Неплатоспроможнiсть та банкрутство пiдприэмств в умовах кризи

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2011 в 19:48, научная работа

Описание работы

Нині в Україні існує значна кількість фінансово неспроможних підприємств. Так, на початку ХХI ст. — 38% усіх підприємств працювали збитково. Наслідком незадовільного фінансового стану багатьох вітчизняних підприємств стало катастрофічне збільшення їхньої кредиторської та дебіторської заборгованості: кредиторська заборгованість у номінальному обчисленні майже в два з половиною рази перевищувала обсяги ВВП країни; дебіторська заборгованість перевищила обсяг ВВП у два рази. Близько 55 % дебіторської та близько 60 % кредиторської заборгованості виявилися простроченими.

Содержание

Вступ.

1.Сутність та методи оцінки ймовірності банкрутства підприємств.
2.Значення процедури санації неплатоспроможних підприємств.
3.Вплив кризи в Україні на діяльність підприємств.
Висновки.

Список використаної літератури.

Работа содержит 1 файл

Воно.doc3.doc

— 791.50 Кб (Скачать)

     Для управління ризиками, пов'язаними з коливаннями обмінного курсу в протягом 2009 року, респонденти використовують такі заходи, як перехід на використання єдиної валюти для більшості операцій, щоденні операції з купівлі-продажу валют, а також прив'язку операцій до різних валют з метою домогтися більшої диверсифікації. 

 

     Зокрема, 33% респондентів відповіли, що будуть виробляти  більше операцій з купівлі-продажу  валюти з метою зниження відповідних  ризиків. Ще 25% компаній зазначили, що вони будуть диверсифікувати свої ризики шляхом прив'язки своїх операцій до різних валют.

 

     "Бізнес  вибирає традиційні шляхи скорочення  витрат: 80% респондентів повідомили, що скорочують або вже скоротили  адміністративні витрати, 57% респондентів  домовляються про кращих умовах  з орендодавцями і власниками нерухомості, 51% респондентів підвищують ефективність операційної діяльності, 47% - проходять через скорочення кількості персоналу", - йдеться в дослідженні.

     54% компаній, що взяли участь в  огляді, намагаються скоротити операційні  витрати, а 53% стурбовані збільшилася вартістю фінансування.

     77% компаній відповіли, що в прогнозованих  умовах будуть приділяти більше  уваги скорочення витрат. Не дивно,  що питання скорочення витрат  лідирує серед відповідей про  планованої реакції на зміну  економічних умов. Цей індикатор не істотно змінився, у порівнянні з рівнем у жовтні (76%).

     63% опитаних компаній повідомили, що  будуть приділяти більше уваги  управлінню ризиками. Це може  пояснюватися збільшенням стурбованості  у зв'язку з девальвацією гривні  і затримкою платежів.

     59% мають намір концентрувати більше  зусиль на управління взаємовідносинами  з покупцями, так само як  і на управлінні робочим капіталом  і готівкою грошовими коштами.  За результатами минулого дослідження  ніхто з респондентів не відзначив  цих програм.

     У той же час, більшість компаній ще не досягли точки закриття неприбуткових напрямків бізнесу. Тільки 18% і 6% відповідно повідомили про те, що вони закривають або продають частину свого бізнесу.

     Економічна  криза сильно вдарила по ефективності української економіки. В Індексі світової конкурентоздатності за 2009-2010 роки держава скоротилася на десять пунктів, ставши сусідкою Гамбії та Алжиру.

     2010 рік відзначився збільшенням  обсягів виробленої продукції  рівненських підприємств. Їх у місті налічується 81 різної форми власності.

     За  словами начальника міського управління економіки Миколи Киреї, у порівнянні з 2009 роком обсяги виробництва промислової продукції зросли на 72,1 відсотка.

       Позитивною динамікою відзначились  підприємства хімічної, нафтохімічної  промисловості, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, целюлозно-паперового виробництва, легкої та харчової промисловості, - зазначив пан Кирея. Всього їх 40. Це ВАТ “Рівнеазот”, ПП “Патар”, ВАТ “Рівень”, ТОВ “Рівнепобутприлад” та інші.

     Значний спад відбувся у будівельній галузі. Основною його причиною, за словами  пана Киреї, стала криза у державі, яка негативно вплинула на виробничу  діяльність підприємств. Зокрема, окремі підприємства призупини виробничу  діяльність, а частина через проблеми з реалізацією продукції, працювала у скороченому режимі, на 40-50 відсотків потужності. Серед них - ТОВ “Акватон”, ЗАТ “Рівненський домобудівний комбінат”, ТзОВ “Радема”, ВАТ “Поліссяхліб” та інші.

