Оподаткування доходів громадян -2

Варто відмітити, що заробітна  плата працівника виступає також  об'єктом для нарахування страхових  внесків до Пенсійного фонду, фонду соціального страхування на випадок безробіття та фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням Таким чином, приховуючи об'єкт оподаткування для нарахування страхових внесків до вищезгаданих фондів, підприємство зменшує розмір майбутньої пенсії працівника та позбавляє його можливості отримати максимальні суми коштів допомоги при безробітті та у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Очевидно, розширення споживчого кредиту і створення потужної системи накопичувального пенсійного забезпечення в перспективі створять потужний тиск на фірми в напрямі відмови від «чорних» схем оплати праці. Оскільки в країні має місце безробіття  працездатне населення змушене миритися з такою ситуацією, яка має місце на підприємствах. І доки урядом країни не буде створено відповідних умов щодо зменшення безробіття в Україні виправити ситуацію відносно повної сплати податку з реальних доходів фізичних осіб буде досить складно.

На даний нас необхідне підвищення ефективності адміністрування податку з доходів фізичних осіб, у тому числі за рахунок законодавчого скорочення можливостей ухилення від сплати даного податку. В перші роки існування єдиної часткової ставки податку масштаби ухилення від сплати податку істотно скоротилися, але воно не перейшло із розряду масового явища в розряд рідких чи виняткових випадків. Важливим фактором є те, що при значному зниженні граничної ставки оподаткування доходів, використання різних схем для ухилення від сплати податків має стати менш вигідним з урахуванням ризику застосування санкцій за ухилення, ніж дотримання діючого податкового законодавства.

Крім того, в майбутньому  доцільне створення правових інструментів для оцінки податковими органами бази оподаткування фізичних осіб на основі так званих «зовнішніх ознак» багатства. Варто відмітити, що метод визначення податкової бази по зовнішніх ознаках застосовується в багатьох країнах, причому в деяких з них, наприклад у Великобританії та США, податкові органи мають достатньо широкі повноваження відносно визначення дійсних доходів платників податків. Надання істотних повноважень податковим органам відносно вказаних пропозицій в Україні на даний час напевно неприйнятно, оскільки ще більше зміщує баланс прав платників податків та податкових органів на користь останніх. Утім варто врахувати в перспективі необхідність розгляду даних питань з метою підвищення справедливості оподаткування доходів фізичних осіб. У цьому відношенні можна звернутися також до досвіду Франції, де податкові органи застосовують методи оцінки податкової бази платників податків при наявності важливих підстав сумніватися у відповідності доходів та витрат платників податків.

Отже, скорочення ухилень  від сплати податків має стати  ще одним із пріоритетів розвитку системи оподаткування фізичних осіб.

Існує думка, що у зв’язку  з тим, що у незалежній Україні  досвід оподаткування не досяг ще навіть 20 років,  тому вдосконалювати  систему оподаткування фізичних осіб необхідно з урахуванням  позитивного досвіду зарубіжних країн.

Відомо, що податкові  системи розвинутих держав світу  сьогодні є сформованим динамічним механізмом, який дає змогу вирішувати основні соціально-економічні завдання держави. Бюджетні системи окремих  країн характеризуються різними  підходами до вирішення своїх завдань, але вониобов'язково враховують специфіку розвитку держави.

Доцільним для забезпечення соціально-економічної справедливості податкової політики в Україні є  застосування таких моментів зарубіжного  досвіду, як: врахування сімейного стану, кількість працюючих у сім'ї, наявність дітей та утриманців тощо, які широко використовуються у розвинутих країнах. Список подібних пільг у різних країнах різний і залежить від національних особливостей і традицій, але позитивний вплив такого підходу очевидний. Тому подібні до цих заходи мають бути відображені у  Податковому кодексі України в частині оподаткування доходів населення. Це дасть змогу диференційовано оподатковувати різні верстви населення залежно від сімейного стану, кількості утриманців тощо і досягти позитивних соціальних зрушень. Наприклад, сімейним громадянам має бути надано право при оподаткуванні декларувати чи індивідуальні доходи, чи сукупний дохід сім'ї. При цьому оподаткування повинно здійснюватися, виходячи із середнього сукупного доходу на одного члена сім'ї.

