Обєднання підприємств

Таким чином, обов’язковим етапом оцінки інвестиційної привабливості  суб’єктів господарювання має бути етап прогнозування основних показників, що дозволять оцінити ступінь  сприйнятливості акціонерного товариства до проектної діяльності і інноваційно-інвестиційного розвитку.

Слід відзначити, що в  практиці спеціалізованих рейтингових  агенцій типу тих, що існують при  інвестиційних компаніях Morgan Stanley і Salomon Brothers використовується методика двохкритерійного рейтингування ефективності відкритих акціонерних товариств. За першим критерієм -  співвідношенням між дивідендною віддачею і ринковою депозитною ставкою акціонерні товариства  діляться на п'ять категорій (категорії А, B, C, D, E). За другим критерієм - критерієм стабільності (повторюваністю протягом того або іншого часу) спостережуваного співвідношення між дивідендною віддачею і ринковою депозитною ставкою акціонерні товариства також діляться на п'ять категорій (категорії 1, 2, 3, 4, 5)

Це пояснюється тим, що якщо дивідендна віддача в таких  акціонерних товариствах (АТ) систематично нижче за депозитну ставку, то їх акціонери виявляться незадоволеними тим, що віддача з вкладеного в  АТ капіталу нижча,  ніж могла б бути при вкладенні тих же засобів на банківські депозити. Не важко передбачити дії акціонерів з вилучення капіталу, що принесе збиток платоспроможності та дієздатності АТ. При цьому великі акціонери (включаючи засновників), користуючись контролем над менеджментом, почнуть вимагати викупу їх акцій. Дрібні ж акціонери будуть продавати свої акції, що сприятиме різкому зниженню їх котирувальної ціни та спричинить  зниження ліміту кредитів.

Визначення рейтингу АТ  може здійснюватись і із застосуванням  показника прибутковості акцій.

За рекомендаціями Санкт-Петербурзької  торгівельно-промислової палати  рейтингування закритих АТ може здійснюватися  на основі:

• визначення величини статутного капіталу даного АТ порівняно з вже наявними зобов'язаннями товариства;
• інформації про участь АТ в престижних виставках і ярмарках (особливо міжнародних, з урахуванням їх показності);
• відомостей про участь їх в конкурсах і тендерах (особливо закритих, куди запрошуються обрані АТ) з приводу великих замовлень престижних замовників;
• фактів виграшу замовлень на вказаних виставках, ярмарках, конкурсах і тендерів;
• свідчень успішного виконання замовлень, отриманих в результаті перемоги на названих виставках, ярмарках, конкурсах і тендерах;
• наявність відзивів (документально підтверджених і дозволених для оголошення відгуків) про успішно виконані замовлення;
• ступеню готовності підприємств добровільно надавати на вимогу контрагентів інформацію про свій фінансовий стан (податкові декларації, балансові звіти і ін.), а також свої діючі статутні документи;
• наявності у АТ сертифікатів на стандарти серії ISO-9000, засвідчуючи відповідність виробничих процесів і системи управління якістю в компанії світовим стандартам (проходження сертифікації на стандарти серії ISO-9000 коштує значних засобів і сам факт їх виділення на ці цілі служить свідченням ґрунтовності даного підприємства;
• відомостей про засновників даного АТ, якщо вони розголошуються;
• інформації, що більш менш вільно надається самим АТ, про його статут і інші реєстраційні документи.

 Заслуговують на особливу увагу дослідження В.П. Лященко [25]. Посилаючись на міжнародний досвід, він пропонує в якості інтегрального показника оцінки інвестиційної привабливості АТ використовувати показник ринкової вартості підприємства. При цьому, доходні методи оцінки розглядаються, як такі, що відбивають інтереси як самого АТ, так і власників, інвесторів, кредиторів, контрагентів по бізнесу.

