Касові операціїї в комерційному банку

1.        Видача готівки інкасаторам у разі ведення обліку операцій у підзвіт в операційні каси за окремими аналітичними рахунками балансового рахунка 1001 А «Банкноти та монети в касі банку» відображається проведенням:

Д-т   1001 А «Банкноти та монети в касі банку»;

1002 А «Банкноти та монети в касі відділень банку» (аналітичні рахунки для обліку готівки, виданої у підзвіт);

К-т   1001 А «Банкноти та монети в касі банку»;

1002 А «Банкноти та монети в касі відділень банку» (аналітичні рахунки для обліку готівки в операційній касі).

2.        Видачу готівки клієнтам відображають:

Д-т   2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;

2650 АП «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ»;

К-т   1001 А «Банкноти та монети в касі банку»;

1002 А «Банкноти та монети в касі відділень банку» (аналітичні рахунки для обліку готівки, виданої у підзвіт).

3.        Повернення залишків коштів, виданих відповідальним працівникам, відображають бухгалтерським проведенням:

Д-т   1001 А «Банкноти та монети в касі банку» (аналітичні рахунки для обліку готівки в операційній касі);

К-т   1001 А «Банкноти та монети в касі банку» (аналітичні рахунки для обліку готівки, виданої у підзвіт).

Підставою для здійснення інкасації коштів підрозділом перевезення  валютних цінностей та інкасації  є договір про інкасацію коштів між клієнтом банку та установою банку. Кожного клієнта, який використовує у своїй діяльності послуги банку з інкасації, заносять в Журнал обліку клієнтів банку, які обслуговуються підрозділом перевезення валютних цінностей та інкасації коштів.

Уповноважена особа (здавач) клієнта банку під час здавання сумок з валютними цінностями інкасаторам оформляє до кожної сумки  в трьох примірниках супровідну відомість до сумки з готівковим виторгом або супровідну відомість до сумки з цінностями в іноземній валюті.

Доставлені в банк сумки  з готівкою інкасатор здає бухгалтеру - контролеру, який перевіряє відповідність записів у супровідних відомостях, реєструє належні до прийняття від інкасаторів сумки в Журналі обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою та порожніх сумок удвох примірниках і після реєстрації передає накладні до сумок з готівкою, супровідні відомості до сумки з валютними цінностями касирові.

Про загальну кількість прийнятих  за всіма маршрутами сумок (мішків) з готівкою і порожніх сумок складають  Довідку про прийняті касою сумки (мішки) з готівкою і порожні сумки.

Про результати перерахування  готівки і цінностей, що є в  ній, складають Акт у трьох примірниках. Перший примірник акта залишають в установі банку разом з супровідним документом, другий — з повідомленням про факт недостачі цінностей і речовими доказами при потребі передають правоохоронним органам, третій — надсилають організації, яка здала цінності інкасатору.

Недостачі та надлишки готівки, що виявлені при перерахуванні, реєструють в картках обліку прорахунків, виявлених касовим працівником, і в картках обліку прорахунків, виявлених у сумках з виторгом за кожним торговим та іншим підприємством і організацією, а також за кожним касовим працівником, який виявив недостачу або надлишок.

Після розкриття всіх сумок  і перерахування готівки контролюючий працівник у контрольних відомостях підсумовує суми перерахованого готівкового  виторгу за кожним касовим працівником.

Накладні до сумок передають  обліково-операційним працівникам  для відображення результатів перерахування  виторгу в бухгалтерському обліку.

Мовою бухгалтерських проведень  операції з інкасації готівки  в клієнтів відображають таким чином:  

 

1.        Облік про інкасованих коштів клієнта до перерахування:

Д-т   1005 А «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування»;

К-т   2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».

2,        Облік грошового виторгу після перерахування:

Д-т  1001 А «Банкноти та монети в касі банку»; 1002 А «Банкноти та монети в касі відділень банку»;

К-т   1005 А «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування».

3.        Виявлення надлишку грошей в інкасаторських сумках:

Д-т   1001 А «Банкноти та монети в касі банку»;

К-т  2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».

