Касові операціїї в комерційному банку

Зміст

 

Вступ…………………………………………………….……….…….………3

1. Основні принципи організації касових операцій в комерційному банку…………………………………………………………………………...5
2. Касове обслуговування в комерційному банку……………………………..9
3. Облік касових операцій юридичних та фізичних осіб…………………….19
4. Шляхи вдосконалення касового обслуговування комерційними банками на прикладі АТ «Ощадбанк»..……………….…………….…….………….33

Висновки…………………………………………………………..…………40

Список використаної літератури…………………………….………..……43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Специфіка здійснення українськими комерційними банками операцій з розрахункового обслуговування клієнтів полягає в тому, що, незважаючи на інтенсивний розвиток сучасних платіжних технологій та форм безготівкових розрахунків, левова частка в грошовому забезпеченні господарського обороту суб’єктів підприємницької діяльності продовжує припадати на готівкові кошти. Тому банки, що прагнуть надавати комплексні банківські послуги, повинні забезпечити якісне виконання всіх необхідних операцій з касового обслуговування фізичних та юридичних осіб.

Актуальність даної теми полягає в тому що, касові операції мають велике значення для самих банків, для їхніх клієнтів і для банківської системи в цілому. Приймаючи готівку від клієнтів - юридичних та фізичних осіб, банки збільшують свої вільні резерви, за рахунок чого розширюють активні операції та забезпечують зростання доходів. Видаючи готівку клієнтам, банки стягують комісійну плату, яка поповнює їхні доходи. В операціях з готівкою банки можуть надавати своїм клієнтам чимало додаткових послуг (з інкасації, самообслуговування тощо), які також дають додаткові доходи.

Об’єктом курсової роботи є касові операції в комерційних банках.

Предмет – облік касових операцій в комерційних банках.

Метою даної курсової роботи є вивчення основних теоретичних та практичних засад організації касових операцій в банках України.

Одним із найбільших фінансових інститутів української держави, що має найрозгалуженішу мережу установ є АТ «Ощадбанк»

Державний банк сьогодні –  символ стабільності та надійності. За основними показниками своєї  діяльності він входить у трійку лідерів вітчизняного банківського ринку.

Це банк, що має закріплену Законом України «Про банки і банківську діяльність» державну гарантію повного збереження грошових коштів громадян, довірених банку.

Ощадний банк - універсальна банківська установа, яка зосереджує свої зусилля на створенні сприятливих  та вигідних умов обслуговування клієнтів, розширенні переліку банківських продуктів  та послуг, збільшенні присутності  на ринку.

За роки свого існування  Ощадбанк завоював репутацію бездоганного ділового партнера, який спроможний виконувати взяті на себе зобов’язання незалежно  від впливу зовнішніх або внутрішніх факторів.

Сьогодні Ощадбанк України  бачить своїх клієнтів серед усіх груп населення країни, підприємств  будь-якої форми власності у всіх галузях народного господарства, кредитних організацій і інших  фінансових установ, інститутів державного керування. Банк залишається соціально  орієнтованим і враховує це в роботі з клієнтами. З кожним клієнтом Банк прагне до встановлення довгострокових партнерських відносин. З цією метою  Банк прогнозує розвиток потреб клієнтів, появу нових напрямків банківського бізнесу, проводить маркетингові дослідження, розробляє і пропонує повний спектр банківських продуктів і послуг.

Стратегічна мета розвитку Ощадбанку на період 2012-2015 років - це впровадження сучасних банківських  технологій та продуктів як основи підвищення операційної ефективності та забезпечення зваженого і стійкого зростання у довгостроковій перспективі.

 

 

 

 

 

1. Основні принципи організації касових операцій в комерційному банку

Основні принципи організації  касових операцій комерційними банками  визначено Постановою Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні» (01.06.2011  N 174)  та Постановою Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (15.12.2004  N 637).

Для роботи з готівкою комерційні банки повинні мати операційну касу. Усю готівку, що надходить до операційної каси банку, до кінця операційного дня потрібно прибуткувати й зарахувати на відповідний рахунок у день її надходження.

Банки повинні видавати готівку клієнтам, які мають у даній установі банку рахунки тільки в межах наявного залишку коштів на цих рахунках.