На нашу думку, реформування системи оподаткування фізичних осіб  повинне проводитись синхронно  з упорядкуванням та оптимізацією системи  державних видатків і вирішенням важливих питань, що стосуються доходів  громадян. Наприклад:

а) підвищення вартості робочої  сили;

б) прирівняння розміру  мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму для  працездатних осіб;

в) запровадження мінімальної  погодинної заробітної плати, здійснення оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки, враховуючи тариф І розряду на рівні законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати;

г) розроблення та запровадження  державних мінімальних соціальних стандартів;

д) перехід від системи  соціального захисту, що ґрунтується на наданні пільг, до політики підвищення доходів та надання державної допомоги соціально вразливим верствам населення залежно від їх матеріального стану;

е) впровадження в практику страхової медицини із залученням фінансової підтримки держави.

Варто відмітити, що усі  вищезазначені заходи сприятимуть  також підвищенню рівня життя  громадян і покращенню їхнього добробуту. Усі запропоновані заходи взаємопов'язані: зменшення державних видатків зробить  можливим зниження ставок основних податків та скасування малоефективних податків без будь-яких витрат для бюджету. Податкову систему країни треба змінювати таким чином, щоб більш враховувались економічні інтереси обох сторін  - держави і платників податків, а також усувалась зацікавленість платників в податкових незаконних ухиляннях.

Таким чином, можемо зробити  висновок, що удосконалювати систему  оподаткування фізичних осіб дійсно необхідно. А здійснювати вищенаведені або  можливо інші заходи слід лише з урахуванням економічної і  правової ситуації та менталітету громадян нашої держави та з використанням при цьому всіх позитивних особливостей оподаткування доходів фізичних осіб розвинених країн світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В умовах ринкової економіки  перед податковою системою постають пріоритети забезпечення достатнього обсягу податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та гарантій громадянам достатнього життєвого рівня.

Фізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, сплачують на сьогодні як загальнодержавні так і місцеві податки і збори, такі як: мито, податок з власників транспортних засобів, плата за землю, збори на обов’язкове соціальне та пенсійне страхування, податок з реклами, збір з власників собак та багато інших.

На сучасному етапі, одним із головних бюджетоутворюючих  податків, є податок на доходи фізичних осіб, що представляє собою обов’язковий нецільовий платіж фізичної особи до місцевого бюджету для фінансування його видатків. Оподатковуваним доходом повинен бути сукупний доход, скоригований на суму податкових вилучень та зменшений на суму економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму та інших пільг.

Варто зазначити, що на обсяг  податкових надходжень від оподаткування  особистих доходів впливають: по-перше, фактори, що закладені в самому механізмі  оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема, склад об’єкту оподаткування, податкові ставки та інші; по-друге, значний вплив спричиняють об’єктивні фактори ринкового економічного середовища, головними з яких є, величина доходів населення, чисельність працюючих, на яку, в свою чергу, впливає низка чинників, таких як, рівень безробіття, трудової міграції тощо.

Проаналізувавши динаміку надходжень податку з  доходів  фізичних осіб, можна стверджувати,  що його частка у загальній сумі податкових надходжень місцевих бюджетів у цілому по Україні має тенденцію до зростання після реформування механізму справляння податку. Так, за період 2003-2010 рр.  вона зросла більше ніж на 10 відсоткових пунктів і у 2010 р. становила понад 63%.

Питома вага податку  на доходи фізичних осіб у ВВП становить приблизно 5 %.  Був проведений аналіз податку на доходи фізичних осіб за 2004 – 2010 роки. Надходження від даного податку становили: у 2008 році -45895759401,72 млрд. грн., у 2009 році - 44485269162,19 млрд. грн., у 2010 році - 51029251812,07 млрд. грн.. Зменшення надходжень було пов’язано з фінансовою кризою.

Також встановлено, що в  Україні мінімальна заробітна плата  до 2009 року була значно нижчою за прожитковий  мінімум, хоча в динаміці ситуація покращується. Так, якщо у 2004 році співвідношення між мінімальною заробітною платою та прожитковим мінімумом становило лише 55,8 %, то у 2010 році - вже 108,2 %, що є, без сумніву, позитивною тенденцією.

Що стосується податкового  навантаження, то найбільше припадає на доходи, одержані у вигляді заробітної плати, тобто більшу питому вагу вилучень доходів у населення у вигляді податків мають менш заможні верстви населення, оскільки вони фактично не отримують пасивних доходів і основним джерелом їхнього статку є заробітна плата.