4.        Недостача грошей, виявлена в інкасаторських сумках:

Д-т   2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»; 

К-т   1005 А «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування».

Перші примірники маршрутних листів з розписками інкасаторів  брошуруються в окрему справу, яка  зберігається у завідувача філії, агентства, каси протягом одного року (табл. 3.).

 

               Таблиця 3. Облік перевезень готівки із філій (агентств, кас безбалансових відділень, обмінних пунктів)

Доставка підкріплення готівкою установами банків своїм філіям (агентствам, касам) проводиться власними силами або інкасаторами Національного  банку в інкасаторських сумках.

Підготовка підкріплення готівкою проводиться касовим працівником  установи банку на підставі вимоги (заявки) філії (агентства, кас безбалансових  відділень, обмінних пунктів). Сумка  вручається інкасаторам під розписку у видатковому касовому ордері. На маршрут інкасаторам видається  Книга обліку готівки, відправленої філіям, агентствам, касам через  інкасаторів.

Доставлена інкасаторами сумка з підкріпленням готівкою приймається працівником філії (агентства, каси без балансового відділення, обмінного пункту). Працівник філії  перевіряє справність сумки, правильність опломбування, розкриває сумку, перераховує  гроші, підписується в Книзі обліку готівки, відправленої філіям, агентствам, касам через інкасаторів, скріплює підпис печаткою каси, повертає книгу  і сумки інкасатору. Завідувач  каси установи банку за даними Книги  обліку готівки, відправленої філіям, агентствам, касам через інкасаторів, перевіряє повноту доставки інкасаторами за призначенням сумок з підкріпленням готівкою (табл. 4.).

 

                                  Таблиця 4. Облік доставки підкріплень готівкою установами банків

Облік готівки в національній та іноземній валютах в банкоматах банку або його підвідомчих установ ведеться на рахунку № 1004 «Банкноти і монети в банкоматах».

Розглянемо зміст кожної з трьох фаз здійснення операцій з обслуговування фізичних осіб банкоматами (рис. 3.2.)

                            Рис. 3.2. Порядок здійснення та облік видачі готівки через банкомати

Отже, розглянувши облік  касових операцій з клієнтами, необхідно  зазначити, що розрахунково-касове обслуговування приносить банку постійний дохід, тому банки намагаються надавати якісні та комплексні банківські послуги, що є можливим лише за умови належним чином налагодженого облікового процесу касових операцій.

 

 

4. Шляхи вдосконалення касового обслуговування комерційними банками на прикладі АТ «Ощадбанк»

На сьогоднішній день, у  період розвитку сучасних технологій, банки шукають способи привернути увагу клієнтів, надаючи нові вигідні  пропозиції, які спростять відносини  підприємств з банками, допоможуть зекономити час і кошти як клієнтів, так і самого банку.

Існуюча система касових операцій є централізованою та адміністративною. Але, складання прогнозів касових оборотів (починаючи від суб’єктів господарювання і закінчуючи Національним банком України) є трудомістким і тривалим процесом, кількість показників та відповідних розрахунків досить значна, недостатньо аналізується стан і динаміка готівкового обігу в регіонах.

Окремі недоліки у практиці ведення касових операцій пояснюється  певною мірою тим, що Інструкцією «З організації емісійно-касової роботи в установах банків України» не передбачено розмежування функцій регіональних управлінь НБУ та комерційних банків, а також єдиного порядку виконання комерційними банками операцій зі зберігання цінностей у депозитних сховищах і операцій з приймання комунальних та інших платежів від населення тощо.

