Оподаткування доходів громадян -2

ЗМІСТ

 

ВСТУП ………………………………………………………………….. 2

1. Структура доходів  населення і джерела їх формування .…………. 4

2. Специфіка оподаткування фізичних осіб …………………………..10

3. Оцінка впливу оподаткування на рівень життя громадян ……….. 13

4. Шляхи удосконалення оподаткування фізичних осіб…………….. 18

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………. 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………… 31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Подальший розвиток України  як соціально-орієнтованої правової держави, націленої на інтеграцію у європейське  співтовариство, визначатиметься рівнем розвитку усіх державних інститутів, зокрема й податкової системи. Отже,  податкова система потребує приведення у відповідність з пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку, забезпечення достатнього обсягу сукупних податкових находжень до бюджетів усіх рівнів на основі проведення збалансованої бюджетної політики. З огляду на це, важливим є реформування і подальше вдосконалення механізму оподаткування доходів фізичних осіб, а також пошук шляхів зростання фіскального й регулюючого потенціалу особистого прибуткового оподаткування.

Проте, в сучасних умовах, коли надходження від оподаткування  доходів фізичних осіб стають визначальним джерелом формування бюджетних доходів,  малодослідженими залишилися проблемні  питання обґрунтування напрямів реформування механізму оподаткування особистих доходів та оцінка його регулюючих і фіскальних можливостей.

Складність дослідження  та контролю процесів взаємовідносин платників податків з контролюючими  органами зумовлюють безсистемний, а також здебільшого випадковий вибір податкового інструментарію, що призводить до неефективного використання фіскальних можливостей особистого оподаткування. Водночас, сучасні податкові важелі пропорційного оподаткування не достатньо виконують завдання регулювання рівня доходів населення, що випливає із сутності регулюючої функції податків та принципів побудови податкової системи України.

Таким чином, актуальність контрольної роботи полягає необхідності побудови дійсно ефективного механізму оподаткування доходів фізичних осіб, який зміг би оптимально задовольнити потреби як держави, так і платників податків.

 Метою даної роботи  є узагальнення теоретико-методичних  засад механізму оподаткування  доходів фізичних осіб та розробка  пропозицій щодо його вдосконалення в напрямках посилення фіскального і регулюючого потенціалу в ринкових умовах.

Об’єктом дослідження  даної роботи є процес оподаткування  доходів фізичних осіб.

Предметом дослідження  є доходи фізичних осіб та механізми  справляння податків з них.

Реалізація мети дослідження  передбачає постановку та вирішення  наступних завдань:

- охарактеризувати специфіку  оподаткування фізичних осіб  в Україні;

- розглянути сутність, механізм  нарахування і сплати податку  з доходів фізичних осіб;

- дослідити надходження податку з доходів фізичних осіб в Україні;

- проаналізувати вплив  оподаткування на рівень життя  громадян;

- розглянути проблеми і запропонувати  шляхи вдосконалення оподаткування  фізичних осіб в Україні.

Інформаційною базою  дослідження були законодавчі та нормативні акти України з питань оподаткування, дані Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Національного банку України,  а також наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань теорії і практики оподаткування доходів фізичних осіб.

При написанні курсової роботи були застосовані методи аналізу і  синтезу, індукції і дедукції, аналогії і моделювання, абстрагування і  конкретизація, статистичні, табличні, методи,  розрахунково-конструктивний метод та інші.

 

 

 

 

 

1. Структура доходів населення і джерела їх формування.

Розмір доходів населення, їх розподіл безпосередньо впливають на формування, розвиток і використання трудового  потенціалу суспільства. Високорозвинуті  країни з високими доходами населення  та помірною їх диференціацією, як правило, мають потужний трудовий потенціал (Канада, Швейцарія, Фінляндія, Швеція, Японія, Німеччина та ін.). Проблеми доходів і рівня життя населення посідають провідне місце у системі управління трудовим потенціалом суспільства. Саме тому необхідно розглянути їх джерела, структуру, види тощо.

