Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Декабря 2012 в 19:35, контрольная работа
Проблема адміністративного устрою почала хвилювати українську політичну еліту ще, певно, з моменту зародження державності. Хоча після тихого поховання результатів роботи комісії з адміністративної реформи під головуванням Леоніда Кравчука, увага до раціональної організації адміністративно-територіального устрою ослабла. Періодично створюються комісії, констатуються явища, що свідчить про непрогнозованість та невизначеність державної політики у цьому.
Теоретичні питання
15. Реформа адміністративно-територіального устрою в Україні та її вплив на виконання бюджетної політики
19. Європейська хартія міст
Задачі
22, 50
Ще один штрих до портрета
адміністративно-
Можливо, висловлені мною
пропозиції видадуться передчасними.
Однак слід нагадати, що всього три
роки тому ідеї, закладені нині в Бюджетному Кодексі, сприймались більшістю
політичного істеблішменту країни досить
скептично, якщо не сказати більше. Реформу
адміністративно-
З метою сприяння автоматизації процесу управління в органах місцевого самоврядування було розроблено Типову функціональну організаційну структуру виконавчих органів міської ради.
Принципи, на яких побудовано Типову функціональну організаційну структуру виконавчих органів міської ради (далі - "типова структура"), є такими:
1. Повна відповідність діючому законодавству України .
2. Мінімізація кількості управлінського персоналу.
3. Професіоналізм (у визначенні заступників голови).
4. Функціональність (у визначенні форми типової структури).
5. Гармонійність (за
функціями у визначенні
врахування всіх вимог до функціональних обов'язків посадових осіб виконавчих органів ради, викладених у статтях ЗМС, що визначають власні і делеговані повноваження місцевого самоврядування.
Додатково при розробці типової структури було враховано вимоги щодо повноважень місцевого самоврядування, викладені в Конституції України, Законах України: "Про державну підтримку малого підприємництва", "Про рекламу", "Про державну статистику", "Про освіту", "Основи законодавства України про охорону здоров'я", "Про міліцію", "Про органи самоорганізації населення", "Про землеустрій", "Про планування і забудову територій", "Про оренду державного та комунального майна", а також "Земельному кодексі України" та інших законодавчих актах.. Але це завдання вирішено. Для кожного підрозділу міськвиконкому (відділу, управління) визначено функціональні обов'язки і повноваження на підставі вимог чинного законодавства України.
Наприклад, до складу управління соціально-економічного розвитку, зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій віднесено відділи: планування соціально-економічного та культурного розвитку міста; промисловості та розвитку підприємництва у виробничій сфері; з питань залучення інвестицій та зовнішньоекономічної діяльності; розвитку малого підприємництва; цінової політики .
Наведена вище типова структура відповідає вибраній базовій моделі міста - обласного центру з кількістю жителів не більше 700 тисяч.
Для районного центру або міста обласного значення кількість заступників міського голови може бути зменшено за умови підпорядкування паралельної "вертикалі" і замість управлінь створено відповідні відділи. Наприклад, блок технічного забезпечення розвитку міста може бути підпорядковано першому заступнику міського голови, а блок сприяння силовим структурам та з надзвичайних ситуацій - керуючому справами. Можливі також інші варіанти .
У великих містах (з
кількістю мешканців понад 1 млн.)
деякі відділи можуть бути розширені
до рівня управлінь, у разі необхідності
збільшено кількість
Особливості кожного міста можна врахувати під час безпосередньої роботи з міським головою та його командою, депутатським корпусом. Одним із результатів цієї роботи буде визначення конкретно обґрунтованої структури виконавчих органів ради, а також розроблені положення про структурні підрозділи виконавчих органів ради .
Як не прикро, але слід визнати, що державна політика
в царині оптимізації адміністративно-
Ряд недоречностей в
адміністративно-
Історія знає приклади застосування різних критеріїв, за якими адміністративним шляхом встановлювався АТУ, в залежності від епохи, етнічних та соціальних особливостей.
Наполеон на початку 19 століття розділив Францію на 100 департаментів (з них 96 в метрополії), які й стали основним рівнем концентрації органів державної влади. Для покращення керованості також було створено регіональні рівні управління, які, однак, не мали суттєвого впливу. Комісари, згодом префекти, як регіонів, так департаментів були напряму підпорядковані центральному уряду.
Європейський Союз все більше заохочує розвиток не національних, а місцевих програм, що відповідає курсу поглиблення децентралізації управління. Єврокомі-сія своїм рішенням від 14.02.2001 року 2001/0046 встановила класифікацію рівнів адміністративно-територіальних одиниць. Вимоги до раціонального використання суспільних коштів спонукали ряд урядів провести реформу по оптимізації адміністративного управління. Але у Франції комуна залишилась "священною коровою", тому децентралізація стосувалася розширення прав самоврядування .
У Німеччині та в Польщі до реформи підійшли більш радикально - було визначено рівень, якому державою надаються владні функції. Більш дрібні населені пункти можуть мати органи самоорганізації відповідно до функцій, які делегуються органами самоврядування .
