Грошовий ринок та його функцiонування в Украiнi

     1. за    рахунок    прозорості   та транспарентності функціонування валютного ринку (через удосконалення правил та процедур роботи на ньому);

     2. створення та удосконалення механізмів хеджування валютних ризиків;

     3.  удосконалення комплексної системи моніторингу валютних ризиків та недопущення формування дисбалансів, пов'язаних із здійсненням операцій капітального характеру в іноземній валюті;

     4. збалансування валютних активів та пасивів банківської системи; приведення зобов'язань населення в іноземній валюті у відповідність до їх валютних доходів;

     5.  послідовного і системного здійснення заходів з подальшої лібералізації валютного ринку на основі чітко визначених принципів, підходів та етапності;

     6. ужиття заходів, спрямованих на зниження рівня доларизації економіки.

     У перспективі зовнішня стійкість  грошової одиниці має базуватися на сталому підвищенні конкурентних переваг національного виробництва  та ефективності кінцевого використання його продукції. Це передбачає активізацію  структурної політики, основні елементи та спрямованість якої мають передбачати  поступовий перехід до нових технологічних  укладів із збільшенням частки доданої  вартості в структурі вітчизняного виробництва.

     Національний  банк у межах наявних повноважень  вживатиме заходів щодо забезпечення стабільності банківської системи, її розвитку та стійкості до впливу внутрішніх і зовнішніх шоків. Активно  використовуватимуться надані законодавством повноваження щодо регулювання експорту та імпорту капіталу з метою зниження валютних ризиків, які беруть на себе суб'єкти господарювання та держава  в цілому.

     Одночасно створюватимуться превентивні механізми  запобігання ви-никненню кризових ситуацій у майбутньому. Зокрема, значна увага  буде приділена участі у розбудові  системи макропруденційного нагляду  за фінансовим ринком, що є системою відстеження та аналізу ризиків  стабільності фінансового сектору  як в цілому, так і за окремими сегментами.

     У прийнятті монетарних рішень Національний банк насамперед спиратиметься на прогноз розвитку реального сектору економіки, платіжного балансу та фінансового ринку, який робитиметься на підставі ретельного аналізу широкого спектра макроекономічних, бюджетних та монетарних показників, їх взаємозв'язку і впливу на стабільність гривні з урахуванням можливих змін у тенденціях в майбутньому. На підставі розгляду прогнозних оцінок розвитку визначатиметься потреба у вжитті відповідних регулятивних заходів .

     З урахуванням причин і наслідків  кризових проявів 2008 - 2009 рр. та, виходячи із прогнозів макроекономічного  розвитку, що передбачають зростання реального ВВП на 3%, для забезпечення стабільності національної валюти, зниження темпів інфляції у 2010 році ключове значення матиме забезпечення стійкості фінансової системи,що розглядатиметься як пріоритет грошово-кредитної політики.

     Стабілізація  роботи банків дозволить їм підвищити  кредитну підтримку процесів відновлення  економічного зростання. Неочікувані  короткострокові розриви в ліквідності, які можуть у цьому разі виникати, покриватимуться за рахунок застосування механізмів рефінансування, регулярний доступ до яких забезпечуватиметься  на прозорих та рівних для всіх банків умовах. Підтримуючи ліквідність  банків на належному рівні Національний банк водночас ретельно відстежуватиме інфляційні ризики, здійснюючи за потреби мобілізаційні операції та регулюватиме за потреби процес розширення грошової пропозиції через зміну вимог до формування банками обов'язкових резервів.

     Національний  банк виходитиме з того, що головні  резерви відновлення активної кредитної  діяльності банків перебувають у  площині повернення в банківську систему коштів, які були вилучені вкладниками в період економічної  та фінансової кризи. З огляду на це сприятиме відновленню довіри населення до банківської системи як через активну участь в удосконаленні системи гарантування вкладів в Україні,  так і через  співпрацю  з  Урядом  у  питаннях забезпечення стабільної діяльності рекапіталізованих банків.

     Стабілізації  ресурсної бази банків та посиленню  керованості грошово-кредитного ринку  сприятимуть заходи з розвитку безготівкових  розрахунків, поширення використання спеціальних платіжних засобів, упровадження нових технологій і розширення спектра операцій, координації зусиль банків щодо створення уніфікованої інфраструктури та розширення сфери використання багатофункціональних банківських старт-карток і реалізації супутніх проектів у соціальній сфері.

     У період зберігання напруги в економіці  та вирішення завдань подолання наслідків фінансової кризи вагомою лишатиметься роль кількісних показників обсягу грошової пропозиції. Виважене регулювання обсягу монетарної бази дозволятиме Національному банку, з одного боку, вчасно реагувати на монетарні ризики посилення інфляційного та девальваційного тиску, а з іншого сприяти в межах компетенції стабільності фінансової системи через забезпечення на ринку необхідного обсягу ліквідності. Такі підходи відповідають засадам стабілізаційної програми "Стенд-бай", яка підтримується Міжнародним валютним фондом. Передбачені нею монетарні критерії ефективності за монетарною базою та чистими міжнародними резервами використовуватимуться які проміжні орієнтири грошово-кредитної політики.

     Вплив на монетарні та фінансові процеси  забезпечуватиметься за рахунок проведення , відповідної процентної політики, пріоритетним завданням якої; в умовах посткризового відновлення економіки буде створення стимулів для повернення вкладів , у банківську систему та обмеження девальваційного тиску на валютному ринку.

