Класифікація цінних паперів за інвестиційними якостями

   Вирішальну роль у класифікації цінних паперів відіграють різновиди доходів. Наприклад, існують цінні папери, дохід від яких виплачують без застережень, а є такі, що ставлять виплату доходу в залежність від одержання емітентом прибутку тощо. Є цінні папери з одноразовою виплатою доходу та з постійною (багаторазовою) виплатою. За черговістю виплати цінні папери можна поділити на першозаставні та загальнозаставні, а за ознакою відстрочення виплати — з відстроченим доходом і без відстрочення. Зазвичай виплату доходу здійснюють у грошовій формі, але можлива також виплата товарами (під цільові цінні папери).

       Важливою ознакою цінних паперів  є їхня здатність конвертуватися, що слугує підставою для класифікації. Відповідно до законодавства  України, конвертацією цінних  паперів є вилучення емітентом  з обігу й анулювання цінних  паперів певного виду через  їхній обмін на цінні папери іншого виду того самого емітента.

  За видами забезпечення цінних паперів їх підрозділяють на папери, випущені під заставу і під гарантію. Класифікують цінні папери за видом застави: емісія під нерухоме майно, під рухоме майно, під фондові цінності, під майбутні податкові надходження, під доходи від проекту тощо. Залежно від виду гарантії цінні папери поділяють на гарантовані зобов’язання та реорганізаційні папери. На класифікацію цінних паперів також впливають різновиди відповідальності за виконання зобов’язань: індосамент і аваль. Індосамент — передатний надпис на зворотному боці документа, що засвідчує перевідступлення права власності на документ. Аваль — письмове поручительство, яке сприяє підвищенню довіри до фінансових можливостей власника документа. Існує й більш узагальнене групування цінних паперів на забезпечені та незабезпечені.

       Цінні папери також групують  на цінні папери, які можуть  купувати будь-які особи (юридичні  й фізичні), і папери, які можуть  купувати лише юридичні особи,  у зв’язку з чим створюються дві різні групи цінних паперів.

     Вище  було розглянуто загальні властивості  цінних паперів, що визначають їхні інвестиційні якості відповідно до наведеної класифікації. Утім, головним завданням у процесі  фінансового інвестування є оцінювання інвестиційних якостей конкретних видів цінних паперів, що обертаються на ринку цінних паперів.  
 

     ВИСНОВКИ:

    Вихід України із кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей  неможливі без розвиненого ринку  цінних паперів. А для цього, необхідне здійснення ряду невідкладних заходів. До першочергових тут можна віднести:

• прискорити процеси приватизації перш за все шляхом корпоратизації та акціонування державної власності;
• здійснити випуск і обіг державних всеукраїнських та муніципальних цінних паперів, відновивши довіру до них з боку населення;
• на державному рівні вирішити комплекс питань щодо вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівлі українських цінних паперів іноземними інвесторами;
• привести чинне законодавство у відповідність з потребами сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку українського фондового ринку;
• більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку цінних паперів;
• законодавчо передбачити гарантії держави по збереженню грошових заощаджень населення;
• створити державні органи управління і контролю за функціонуванням ринку цінних паперів;
• здійснення тих чи інших заходів дозволить прискорити формування в Україні  ринку цінних паперів.

    Саме централізований та регульований ринок стає універсальним механізмом, за допомогою якого врегульовуються не лише економічні, а й соціальні і навіть політичні відносини. В макроекономічному плані він дозволяє державним органам завдяки отриманню щоденного загального балансу ринку безпосередньо контролювати його стан і своєчасно попереджати кризові ситуації. Стабільність ринку сприятиме зміцненню довіри населення до цінних паперів, залучить іноземних інвесторів, а наявність єдиного центру котирування створить сприятливі умови для здорової конкуренції торговців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ:

1. Баула О.В., Ватаманюк З.Г. Інституційна ефективність ринку цінних паперів в Україні. ∕∕ Фінанси України. – 2008. – № 3 – с.101-110.
2. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91 № 1201-ХП//Закони України: В 12 т.  – Т.2. – С.3 -18
3. Закон України « Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.96 № 448/96-ВР// Закони України: В 12 т. – Т.11. –С.177-188.
4. Карайченцева Г. О. Інвестори і фондовий ринок України. // Україна Бізнес Ревю – 2009 - №12 – с. 28.
5. Коваленко М.А., Радванська Л.М. Ринок фінансовіх послуг. Навч. Посібникє – Херсон: Олді-Плюс, 2005. -572 с.
6. Костогризов О.Є. Державне регулювання ринку цінних паперів // Фінанси України. – 2006. - №12. – С. 127-135.
7. Суторміна В. М., Радзієвська В. М., Стеценко Б. С. Фінансовий ринок. Навч. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – 100 с.
8. Сохацька О.М. Біржова справа:Підручник – Тернопіль. Карт-Бланш. – 2003. -602с.
9. Програма розвитку фондового ринку України на 2005 – 2010 роки // цінні папери України. – 2006. - №52. – С. 20.