Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Октября 2011 в 18:34, курсовая работа
Мета курсової роботи полягає в здійсненні економіко-теоретичного аналізу сутності управління оборотними активами підприємства, виявленні внутрішніх резервів підвищення ефективності цього процесу та розробці пропозицій щодо оптимізації формування оборотних активів підприємства та поліпшення їх використання.
Відповідно до цієї мети в ході дослідження вирішувалися такі завдання:
1) визначення економічної сутності оборотного капіталу через узагальнення політ економічного, управлінського та фінансового аспектів;
2) вивчення механізму управління оборотним капіталом на підприємстві;
3) вивчення прийомів та методів фінансового аналізу оборотного капіталу підприємств з урахуванням впливу його обсягів і структури, фінансовий стан підприємства;
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСУВАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
Сутність оборотних активів, їх склад та структура
Організація оборотних активів та джерела їх формування
Загальний порядок нормування власних оборотних активів підприємтсва
Нормування власних оборотних активів за їх окремими елементами
Методи оцінки окремих елементів оборотних активів
Контроль за використанням оборотних активів та нормативно-правова база оборотних активів
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ І ДИНАМІКИ ФІНАНСУВАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА НАПРЯМКИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ
2.1 Структурний аналіз стану і динаміки фінансування оборотних активів підприємства
2.2 Проблеми фінансування оборотних активів підприємства та напрямки вирішення цих проблем
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
Аналіз оборотності оборотних коштів показує, що на протязі 3х років ситуація з оборотними коштами була неоднозначною. Оборотність оборотних коштів у днях найменшою була у 2009 році, але в 2010 році ситуація покращилась, збільшившись на 0, 42 дні.
2.2.
Проблеми фінансування
оборотних активів
та шляхи вдосконалення
ефективності використання
оборотних активів
В процесі аналізу показників ефективності використання оборотних активів підприємства ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» важливим є визначення, за рахунок яких факторів сформувався той чи інший показник. Закономірним є наявність різноманітних шляхів прискорення оборотності оборотних засобів, які залежать від рівня організації виробництва на підприємстві. Вважаю за доцільне шукати такі шляхи на кожній із стадій кругообігу оборотних активів. Отже, напрями підвищення ефективності використання оборотних активів можна виділити в три підгрупи, що представляють:
1) передвиробничу стадію;
2) виробничу стадію (незавершене виробництво);
3) реалізаційну стадію.
Величина виробничих запасів і відносний розмір обігових коштів на їх утворення можуть бути зменшені шляхом удосконалення матеріально-технічного забезпечення:
-
прискорення і здешевлення
- поліпшення організації складського господарства на основі його механізації й автоматизації;
-
застосування більш точного
-
скорочення невиробничих
-
повторного використання
На мою думку, крім зазначених вище шляхів підвищення оборотності оборотних активів на стадії підготовки до виробництва доцільним буде:
Пропоную також звернути увагу на забезпечення необхідного контролю за оборотними активами на даному етапі. За ефективної системи контролю можна отримати зниження втрат пов’язаних з незадовільною системою контролю за кількістю і якістю активів, що надходять на підприємство, а також попередити псування та безконтрольне використання активів.
Наступна стадія виробнича. Слід зазначити, що незавершене виробництво і сума вкладених у нього коштів при існуючому обсязі виробництва залежать від тривалості виробничого циклу. В свою чергу тривалість виробничого циклу може бути скорочена внаслідок:
Скорочення перебування готової продукції на складі залежить від багатьох факторів. Одні з них безпосередньо пов’язані з роботою підприємств, інші - з організацією збуту продукції.
До факторів, що безпосередньо пов’язані з роботою підприємства належать якість і номенклатура продукції, обґрунтоване планування асортименту, партій продукції та періодів їх випуску. До факторів, що пов’язані зі збутом продукції належить організація збуту продукції, вибір системи розрахунків, термінів доставки продукції до споживачів. Але 2008 року значно зменшився обсяг збуту у зв’язку із фінансовою кризою, а, отже, із низькою платоспроможністю споживачів продукції підприємств. Тому на складах залишається значна кількість продукції, і відповідно кошти, вкладені у її виробництво, не повертаються.
Висока
якість продукції, точне дотримання
планового асортименту, ритмічність роботи:
підприємств значно скорочують час реалізації
продукції. Прискорюють реалізацію продукції
постійний зв'язок із замовниками, своєчасне
повідомлення їх про відвантаження продукції,
швидка обробка необхідних документів,
своєчасне забезпечення транспортними
засобами.