Доходи населення — це сукупність грошових коштів та натуральних надходжень, спрямованих на підтримку фізичного, морального, економічного та інтелектуального стану людини і на задоволення їх потреб. Вони формуються за рахунок оплати, виплати соціальних фондів (регіональних, місцевих, а також фондів споживання підприємств і організацій), підприємницьких доходів, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, доходів від інших джерел

Залежно від форми отримання  розрізняють грошові та натуральні доходи. Формування грошових доходів  здійснюється за рахунок оплати праці  працівників, виплати із соціальних фондів, підприємницьких доходів, доходів  від власності, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, інших доходів (аліментів, гонорарів, благодійної допомоги тощо). Грошові доходи поділяються на загальні й чисті.

Загальні  доходи містять усі надходження  і розраховуються до сплати податків та обов’язкових платежів.

Чисті доходи населення — результат перерозподільних процесів. Це ті доходи, що залишаються  після здійснення зазначених платежів. Чисті доходи коригуються з урахуванням  натуральних соціальних трансфертів.

Мал.1. Види доходів населення

Натуральні доходи включають продукцію  особистого підсобного господарства, що використовується на особисте споживання, трансферти в натуральній формі, а також заробітну плату в натуральній формі.

Виділяють номінальні і реальні  доходи.

Номінальні доходи — це величина нарахованих виплат і натуральних  видач.

Реальні доходи — це номінальні доходи, скориговані на зміни цін на товари і тарифів на послуги. Їх величина залежить від величини номінальних доходів та рівня заробітної плати. Індекс споживчих цін впливає на купівельну спроможність номінальних доходів населення таким чином:

Др = Дн / Іц,    (4.2.1)

де Др — доходи реальні; Дн — доходи номінальні; Іц — індекс споживчих цін.

Номінальні й реальні доходи, а також розміри та динаміка основних доходів окремих груп населення, таких, як заробітна плата, пенсія або  стипендія, дають загальне уявлення про рівень життя. Залежно від  джерел формування доходи можуть бути трудові, нетрудові, приховані.

Трудовий дохід — це дохід, який отримає працівник у результаті своєї економічної діяльності, як наймана робоча сила чи у разі самостійної  зайнятості. Види трудових доходів: доходи від основної роботи за наймом, доходи від вторинної зайнятості.

Нетрудові доходи являють собою  отримання спадщини, виграшів, дивідендів від цінних паперів, а також від  діяльності, що ведеться з відхиленнями від чинних у державі правових норм і норм моралі. У сучасних умовах значна частина доходів є прихованою. Вони пов’язані з тіньовою економікою, що являє собою приховану економічну діяльність. Це:

- види економічної діяльності, що не є незаконним бізнесом;

- неформальна економічна діяльність, яка належить до законних видів діяльності або ведеться некорпоративними підприємствами, тобто підприємствами, що належать окремим особам, домашнім господарствам, котрі не оформляються як особи, що ведуть економічну діяльність;

- нелегальна діяльність, яка охоплює незаконні види комерції, виробництва та послуг і підпадає під кримінальну відповідальність.

Залежно від циклів життєдіяльності  людини розрізняють доходи:

- до участі в праці;

- від участі у трудовій, підприємницькій, громадській діяльності;

тимчасово непрацюючими;

- після завершення трудової діяльності.

Добробут населення характеризується сукупними доходами.

Сукупний дохід є основним показником матеріального забезпечення населення  і включає всі види грошових доходів, а також вартість натуральних  надходжень, отриманих від особистого підсобного господарства і використаних на особисте (домашнє) споживання. Окрім того, у сукупний дохід входить вартість безоплатних послуг, що отримуються за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів і фондів підприємств, — послуги охорони здоров’я, освіти, дотації на житло, транспорт, харчування тощо (рис. 4.2.2).

мал.2. Структура сукупних доходів населення

Відповідно до наведеної схеми  оплата праці — це винагорода за виконану працю, а також оплата відпусток, святкових днів та іншого не відпрацьованого часу відповідно до трудового законодавства та колективних договорів, стимулюючі доплати і надбавки, премії та одноразові заохочувальні виплати, компенсаційні виплати, пов’язані з режимом роботи й умовами праці тощо.

