Фінансове забезпчення основних засобів

Основну частку у складі майна займали оборотні активи. Проте, не дивлячись на їх зростання протягом звітного періоду в абсолютному виразі, продовжилася тенденція до невеликого зниження питомої ваги оборотного капіталу у складі засобів підприємства: 44,6% на початок звітного періоду і 42,9% на кінець звітного періоду.

У складі оборотних активів також відбулися зміни: продовжилася тенденція до збільшення питомої ваги запасів, основну частку в яких складає товарна продукція ВАТ «Запоріжжяобленерго». Так 29,1% на початок звітного періоду і 31,9% на кінець звітного періоду.

Проте, не дуже істотне зростання такої великої статті, як «запаси», протягом звітного періоду (5176,3 тис.грн. або 5,6%) може не дуже добре вплинути на роботу підприємства, оскільки знижується оборотність оборотних коштів.

На кінець звітного періоду зменшилась дебіторська заборгованість на 10138,5 тис. грн. Це дуже велика цифра.

При дослідженні цих відносин за вказаний період, помітні зміни відбулися: на початок звітного періоду дебіторська заборгованість складала 13,0% валют балансу, а на кінець звітного періоду - 9,9%. Надання продукції в кредит припускає наявність певного риску в роботі підприємства, можливі труднощі з підтримкою платоспроможності. Тому даному підприємству необхідно дуже уважно підбирати своїх клієнтів, оцінювати їх фінансове положення, ситуацію на їх ринку діяльності, репутацію.

Скорочується питома вага грошових коштів в майні підприємства на 4104,6 тис.грн.

Проаналізувавши джерела майна підприємства можна зробити наступні висновки:

- власний капітал збільшився на 1426,9 тис. грн. і складає 69,5% від всіх джерел. Збільшення відбулося за рахунок збільшення додаткового капіталу на 1254,2 тис.грн., збільшення нерозподіленого прибутку на 171,83 тис. грн. і зменшення позикового капіталу на 11137,9 тис. грн. питому вагу в якому займають довгострокові, короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість за товари, рооти, послуги.

У складі джерел засобів переважає позиковий капітал, який складає: на початок звітного періоду - 33,3%; на кінець – 30,5%.

Сума кредиторської заборгованості постачальникам і підрядчикам зменшилась на 923,3 тис. грн.

Аналізуючи майнове положення підприємства, необхідно оцінити стан використовуваних основних засобів. Для цих цілей використовуються наступні показники:

1. «Частина оборотних виробничих фондів в оборотних коштах» - частина оборотних коштів у виробничій сфері (збільшення, особливо в умовах інфляції):

;                                    (2.1)

2. «Частина основних коштів в активах» - частина грошей, інвестованих в основні засоби, у валюту балансу (зменшення за умови незмінних або таких, що збільшуються об'ємів реалізації):

;                       (2.2)

3. «Коефіцієнт зносу основних засобів» - рівень фізичного і морального зносу основних фондів (зменшення):

;                                    (2.3)

4. «Коефіцієнт оновлення основних засобів» - рівень фізичного і морального оновлення основних засоби (збільшення за умови виключення інфляційного чинника):

(2.4)

5. «Частина оборотних виробничих активів» - частина мобільних виробничих фондів у валюті балансу (збільшення):

;                                   (2.5)

6. «Коефіцієнт мобільних активів» - скільки оборотних коштів доводиться на одиницю необоротних засобів, потенційна можливість перетворення активів в ліквідні засоби (збільшення; рівень, що рекомендується):

;                                          (2.6)

Дані розрахунків, для зручності зводимо в таблицю 2.8.

                                                                                                     Таблиця 2.8

                                  Показники майнового стану

РОЗДІЛ 3

ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ДЖЕРЕЛ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ПІДВИШЕННЯ РІВНЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Фінансування оновлення основних засобів підприємства здійснюється

за такими двома варіантами: використання влас­ного капіталу підприємства; змішане фінансування за рахунок власного і позикового капіталу.

При виборі варіантів фінансування основних засобів підприємства враховуються нижченаведені основні фактори:

- визначається достатність власних фінансових ресурсів для оновлення основних засобів і забезпечення економічного розвитку підприємства в майбутньому періоді;

- розраховується вартість довгострокового фінансового кре­диту в порівнянні з прибутком, що генерується оновлюваними видами основних засобів;

- вивчається досягнуте співвідношення використання влас­ного і позикового капіталу, що визначає рівень фінансової стійкості підприємства;

- оцінюється доступність довгострокового фінансового кре­диту для підприємства [12].

У процесі фінансування інвестиційної діяльності підприєм­ства використовують різні інструменти довгострокового фінан­сування: традиційні і нетрадиційні (див. рис. 3.1).