Удосконалення особистого прибуткового оподаткування повинно відбуватися на основі впровадження комбінованих технологій справляння податку з доходів фізичних осіб. Враховуючи реалії сучасного податкового регулювання та досвід зарубіжних країн запропоновано модель оподаткування трудових доходів фізичних осіб на основі прогресивного оподаткування. Застосування помірних ставок прогресивної шкали від 10 до 25 % зменшить податкове навантаження на платників із низьким і середнім рівнем доходів та поступово підвищить його для заможних платників, що збільшить надходження до бюджету.

Обґрунтовано необхідність відновлення ролі і економічного призначення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Його застосування дозволить зменшити базу оподаткування  кожного платника та знизити податкове  навантаження.

Важливим заходом є  також формування податкової культури, адже податкові відносини в Україні  мають стати прозорими, і платники податків та податкових платежів мають  право знати, на що використовуються їх кошти.

Потрібно також впроваджувати  у життя методи скорочення ухилення від сплати податків, які полягають у створенні в суспільстві таких умов для фізичних осіб, коли приховувати об'єкти оподаткування буде їм невигідно.

Доцільно наголосити, що  вдосконалювати  систему оподаткування  фізичних осіб необхідно з урахуванням  позитивного досвіду зарубіжних країн.

На мою думку, реформування системи оподаткування фізичних осіб  повинне проводитись синхронно з упорядкуванням та оптимізацією системи державних видатків і вирішенням важливих питань, що стосуються доходів громадян.

Таким чином, податкову  систему країни треба змінювати  таким чином, щоб більш враховувались економічні інтереси обох сторін  - держави і платників податків, а також усувалась зацікавленість платників в податкових незаконних ухиляннях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Безпалько, І. Р.  Досвід оподаткування доходів  фізичних осіб у зарубіжних  країнах [Текст] / І. Р. Безпалько  // Регіональна економіка.  -2010. - N 2. - С. 159-166.

2. Бодюк, А. В. Новації  в оподаткуванні доходів фізичних осіб [Текст] / А. В. Бодюк, В. С. Дубель, С. П. Дусяк // Україна: аспекти праці. - 2008. - N 3. - C. 19-22.

3. Бодюк, А. В. Оподаткування  населення  [Текст] : навчальний посібник / А. В. Бодюк, В. С. Дубель, С. П. Дусяк - К. : Кондор, 2010. -202 с. – ISBN 978-966-351-237-2.

4. Василик, О. Д. Податкова  система України [Текст] : навчальний  посібник / О.Д. Василик.  – К. : ВАТ «Поліграфкнига», 2004.  – 478 с.  -ISBN 966-530-175-6.

5. Геєць, В. М. Бюджетна  політика в Україні: проблеми  і перспективи [Текст] / В. М. Геєць // Дзеркало тижня. – 2004. - №5. – С. 1-8.

6. Голишевська, Л. В.  ПДФО: сутність та недоліки [Електронний  ресурс] / Л. В. Голишевська, Д.  Л. Заверуха // Матеріали наукової  інтернет  – конференції «Эффективные  инструменты современных наук. Экономические науки».  – 2010. Режим доступу : http://www.rusnauka.com /6_NITSB_2010 /Economics /59930.doc. htm>.

7. Довгалюк, В. І. Податкова  система [Текст] : навчальний посібник / В. І. Довгалюк, Ю. Ю. Ярмоленко  ; Мін-во освіти і науки України. – К. : ЦУЛ, 2007. – 360 с. – ISBN 966-364-366-8.

8. Доходи та витрати  населення України за 2002  - 2010 роки [Електронний ресурс] / Державний  комітет статистики України. –  Режим доступу:http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/dvn_ric/dvn%20_u/dvn_u.htm. - 09.11.2010. - Назва з екрану.

9. Звіти про виконання  Державного і Зведеного бюджетів  України за період 2007  – 2010 роки  [Електронний ресурс] / Міністерство  фінансів України–Режим доступу:http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=77643.  –09.11.2010. – Назва з екрану.

10. Золотько, І. А. Податкова  система [Текст] : навчальний посібник / І. А. Золотько. – К. : КНЕУ, 2005. - ISBN 966-574-654-5.