Небанківське кредитування

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП 3

РОЗДІЛ  1. КОМЕРЦІЙНЕ   КРЕДИТУВАННЯ  ПІДПРИЄМСТВ 4

1.1.  Сутність і механізм  комерційного  кредитування підприємств 4

1.2. Нормативно-правове забезпечення  комерційного кредитування 10

РОЗДІЛ   2.   ЛІЗИНГОВЕ   КРЕДИТУВАННЯ  ПІДПРИЄМСТВ 13

2.1. Сутність та особливості лізингу  як   різновиду  небанківського  кредитування  підприємств 13

2.2.   Особливості нормативно-правового регулювання  здійснення лізингових операцій в Україні 28

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ 40

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність дослідження.  Незважаючи на те, що банківський кредит всі частіше використовується для покриття дефіциту оборотних коштів, як і раніше широко розповсюджений і комерційний кредит (відстрочення платежу контрагенту). Це пояснюється   двома причинами. По-перше, труднощами, з якими зіштовхуються невеликі компанії при одержанні банківського кредиту. По-друге, маркетинговою природою комерційного кредиту, що полягає в тому, що надання відстрочення платежу є додатковою конкурентною перевагою.

Сьогодні  практично всі компанії змушені  кредитувати своїх покупців, внаслідок  чого більшість функціонує за рахунок  перекредитування. Тому надто важливо, щоб організації вибирали оптимальні для себе способи кредитування покупців, тим самим підтримуючи весь ланцюжок прямо або побічно взаємозалежних компаній. Дана обставина  пояснює  актуальність підвищення ефективності комерційного кредитування на небанківського кредитування комерційного кредитування  у розрахунках між вітчизняними підприємствами,  в українських виданнях вона висвітлена не достатньо, переважно в періодичній літературі. 

Предмет дослідження в  курсовій  роботі - сукупність   теоретичних  та  методичних    аспектів   небанківського  кредитування.

Метою курсової роботи є дослідження     основ небанківського  кредитування.

Виходячи  з поставленої мети, визначені  наступні завдання  курсової роботи :

• розкрити  основні види небанківського  кредитування  підприємств;
• дослідити  особливості    комерційного  кредитування  підприємств;
• дослідити  особливості  лізингового  кредитування  підприємств.

 

РОЗДІЛ  1. КОМЕРЦІЙНЕ   КРЕДИТУВАННЯ  ПІДПРИЄМСТВ

1.1.  Сутність і механізм  комерційного кредитування підприємств

 

Кругооборот коштів підприємства в процесі виробництва  продукції, послуг та інших видів  комерційної діяльності часто супроводжується  тимчасовим браком фінансових ресурсів — покупець продукції з різних причин не може своєчасно розрахуватися  з постачальником. Тоді виникає потреба  у відстрочці платежу, тобто в  комерційному кредиті.

Комерційний кредит — це одна з найперших  форм кредитних відносин в економіці, саме він породив вексельний обіг і тим самим сприяв розвитку безготівкового грошового обігу. Основна мета комерційного кредиту — прискорення процесу  реалізації товарів і отримання  закладеного в них прибутку.

Комерційний кредит — це відповідна кредитна угода  між двома підприємствами — продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником). Інструментом комерційного кредиту  традиційно є вексель, що визначає фінансові  зобов’язання позичальника стосовно кредитора  [17, с.211].

Відсоток  за комерційний кредит входить у  ціну товару та суму векселя і, як правило, є меншим, ніж за кредит банківський. Погашення кредиту може здійснюватися:

• оплатою векселя;
• передаванням векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі;
• переоформленням комерційного кредиту на банківський.

Комерційний кредит принципово відрізняється від  банківського:

• в ролі кредитора виступають не спеціалізовані кредитно-фінансові організації, а юридичні особи, що зв’язані з виробництвом або реалізацією товарів та послуг;
• він надається тільки в товарній формі;
• позиковий капітал інтегровано з промисловим або торговим, що знайшло практичне втілення у створенні фінансових компаній, холдингів та інших аналогічних структур, які об’єднують підприємства різної спеціалізації і напрямків діяльності.

