НБУ. На сьогоднішній день така сума встановлена у розмірі 10 тис. грн..

      Платежі понад встановлену НБУ суму повинні  проводиться тільки в безготівковому порядку. Тобто підприємству не можна  виплатити з каси протягом дня  одному і тому ж суб'єкту підприємницької  діяльності суму готівкою більш встановленої. Хай навіть ця сума видавалася в декілька прийомів. В той же час, така заборона зовсім не означає, що встановлена НБУ сума – це вся сума яку касир має право видати готівкою протягом дня. Заборона торкається тільки розрахунків з одним СПД. Таким чином, протягом дня підприємство має право здійснювати готівкові розрахунки з декількома підприємствами (підприємцями) дотримуючи з кожним з них встановлене обмеження.

      За  порушення в обмеженні розрахунків  підприємству загрожує штраф в двократному  розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, згідно п. 1 Указу №436. При цьому сума, яка перевищить встановлене обмеження розрахунковий додається до фактичних залишків готівки в касі підприємства –покупця на кінець дня одноразово в день здійснення операції, і отриманий результат порівнюється зі встановленим лімітом каси.

      Крім  того, за здійснення готівкових розрахунків  з перевищенням встановленого НБУ  обмеження на керівника підприємства може бути накладений адміністративний штраф за порушення правил ведення  касових операцій відповідно до ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі від 8 до 15 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (170 грн. -340 грн.).

      Відповідальність  за порушення встановленого обмеження  розрахунків готівкою торкається тільки підприємства, яке видає з каси грошові кошти. При отриманні грошових коштів відповідальність за перевищення встановленого НБУ обмеження не застосовується. 

      Крім  того, таке обмеження не розповсюджується на:

- розрахунки  з фізичними особами, суб'єктами підприємницької діяльності, що не є;

- розрахунки  з бюджетами і державними цільовими  фундаціями;

- добровільні пожертвування;

- благодійну  допомогу;

- розрахунки підприємств за спожиту ними електроенергію;

- використання коштів, виданих на відрядження.

  За  не встановлення підприємством ліміту залишку готівки в касі до установи банку застосовується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваних доходів громадян за кожний випадок .

      Підприємство  може звернутися (при наявності обґрунтованих причин — зміна розмірів касових оборотів, режиму функціонування, умов здачі виторгу і т.п.) у банк із проханням про перегляд ліміту залишку готівки у касі. Крім того, ліміт каси може бути переглянутий з ініціативи банку. Підприємство, що бажає переглянути ліміт каси, повинне подати в банк заявка-розрахунок, що є підставою для перегляду діючого ліміту каси (у випадку обґрунтованості її даних), і оформити додаткова угода до договору на розрахунково-касове обслуговування. До дати перегляду і встановлення нового ліміту каси й одержання його підприємством діє встановлений раніше ліміт каси.

      Уся готівка,  що надходить до кас, має  своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

      Оприбуткуванням готівки в касах  підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги є здійснення  обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів .

       Суми  готівки, отримані в установі банку і не використані по призначенню протягом установлених термінів, повертаються підприємством в установу банку не пізніше наступного робочого дня .

       Для своєчасного одержання в установі банку необхідної суми готівки підприємства (підприємці) у встановленим банком термін повинні попередити (письмово чи усно) установу банку про необхідну суму коштів у банкнотах і розмінній монеті.

       Щодо  одержання з банку коштів на виплати, зв’язані з оплатою праці, необхідно  відзначити наступне. З метою регулювання касових ресурсів установ банків підприємства повинні представляти банкам календар видачі заробітної плати, у який підприємство включає основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

       Якщо  на підприємстві виплати заробітної плати передбачені не за один, а за кілька днів, то керівник підприємства за узгодженням з установою банку встановлює, у які конкретно дні й у яких сумах підприємство буде одержувати готівку на заробітну плату.

       Видача  готівки на виплату заробітної плати  в ті терміни, що приходяться на вихідні (святкові) дні, здійснюється установами банків напередодні (за два робочі дня). У четвер може також здійснюватись видача готівки, якщо термін виплати заробітної плати приходиться на п’ятницю.

