Місце і значення бюджету у фінансовій системі країни

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ 1. Місце і значення бюджету  у фінансовій системі країни

1. Місце, роль і значення бюджету

1.2. Значення та функції державного  бюджету України

Розділ 2. Аналіз формування та виконання  бюджету України

2.1 Аналіз виконання доходної  частини зведеного, державного бюджетів України

2.2. Аналіз видатків зведеного,  державного бюджетів України 

Розділ 3 Основні напрями підвищення ефективності бюджетної політики

3.1. Напрями підвищення ефективності  бюджетної політики

3.2. Оцінка ефективності бюджетної політики

Висновки 

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Побудова моделі економіки ринкового  типу вимагає теоретичного переосмислення і практичного дослідження місця  і ролі бюджету, його доходної частини, в економічній системі держави. Сьогодні все більшого значення набуває питання використання бюджету як найбільш дійового інструменту управління економіки, збалансованості його доходів і видатків, фінансового забезпечення діяльності органів виконавчої влади при здійсненні перед ними Конституцією України функцій.

Значення бюджету посилюється  ще й тим, що в умовах економіки  перехідного типу держава змушена  взяти на себе функцію перерозподілу  своїх фінансових ресурсів через  фінансову систему для забезпечення соціальних гарантій населення, фінансування соціально-культурної сфери , міждержавних економічних відносин.

Мобілізація фінансових ресурсів до бюджету стала однією з найважливіших  проблем створення сприятливих  економічних умов господарювання суб’єктів  підприємницької діяльності.

В першому розділі, наряду з основопологаючими категоріями, освітлюється суть і значення державного бюджету, бюджетної системи України, їх становлення і розвиток. Розкривається питання про бюджет, як головної ланки фінансів. У процесі докорінного реформування економіки важливим є визначення того, що макроекономічна стабілізація не можлива без значної, глибокої перебудови державних фінансів у цілому і зокрема бюджету як центральної їх ланки.

Бюджет – це не тільки фінансовий план, у якому особлива увага приділяється механізмам платежів, обліку, й звітності, він одне з основних знарядь макроекономічної стабілізації й економічного зростання. Це зумовлює необхідність проведення комплексу заходів щодо забезпечення повного і своєчасного надходження до бюджету доходів і здійснення витрат, постійного аналізу доходів і витрат бюджету в плані їх впливу на економіку.

Основною умовою бездефіцитності  бюджету є стійкість економіки  і дотримання пропорцій між доходами і видатками. Нажаль, в Україні  відсутні обидва ці чинники.

Мета і задачі дослідження. Метою є визначення ролі бюджету загальній системі фінансових відносин.

Досягнення поставленої мети обумовлює вирішення наступних завдань:

- вивчити роль і значення бюджету;

- провести аналіз формування і виконання бюджету;

- визначити напрями бюджетної політики.

Інформаційною базою  дослідження виступали законодавчі  та нормативні документи, закони України, статистичні матеріали, наукові  праці вітчизняних та зарубіжних фахівців, матеріали періодичних видань, аналіз виконання бюджету.

Об’єкт дослідження – місце бюджету загальній системі фінансових відносин.

Предмет дослідження – зведений, державний бюджети України.

Методи дослідження. У роботі використовувались такі методи дослідження як: системний аналіз; графічний і табличний методи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Місце і значення бюджету у фінансовій системі країни

 

2. Місце, роль і значення бюджету

 

Бюджет за своїм економічним  змістом складна, багатогранна категорія. У фінансовій теорії відсутня єдина думка іі трактування щодо визначення суті бюджету.

Економічна сутність державних бюджетів проявляється в їх призначенні, а саме:

• формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності державних органів влади;
• розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства;
• контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств та організацій, підвідомчих цим органам влади.