Ряд авторів пропонують інші підходи до визначення ринкової вартості підприємства. Так, В. Соколов пропонує в якості додаткового методу оцінки вартості підприємства використовувати «поелементний підхід»: вартість підприємства визначається як сума цінностей усіх складових його елементів. За думкою автора  «різниця між доходною і по елементною оцінкою підприємства характеризує гудвіл підприємства». Важко погодитися з таким підходом автора, адже поелементна оцінка вартості складових підприємства не враховує результату їх сумісного функціонування. Б.Мережов пропонує власний підхід до оцінки інвестиційної привабливості підприємства на основі споживчих переваг (споживчих очікувань), які розглядаються як інструмент для зважування окремих параметрів оцінки. При цьому автор пропонує здійснювати моніторинг споживчих оцінок на нерозвинутому фондовому ринку і не враховує мінливість споживацьких переваг.

Таким чином, розглянуті підходи дозволяють здійснити оцінку інвестиційної привабливості акціонерного товариства.

Проте на сьогоднішній день не існує єдиного підходу до оцінки інвестиційної привабливості, який би був простий в використанні та дієвий на практиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В наш час кількість  угод про об‘єднання підприємств  невпинно зростає, що зумовлює актуальність питань сутності, оцінки, визнання та відображення в обліку такого поняття, як гудвіл.

Гудвілом називають  сукупність нематеріальних чинників, наявність яких призводить до виникнення різниці між балансовою вартістю активів підприємства та його ринковою вартістю як цілісного майнового  комплекса.

За своєю економічною  сутністю гудвіл - це актив, що охоплює ділову репутацію підприємства, контрагентів, кваліфікований персонал, престиж, ноу-хау, фірмові найменування тощо.

Тобто основу гудвілу  складає інтелектуальний капітал, до я кого можна віднести людський (професійність та кваліфікованість працівників), технологічний та клієнтський. І частка вартості інтелектуального капіталу у загальній вартості підприємств щодня зростає.

Облік гудвілу регулюється  значною кількістю нормативних  актів, кожен з яких по-різному  трактує як саме поняття гудвілу так і порядок його відображення у бухгалтерському обліку. Аналіз світової та вітчизняної практики також свідчить про наявність відмінностей у підходах до відображення гудвілу як активу.

В Україні існує досить багато видів об’єднань підприємств, але основними формами об’єднань дедалі більше стають концерни, корпорації та фінансові (промислово-фінансові) групи.

В Україні «об’єднання підприємств» регулюється багатьма нормативними актами та законами. Бухгалтерський облік об’єднання підприємств регулюється ПСБО 19 та МСБО 3.

Проте проведене дослідження свідчить, що на сьогодні ПСБО 19 не повністю відповідає вимогам, які до нього висуває сьогодення. Також потрібно підкреслити, що даний стандарт не в повній мірі пройшов процес конвергенції з МСБО 3.

Під час об’єднання підприємств  досить часто виникають питання, що до оцінки підприємств. Слід зазначити, що цілому методи оцінки бізнесу є різними за змістом виконання, проте обґрунтовано доцільні для різних виробничих ситуацій, виходячи з поставленої мети та вихідної інформації. Так, у разі формування точного прогнозу доходів діяльності підприємства є можливість застосування методів оцінки бізнесу, що ґрунтуються на дохідному підході. У разі наявності достовірної інформації про купівлю-продаж підприємств-аналогів і результатів їх діяльності в рамках галузевої приналежності логічним буде застосування методів оцінки бізнесу, які базуються на порівняльному підході.

Незважаючи на різноманітність  методів оцінки бізнесу, жоден з  них не є універсальний. Тобто  кожний має свої переваги й обмеження в застосуванні, що, у результаті висвітлюють різні вартості підприємств, які аналізуються. Отже,основним критерієм вибору підходу й методу оцінки бізнесу є поставлені мета й завдання визначення вартості господарюючого суб’єкта, а також наявність достовірної інформації його зовнішнього та внутрішнього середовищ.

