Лизинг в системе орендных отношений Украины

    Відповідно  до чинного Закону України «Про лізинг»  в Україні можливо реалізувати  лише два види лізингу – фінансовий та оперативний і три форми  лізингу – зворотний, пайовий  та міжнародний [4].  

    2. Лізинг у системі орендних  відносин 

    Використання  лізингу в господарській практиці часто зумовлюється відсутністю  або недостатністю коштів для  придбання майна у власність. З огляду на це фахівці вважають лізинг одним з найбільш перспективних  шляхів розвитку відносин власності  та залучення інвестиційних коштів.Лізинг - порівняно нова форма підприємницької  діяльності. Це важлива складова частина  економіки.

    Лізинг - форма оренди, пов'язана з передачею  в користування майна, обладнання, транспортних і інших матеріальних засобів.

    Його  застосування зазноване на розподілі  функцій власності, відділення володіння  майна від його використання. Право  власності на майно зберігається за орендодавцем, а орендар користується технічними засобами певний час, сплачуючи  за це відповідну плату.

    На  відміну від короткотермінового прокату (до 1 року) технічних засобів  лізингові угоди заключаються на більш довший час (від 1 до 10-15 років), їх можуть здійснювати будь-які юридичні і фізичні особи, які здають кошти  для інвестування. Звичайно, промислові компанії здають техніку в оренду не самостійно, а з допомогою посередника - лізингових фірм.

    Останні, використовуючи власні і залучені кошти, купують механізми, обладнання у  промислових, будівельних, транспортних і інших компаніях і здають їх в оренду. На відміну від звичайної  оренди суб'єктами лізингової угоди  є як правило три сторони: виробник обладнання, лізингова компанія (орендодавець), підприємство орендар. Останні укладають  контракт з лізинговою компанією, організацією, у якій встановлюється термін і умови  оренди, розмір, порядок сплати платежів, взаємна відповідальність і інше. Платежі включають в себе амортизацію 1% за кредит.

    Лізингу притаманні особливі риси, що суттєво  відрізняють його від інших форм бізнесу. Серед них:

    1) наявність посередника, який бере  на себе обов'язки власника  майна; 

    2) тип майна, що надається у  лізинг, визначається лізингоотримувачем  за погодженням з лізингодавцем  та переважно представлений об'єктами  основних фондів виробничого  призначення; 

    3) термін лізингу майна, як правило,  співвідноситься з періодом амортизації  цього майна. У класичному розумінні  лізинг – довгострокова операція;

    4) періодичність виплат лізингових  платежів установлена в договорі;

    5) можливість викупу об'єкта лізингу  за залишковою вартістю;

    6) широке коло учасників; 

    7) забезпеченість лізингової угоди  майном – об'єктом лізингу.                       У пошуках фінансових ресурсів для розвитку бізнесу більшість компаній все частіше віддають перевагу лізингу перед кредитом, особливо в сьогоднішній ситуації, коли отримати кредит дуже складно.

    Таблиця 2.1. Переваги лізингу у порівнянні з кредитом

    Але лізинговим операціям властиві і  недоліки:

- орендар не виграє на підвищенні залишкової вартості устаткування (зокрема через інфляцію);

- якщо це фінансовий лізинг, а науково-технічний прогрес робить виріб застарілим, проте орендні платежі не припиняються до кінця контракту;

- складність організації;

- вартість лізингу більше позики, але не можна забувати, що ризик застарілого устаткування лягає на орендодавця, а тому він бере велику комісію для компенсації.

    Причини широкого застосування лізингу полягають  у тих перевагах, які дає право  володіння майном. Підприємству орендатору немає потреби затрачати великі капіталовкладення на викуп сучасного  обладнання коли вона може одержати його у тимчасове користування. Ця сторона  лізингу особливо приваблює середні  і малі фірми.

    Серед умов, які впливають на розвиток лізингових компаній, особливе місце  займає науково-технічний прогрес. Він скорочує період морального старіння техніки і сприяє в цілях її оновлення застосуванню різних форм інвестування. Частина обладнання придбавається  у власність, друга - береться в оренду.Це з однієї сторони.

    З другої сторони - лізинг дозволяє підприємству - орендарю зменшити неминучу в умовах НТП шкоду від морального зносу. Коли збігає строк договору, можна  заключити з лізинговою компанією  новий контракт, але - вже на більш  прогресивне обладнання.

    І нарешті, з допомогою лізингових операцій встановлєються тісний зв"язок між виробниками і споживачами  техніки. Процвітання компанії значно залежить від конкурентноздатності зданого в оренду обладнання. І, в  звмязку з цим, вся інформація про недоліки в його використанні, яка надходить від орендарів, швидко доводиться до відома підприємства-виробника  для прийняття необхідних заходів.

    На  відміну від майнового найму і оренди, які оформлюються двосторонніми договорами між наймодавцем і наймачем, оформлення відносин лізингу може здійснюватися у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об’єкта лізингу або двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем.

    Договір лізингу має бути укладений у  письмовій формі. Проте недодержання такої форми не зумовлює визнання договору лізингу недійсним. Договір  лізингу вважається укладеним з  моменту досягнення сторонами згоди  щодо всіх істотних умов, тобто є  консенсуальним.