Установи банків, що мають надлишок готівки, повинні вилучати його з операційної каси й передавати до оборотної каси регіонального управління НБУ (власними силами за оголошеннями про внесення готівки або через інкасаторів НБУ), або ж продавати його своїм установам чи іншим комерційним банкам. При цьому суму коштів у розмірі надлишку готівки, яку вилучають з операційної каси, зараховують на кореспондентський рахунок цього комерційного банку в НБУ. Установи банків, що потребують підкріплення операційної каси, мають право переміщувати готівку з оборотних кас регіональних управлінь НБУ (власними силами на основі платіжних доручень або через інкасаторів НБУ) чи купляти готівку в своїх установах або в установах інших комерційних банків. При цьому суму коштів у розмірі підкріплення операційної каси списують з кореспондентського рахунку цього комерційного банку.

З метою дотримання перелічених  принципів організації касових  операцій у комерційних банках НБУ  встановлює порядок:

• функціонування операційних кас  комерційних банків;

• оформлення касових документів;

• ведення касових журналів;

• експертизи грошових білетів і монет;

• касового обслуговування установ комерційних  банків РУ НБУ;

• інкасації грошової виручки;

• дотримання касової дисципліни;

• прогнозування касових операцій комерційних банків;

• підкріплення операційних кас комерційних  банків і вилучення готівкового  надлишку з операційних кас.

Особливе місце в забезпеченні касового обслуговування своїх клієнтів і в управлінні власними касовими операціями посідає складання прогнозного розрахунку касових оборотів банку на кожен наступний квартал. У прогнозному розрахунку банки визначають джерела та обсяги надходжень готівки до банківських кас (за приходом розрахунку), а також цільове спрямування та обсяги видачі готівки з банківських кас (у видатковій частині розрахунку).

 Прихід

1. Надходження торгової виручки.

2. Надходження виручки від усіх  видів транспорту.

3. Надходження квартирної плати  та комунальних платежів.

4. Надходження виручки видовищних  підприємств.

5. Надходження виручки підприємств  побутового обслуговування.

6. Надходження на рахунки колективних  сільськогосподарських підприємств.

7. Надходження на рахунки за  вкладами громадян.

8. Надходження від підприємств  зв'язку.

9. Інші надходження.

10. Купівля готівки комерційними  банками.

11. Підкріплення оборотної каси  з резервних фондів.

 

 

Видатки

1. Видачі на оплату праці, грошові  виплати й заохочення, інші виплати, що не входять до складу фонду оплати праці.

2. Видачі на закупівлю сільськогосподарських  продуктів.

3. Видачі з рахунків колективних  сільськогосподарських підприємств.

4. Видачі на виплату пенсій, допоміг і страхових відшкодувань.

5. Видачі з рахунків за вкладами  громадян.

6. Видачі підкріплень підприємствам  зв'язку.

7. Продаж готівки комерційними  банками.

8. Перерахування з оборотної каси  до резервних фондів.

Базою для постатейного прогнозування  обсягу готівкових надходжень і видач є касові заявки підприємств та організацій, яких обслуговує ця установа комерційного банку. Термін подання касової заявки банк визначає під час укладення договору на розрахунково-касове обслуговування (звичайно заявки слід подавати за 55-60 днів до початку кварталу, на який складають прогнозний розрахунок).

Прогнозуючи надходження торгової виручки, виходять із загального обсягу товарообороту, від якого віднімають неінкасовану виручку. Решту виручки має бути здано безпосередньо до банку готівкою та розрахунковими чеками або переказано торговельними організаціями на свої рахунки в банку через підприємства зв’язку. У прогнозному розрахунку беруть до уваги тільки суму торгової виручки, яку буде здано безпосередньо до банку готівкою.

Прогнозуючи надходження квартирної плати та комунальних платежів, виходять із суми доходів комунальних підприємств, яку зменшують на суму комунальних платежів, що надходять у безготівковій формі.

Прогнозуючи видачі на оплату праці, виходять із фонду оплати праці, який зменшують на суму перерахувань у  безготівковій формі й коригують залежно від сум видач заробітної плати за вихідні дні за термінами, що припадають на інші квартали.

Прогнозуючи видачі на виплату пенсій, допоміг і страхових відшкодувань, із їхньої загальної суми виключають податки, що їх утримують, коли виплачують допомоги за тимчасовою непрацездатністю, а також суми бюджетних асигнувань на покриття поштових витрат, коли пенсії виплачують через підприємства зв’язку.