ВИСНОВОКИ
Категорія "оборотні активи" стала використовуватись у вітчизняній економічній літературі з часу переходу на ведення українського бухгалтерського обліку за національними П(С)БО.
Замість категорії "оборотні фонди" доцільніше використовувати категорію "оборотний капітал". Також неприпустимо ототожнювати оборотний капітал і оборотні кошти, натомість, оборотні кошти і оборотні активи – це одне й те саме.
Оборотні активи – це сукупність грошових коштів, їх еквівалентів та ТМЦ, які перебувають у постійному русі, обслуговуючи господарську діяльність підприємства протягом операційного циклу.
Склад оборотних активів в теперішній час визначається національними П(С)БО, а джерела їх формування поділяються на власні та позикові.
Порівнюючи
сучасні та більш ранні класифікації
оборотних активів, можна помітити
між ними суттєву відмінність
– в більш пізніх класифікаціях
відсутній поділ оборотних
Нормування оборотних активів є невід’ємною складовою ефективного управління ними, тому його необхідно впроваджувати в практику роботи підприємств.
Оборотність
оборотних активів є
Об’єктом дослідження в даній курсовій роботі виступає ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». ПАТ займається виготовленням широкої гами магістральних вантажних та пасажирських вагонів
Здійснивши оцінку ролі аналізу фінансового стану та фінансового менеджменту в системі фінансової діяльності підприємства, визначимо, що першочерговим його завданням є розкриття причинно – наслідкових зв’язків між фінансовою і виробничою діяльністю. Необхідні передумови для стійкого фінансового стану створює виробнича діяльність. Якщо підприємство працює ритмічно, випускає рентабельну продукцію, успішно її реалізує, воно як правило має необхідні кошти для платежів.
Основними джерелами інформації для аналізу результатів фінансової діяльності підприємства є бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, що складаються на певну дату. В балансі відображаються ресурси, вимоги на ці ресурси або ж частка участі в них, він служить також показником “фінансового здоров’я” підприємства. Звіт про фінансові результати дає оцінку роботи підприємства і призначений для виведення чистого результату операцій підприємства за звітний період.
На основі цих джерел інформації здійснюється розрахунок основних показників діяльності господарюючого суб’єкта, здійснюється вертикальний, горизонтальний і факторний аналіз, що дає змогу визначити динаміку у розвитку даного підприємства, а також здійснити прогнозування на майбутні періоди з врахуванням всіх необхідних умов.
Фінансовий стан і фінансові результати визначають положення будь – якого підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках, його спроможність до розширення і росту, до залучення інвестиційних ресурсів і раціонального їх використання.
Фінанси залежать не лише доходів чи наявності засобів, але й від того, наскільки раціонально та ефективно використовуються засоби, тобто від якості самої фінансової роботи. Тому важливим об’єктом управління є використання фінансових ресурсів відповідно до їхнього цільового призначення.
З проаналізованих даних можна сказати, що Велика криза яка розпочалась в 2008 році внесла корективи в роботу підприємтсва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». А 2009 рік для заводу став випробувальним, так як були зменшені найбільш ліквідні показники, що для роботи підприємтсва є досить поганим явищем, збільшилась дебіторська заборгованість, зменшилась реалізація, збільшились залишки у незавершеному виробництві. Але у 2010 році економічне становище покращилось, що свідчить про ефективний менеджмент організації та кваліфікаційність управлінського персоналу.
Позитивною тенденцією є зменшення обсягу виробничих запасів, оскільки це свідчить про прискорення темпів обігу коштів.
Загалом, фінансовий стан підприємства можна оцінити як задовільний, але підприємству необхідно зосередитись на підвищенні ефективності операційної діяльності.
Тому зараз для підприємства важливим є реалізація тієї стратегічної програми, яка б забезпечити поступовий перехід підприємства у позицію, коли рівень фінансової стійкості буде таким, що відповідатиме абсолютно стійкому фінансовому стану підприємства.
Таким чином, можна сказати, що аналіз фінансових результатів діяльності підприємства і ефективне управління ними є однією з найважливіших галузей аналітичної роботи підприємства, що є його “візитною карткою” в співпраці з іншими господарюючими суб’єктами, як вітчизняними, так і зарубіжними.
Розгляд
даної теми є дуже важливим і потребує
більшої уваги, так як з кожним роком ускладнюється
процес виробництва, розширюється сфера
діяльності підприємств, ускладнюється
механізм і методика управління. Особливо
це відчутно зараз – в період кризи в світовій
економіці .
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Информация о работе Фінансування оборотних активів підприємства