 Як матеріальне вираження категорії бюджет доцільно розглядати:

• за явищем;
• за змістом;
• за формою;
• за організаційною будовою;
• за рівнем впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Таким чином, за сутністю економічної  категорії державний бюджет відображає грошові відносини, які проявляються між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності й фізичними особами - з другого, та існують із приводу утворення фонду грошових засобів держави та його використання на розширене відтворення.

За своєю формою -  це основний фінансовий план держави, що дає змогу різнорівневі фінансові підсистеми налаштовувати в ієрархічну структуру, тим самим забезпечуючи виконання бюджетного процесу.

 За матеріальним змістом - це централізований фонд грошових засобів держави, які перебувають у постійному русі з приводу зарахування доходів (вхідні бюджетні потоки) та фінансування видатків (вихідні бюджетні потоки).

За організаційною структурою - центральна ланка державної фінансової системи, яка зумовлює розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту в усій його повноті, тобто між сферами, напрямами, структурами процесу виробництва й обігу, окремими ланками бюджетної системи та окремими категоріями населення.

 І нарешті, за характером  бюджет - обов'язковий документ у вигляді закону, що юридичне забезпечує бюджетний процес і функціонування бюджетної системи.

Висмикування, або перебільшення однієї із складових втрачає повну характеристику державного бюджету. Тому він функціонує як цілісна система взаємозалежних, взаємозумовлених, взаємопов'язаних сегментів, що не вступають у суперечності фінансових ресурсів для розширеного відтворення, бюджет виступає: з одного боку, поглинання коштів, із другого - їх субсидіювання.

Як економічна категорія, державні бюджети відображають обумовлену адміністративним поділом і бюджетним устроєм  держави сферу економічних відносин суспільства, пов’язаних із формуванням, розподілом і використанням централізованих грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні державних органів влади і призначених для соціально-економічного розвитку конкретних регіонів країни.   

Фінансова система  включає чотири сфери:

1)      фінанси суб’ктів господарювання (мікрорівень);

2)      державні фінанси (макрорівень);

3)      міжнародні фінанси (світове господарство);

4)      фінансовий ринок (забезпечувальна функція)

Бюджет  держави – складова ланка державних фінансів. 

Як економічна категорія бюджет  відображає відносини щодо формування на загальнодержавному і регіональних рівнях централізованих фондів, призначених  для реалізації функцій держави.

Роль  і місце бюджету в суспільстві  визначається фінансовою моделлю країни.

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України є зведеним (або консолідованим) бюджетом України. Він використовується для аналізу і визначення економічного і соціального розвитку України (рис. 1.1).

Рис. 1.1  Структура бюджетної системи України

 

Державний бюджет істотно впливає  на економічний розвиток окремих регіонів. Вирівнювання бюджетної забезпеченості адміністративно-територіальних утворень в умовах ринкової економіки може здійснюватися тільки на основі перерозподілу бюджетних ресурсів через державний бюджет.

Державний бюджет є активним чинником господарських перетворень і  дійовим інструментом регулювання  економічних, соціальних, демографічних, екологічних процесів як на макро- так  і на мікрорівні.

Державний бюджет є основним знаряддям економічного планування, макроекономічної стабілізації і економічного зростання. Надходження до державного бюджету безпосередньо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальний захист населення залежить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частин державного бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного й соціального розвитку на відповідний рік.

 

1.2. Значення та функції державного бюджету України

 

В міру входження виробничих структур у ринкові відносини роль державного бюджету діалектично трансформується. З одного боку, його значення підвищуватиметься з позиції економічного механізму, а найголовніше - форми і методи перерозподілу коштів бюджету створюють складну і одночасно ефективну систему впливу на увесь процес розширеного відтворення. А з другого - його роль змінюється. Це пов'язано із необхідністю прозорості прогнозування та суворим виконанням передбачених розмірів мобілізації коштів, які спрямовуються у чітко відведені сфери. Сама організація залучення коштів та їх розподіл: терміни, розміри, перерахунки, контроль - сприяють демократичним принципам державотворення.

