Фінансове забезпчення основних засобів

Мобілізація внутрішніх ресурсів в будівництві є джерелом  фінансу-

вання капітальних вкладень тоді, якщо в процесі будівництва скорочується

потреба в оборотних коштах на плановий період.

Сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів (М) визначається формулою:

                         М = (Про - П) - (К1К2)                                              (1.5)

де Про - очікувана наявність оборотних активів в капітальному будівництві на початок планового періоду;

    П - планова потреба будови в оборотних коштах на кінець планового періоду;

    К1 - наявність кредиторської заборгованості на початок планового періоду;

    К2 - перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду.

Якщо результат буде із знаком «+», - це свідчить про мобілізацію внутрішніх ресурсів. Знак «-» - це іммобілізація оборотних коштів. У такому разі необхідне залучення додаткових оборотних коштів. Причиною цього може бути збільшення об'єму будівельно-монтажних робіт або накопичення запасів [10].

Позичені і привернуті засоби використовуються підприємством за недоліком власних фінансових ресурсів на капітальні вкладення.

До позиченого і привернутого засобів відносяться: довгострокові банківські кредити; позики інших підприємств; засоби від випуску векселів інших боргових зобов'язань; засоби від емісії і реалізації цінних паперів, які належать підприємству; фінансування з добродійних засобів; іноземні інвестиції.

Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, т. е., чи направлені вони на підвищення техніко-економічних можливостей (мо- дернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкту, що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримки об'єкту в придатному для використання стані і отримання спо- чатку певної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації і істотності таких витрат.

Витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою з амортизованою частиною (компонентом) основних коштів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов'язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для при- ведення активу в стан, в якому він придатний для використання.

Вартість робіт, які приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкту основних засобів, включається в капітальні інвестиції з майбутнім збільшенням первинної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням ос- новних засобів, є зростання унаслідок цих витрат очікуваного терміну ко- рисного використання об'єкту, кількості і/або якості продукції (робіт, пос- луг), яка проводиться (надається) цим об'єктом.

Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація об'єкту основних засобів з метою про-

довження терміну його корисної експлуатації або збільшення його вироб- ничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продук- ції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, який дозво- лить зменшити спочатку оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площа) будівлі, об'єми і/або якість виконуваних робіт (послуг) або умови їх вико- нання.

Витрати, здійснювані для підтримки об'єкту в робочому стані і отри- мання спочатку певної суми майбутніх економічних вигод від його вико- ристання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт і ін.), вклю- чаються до складу витрат звітного періоду.

Джерела фінансування витрат на проведення ремонтів:

- витрати на поточний ремонт є постійними і відносно рівномірними

протягом експлуатаційного періоду засобів праці, а тому відносяться на собівартість продукції (послуг) після їх здійснення;

- витрати на капітальний ремонт через їх порівняно великий об'єм не

можна прямо включати в собівартість продукції (послуг) так само, як витрати на поточний ремонт;

- відновний ремонт фінансується за рахунок державного страхового

(резервного) фонду. По характеру і об'єму виконуваних робіт такий ремонт відноситься до сфери капітального будівництва.

Оцінка доцільності витрат на капітальний ремонт виробничого устат- кування здійснюється з використанням спеціального коефіцієнта (екр), який обчислюється за формулою:

                                                                             (1.6)

де Rі — витрати на капітальний ремонт, який планується здійснити;

    Se — перевищення експлуатаційних витрат відносне капітально відремонтованої машини над поточними витратами щодо нової машини;

    Кн — вартість придбання (ціна) і встановлення (монтаж) нового устаткування;

   β — коефіцієнт, який характеризує співвідношення продуктивності машини, що діє і нової;

   у — коефіцієнт, який відображає співвідношення тривалості ремонтного циклу обидві цих машин;

  Sa — витрати (збиток) від недоамортизації машини, що діє, у разі її дострокової заміни.