    На  відміну від інститутів майнового  найму і оренди, інститут лізингу  передбачає обов’язкову реєстрацію певних лізингових договорів. Згідно зі ст. 21 Закону України “Про лізинг”  у разі, якщо об’єктом лізингу є  державне майно або договір пайового лізингу передбачає залучення державних  коштів чи для забезпечення виконання  лізингового договору надаються  державні гарантії, договір лізингу  підлягає обов’язковій реєстрації договорів  лізингу, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1998р. N 913. Договори, не зареєстровані у встановленому порядку, визнаються недійсними. 

    3. Сучасний стан та проблеми  розвитку лізингу в Україні 

    За  свідченням літературних джерел широке застосування лізингу почалося після  Другої світової війни. Економічними передумовами його сходження стали економічні кризи в більшості держав у  повоєнні роки. Економіка обтяжувалась енергетичною кризою, морально застарілим енергомістким обладнанням, гіперінфляцією. Виникла ситуація, коли на одному полюсі були високопродуктивні сили, що не мали основних засобів виробництва, на другому – фінансовий капітал, який існував за рахунок короткострокових кредитів, а на третьому – виробники  високотехнологічного обладнання та іншої  техніки без оборотного капіталу. За цих умов і набув свого розвитку лізинг у зарубіжних країнах. Довів  він життєздатність і на вітчизняному ґрунті.

    Для наших підприємств та підприємців, надто в період спаду виробництва, нестабільності фінансового сектора, лізинг привабливий великими можливостями, закладеними в ньому.

    Як  показує практика, він, по-перше, надає  можливість підприємствам, що не мають  достатнього капіталу для купівлі  обладнання, отримати його шляхом оренди, при чому на більш вигідних умовах, ніж за контрактами купівлі-продажу. Якщо підприємство закуповує необхідне  устаткування за рахунок власних  коштів та довгострокових банківських  кредитів, то здійснює це із фонду розвитку виробництва, який формується з прибутку після його оподаткування у встановленому  законодавством порядку, а крім того сплачує ще й податок на додану вартість із купівлі-продажу. При укладенні  ж договору лізингу орендні платежі, сплачувані орендарем, входять у  собівартість продукції, яку він  випускає, чи послуг, які надає, а  після повної сплати вартості орендованого устаткування підприємство, як правило, стає його власником. У цьому разі кошти, що витрачаються як на орендні  платежі, так і на викуп орендованого устаткування, формуються з прибутку підприємства до його оподаткування.

    По-друге, до лізингових операцій залучаються  великі кошти банків, страхових, акціонерних  та інших товариств, що знаходяться  в Україні.

    По-третє, лізинг дає можливість отримати додаткові  інвестиції від іноземних партнерів, при чому не в грошовому вигляді, що викликає певні складнощі, а в  машинах та устаткуванні, які потрібні для виробничої діяльності [6].

    Лізинг  вигідний і орендодавцю, бо передбачає стовідсоткове покриття всіх капітальних  та інших витрат і отримання прибутку не меншого, ніж від інших операцій.

    Лізинг  в світовій економіці займає друге  місце за обсягом інвестицій після  банківського кредиту, тому що він є  одним із найбільш прогресивних методів  матеріально-технічного забезпечення виробництва і відкриває користувачам широкий доступ до передової техніки  і технології. Ще Аристотель в “Риториці” відзначив, що багатство полягає не у володінні майном на основі права власності, а у його використанні. Це основна ідея лізингу – щоб отримати прибуток, не обов’язково мати техніку у власності, достатньо лише мати право її використовувати і одержувати прибуток. Не випадково в США кожний четвертий долар, вкладений в розширення та модернізацію виробництва, витрачається не на придбання машин і обладнання у власність, а на їх тимчасове використання.

    Недостатньо розуміють переваги лізингу вітчизняні підприємства, що є однією із причин гальмування розвитку лізингу. Лізинг є інноваційним для України інструментом залучення капіталу, має чимале значення у період економічної кризи. Під  час економічних потрясінь, обмеженій  купівельній спроможності, значному безробітті цей вид діяльності, завдяки  своїй винятковій економічній природі  спроможний зробити великий вклад  у піднесення і розвиток національної економіки [9].

    Широке  розповсюдження в світовій практиці лізинг отримав завдяки перевагам, які надаються суб'єктам угоди, а саме:

• можливе використання нової, дорогої техніки, високих технологій без значних одноразових витрат, оскільки при лізингу виробниче обладнання передається в користування без попереднього викупу, тобто є можливість налагодити виробництво при обмежених витратах фінансових (а при міжнародному лізингу — валютних) засобів;
• лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайного початку платежів; при використанні звичайного кредиту підприємство повинно було б частину вартості покупки оплатити за рахунок власних коштів;
• лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, пов'язаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, що підвищує конкурентоспроможність лізингоодержувача;
• майно за лізинговою угодою не зараховується на баланс лізингоодержувача, що не збільшує його активів і звільняє від сплати податку на майно;
• порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами (лізингоодержувач може розрахувати надходження своїх доходів і разом із лізингодавцем розробити зручну схему платежів; платежі можуть бути щомісячними, щоквартальними і т.п.; сума платежів може бути постійною або ковзкою; при її визначенні може бути врахована сезонність використання предмета лізингу; платежі можуть здійснюватися із виручки від реалізації продукції, що вироблена на отриманому в лізинг обладнанні);
• підвищується ліквідність підприємств-лізингоодержувачів, тобто покращується такий важливий для ринкової економіки показник, як здатність своєчасно сплатити майбутні борги;
• перевагою лізингу є також можливість придбання лізингоодержувачем устаткування за залишковою вартістю після завершення лізингової угоди.