Інфляційні процеси в Україні

 

Можливо, що в разi ухвалення  бюджету-2001 до кiнця року і успiшного  завершення переговорiв з мiжнародними фiнансовими органiзацiями стiйкi позицiї мiнiстра фiнансiв (понад три  роки на цьому посту!) ще бiльше змiцняться. Про що варто задуматися Мiнфiну, то це про взаєморозумiння з Національним банком. Міністерство вже "усвiдомило", що без НБУ йому летiти як з одним  крилом, i борги з ОВДП (72 млн. гривень) були погашені. Тiльки ось "постраждальцi" (ПУМБ, АППБ "Аваль", Укрсоцбанк, банк "Хрещатик" i деякi iншi), як, втiм, i "минульцi" навряд чи тепер скоро захочуть мати справу з ОВДП. Надто вже "нервова" справа. Крiм того, виплати з ОВДП означають появу "зайвої" гривнi на мiжбанку, що також саме зараз  не на користь стабiльностi курсу

 

Висновок

 

Як ми могли побачити, інфляційні процеси в Україні  з часу отримання нею незалежності й до сьогоднішнього моменту були спричинені цілим комплексом факторів. Не поділяючи погляди деяких економістів, що наголошують на однозначності  чинників, що викликали інфляцію в  нашій державі (надлищкова емісія або ж ріст світових цін), ми вважаємо доцільним розглядати ці фактори в системі, оскільки їх визначення є досить умовним, а в економічних системах перехідного типу одні чинники інфляції переростають або діють паралельно з іншими( інфляція попиту та витрат), а іноді причини та наслідки цього процесу міняються місцями (кумлятивна спіраль зарплата-ціни-інфляція).

 

Серед основних факторів, що спричинили інфляцію в Україні, починаючи  з 1991 р. необхідно зазначити наступне:

 

· політичні трансформації 1991-1992 рр., що фактично спровокували різкий економічний спад, хоча його глибинні причини назрівали давно і  корінилися не в політичній, а в  суто економічній, виробничій сферах.

 

· розбалансованість економічної  системи, надмірна частка базових галузей, низька частка галузей, що працюють безпосередньо  на споживача .

 

· значна залежність української  економічної системи від зовнішнього  постачання, зокрема енергоносіїв, і як наслідок величезні втрати від  росту цін на імпортні (в основному  російські) енергоносії у 1991р.

 

· надлишкова емісія НБУ, що викликала «інфляційний розрив», загострення  економічної ситуації та гіперінфляцію, пік якої припадає на 1993р.

 

· некоректна грошово-кредитна політика з боку держави. Експансійна  політика з державним регулюванням цін на енергоносії, підтримки через  тарифи на паливо, електроенергію та газ  АПК, наданням державних дотацій  у транспортній, житлово-комунальній  сферах не призвела до очікуваних результатів  і була замінена на рестрикційною  грошово-кредитною політикою(встановлено  низькі кредитні стелі для банків, підвищено норми обовязкового резерву). Проте рестрикційна політика дозволила  подолати певні прояви інфляції, так  зв. «піки», однак не знищила її ключовї  чинники. При різкому рості заощаджень у комерційних банків виникла  фактична нестача обігових коштів, криза неплатежів, стагфляція, що знову  підштовхувало державу до нової  емісії.

 

· надмірна долоризація економіки, коли паралельно з напціональною  валютою функціонує інша (долар). Рост попиту на долар підриває довіру до власної грошової одиниці, посилює  адаптивні очікування, сприяє переливу капіталу з країни на закордонні рахунки. Як результат криза неплатежів, низька інвестиційна активність, бартеризація економіки. Жорстке регулювання  валютного курсу національної грошової одиниці з боку держави мало позитивні  наслідки в короткостроковому плані, проте заважало розвитку відкритих  ринкових відносин у довгостроковій перспективі.

 

· затягування грошової реформи, що умовно розтягнулася на 5 років (1992-1996рр.), та навряд чи може бути названа завершеною на данному етапі. Реформа, що включила в себе три основні екупоно-карбованців  в готівковий обіг (січень 1992р.), введення купоно-карбованців в безготівковий  обіг (листопад 1992р.), введення єдиної національної валюти- гривні в загальний обіг (вересень 1996р.) через деномінацію  в 100 000 разів всіх складових грошової маси частково сприяли зменшенню  темпів інфляції та відродженню довіри до національної валюти. Проте як довела остання криза у вересні 1998р. запровадження  гривні ще не означало утворення незалежної, оздоровленої, самостійно функціонуючої  за ринковими механізмами грошової системи в Україні. Значна залежність України від ринків сусідів, зокрема  Росії, сприяє сьогодні посиленню інфляційних  очікувань, новому витку долоризації  економіки та падінню курсу національної валюти, який за деякими прогнозами у другому півріччі сягне 4- 10грн./1 дол. Ані деталізація цілей придбання  доларів комерційними банками, введена  в листопаді цього року, ані  інші рестрикційні термінові антиінфляційні заходи, прийняті урядом у звязку з  зазначеною фінансовою кризою, поки що не збільшили інтерес інвесторів до портфельних інвестицій за рахунок  держазобовязань, та не зменшили адаптивні  очікування населення.

 

Важливу роль в стабілізації економічної ситуації та приборканні  інфляційних процесів в економіках перехідного періоду відіграє держава. Серед основних стабілізуючих заходів  мають бути:

 

· регулювання системи  оподаткування (зниження податків і  стимулювання виробництва)

 

· розвиток ринку цінних паперів

 

· обмеження бартерних  операцій

 

· відмова НБ від прямого  кредитування бюджетного дефіциту та неперспективних підприємств (підприємств-банкуртів)

 

· запровадження комерційних  платіжних інструментів (чеки, векселя)

 

· виплата заборгованостей  по зарплатам, ін.

 

Саме від реалізації цих  та інших заходів залежить успішний розвиток тієї чи іншої країни та її інтеграції в світове суспільство  в якості рівноправного члена

 

Список використанної  літератури

 

1. «Економікс», Кемпбелл  Р. Макконнел, Стенлі Л.Брю,  К. 1993

 

2. «Економікс», С.Фішер,  Д. Дорнбуш, Р. Шмалензі, М. 1993

 

3. «Основи економічної  теорії», А.Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін, К 1995

 

4. «Про звязок інфляції  та монетарної маси», В. Прісняков,  «Фінанси України», №4 1997, стр. 20-33.

 

5. «Основні чинники та  фактори інфляції в Україні», Ковальчук Т., Коваль М., «Фінанси  України», №10 1998.

 

6. «Проведення грошової  реформи», «Фінанси України», №2 1997.

 

7. Урядовий курєр. - № 160, 15.10.1994

 

8. «На валютному ринку  знову неспокійно. Що очікує гривню?»,  «Компаньон», №47, 29 листопада 1998, стр. 36-39

 

9. «Монетарна політика  та грошова реформа в Україні», В.Ющенко, «Економіка України та  шляхи її подальшого реформування(матеріали  всеукраїнської наради економістів)»,  К 1995, стр. 126-128

 

10. Економічна доповідь 1994 рік

 

11. Економічна доповідь 1995 рік

 

12. Бюлетень НБУ, 10-1998

 

13. «Економічна деградація  України», «День», 3 березня 1998.

 

14. «Економіка перехідного  періоду», ред. Радаєва, Бузгаліна,  М 1995тапи: введенняатякалиапроприватного  сектору.