Отже нами було досліджено сутність, порядок визнання, оцінки та відображення в об’єднання підприємств  та запропоновано шляхи удосконалення  окремих його елементів. Таким чином поставлені перед нами завдання було виконано.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Азрилияна А.Н. Экономический и юридический словарь: словник / А. Н. Азрилияна. – М. : 2004. – 1088 с. – ISBN 5-89378-011-6.
2. Азрилияна А.Н. Большой экономический словарь: словник / А. Н. Азрилияна. – М.: Институт новой экономики, 1999. – 1248 с. - ISBN 5-89378-004-3.
3. Аристова Т.С., Беляева М.В., Вышенская Є.В.,Сурганова Д.Б. Финансово – инвестиционный словарь: словник / Т. С. Аристова, М. В. Беляева, Е. В, Вышенская, Д. Б. Сурганова. – М. : ИНФА-М, 1997. – 586 с. – ISBN 0-8120-9035-7.
4. Бутинець Ф.Ф Бухгалтерский словник [Текст] : словник / Проф.      Ф. Ф. Бутинця. – Житомир : Рута, 2001. – 224 с. - ISBN 966-7570-85-1
5. Борисов А.Б. Большой экономический словарь: словник / А. Б. Борисов. – М. : Книжный мир, 2007. – 860 с. - ISBN 5-89378-0186-2.
6. Борисюк О.М.  Добрий гудвіл / О.М. Борисюк // Режим доступу : http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/37/1620067235.html. – 25.09.2012. – Назва з екрану.
7. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса и управление стоимостью предприятия : Учебн. пособие для вузов / С.В. Валдайцев. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 720 с.
8. Гребешкова О.М. Ділова репутація як стратегічний актив компанії/О.М.Гребешкова//http://www.economica.org.ua/files/articles/goodwill.pdf. – 25.09.2012. − Назва з екрану.
9. Калініна, О. М. Оцінка вартості підприємства в сучасних умовах / О.М. Калініна, Е.А. Божко // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Eupmbg/2010_2/Kalinin.pdf. – 25.09.2012. – Назва з екрану.
10. Коваленко, А. М. Бухгалтерський облік в Україні. Від теорії до практики: підручник / А. М. Коваленко. – Дніпропетровськ Баланс-Клуб, 2007.– 600 с. – ISBN 978-966-8135-67-5.
11. Лященко В.П. Инвестиционная деятельность акционерного общества: навч. посібник / В.П.Лященко. – М.: Новыйвек, 2001. – 120 с.
12. Лозовский Л.Ш., Райзберг Б.А., Ратновский А.А. Универсальный бизнес словарь : словник / Л. Ш. Лозовский, Б. А. Райзберг,  А. А. Ратновский. – М. : ИНФА-М, 1997. – 640 с. – ISBN 5-86225-512-5.
13. Мочерний С.В. Економічна енциклопедія: словник / С. В. Мочерний. – К. : Академія, 2001. – 848с.– ISBN 966-580-074-4.
14. Миколалаєць О.К. Добрий гудвіл  / О.К. Миколаєць// http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/37/1620067235.html. – 25.09.2012.– Назва з екрану.
15. Мочерний В.С. Економічна енциклопедія: словник / С. В. Мочерний. – К. : Академія, 2001. – 848с.– ISBN 966-580-074-4.
16. Пасс К., Лоуз Б., Девис Л. Collins словарь по экономике: словник / К.Пасс, Б.Лоуз, Л.Девис. – Санкт-Петербургский Государственный Университет Экономики и Финансов.: СПБ, 2004. – 560 с.
17. Пивовар А.Г., Осипова В.И. Большой англо – русский финансово – экономический словарь: словник / А. Г. Пивовар, В. И. Осипова. – М.: Экзамен, 2003. – 960 с. –ISBN 5-94692-197-5.
18. Про затвердження методики інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій : Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.98 № 22. –  Режим доступу  : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-1bin/laws/main.cgi?nreg=z0214-98. – 25.09.2012. – Назва з екрану.
19. Про об‘єднання підприємств: Коментарі до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 38. –2008. – Режим доступу: http://glavbukh.ua/files/arhiv/2008/38/ua/38_61.doc. – 25.09.2012. – Назва з екрану.
20. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш, Стародубцева Є.Б. Современный экономический словарь : словник / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева. – М. : ИНФА-М, 1996. – 496 с. – ISBN 5-86225-285-1.
21. Рибак В.С Гудвіл / В.С. Рибак // http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/22/22pr7.html. – 25.09.2012. – Назва з екрану.
22. Тарасенко І.О. Методи оцінки репутації підприємства / І.О. Тарасенко//http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Emp/2008_20/dmitruk.pdf. –25.09.2012. – Назва з екрану.
23. Фединский Ю.И. Справочник официальных определений и терминов по экономике и финансам : словник / Ю. И. Фединский. – М. : Экзамен, 2002. – 640 с.– ISBN 5-8212-0208-6.
24. Хижняк С.М Методика рейтингования АО Санки-Петербургской торгово-промышленной палаты / С.М. Хижняк    // http//www.inforus.ru/methodica.html. – 25.09.2012. – Назва з екрану.
25. Шимова В.Н. Словарь экономических и правовых терминов: словник / В. Н. Шимова. – М. : Амалфея, 2002. – 816 с.– ISBN 985-441-226-1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