Соціальні трансферти, або трансфертні  платежі — це цілеспрямована операція перерозподільчого характеру, що полягає  в переданні ресурсів у грошовій і натуральній формах державними і некомерційними організаціями (професіональними, релігійними, благодійними тощо) населенню. Соціальні трансферти можуть бути надані в натуральній і в грошовій формах. До натуральних трансфертів належать товари та послуги, які надаються конкретним особам чи домогосподарствам за рахунок коштів Державного, регіонального і місцевих бюджетів або недержавних (суспільних) соціальних фондів на безоплатній основі. До соціальних трансфертів у грошовій формі належать:

- пенсії;

- соціальні допомоги;

- стипендії;

- страхові компенсації;

- відшкодування витрат інвалідам;

- відшкодування збитків репресованим громадянам.

Доходи від власності включають:

- доходи населення від продажу нерухомості на вторинному ринку житла;

- завчасну компенсацію за вкладами громадян у банках і кредитних закладах;

- відсотки за вкладами вкладникам кредитних організацій та Нацбанку України;

- виплати доходу за державними та іншими цінними паперами Національним банком і кредитними організаціями.

Дедалі більшого значення набуває  дохід від підприємницької діяльності, що являє собою винагороду підприємцю за виконання ним своїх функцій. Цей дохід формується за рахунок частини прибутку, що залишається у розпорядженні підприємця після виплати процентів за кредит і цілковито залежить від ефективності господарювання.

Домашнє господарство, від якого також надходять доходи — один із суб’єктів економічної діяльності, який забезпечує економіку ресурсами, насамперед трудовими та грошовими, а також використовує отримані кошти для забезпечення життєдіяльності людей. Воно становить групу людей, які живуть і забезпечують свої потреби разом. Отже, найчастіше домашні господарства за кількістю членів збігаються із сім’єю, а в деяких випадках можуть складатися з кількох сімей і використовувати найману працю.

Бюджет сім’ї складається з  двох частин — дохідної і витратної. На доходи та витрати сімей впливають чинники, зумовлені типом сім’ї, який, у свою чергу, залежить від чисельного і соціально-демографічного складу, співвідношення працюючих і утриманців, характеру зайнятості, рівня отримуваних доходів, забезпеченості житлом, предметами культурно-побутового призначення, місця проживання, характеру розселення, району проживання тощо. У структурі джерел сукупного доходу сімей за останні роки відбулися певні зміни. Частка доходів у вигляді оплати праці, що становить основну частину сукупного доходу сімей, має тенденцію до зниження, збільшується питома вага доходів від особистого підсобного господарства, питома вага інших джерел також має тенденцію до зростання.

Використання сукупного доходу, який ураховується в сімейному бюджеті, здійснюється за такими напрямами:

- споживчі витрати;

- податки, збори, платежі;

- інші витрати;

- накопичення.

У процесі реалізації доходів частина  їх використовується на споживання матеріальних благ, частина — на споживання послуг, до яких входять освітні та культурні послуги, охорона здоров’я і все те, що формує та дає розвиток трудовому потенціалу. На структуру споживання впливають не лише величина грошових доходів, а й зміни структури населення, підвищення його освітнього та культурного рівня, тобто підвищення якості трудового потенціалу.

 

2. Специфіка оподаткування фізичних осіб.

У ринкових умовах податки, з одного боку, є безумовно головним джерелом державних доходів, а з  другого  - істотним важелем державного впливу на економічні процеси в країні.

Виконання державою конституційних функцій потребує певних бюджетних  коштів, частина яких формується за рахунок відрахувань від доходів  фізичних осіб, отриманих ними у  процесі трудової діяльності. Тому однією із двох складових системи оподаткування є система оподаткування фізичних осіб, яку треба розглядати як сукупність законодавчо встановлених на території України податків і зборів та платежів до бюджету та державних цільових фондів.