Міжнародні Розрахунки і Валютні Операції

6. Встановлення кореспондентських  відносин між банками.

Міжнародну діяльність банки здійснюють через кореспондентські відносини  з іноземними банками-кореспондентами, через закордонні філії та дочірні  банки.

Міжнародна  банківська діяльність (англ.. banking) –  банківський бізнес заснована на кореспондентських відносинах, які  є базою для трансферту грошей, обміну валюти, платежів і розрахунків  та фінансування зовнішньої торгівлі.

Міжнародні кореспондентські відносини – договірні відносини між банками різних країн з приводу взаємного надання банківських послуг, або одним з них за дорученням і за рахунок іншого.

Кореспондентом  може виступати банк, який представляє  інтереси іншого банку за його рахунок  і виконує його фінансові та комерційні доручення. При виборі закордонного банку-кореспондента важливу роль відіграють його позиція на фінансовому ринку, надійність і платоспроможність.

Кореспондентські  відносини оформляються міжбанківськими  угодами у формі двосторонніх договорів або листів у супроводі ряду контрольних документів. До останніх належать річні звіти, балансові дані, прес-релізи, тарифи комісійного винагородження за видами операцій, альбоми зразків підписів осіб, уповноважених підписувати платіжні документи або кореспонденцію від імені банку, (аутентифікаційні ключі, що заміняють собою підписи і використовуються для підтвердження достовірності для телексних або комп’ютерних повідомлень).

Кореспондентські  відносини можуть встановлюватися  із взаємним відкриттям рахунків, чи з відкриттям рахунку в одному із банків: (А - кореспонденти), або без відкриття рахунків (Б - кореспонденти).

Про А – кореспондентів йдеться, коли зв’язок між вітчизняним  та іноземним банками здійснюється через кореспондентські рахунки, як на одно – так і на двосторонній основі. 

Б – кореспонденти  не мають взаємних рахунків, хоч  співробітництво між ними може бути інтенсивним. На відміну від кореспондентських  відносин типу – А тут необхідна  для виконання банківських доручень третя кредитна установа, як правило, країни у валюті якої має бути здійснена оплата. Доручення виконуються у межах агентської угоди через банки, де обидва партнери мають свої кореспондентські рахунки.

Міжнародний кореспондентський договір – угода між двома або кількома банками про здійснення платежів і розрахунків одним із них за дорученням і за рахунок іншого.

При укладанні  кореспондентського договору визначаються умови і порядок розрахунків, валюта платежу, методи поповнення валютних резервів, правила переказу залишку коштів на рахунки в треті країни, розмір комісійних та інші умови. На основі кореспондентських договорів банки здійснюють міжнародні розрахунки, у тому числі акредитивами, інкасо, переказними векселями, грошовими переказами тощо.

 

7. Порядок відкриття рахунків в іноземній валюті юридичним особам.

Поточний рахунок в  іноземній валюті відкривають суб'єктові господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах  законодавства України в безготівковій  і готівковій іноземних валютах  для здійснення поточних торговельних і неторговельних операцій, визначених законодавством України, та для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті.

Депозитні валютні рахунки  призначені для збереження коштів та одержання доходу.

Може використовуватися  розподільчий рахунок, який призначений  для попереднього зарахування коштів в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи - резидента, та обов'язкового продажу частини  цієї іноземної валюти на міжбанківському  валютному ринку України.

Порядок відкриття поточних, вкладних (депозитних) рахунків в іноземній  валюті не відрізняється від порядку  відкриття поточних рахунків у національній валюті, подається такий же пакет  документів, як і для відкриття  поточного рахунку в національній валюті, і він регламентується Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах

У разі, якщо поточний вкладний (депозитний) рахунок в іноземній  валюті відкривається в тому ж  банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, надання повного пакета документів не обов'язкове, а тільки подають:

- заяву про відкриття  рахунку в іноземній валюті;

- картку із зразками  підписів та відбитком печатки.