Таблиця 1.1 – Визначення поняття «Об’єднання підприємств» за словниками

№ з.п	Назва словника	Визначення
1	2	3
1	«Сollins» словарь по экономике [16]	Поглинання (takeover or acquisition) – придбання однією фірмою будб-якої іншої фірми без взаємного погодження. Злиття – придбання однією фірмою будб-якої іншої фірми з взаємним погодженням
2	Экономический и юридический словарь [1]	Об’єднання – з’єднання кількох організацій, підприємств, установ в єдину групу. Поглинання – взяття під контроль однією компанією іншої.
3	Бухгалтерський словник [7]	Об’єднання підприємств – з’єднання окремих підприємств у результаті приєднання одного підприємства до іншого або внаслідок одержання контролю одним підприємством над чистими активами та діяльність іншого підприємства. Може відбуватись у формі злиття або  придбання.
4	Большой экономический словарь [5]	Об’єднання – з’єднання кількох організацій, підприємств, установ в єдину групу. Поглинання – взяття під контроль однією компанією іншої.
5	Большой экономический словарь [2]	Поглинання – форма злиття компаній, що передбачає, що фірма, яка поглинає залишається юридичною особою, а фірма, яка поглинається, ліквідується, передавши при цьому першій все своє майно, зобов’язання та борги.

 

 

 

 

Продовження Таблиці 1.1

6	Современный экономический словарь [20]	Поглинання – форма злиття компаній, що передбачає, що фірма, яка поглинає залишається юридичною особою, а фірма, яка поглинається, ліквідується, передавши при цьому першій все своє майно, зобов’язання та борги
7	Економічна енциклопедія: у трьох  томах [13]	Об’єднання – з’єднання кількох  організацій, підприємств, установ  в єдину групу. Поглинання – форма примусового  або добровільного злиття, що передбачає ліквідацію фірми, яка поглинається, і передання фірмі, яка поглинає усього майна, зобов’язань і боргів ліквідованої фірми.
8	Большой англо - русский финансово-экономический  словарь [17]	Take-over – злиття компаній; приєднання; поглинання; взяття під свій контроль  і управління; отримання в власність
9	Справочник официальных определений и терминов по экономике и финансам [23]	Поглинання одного підприємства іншим  – придбання останнім контрольного пакету акцій першого
10	Словарь современных экономических  и правовых терминов [25]	Поглинання(англ. takeover) – придбання контрольного пакету акцій одної акціонерної компанії іншою.
11	Современный экономический словарь [20]	Поглинання – форма злиття, яка передбачає, що п