     На  більшості інших підприємств  міста і надалі відчувається нестача обігових коштів, є складнощі з кредитними ресурсами, призупинена інвестиційна діяльність, спрямована на модернізацію виробничих процесів. Окремі підприємства працюють у неповний робочий тиждень.

     Втім  є підприємства, які знаходять  шлях подолання труднощів та навіть освоюють нові напрями. Серед них: ВАТ “Рівень”, який почав виробництво питної води, ТзОВ "Планета-Друк", які встановили дві машини поліграфії, ВАТ “Рівнеазот”, де ввели в дію установки, що дозволило значно заощадити енергоресурси. Також опанували “нові висоти” РЗВА “Електрик”, ТОВ “Газотрон-Люкс”, ВАТ “Рівненська фабрика нетканих матеріалів” та інші підприємства.  
 
 
 
 
 
 

      Висновки

      У процесі становлення ринкових відносин в Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. Такий стан економіки є загрозою для багатьох підприємств, а саме загрозою банкрутства. Треба вірно визначати процедуру виведення одних вітчизняних підприємств з фінансової кризи та ефективне застосування ліквідаційних процедур до інших.

      Розглядати  питання ліквідації підприємств, що до яких порушена справа про банкрутство, слід досить виважено, оскільки серед них можуть бути стратегічні і місто утворюючі підприємства, які ліквідовувати просто небезпечно. Тому у законодавстві жорсткіші правила стосовно підприємств-боржників слід запроваджувати, починаючи не раніше 2008 р., коли закінчаться приватизаційні процеси в Україні, зосередивши увагу зокрема на тих підприємствах, які забезпечують належний механізм захисту прав кредиторів.

      Бюджетна  система повинна стати визначальною формою відносин, які реалізують фінансові цілі держави у поєднанні з цілями підприємств та населення. Головним пріоритетним напрямком бюджетної політики на найближчу перспективу повинно стати фінансове оздоровлення підприємств реального сектора шляхом створення сприятливих макроекономічних умов і проведення зваженої податкової реформи.

      Основною  процедурою, що дозволяє уникнути банкрутства  підприємства, відновити його платоспроможність, розрахуватись з кредиторами  та забезпечити у подальшому сталу прибуткову діяльність є санація - тобто система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

      Проведення  своєчасної та якісної діагностики фінансового стану будь-якої організації — це основне завдання у системі управління підприємством як у стабільному, так і кризовому стані, а також при банкрутстві. Головне, що такі рішення та тенденції будуть обґрунтовуватись та розроблятись завчасно, а не тоді, коли підприємства мають збитки. Тільки за допомогою оцінки фінансового стану можна забезпечити оптимальний напрямок розвитку підприємства та запобігання його банкрутству. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Список  використаної літератури

  1. Ахтирська В., Бондаль В. Декілька простих і ефективних схем санації підприємства.//Галицькі контакти .-(Дебет-Кредит).-2000-№45.-14-25с.
  2. Коваленко М.А., Лобанова Л.В. Оцінка ефективності санації підприємств.//Фінанси України.-2005.-№3.-147-151с.
  3. Коваленко М.А., Лобанова Л.В. Санація підприємств регіону та фінансові джерела її проведення.-2004.-№8.-69-75с.
  4. Мошенський С. З., Олійник О. В. Економічний аналіз. Підручник/За ред. проф. Бутинця Ф. Ф. – 2-ге видання., доповнено і перероблено. – Житомир: ПП «Рута», 2007. – 576-584, 685-689c.
  5. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М та ін. Економіка підприємства: Підручник.-Львів:»Новий Світ-2000»,2004.-607-649с.
  6. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник.-К.: КНЕУ,1998,-304-347с.
  7. Покропивний С.Ф. Економіка Підприємства: Підручник. - Вид.2-ге, перероб. Та доп. – К.:КНЕУ,2001.-487-506с.
  8. Слов`юк Р.Р. Фінанси підприємств: Навч. посібник.-Київ: ЦУЛ,2002.-353-366с.
  9. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник.-К.: КНЕУ,2000.-10-32с.
  10. Методичні рекомендації виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Мінекономіки України 17.01.2001 р. №10 - w.w.w.bankrut.kiev.ua

Информация о работе Неплатоспроможнiсть та банкрутство пiдприэмств в умовах кризи