Банк із власником  рахунку укладає договір банківського рахунку в іноземній валюті.

Відокремленим підрозділам  підприємств поточні рахунки  в іноземній валюті відкривають  за згодою головного підприємства, що мають право використовувати  іноземну валюту у своїх розрахунках. Для відкриття таких рахунків відокремлені підрозділи подають такі ж документи, що й при відкритті поточних рахунків у національній валюті.

Документи на відкриття  цих рахунків особисто подають до банку особи, які мають право  першого та другого підписів.

На поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів зарахування можуть проводитися через розподільчі рахунки і безпосередньо.

Підприємство, одержавши згоду вибраного банку  на розрахунково-касове обслуговування, подає йому такі документи для  відкриття рахунку:

1)            заяву за встановленою формою, підписану керівником та головним бухгалтером підприємства;

2)            засвідчену нотаріально копію свідоцтва про державну ре-єстрацію;

3)            засвідчену нотаріально копію зареєстрованого статуту;

4)            копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом або нотаріально;

5)            картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпо-рядження рахунком та підписання розрахункових документів, за-свідчену нотаріально;

6)            довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

7)            копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію підприємства у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

 

8. Порядок відкриття рахунків в  іноземній валюті фізичним особам.

Уповноважені банки  для формування кредитного потенціалу і задоволення потреб клієнтів, відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у  національній та іноземній валютах, затвердженої постановою № 492 Правління НБУ від 12.11.2003 року (із змінами і доповненнями), відкривають юридичним і фізичним особам (резидентам і нерезидентам) такі банківські рахунки в іноземній валюті

- поточні;

- розподільчі;

- депозитні (вкладні).

Для відкриття  рахунка фізична особа подає  до банку такі до-кументи:

1)            заяву на відкриття рахунка;

2)            документ, що посвідчує особу;

3)            договір на відкриття та обслуговування рахунка між уста-новою банку та громадянином;

4)            картку зі зразком підпису, який вчинюється у присутності працівника банку, що відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником.

Уповноважені  банки для формування кредитного потенціалу в іноземній валюті відкривають  юридичним і фізичним особам (резидентам і нерезидентам) поточні, розподільчі, кредитні, депозитні (вкладні) банківські рахунки:

Поточний валютний рахунок призначений для розрахунків  клієнтів банку в межах чинного  законодавства у безготівковій  та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Підприємцям —  фізичним особам-резидентам, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної  особи, відкривають розподільчий і  поточний рахунки за режимом, який призначений для юридичних осіб-резидентів.

Кредитні рахунки  в інвалюті відкривають особам, що одержують кредит в іноземній  валюті.

Депозитні валютні  рахунки призначені для збереження коштів і одержання доходу.

На поточні  рахунки в інвалюті юридичних осіб-резидентів зарахування можуть проводитися через розподільчі рахунки і безпосередньо.

 

 

 

9. Порядок відкриття та механізм  функціонування рахунків комерційних  банків типу НОСТРО та ЛОРО.

Для здійснення міжнародних розрахунків банки  відкривають один одному кореспондентські рахунки: “ностро” і “лоро”. Рахунок “ностро” для одного банку буде рахунком “лоро” для іншого.

Рахунок “ностро” це:

1. рахунок, який банк має у свого іноземного банка-кореспондента і на якому враховуються всі його витрати і надходження;
2. кореспондентський рахунок, по якому проводяться всі операції з виконання кореспондентом доручень даного банку.

Рахунок “лоро” це:

1. кореспондентський рахунок для міжнародних розрахунків, який відкривається у вітчизняному банку на ім’я іноземного банка-кореспондента;
2. Рахунок, який відкривається банком-кореспондентом для захисту сум, що видаються або отримуються за дорученнями свого кореспондента. Рахунок “лоро” може бути також кореспондентським рахунком третього банку, відкритим у банка-кореспондента даної кредитної установи. При цьому рахунок банка-кореспондента в даній кредитній установі називається рахунком “Ностро”. Він відкривається переважно комерційними банками, які активно здійснюють перекази, акредитивні, інкасові та інші операції для розрахунків за товари та  послуги.