Метод визначення ефективності витрат на модернізацію устаткування такий же, як і для витрат на проведення капітального ремонту. Це означає, що можна використовувати приведену вище формулу, замінивши в її чисель- нику витрати на капітальний ремонт на витрати, які пов'язані з модернізацією устаткування, що діє.

Коефіцієнт ефективності витрат на капітальний ремонт і модернізацію, здійснювані одночасно (екрм) визначається по формулі:

                                                                            (1.7)

де М— витрати на модернізацію устаткування, що діє.

При цьому величини б, в і Sе потрібно розраховувати за даними відносної модернізованої і щодо нової машин.

Заміна фізично зношених і технічно застарілих засобів праці, є важ- ливим елементом процесу відтворення основних фондів. При простому від- творенні засобів праці об'єм їх заміни (вибуття) практично повинен дорівню- вати нормі амортизаційних відрахувань, при розширеному відтворенні — потрібно додатково враховувати темпи щорічного збільшення об'єму основ- них фондів.

Ефективність відтворення і використання основних засобів різногалу- зевих підприємств визначається за допомогою системи показників, приве- дених в рисунку 1.5.

Напрями інтенсифікації відтворення і шляху кращого використання основних засобів підприємств зображені на рисунку 1.6.

Правова система повинна забезпечити не декларування амортизаційної політики держави, а реальні умови для розвитку підприємницької діяльності, зокрема шляхом продуманої податкової політики, направленої на стимулю- вання інвестиційної діяльності.

Рис. 1.5  Система показників ефективності відтворення і використання

                                основних засобів підприємства

Істотні недоліки має визначений в українському законодавстві метод нарахування амортизації шляхом зменшення залишкової вартості. Головним його недоліком, на думку більшості економістів, є те, що за термін ефектив- ного використання основного засобу списується сума амортизації, менша, ніж його початкова, а період нарахування амортизації не обмежений. Крім того, впровадження лише одного методу нарахування значно звужує можли- вості формування конкурентної стратегії підприємств.

Рис. 1.6 Основні напрями кращого використання основних фондів

                                               підприємства

Таким чином, концепція прискореної амортизації може бути реалізована при використанні будь-якого методу її нарахування, якщо державу здійснить ряд мерів, а саме:

- встановить економічно раціональні терміни служби як базові

нормативи для нарахування амортизації;

- встановить на основі економічно раціональних термінів служби

основних засобів порядок визначення норм прискореної амортизації для застосування в різних методах нарахування;

- створить нормативно-методичне забезпечення, яке сприяло б

впровадженню переоцінок об'єктів амортизації на підприємствах відповідно до темпів інфляції і особливого режиму списання, що зважає на специфіку використання основних засобів і нематеріальних активів в деяких видах виробничої діяльності, зокрема на інноваційних підприємствах.

Перевага прогресивно-регресивного методу полягає в можливості наблизити процес нарахування амортизації до динаміки втрати споживчих властивостей і вартості основних засобів і нематеріальних активів [23].

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ, ВКЛАДЕНИМ В ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА (ВАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО»)

2.1 Характеристика підприємства і його конкурентні позиції

Повна назва об’єкту дослідження згідно установчих документів: Відкрите Акціонерне Товариство «Запоріжжяобленерго», код ЄДПРОУ 00130926.

Статутний фон товариства у відповідності до Статуту визначено в розмірі 4 420 500,00 грн.

Основним предметом діяльності товариства згідно  документів та даних Довідки ЄДПРОУ від 03.06.2004 р. № 24/2169 є: виробництво електричної і теплової електроенергії, передача електроенергії місцевими (локальними) електромережами, одержання її від Оптового ринку електроенергії України, постачання її за регульованим та нерегульованим тарифами.

Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» має самостійний баланс, поточний та валютний рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються

передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.

За рішенням загальних зборів Товариство створює:

1)    резервний (страховий) фонд;

2)    фонд виплати дивідендів.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку.

Для аналізу основних показників, які характеризують діяльність підприємства в звітному 2007 році доцільно скласти наступну таблицю:

                                                                                                  Таблиця 2.1

Техніко-економічна характеристика ВАТ «Запоріжжяобленерго»