В операціях  з комерційним кредитом виникають  певні ризики:

• ризик можливої зміни ціни товарів;
• ризик недотримання покупцем строків оплати;
• ризик банкрутства покупця;
• ризик можливого подорожчання кредиту.

Конкретний  строк комерційного кредиту залежить від:

• виду товарів і послуг;
• вартості угоди;
• фінансового стану покупця і постачальника;
• вартості кредиту;
• наявності довготривалих зв’язків між постачальниками і покупцями;
• якості товару.

Комерційний кредит має свої переваги і недоліки. До переваг належать:

• оперативність надання коштів у товарній формі;
• технічна нескладність оформлення угоди;
• надання підприємству ширших можливостей маневрування оборотними коштами;
• сприяння розвитку кредитного ринку.

Недоліками  комерційного кредиту є: обмежені можливості в часі та розмірах; наявність помітного  ризику для кредитора; можливість небажаного впливу банків, що дисконтують векселі.

Нині  на практиці застосовуються переважно  три різновиди комерційного кредиту:

кредит  із фіксованим терміном погашення;

кредит  із погашенням після фактичної реалізації позичальником одержаних товарів;

кредитування  за відкритим рахунком, коли постачання наступної партії товарів на умовах комерційного кредиту здійснюється до моменту погашення попередньої  заборгованості [18, с.60].

У ХІХ  і на початку ХХ ст. у розвинених країнах у галузі внутрішньої  і міжнародної торгівлі переважав  традиційний вексельний кредит, із наданням продавцем покупцеві права  погашати його частинами. Практикувалось надання продавцями комерційного кредиту  у вигляді відстрочки платежів, без  оформлення її векселем, а також  надання покупцями комерційного кредиту постачальникам через авансові платежі.

Нині  традиційний вексельний кредит починає  поступатись місцем кредиту, що надається  продавцями покупцям через простий  запис вартості проданих у кредит товарів.

  Маючи  відкритий рахунок, підприємство-покупець  може періодично закуповувати  товари без оформлення кредитних  угод у кожному окремому випадку.  На замовлення покупця товар  негайно відвантажується, а оплата  за нього здійснюється у визначені  терміни після одержання рахунку-фактури.

Сьогодні  у розвинених країнах відкритий  рахунок є основним фінансовим інструментом збуту продукції в оптовій  торгівлі. Такий рахунок як одна з форм розрахунково-кредитних відносин між продавцем і покупцем широко застосовується у Великобританії, Німеччині, Франції та інших країнах.

Кредит  за відкритим рахунком має кілька переваг порівняно з комерційним  кредитом у вексельній формі. По-перше, кредит у вексельній формі дещо обмежений, оскільки вексельний кредит може надаватися підприємствами, що виготовляють продукцію, тільки підприємствам, що їх споживають, або товаровиробниками — торговим фірмам. Кредит за відкритим рахунком не має таких обмежень. Механізм кредитування й розрахунків за відкритим  рахунком найчастіше застосовується у  взаємних зустрічних поставках підприємств. На відкритому рахунку відображуються взаємні фінансові вимоги й зобов’язання, відбувається залік таких вимог  і зобов’язань, що дещо зменшує платіжні ризики. По-друге, така система кредитування й розрахунків простіша у технічному відношенні порівняно із вексельною формою.

Нині  механізм комерційного кредиту істотно  змінився. Значно розсунулися його межі. Якщо на початку нинішнього століття комерційний кредит функціонував переважно  в галузі торгівлі, то нині його використовують практично всі промислові компанії і торгові фірми. Завдяки йому фінансується збут не тільки великих, а й дрібних партій товарів.

З метою  прискорення реалізації товарів  і перетворення товарного капіталу на грошовий застосовують такий спосіб надання комерційного кредиту покупцям, як торгові знижки з покупної вартості товару (сконто).

Такий спосіб  надання комерційного кредиту полягає  в тім, що підприємствам-покупцям надається  знижка за умови оплати товару у  визначений термін. Якщо оплату здійснено  покупцем своєчасно, то ціна товару зменшується  на суму торгової  знижки. Розмір знижки підприємство-кредитор визначає самостійно. У зарубіжній практиці вона становить, як правило, 1—3% вартості товару.

Величина  сконто визначається у відсотках, диференціюється  залежно від строку оплати кредиту  і орієнтується на чинний рівень відсоткових  ставок.