Видачі на закупки сільськогосподарської  продукції прогнозують, виходячи з  вартості цієї продукції, яку закупляють у населення.

Загалом перевищення прибуткової  частини прогнозного розрахунку касових оборотів банку над видатками означає, що в банківські каси надійде грошей більше, ніж того вимагатиме забезпечення потреби в готівці. Унаслідок цього сума касової готівки в банку на кінець кварталу, на який складають прогноз, збільшиться порівняно із сумою готівки на початок кварталу. Готівковий надлишок має бути вилучений з обороту, тому банк прогнозуватиме у видатковій частині продаж готівки іншим комерційним банкам або своїм установам. Якщо попиту на надлишок готівки нема, її потрібно переміщати в оборотні каси регіональних управлінь НБУ.

Перевищення видатків над приходною  частиною означає, що до каси банку  надійде грошей менше, ніж потрібно для видачі у кварталі, на який складають  прогноз. Тому банк муситиме використовувати  гроші, наявні в касі на початок кварталу. Якщо їх не вистачає, виникає потреба  підкріпити операційну касу. Тому банк прогнозуватиме купівлю готівки  у своїх установ чи установ  комерційних банків. Якщо такого джерела  не буде, операційну касу можна підкріпити з оборотної каси регіонального  управління НБУ.

 

 

 

 

 

2. Касове обслуговування в комерційному банку

Касові операції є важливим напрямом діяльності банків. Вони полягають у прийманні готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих коштів та видачі готівки за вимогами клієнтів. Особливо важливим і відповідальним для банку є своєчасне і повне задоволення вимог клієнтів на видачу готівки. Від цього за лежить довіра клієнтів до банку, їх можливість вільно розпоряджатися своїми коштами, нормально виконувати свої зобов'язання по заробітній платі та інших платежах, що здійснюються готівкою.

Клієнти банків через касові операції надають своїм грошовим коштам депозитну форму, що сприяє їх кращому збереженню та використанню, одержанню додаткових доходів від  депозитних процентів. Банківська система, регулюючи касові операції, залучає  готівку у внутрішньобанківський оборот. Завдяки цьому вона збільшує свої резерви і скорочує витрати на готівковий обіг, поліпшує структуру грошової маси, підвищує урегульованість і прозорість грошового обороту, обмежує використання грошей для обслуговування тіньових доходів.

Для здійснення касових операцій установи банків організовують прибуткові каси, в яких здійснюється приймання  готівки від клієнтів, та видаткові  каси, в яких здійснюється видача готівки. В банках з невеликими обсягами касових  операцій можуть організовуватися об’єднані прибутково-видаткові каси. Якщо установа банку здійснює інкасацію виторгу клієнтів силами інкасаторського апарату, то вона може створити, крім прибуткової каси, ще й касу перерахунку, в якій перераховується вміст інкасаторських сумок. Банки можуть організовувати також вечірні каси для приймання від клієнтів виторгу, який надходить після закінчення операційного дня банку. Видаткові операції вечірні каси не здійснюють.

Банківські касові операції базуються на організаційних заходах, пов’язаних з регулюванням готівкового обігу. Це передусім складання прогнозних розрахунків касових оборотів та організація контролю за виконанням прогнозних показників з надходжень і видач готівки; розроблення календаря видач готівки по днях місяця і по окремих клієнтах; установлення для кожного клієнта ліміту залишку каси; визначення строків та порядку інкасації виторгу для організацій торгівлі та сфери послуг тощо. Згідно з цими заходами кожний клієнт банку для одержання касових послуг повинен попередньо:

• розробити і подати банку прогнозний розрахунок своїх касових оборотів на квартал (якщо банк складає свій прогноз касових оборотів);
• повідомити банку визначений день одержання готівки на виплату заробітної плати та інші платежі;
• повідомити розрахунок ліміту й одержати встановлений банком ліміт залишку каси;
• подати прізвище особи, відповідальної за одержання і доставку готівки з банку, та спосіб її транспортування.

Юридичні особи та індивідуальні  підприємці, які мають поточні  рахунки в банках, згідно з чинним законодавством повинні здавати  одержану готівку, не витрачену в  той самий день на поточні потреби, в установи банків для зарахування  на їхні рахунки. У себе вони мають  право тримати готівку тільки в межах ліміту каси, встановленого  відповідними установами банків. Підприємства можуть витрачати частину готівкового  виторгу на поточні платежі.