Для того, щоб визначити
необхідні та достатні умови критерію
оптимізації адміністративно-
Об'єктивне визначення співвідношення спроможності і потенціалу - задіяного та незадіяного і стане реальною основою для реалізації на практиці, з одного боку, права та спроможності громад самостійно і під свою відповідальність вирішувати питання місцевого значення, а з іншого - виконання конституційного обов'язку держави гарантувати нормальне функціонування та розвиток місцевого самоврядування в Україні, як одного з найбільш важливих інститутів демократії .
Зрозуміло, що проведення системної та глибокої реформи місцевої влади, зокрема системи місцевого самоврядування, потребує великої підготовчої роботи і не тільки в київських кабінетах та наукових установах.
Аби зрозуміти та чітко уявити собі, яким чином треба просуватися до реалізації на практиці принципу спроможності та розширення повноважень місцевого самоврядування, як формулювати критерій об'єктивної необхідності об'єднання громад, деформування та формування громад, які можна було б назвати за певним критерієм самодостатніми.
Необхідновивчитизадіяний
та незадіянийресурсний потенціал(
1. Природний ресурс громад:
- необхідно вивчити
як і з якими результатами
для типової громади
- виходячи з територіального
місцерозташування громади,
2. Матеріально-технічний ресурс громад:
З метою створення карти регіону (з точністю до громади) про рівень формування та споживання ресурсів на один кілометр квадратний та на 1 тисячу населення,-провести дослідження реального стану майна громади, майна розвалених державних колгоспних структур, майна недержавних діючих структур, транспортних комунікацій, зв'язку, забезпеченості енергоносіями власного та завезеного походження, комунальних підприємств тощо.
3. Щодо земельного ресурсу:
З метою створення карти ефективності використання земель комунальної власності громади та карти реального стану збирання земельного податку з усіх земель території юрисдикції громади, дослідити, яка кількість і якої землі (за призначенням та формою власності) знаходиться в межах території юрисдикції громади та може знаходитися в юрисдикції громади, тобто, територію можливої юрисдикції громади .
4. Кадровий ресурс:
- провести дослідження
реального демографічного
- провести дослідження
структури та основних
- рівня та причин безробіття;
- рівня освіти та кваліфікації робочої сили;
- наявності можливостей для перекваліфікації;
- рівня задіяності людського ресурсу сьогодні, з урахуванням трудової міграції;
- рівня активності населення громади у сприйнятті змін, готовності до перекваліфікації;
- можливих напрямків такої перекваліфікації .
Цілком очевидно, що для забезпечення розширення спроможності громад можливе лише через розмежування громад та створення укрупнених громад. А для цього, насамперед, необхідно:
- провести стартове (початкове)
розмежування між нинішніми
- прив'язати до населених
пунктів, що потенційно можуть
бути центрами нових громад, наявну
інфраструктуру та оцінити
- оцінити можливості
забезпечення громади
Внаслідок проведення такої підготовчої роботи, можливо, будуть віднайдені території, на яких неможливо буде створити повноцінну самодостатню громаду через малозаселеність та важкодоступність територій (це окремі райони Полісся, Карпат тощо). Для цих територій необхідно продумати спеціальний критерій та механізм формування і трансформації цієї категорії громад, продумати вимоги щодо спеціального статусу, повноважень та можливостей таких громад. Можливо, слід передбачити, що частина їхніх повноважень буде здійснюватись на районному рівні чи асоційованому рівні з сусідніми громадами.
Для таких територій і таких громад, мабуть, потрібна буде спеціальна програма для прискорення їхнього розвитку на довготривалий період .
Результати цієї роботи
дадуть можливість кваліфіковано підійти
до визначення кількісних характеристик
основних параметрів життєзабезпечення
і розвитку громад як за рахунок
власного задіяного та незадіяного ресурсного потенціалу, так і
за рахунок фінансової підтримки з боку
держави, а також до вирішення проблеми
оптимізації як базових АТО, так і всього
адміністративно-
Врешті-решт, кожна громада має точно знати рівень своєї спроможності самостійно вирішувати питання місцевого значення, а держава відповідно - реальний рівень необхідної допомоги громаді. Об'єктивне визначення цього співвідношення і стане реальною основою для реалізації на практиці, з одного боку, права та спроможності громад самостійно і під свою відповідальність вирішувати питання місцевого значення, а з іншого - виконання конституційного обов'язку держави гарантувати нормальне функціонування та розвиток місцевого самоврядування в Україні, як одного з найбільш важливих інститутів демократії.
Для реалізації цих складних завдань потрібна, насамперед, політична воля керівництва держави до зміни стратегії взаємовідносин між двома системами публічної влади: державною системою органів виконавчої влади та недержавною системою - органами місцевого самоврядування. На жаль, де-факто дисбаланс такого співвідношення (не на користь місцевого самоврядування) сьогодні неприпустимо великий. Окрім того, для реалізації цих складних завдань потрібні також нові механізми та інструменти, які потрібно запропонувати.