     Підтримуватиметься  режим гнучкого обмінного курсу,який відображатиме співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку  України. Водночас згладжуватимуться  різкі курсові коливання гривні через проведення планомірних валютних інтервенцій, ураховуючи ліміти використання міжнародних резервів та підтримання їх на безпечному рівні.

     Поліпшення  функціонування валютного ринку  України відбуватиметься шляхом:

     1. удосконалення правил роботи на ньому учасників ринку та до-тримання чітких принципів і процедур;

     2. створення та постійного поліпшення механізмів хеджування ва-лютних ризиків;

     3. посилення роботи з моніторингу валютних ризиків, удосконалення механізмів контролю та протидії спекуляціям, застосування пруденційних процедур для упередження валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов'язаних із здійсненням операцій капітального характеру в іноземній валюті;

     4. оптимізації механізмів взаємозв'язку між попитом на національну та іноземну валюту, яка має передбачати спрямування гривневих потоків насамперед у реальний сектор економіки, вагомими важелями чого мають виступати інструменти фінансової політики

     Для забезпечення окреслених зазначених завдань  Національний банк використовуватиме  наявні інституційні механізми та операційні важелі, дотримуючись середньострокових орієнтирів, забезпечуючи послідовність і прозорість політики, органічно поєднуючи незалежність у виконанні головної конституційної функції з узгодженістю своїх дій з макроекономічними та фінансовими заходами інших органів влади. Удосконалюватиметься система комунікацій з громадськістю, маючи на меті через детальне роз'яснення цілей грошово-кредитної політики та заходів щодо їх досягнення отримувати суспільну підтримку своїх дій та формувати на ринку позитивні очікування [9].

     Монетарні  індикатори   розвитку  грошово-кредитної  сфери  у 2010 р.,   визначені    відповідно    до    основних    прогнозних' макроекономічних   показників  на  2010  рік,  передбачають  темпи зростання монетарної бази на рівні 9 - 13%.

     Отже,  урахуванням пріоритетності у здійсненні грошово-кредитної політики цілей  забезпечення фінансової стійкості  та цінової стабільності як підґрунтя  для відновлення економічного зростання  та з огляду на необхідність посилення  гнучкості обмінного курсу, значення прогнозного обмінного курсу  гривні на 2010 рік в Основних засадах  грошово-кредитної політики не наводить.

 
 
 
 
 
 

     Розділ  3

ПРОБЛЕМИ  ТА Шляхи ВДОСКОНАЛЕННЯ ГРОШОВОГО РИНКУ

 

     Світова економічна криза суттєво вплинула на всі галузі економіки, призвела до краху великих світових гігантів. На даному етапі проходить завершення першої фази світової рецесії, що пов’язана із скороченням фондового ринку. Наступна фаза – адаптація фінансового сектору економіки до нових реалій.

     Криза, спричинена іпотечним дефолтом ринку  США, стала результатом  дисперсій  американської економіки, які виникли  за останні 30 – 40 років. У цьому значну роль відіграли економічні процеси, а також демографічні та соціокультурні зміни в американському суспільстві. Серед основних причин виникнення світової фінансової кризи виділяють:

• суспільна глобалізація економіки;
• постійне зростання життєвого рівня населення;
• агресивна завнішня політика США;
• старіння американської нації та спад рівня народжуваності.

     Причинно  – наслідковий звізок виникнення світової економічної кризи зображено на рис.3.1.

 

     

 
 
 
 

     Рис. 3.1. Етапи поширення фінансової кризи

     Економічна  система – це складний механізм, в якому виведення з ладу одного невеликого гвинта може спричинити серцознв проблеми в роботі. США є тією пружиною, що приводить всю систему в рух, адже питома вага США  в світовій економіці перевищує 50 %.

     Низький рівень розвитку грошового ринку  України, і головне, відсутність системності в ньому перетворюються на одну з основних проблем економіки, яка не дає можливості:

1. ідентифікувати реальних власників капіталу, а також вислідковувати реальні потоки капіталу та передбачати їхні наслідки для економіки загалом;
2. акумулювати на фондовому ринку надлишки капіталу та заощаджень, що спричиняє розвиток інфляційних процесів та виключає можливість  залучення на вітчизняному ринку значних коштів для розвитку великих підприємств;
3. Падіння офіційного курсу гривні, що призвело до суттєвого зростання цін на імпортовані товари. Співвідношення іноземних валют до вітчизняної представлено на графіках (рис. 3.1 і 3.2) [3].

     Рис. 3.2. Динаміки зміни офіційного курсу гривні до євро у 2008 році

Рис. 3.3. Динаміка зміни офіційного курсу гривні до долара США у 2008 році

     Також фінансова ситуація погіршується політичною кризою в Україні, що не дозволяє вирівняти  внутрішньо – економічну ситуацію, а навпаки посилює диспропорцію та дипресію. На думку експертів, повномасштабна економічна криза припаде на 2009 – 2010 роки.

     За  своїми функціональними можливостями грошовий ринок, спроможний коригувати вже сформовані ринкові механізми. Тому фінансово - економічна стабілізація в Україні створила передумови для використання потен-ційних можливостей грошового ринку, властивих сучасним грошовим еконо-мікам. Грошовий ринок спроможний ефективно функціонувати в уже сфор-мованому і відносно стабільному ринковому середовищі. Аналіз встановив, що на дестабілізацію грошового ринку в Україні впливає зміна швидкості обертання грошей та низький попит на гроші. Процеси ремонтизації економіки пов'язані з недостатнім насиченням економіки України та вимагають спеціальних цілеспрямованих заходів НБУ, спроможних підняти роль монетарних чинників в економічних процесах.