Грошовий обіг підприємств та система розрахунків на підприємствах

а) придбанні, продажі  і володінні цінними паперами;

б) участі в капіталі підприємства;

в) оцінці якості управління;

г) оцінці здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;  д) забезпеченості зобов'язань підприємства;

е) визначенні суми дивідендів, які підлягають розподілу;

ж) регулюванні діяльності підприємства.

Фінансова звітність  повинна задовольняти потреби тих  користувачів які не можуть вимагати звітів складених з врахуванням їх конкретних інформаційних вимог.

В цьому розділі вказано, яка бухгалтерська звітність  використовується як джерело інформації для проведення оцінки фінансового  стану підприємства. Надана стисла характеристика формам звітності «Баланс», «Звіт про власний капітал», «Звіт про рух грошових коштів». Також в цьому розділі розкрита сутність різних методів, які використовуються для проведення аналізу фінансового стану підприємства.

Відповідно до закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всі підприємства з початку діяльності до моменту ліквідації повинні вести бухгалтерський облік. Заключним етапом бухгалтерського обліку є складання звітності.

В Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні  вимоги до фінансової звітності» наведено таке визначення: «Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, яка дає інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період».

Ціллю складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

Фінансова звітність  складається з: балансу, звіту про  фінансові результати, звіту про  рух грошових коштів, звіту про  власний капітал і приміток до звітів.

Фінансові звіти містять  статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).

Стаття наводиться у  фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

- існує ймовірність  надходження або вибуття майбутніх  економічних вигод, пов’язаних  з цією статтею;

- оцінка статті може бути достовірно визначена.

До фінансової звітності  включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів  підприємства.

До річного бухгалтерського  звіту обов’язково додається  пояснювальна записка (примітки), в якій викладаються основні фактори, що вплинули в звітному році на підсумки діяльності підприємства, і висвітлюється фінансовий і майновий стан та перспектива розвитку підприємства.

Бухгалтерський фінансовий звіт за формами № 1, № 2 та № 3 характеризує зміни фінансового стану підприємства порівняно з початком звітного періоду, а «Звіт про фінансові результати» відбиває результати фінансово-господарської діяльності за період з початку звітного року. Відмітною особливістю нової звітності є відсутність у ній будь-яких планових показників або нормативів.

Бухгалтерська фінансова звітність є єдиною. Звіти підприємств і організацій всіх галузей господарювання складаються за єдиними формами, фінансові відносини універсальні. Галузеві особливості відображують у статистичній звітності.

Підприємства, об’єднання і організації, що перебувають на господарському розрахунку, мають самостійний  баланс і є юридичними особами, включаючи  створені на території України спільні  підприємства за участю українських  та іноземних юридичних осіб і громадян, а також організації, що не перебувають на господарському розрахунку, але одержують доходи від господарської або іншої комерційної діяльності (крім бюджетних організацій), зобов’язані складати поточну і річну бухгалтерські звітності.

 

2.1.1 Загальна характеристика  форми звітності «Баланс»

 

Зміст, форма балансу  та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" (П(С)БО 2), який затверджено Міністерством  фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших  юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і  бюджетних установ).

Особливості складання  консолідованого балансу визначаються окремим положенням (стандартом).

Метою складання балансу  є надання користувачам повної, правдивої  та неупередженої інформації про  фінансовий стан підприємства на звітну дату.

У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства у тисячах гривень без десяткових знаків.

У випадках, передбачених нормативно-правовими  актами, складається окремий баланс.

Для складання окремого балансу  дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством (юридичною особою) на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій.

Особливості складання окремого балансу  спільної діяльності визначаються положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Згортання статей активів  та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Підсумок активів балансу повинен  дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

Форма балансу є додатком до цього  Положення (стандарту). Для малих  підприємств може передбачатися  скорочена форма балансу.

Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням.

Витрати на придбання та створення  активу, які, відповідно до пункту 10 цього  Положення (стандарту), не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати.

Власний капітал відображається в  балансі одночасно з відображенням  активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

 

 

2.1.2 Загальна характеристика  форми звітності «Звіт про  фінансові результати»

П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" - цим  Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про  фінансові результати, а також  загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Особливості складання  консолідованого звіту про фінансові результати визначаються окремим Положенням (стандартом).

Метою складання звіту  про фінансові результати є надання  користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Форма Звіту про фінансові  результати є додатком до цього Положення (стандарту). Звіт складається у тисячах  гривень без десяткових знаків, окрім  розділу III, грошові показники якого  наводяться в гривнях з копійками.

За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, доход у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).

За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати  відображаються у Звіті про фінансові  результати в момент вибуття активу або збільшення зобов'язання, які  призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох  звітних періодів, то витрати відображаються у Звіті про фінансові результати на основі систематичного та раціонального  їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Витрати слід негайно  відображати у звіті про фінансові  результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати  такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства. 

Показники про непрямі  податки, вирахування з доходу, собівартість, витрати і збитки наводяться у  дужках. Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила). Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

У розділі II Звіту про  фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво  і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів, іноземної валюти у цьому розділі не наводиться.

Розділ III Звіту про  фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій. У проміжній (квартальній) фінансовій звітності наводяться показники, передбачені пунктами 42 і 43 цього Положення (стандарту).

 

2.1.3 Загальна характеристика  форми звітності «Звіт про власний капітал»

П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал" - цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і  форма звіту про власний капітал  і загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Особливості складання  консолідованого звіту про власний  капітал визначаються окремим положенням (стандартом). Метою складання звіту  про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Для забезпечення порівняльного  аналізу інформації підприємства повинні  додавати до річного звіту звіт про  власний капітал за попередній рік.

Усі підприємства розкривають у примітках до фінансових звітів призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного капіталу).

Акціонерні товариства наводять у примітках до фінансових звітів інформацію про:

а) загальну кількість  та номінальну вартість акцій, на які передбачається здійснити передплату;

б) загальну кількість  та номінальну вартість акцій, на які  здійснена передплата, у порівнянні із передбаченими величинами;

в) загальну суму коштів, одержаних в ході передплати на акції, у такому розрізі:

- всі грошові кошти,  внесені як плата за акції,  із зазначенням кількості акцій;

- вартісна оцінка майна,  внесеного як плата за акції,  із зазначенням кількості акцій;

- загальну суму іноземної  валюти, внесеної як плата за  акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в обліку;

г) акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

- кількість випущених  акцій, із зазначенням неоплаченої  частини статутного капіталу;

-  номінальна вартість  акції;

- зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу;

- права, привілеї та  обмеження, пов'язані з акціями,  в тому числі обмеження щодо  розподілу дивідендів та повернення  капіталу;

- акції, що належать самому  товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам;

- кількість акцій, які перебувають  у власності членів виконавчого  органу, та перелік осіб, частки  яких у статутному фонді перевищують  5 %;

- акції, зарезервовані для випуску  згідно з опціонами та іншими  контрактами, з указанням їх термінів і сум;

д) накопичену суму дивідендів, не сплачених  за привілейованими акціями;

ж) суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди  були передбачені, але формально  не затверджені.

Всі інші підприємства наводять у  примітках до фінансових звітів інформацію про:

а) розподіл часток статутного капіталу між власниками;

б) права, привілеї або обмеження  щодо цих часток;

в) зміни у складі часток власників  у статутному капіталі.