Негативним фактом у справі поліпшення організації здійснення операцій з готівкою є відсутність  комплексного підходу до проблеми обробки  готівки. Це веде до зростання витрат на їх обіг, збільшення чисельності обслуговуючого персоналу, пов’язаного з обробкою готівки, зменшення швидкості обігу грошей, посилення вірогідності зловживань із боку обслуговуючого персоналу, звуження можливостей банку щодо надання клієнтам різноманітних послуг тощо. Істотним фактором, що негативно впливає на розвиток готівкового обігу, є недосконалість законодавчої і нормативної бази, якою регулюється більшість етапів обігу готівки. В установленому порядку мають бути розроблені нові або вдосконалені існуючі законодавчі та нормативні документи, які б створили необхідну нормативно-правову базу цілеспрямованого впровадження в практику концептуальних положень щодо створення ефективної системи управління готівковим обігом у країні.

Потребують нормативно-правового  врегулювання такі питання, як:

- порядок виконання комерційними  банками депозитних операцій  та операцій із приймання комунальних  платежів від населення;

- порядок організації  зберігання цінностей у депозитаріях  установ комерційних банків.

З метою децентралізації  управління готівковим обігом у країні, забезпечення оперативного і безпосереднього  ефективного регулювання взаємовідносин із комерційними банками регіональні  управління Національного банку  України наділяються правами  самостійного розпорядження готівкою, яка зберігається в їхніх сховищах і в оборотній касі - передача банкнот і монет зі сховища  до оборотної каси та з оборотної  каси до сховища, здійснення підкріплень  комерційних банків готівкою з оборотної  каси за їхніми заявками, приймання  надлишків готівки від комерційних  банків.

Політика банку, зокрема  АТ «Ощадбанк» має спрямовуватися в першу чергу на:

- проведення гнучкої,  виваженої політики щодо організації  розрахунків для активізації  підприємницької діяльності;

- постійно здійснювати аналіз операцій за рахунками клієнтів виключаючи можливість проведення сумнівних і некоректних операцій;

- надання права комерційним  банкам самостійно встановлювати  тарифи на розрахунково-касове  обслуговування клієнтів без  обмеження їх граничного рівня;

- поступову передачу функцій контролю за дотриманням суб’єктами господарювання касової дисципліни органам Державної податкової адміністрації;

- скорочення готівкових  розрахунків на основі розширення  обсягів безготівкових платежів  населення в сфері торгівлі, послуг  шляхом створення національної  системи масових електронних  платежів, використання розрахункових  чеків, векселів, акредитивів тощо  та здійснення соціальних виплат  населенню через установи банків;

- сприяння автоматизації  та механізації касових операцій, здійснюваних суб’єктами господарювання в торгівлі та інших сферах обслуговування;

- розроблення ефективних санкцій за порушення суб’єктами господарювання правил готівкового обігу та застосування дійових економічних важелів для запобігання таких порушень.

Для створення і функціонування цілісної ефективної системи управління готівковим обігом потрібні нові підходи, що базуються на принципах застосування таких заходів, які спроможні  створити умови для повного і  своєчасного забезпечення потреб у  готівці, зменшення питомої ваги готівки у загальному обсязі грошової маси, запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх операціях, пов’язаних з обробленням готівки; оптимізації витрат на підтримку готівкового обігу та чисельності обслуговуючого персоналу на операціях з готівкою, посилення безпеки при здійсненні готівкових операцій; вдосконалення організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки; перебудови системи інкасації та перевезення готівки; вдосконалення нормативного забезпечення ведення розрахунково-касових операцій.

Для організації контролю за технологічними процесами, виявлення  порушень щодо дотримання персоналом інструкцій, запобігання випадків зловживання  обслуговуючим персоналом повинно  бути забезпечено збереження (в електронному вигляді) даних обробки інформації (балансові протоколи, протоколи  розбіжностей, операційні протоколи тощо) на протязі 12 місяців з дати її обробки. За цей період ці дані зберігаються у системі на протязі строку, що обумовлений ємністю її пам’яті та обсягами даних обробки. Після чого (або у разі переповнення пам’яті системи до закінчення строку зберігання) вони видаляються з системи, активуються на магнітні носії і зберігаються в установленому порядку до закінчення встановленого терміну зберігання. Відповідальним за організацію вилучення даних з системи, а також за організацію їх зберігання на протязі нормативного строку є інспектор з питань безпеки.