Підприємства  з готовністю надають покупцям сконто, оскільки вартість товару здебільшого  калькулюється так, що сума відстрочених платежів (тобто відсотки за наданий  кредит) входить у ціну товару. Якщо ж оплата відбувається раніше, то замовнику  товару надається знижка у формі  сконто.

Сезонний  кредит застосовується підприємствами з метою створення необхідних запасів у період проведення сезонного  розпродажу і дає змогу виробникові  відстрочити платежі до кінця  розпродажу. Перевага такого кредиту  полягає в тім, що підприємства можуть випускати продукцію без додаткових витрат на складування і зберігання.

Консигнація — застосовується здебільшого за реалізації нових товарів, попит  на які важко передбачити. Суть консигнації  полягає в тім, що роздрібна торгівля може одержувати товарно-матеріальні  цінності без конкретного зобов’язання. Це означає, що оплата виробнику здійснюється тільки за умови реалізації товару. Коли попиту на новий товар не буде, товар повертають підприємству-виробнику.

Комерційний кредит в Україні набрав певного  розвитку з прийняттям постанови  Верховної Ради «Про застосування векселів у господарському обігу». Підприємствам  і організаціям дозволено здійснювати  постачання продукції, виконання робіт  та надання послуг у кредит, використовуючи для оформлення таких угод векселі (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Обіг векселя у комерційному кредитуванні [17, с.212].

 

1. Трасант  передає разом з товаром і  виставлений на нього вексель  (тратту) трасату. Трасат ставить  на векселі під словом «Акцептовано»  або «Приймаю» свій підпис, тобто  дає згоду на оплату. Ця дія  називається акцептуванням. 2. Акцептований  вексель трасат повертає трасанту. 3. Трасант передає цей вексель  ремітенту (одержувачу). 4. Ремітент, тобто останній власник векселя,  пред’являє його до оплати.

У певних випадках підприємство - власник векселя  до настання терміну сплати векселя  може дисконтувати його в комерційному банку. Тоді комерційний кредит трансформується  у банківський.

Вексель мусить бути оплаченим у день його пред’явлення ремітентом. У разі відмовлення  від оплати кредитор наступного дня  може подати протест або відстрочити (пролонгувати) термін погашення векселя. Це можливо, якщо власник векселя  і боржник домовляться про  виставлення нового векселя. Новий  вексель виписують на попередню  суму боргу, додаючи відповідні відсотки і комісійні платежі за користування новим кредитом. Коли боржник неспроможний оплатити вексель, кредитор може пред’явити претензію будь-кому з учасників  вексельного обігу в порядку  регресу.

  Кредитор  повинен своєчасно і з дотриманням  відповідних формальностей заявити  протест одному або всім учасникам  вексельного обігу. Інакше він  втрачає право на фінансові  претензії.

Відносно  недавно виникли нові види комерційного кредиту. Це міжфірмові грошові кредити, що надаються під комерційні папери і прості векселі. У деяких країнах, наприклад у  США, набули поширення  комерційні папери нефінансових компаній, що гарантовані банками. Як засіб  короткострокового залучення грошових коштів комерційні папери конкурують з депозитними сертифікатами  та казначейськими векселями.

 

 

1.2. Нормативно-правове забезпечення комерційного кредитування

 

Правове забезпечення кредитних відносин у країні передбачається у відповідних  законах, але в Україні ще немає  спеціального Закону про кредит.  Національний банк України в 1995 р. прийняв  «Положення про кредитування», в  якому окреслені певні правові  й методичні параметри, які регулюють  кредитні відносини між кредитором і позичальником при застосуванні різних форм кредиту.

Цивільний кодекс України також  регулює  питання  комерційного кредитування. Проте фахівцями критикується визначення комерційного кредиту в  Цивільному кодексі України як договорів, виконання  яких пов'язане з передаванням у  власність іншій стороні коштів або речей,  визначених родовими ознаками, які передбачають надання  кредиту, в тому числі як аванс, попередню  оплату, відстрочення та розстрочення оплати товарів, робіт або послуг. Це визначення не враховує, що комерційний  кредит може виникати при реалізації товарів, які є індивідуально-визначеними  речами.