Бюджету належить провідна роль у  фінансовій системі.  Це зумовлене тим, що його функціонування визначає кількісні й якісні параметри як відтворювального процесу, так і соціально-економічних явищ, а також кінцеві результати діяльності суб'єктів господарювання. Більше того, бюджет пов'язаний з усіма ланками фінансової системи.

Призначення державного бюджету полягає у формуванні та використанні централізованого фонду фінансових ресурсів держави на розширене відтворення й соціальні цілі відповідно до чинної фінансової політики. Відображаючи об'єктивну необхідність розподільчих і перерозподільних процесів у економші та концентрації певної частки фінансових ресурсів у розпорядженні держави, бюджет є                 конкретно-адресним документом. За його допомогою здійснюється кінцеве взаємопогодження всієї системи фінансових балансів.

Основним джерелом формування бюджету  держави є валовий внутрішній продукт (далі - ВВП). Держава як учасник розподільчих процесів організує розподіл і перерозподіл ВВП в інтересах усіх членів суспільства та суб'єктів суспільного відтворення. З одного боку, держава як власник засобів виробництва мас право на певну частку ВВП на стадії його первинного розподілу. З іншого - держава виконує суспільні функції (управлінську, соціальну, економічну), які конституційно закріплені за нею. Без необхідного обсягу грошових коштів ці функції виконати неможливо. Тому держава організовує перерозподільні процеси з метою централізації частини ВВП у відповідному бюджетному фонді, що є, по суті, платою суспільства за виконання державою своїх функцій.

Враховуючи наявність в Україні  різноманітних ланок фінансової системи, яким відведена специфічна роль у розподільчому процесі, бюджету  належить центральне місце. Це обумовлено тим, що через бюджет здійснюють розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту в усій його повноті. Іншої ланки, яка могла б забезпечити у такому масштабі розподільчі та перерозподільні процеси, у державі нема.

Сутність бюджету як економічної  категорії реалізується через розподільну (перерозподільну) і контрольну функції. Зміст цих функцій, сфера і об'єкт їх дії характеризують специфіку бюджету як економічної категорії. Завдяки розподільній функції відбувається концентрація грошових коштів в руках держави і їх використання з метою задоволення загальносуспільних потреб.

Зміст розподільної функції бюджету  визначається процесами перерозподілу  фінансових ресурсів між різними  підрозділами суспільного виробництва. Жодна інша ланка фінансової системи  не здійснює такого різноманітного і  багаторівневого перерозподілу  коштів, як бюджет. Сфера дії розподільної функції визначається тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва.

Розподільча функція є головною для фінансів i проявляється у процесі розподiлу валового національного продукту у вигляді утворення фондів грошових коштів та використання їх за цільовим призначенням. В процесі дії розподільчої функції найважливішими об'єктами розподілу виступають: валовий національний продукт та національне багатство. Суб'єктами розподілу при здійсненні розподільчої функції фінансів виступають: держава, юридичні i фізичні особи. При чому, слід розрізняти первинний i вторинний розподіл (або перерозподіл).

Необхiднiсть перерозподілу пов'язується із:

• утриманням невиробничої сфери суспільства;
• забезпеченням держави грошовими коштами для виконання нею своїх функцій (втручання в економіку, соціального захисту населення, управління i оборони)

Види перерозподілу:

• мiжгалузевий, який здiйснюється через бюджет та iншi фонди для утримання невиробничої сфери, проведення структурних рушень у матерiальному виробництвi;
• мiжтериторiальний - через бюджети, державнi фонди і в деякiй мiрi галузевi фонди для перерозподiлу коштiв мiж окремими регiонами країни;
• внутрiгалузевий - через галузевi фонди, а також фонди об'єднань, пiдприємств для вирiвнювання їхнього розвитку;
• внутрiгосподарський - через утворення децентралiзованих фондiв пiдприємств, органiзацiй i установ.