Міжнародні  платежі за кореспондентськими рахунками  здійснюються в межах залишку  коштів на рахунку або, в окремих  випадках, з перевищенням залишку  шляхом “овердрафту”. З метою контролю за станом і рухом коштів на рахунках “ностро” кожен банк відкриває внутрішній коррахунок, на якому дзеркально відображається рух коштів на своєму реальному рахунку “ностро”. Це дозволяє банку оперативно розпоряджатися своїм рахунком, не допускати перевищення лімітів, своєчасно поповнювати рахунок активами. В результаті банки мають можливість тримати на коррахунку мінімально допустимі залишки, розміщуючи тимчасово вільні активи в короткострокові депозити на міжнародному ринку капіталів (Євроринку). У багатьох зарубіжних банках існує практика розміщення коштів в “автоматичний овернайт”, тобто, коли кошти, що перевищують встановлений угодою ліміт, розміщуються банком-кореспондентом на фінансовому ринку. Правда, ставки за такими “нічними кредитами” нижчі відсотків ніж на євроринку.

Для відстежування стану свого рахунку в банку проводять щомісячне, а при великих обсягах операцій – щотижневе (рідше - щоденне) звіряння виписок по рахунку “ностро” і внутрішньому (дзеркальному) кореспондентському рахунку. Цей процес називається раккордом: відображаються несквітовані (ті, що не зійшлися) по виписках і внутрішньому обліку суми, які в подальшому підлягають врегулюванню. Основою для зарахування суми в розпорядження власника рахунку є дата валютування.

 

10. Умови    міжнародних    розрахунків    за    зовнішньоторговельними операціями.

У міжнародній  практиці зовнішньоекономічних відносин умови платежів розрізняються в залежності від взаємної довіри та поєднання інтересів торгових партнерів і ролі, яку повинні відігравати в кожному конкретному випадку банки при міжнародних розрахунках

 

Характеристики умов платежу за міжнародними торгівельними операціями

Умова платежу	Характерна  ознака	Переваги	Недоліки
Передоплата (аванс)	Імпортер здійснює платіж до відвантаження товару	Експортер отримує  гроші негайно і не несе ризиків	Імпортер несе ризик, оскільки одержує товар лише після оплати. Переобтяження ліквідності  експортера
Оплата через  документарний акредитив	Імпортер виставляє  акредитив через свій банк	Експортер отримує  платіж від банку-імпортера	Банківські  витрати. Ускладнений огляд товару перед оплатою
Документи проти  оплати (Д/Р)	Документи знаходяться  в банку імпортера і видаються  під час оплати	Експортер отримує  гроші при передачі товару; імпортер одержує товар негайно після  оплати	Імпортер платить  без огляду товару. Виникають витрати
Документи проти  акцепту (Д/А)	При одержанні  документів імпортер повинен  акцептувати  вексель	Імпортер одержує  товар до оплати; йому надається  своєрідний кредит	Обмежується ліквідність  експортера. Підвищені витрати
Оплата після одержання товару	Експортер постачає товар і лише після цього отримує  гроші	Для імпортера  виключений ризик, оскільки в момент оплати він вже володіє товаром	Експортер не знає, чи отримає гроші за товар  і коли це станеться. Переобтяження  ліквідності імпортера
Відкритий термін платежу (відкритий рахунок)	Імпортер сплачує  після одержання товару та закінчення певного терміну	Для імпортера  виключений ризик, оскільки на момент оплати він володіє товаром або  вже його продав	Експортер не знає, чи одержить він гроші за товар і коли і чи не проданий вже його товар; він бере участь у фінансуванні запасів імпортера

Яка саме форма платежу вибирається  в кінцевому підсумку, залежить від  цілого ряду факторів.

-платоспроможність і позиція на ринку покупця і продавця;