       Підприємствам, вихідні дні яких не збігаються із суботою і неділею, видача готівки на виплату заробітної плати в ті терміни, що приходяться на вихідні дні цих підприємств, здійснюється напередодні (за два робочі дні).

       Для того щоб одержати в банку кошти, необхідно попередньо подати заяву  про бронювання коштів .

       Одержання готівкових коштів у банку підприємства здійснюється по чеку. Чекові книжки здобуваються підприємством за плату в установі банку.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

      Дану  курсову роботу присвячено оргацізації грошових розрахунків на підприемстві.

      Грошові розрахунки - це розрахунки які відбуваються між суб’єктами підприємництва вони здійснюють платежі один одному за товарно матеріальні цінності і  надані послуги, за зобов’язаннями перед  фінансово кредитними установами і  працівниками шляхом перерахування або виплати належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або зарахування взаємної заборгованості.

        На підприємстві застосовують дві форми грошових розрахунків: безготівкову і готівкову. Рух готівкових грошей і безготівкових платіжних засобів взаємопов'язаний. Але більша частина грошового обороту підприємства припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин підприємства. Безготівкові розрахунки, мають ряд переваг над готівковими. Ці переваги проявляються передусім у прискоренні розрахунків, в економії витрат, пов'язаних з перевезенням готівки, її обліком та зберіганням. Крім того, при безготівкових розрахунках грошова маса акумулюється в банках і створюються умови для контролю за їх цільовим використанням. Безготівковий грошовий оборот повністю здійснюється через банківські установи, що в них відкрито рахунки суб'єктів підприємницької діяльності. Основним документом, який визначає порядок розрахунків, є договір між платником і постачальником. Безготівкові розрахунки на підприємстві здійснюються в формі розрахункового документа.

      Розрахунковий документ — це відповідно оформлений документ на переказ грошових коштів. Використовуються відповідна форма безготівкових розрахунків а саме розрахунки платіжними дорученнями.

      Платіжне  доручення — документ (бланк встановленої форми), в якому підприємство (власник рахунка) дає розпорядження банку, що його обслуговує, про перерахування певної суми коштів із свого рахунку на рахунок одержувача.

   У безготівковому обороті платіжні доручення можуть використовуватися для здійснення практично всіх товарних і нетоварних платежів, а саме: для оплати матеріальних цінностей, послуг, погашення кредиторської заборгованості, розрахунків з фінансовими органами, платежів по страхуванню майна, перерахування пені, штрафів, неустойок та інших платежів.

      Отже, провівши дослідження значення грошових розрахунків у діяльності підприємства, можна зробити висновок, що оскільки будь-яке підприємство в ході своєї  діяльності має розрахунки з постачальниками, підрядчиками, кредиторами чи дебіторами, тому дослідження методів організації розрахунку є важливим.

      В першому розділі ми розглянули сутність види та принципи організації грошових розрахунків.В другому розділі розглянули законодавчу базу грошових розрахунків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 

1. Господарський кодекс України N 2850-VI ( 2850-17 ) від 22.12.2010
2. Податковий кодекс України № 2755-VI.  від 02.12.2010 із наступними змінами та доповненнями. 
3. Постанова Правління Національного банку України „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” від 09 лютого 2005 року за №32 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18 квітня 2005 р. за № 410/10690).
4. Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» вiд 12 червня 1995 року за № 436/95 із наступними змінами та доповненнями.
5. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 (зареєстрованою в Мін'юсті України 13-01.2005 р. за № 40/10320, за текстом - Положення № 637) із наступними змінами та доповненнями.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Звіт про фінансові результати" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.2004р.
7. .Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492
8. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті вiд 21 січня 2004 року за № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976).
9. Алтухов В. А.Фінансовий стан підприємства та його оцінка // Банківська справа.-2008 -№2- С.39-43
10. Балабанов И.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта.- М.: Финансы и статистика, 2009 -225с.