До традиційних інструментів довгострокового фінансу­вання належать:

-         звичайна акція - цінний папір, що дає її власнику право голосу на зборах акціонерів, а також право на одержання диві­дендів;

-         привілейована акція - цінний папір, що не дає її власнику права голосу на зборах акціонерів, але дає прибуток у вигляді фіксованих дивідендів;

-         облігація - цінний папір, що засвідчує вкладення її влас­ником коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати її номі­нальну вартість у передбачений термін зі сплатою фіксованого відсотка;

                Кредитування передбачає придбання підприємством ус­таткування та інших необоротних активів на підставі використання:

-         проектних кредитів. Вони видаються під здійснення конкретних інвестиційних проектів, являють собою найбільш ри-зиковий вид довгострокового кредитування і видаються під роз­роблений бізнес- план;

-         іпотечних кредитів. Вони являють собою довгостро­кові кредити під заставу нерухомості і земельних ділянок;

-         кредитних ліній. Це найбільш гнучкий вид довгостроко­вого  кредитування. При цьому використовуються: рамкова кре­дитна лінія, що відкривається банком підприємству для оплати поставок у рамках одного великого контракту;

-         револьверних кредитних ліній, що використовуються переважно в  міжнародній практиці, являють собою ланцюжок про­довжуваних в межах установленого терміну кредитних операцій;

-         синдикованих кредитів. Ця форма використовується при фінансуванні дуже великих проектів, для яких проводиться спеціальне об'єднання кредитних ресурсів ряду банків, тобто утворюється синдикат.

Довгострокове фінансування основних засобів підприєм­ства пов'язане з

використанням таких нетрадиційних інстру­ментів: опціон, заставні операції, лізинг, франчайзинг, процентні свопи.

Рис. 3.1  Інструменти довгострокового фінансування підприємства

Опціон надає право купувати або продавати певні види влас­ності у певний час, за певною ціною і відповідно до угоди, в тому числі цінні папери.

На практиці використовуються різні види опціонів, у тому числі американський і європейський.

Опціон американський - являє собою опціонний контракт, на підставі якого надається право купівлі або продажу об'єктів опціонної угоди в будь-який момент до закінчення терміну дії опціону.

Опціон європейський - це опціонний контракт, що дає пра­во купівлі або продажу об'єктів опціонної угоди тільки в момент закінчення терміну дії опціону.

Існують такі види опціонних контрактів:

-  право на пільгову купівлю акцій;

-  варант;

-  опціон продавця (опціон ПУТ);

-  опціон покупця (опціон КОЛЛ).

Отже, довгострокове фінансування виробничо-господарсь­кої діяльності підприємства включає традиційні і нетрадиційні фінансові інструменти. Оптимальне поєднання різних фінансо­вих інструментів дає можливість забезпечити інвестиційну діяльність підприємства необхідними фінансовими ресурсами.

Основною метою розробки амортизаційної політики підприємства є максимізація формованого потоку власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел. Це формування здійснюється двома шляхами: прямим - шляхом формування амортизаційного фонду підприємства за рахунок амортизаційних відрахувань, і непрямим - шляхом зменшення суми сплачуваного податку на прибуток.

     Рис. 3.2 Послідовність формування амортизаційної політики

                                                 підприємства

З урахуванням цієї мети суть амортизаційної політики підприємства можна сформулювати таким чином: амортизаційна політика підприємства є складовою частиною загальної політики формування власних фінансових ресурсів, що полягає в максимізації власних засобів, що реінвестуються у виробничу діяльність.

Формування ефективної амортизаційної політики припускає (див.рис. 3.2):

1. Облік основних чинників, що визначають передумови формування

амортизаційної політики. В процесі формування амортизаційної політики підприємства враховуються наступні основні чинники:

а) об'єм використовуваних основних засобів. Дія амортизаційної політики підприємства на кінцеві фінансові результати його діяльності зростає проорционально збільшенню об'єму власних основних засобів;

б) методи оцінки використовуваних основних засобів. Індексація основних засобів, що проводиться, носить періодичний характер і не повною мірою відображає зростання цін на них. У цих умовах амортизаційні відрахування не відображають повною мірою фактичний знос цих активів і втрачають своє реновационное значення. Заниження розміру реального зносу приводить до формування зайвої фіктивної суми прибутку і вилученню у підприємства додаткових засобів у вигляді сплачуваного податку на прибуток;

в) реальний термін використання активів, що амортизуються. Встановлений в процесі розробки норм амортизації середній термін використання основних засобів носить знеособлений характер і повинен конкретизуватися на кожному підприємстві з урахуванням особливостей його виробничої діяльності. Це відноситься і до використовуваних нематеріальних активів, корисний термін служби яких підприємство встановлює самостійно (але не більше 10 років);

г) дозволені законодавством методи амортизації. Зарубіжний досвід свідчить про велику кількість дозволених до використання методів амортизації, що дозволяє підприємствам формувати альтернативні варіанти амортизаційної політики в широкому діапазоні. Наше законодавство істотно обмежує використовувані методи амортизації;

д) склад і структура використовуваних основних засобів. Методи амортизації диференціюються в розрізі активної і пасивної частин основних засобів. Норми амортизації відображають ще більшу диференціацію видів основних засобів;

е) темпи інфляції. В умовах високої інфляції постійно занижуються