Таблиця 1

    Стан  Державного бюджету України у 2006-2008 роках

    

    Ці  дані свідчать про те, що навіть у  відносно спокійний докризовий період головний фінансовий план держави був  дефіцитним. Звідси випливає, що в ці роки кошти не нагромаджувалися, а навпаки – дуже стрімко витрачалися. Це означає, що вся фінансова система загалом працювала на споживання, а не на нагромадження. І це також зважаючи на те, що для України є характерним явище прихованого бюджетного дефіциту, яке проявляється у неповному або невчасному фінансуванні бюджетної сфери економіки [3,c.476-486]. Наслідком цього процесу є те, що зараз, у період розгортання світової кризи, державна фінансова система не має того необхідного фінансового резерву, який вона мала б мати.       

 Державний  бюджет України на 2009 рік, що  був затверджений 26 грудня 2008 року, є дефіцитним: надходження складають  238,96 млрд. гривень (у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України – 183,69 млрд. грн., доходи спеціального фонду Державного бюджету України – 55,23 млрд. грн.). Видатки – 267,36 млрд. гривень (у тому числі загального фонду Державного бюджету – 193,33 млрд. грн., видатки спеціального фонду Державного бюджету – 74,035 млрд. грн.). Отже, дефіцит становить приблизно 31,15 млрд. гривень .[27]

      Досить високі темпи зростання боргових зобов’язань є характерною особливістю фінансової політики України, яка негативно впливає на стійкість фінансової системи. Інтенсивність впливу даного чинника на стійкість фінансової системи країни визначається також тим, наскільки реальною є можливість погашення цих зобов’язань, адже бездумне нарощування боргів може призвести до дефолту, імовірність якого в умовах світової фінансової кризи та молодої фінансової системи України значно зростає. Настання дефолту для вітчизняної фінансової системи означатиме її крах. Так, міжнародні аналітики, зокрема експерти з ООН, прогнозують Україні найвищу ймовірність настання дефолту з усіх країн світу (за версією ООН, дані World Economic Situation and Perspectives 2009) [22]: 

      Таблиця 2

Імовірність дефолту різних країн світу

Примітка  до таблиці: за 0% імовірності дефолту приймається імовірність дефолту США.

 

      Таким чином, проблема фінансової системи України полягає в тому, що, на жаль, вона не відповідає усім вимогам економіки країни. Це проявляється в тому, що існуюча  система не завжди дозволяє ефективно та повною мірою акумулювати фінансові ресурси, а в кінцевому результаті - перерозподілити їх між різними її сферами. В результаті гальмуються процеси припливу інвестицій, що так необхідні для економічного зростання, знижується конкурентоспроможність реального сектору економіки. Хронічна незбалансованість системи державних фінансів в наш час зумовлені не лише систематичними помилками в процесі провадження бюджетної політики, її суто фіскальною спрямованістю, але й проблемами в провадженні податкової політики. Основною перешкодою в сфері провадження бюджетної політики є такий рівень видатків, що абсолютно не відповідає дохідній частині бюджету, а отже результатом цього є хронічний дефіцит фінансових ресурсів. З метою підвищення доходності державного бюджету постійно зростає податкове навантаження, що не завжди має обґрунтований і раціональний характер та не завжди відповідає принципу соціальної справедливості. Країна характеризується нераціональною структурою витрат і неефективним витрачанням бюджетних коштів [21,c.37].        

 Серед  основних проблем, з якими стикається  держава є і розвиток тіньової  економіки, що приховує справжній  фінансовий стан багатьох підприємств,  сюди слід віднести незахищеність  прав інвесторів на ринку фінансових  послуг, повільні темпи ринкових перетворень реального сектору. Крім того, для України характерна невизначеність моделі розвитку фінансової системи, недостатній рівень капіталізації інститутів фінансової системи, низька якість і конкурентоспроможність фінансових послуг, відсутність консолідованого нагляду за фінансовими установами [21,с.39].

Мої пропозиції щодо вирішення проблем фінансової системи України:

- зміцнити  фінанси суб'єктів господарювання  з метою посилення мотивацій  до ефективної роботи, інвестиційної  діяльності;

-  налагодити фінансовий механізм діяльності бюджетних установ, знайти нові джерела фінансових ресурсів в умовах дефіциту бюджетних коштів;

- економно  витрачати бюджетні кошти, посилити  контроль за їх цільовим використанням;

- реформувати  систему оподаткування в напрямку послаблення податкового тиску;

- зменшити  кількість і розміри відрахувань  у державні цільові фонди, відокремити  їх від бюджету;

- раціонально  використовувати кошти, залучені  з допомогою державного кредиту,  зміцнити довіру до державних  цінних паперів.

   Функціонування  кожної зі складових фінансової системи  держави можливе лише за умов чіткого  законодавчого урегулювання їхньої взаємодії та якщо вони доповнюють одна одну.

   Фінансова система може розглядатися як результат  певного етапу еволюції економічних відносин. На мою думку, цілком природно, що фінанси як особливі виробничі відносини увібрали в себе всю складність товарно-грошових відносин. Тому можна означити це як фінансову сферу економіки, що може розглядатися за декількома рівнями ієрархії відповідно до її еволюційного розвитку і наповнення речовим змістом.     

                                                 Висновок

 

     Провідна  роль у фінансовій системі держави  належить підсистемі фінансів підприємницьких  структур. Тут створюється основна  частка валового внутрішнього продукту держави. У підприємницьких структурах зосереджені значні фонди фінансових ресурсів, проте в розрізі окремих підприємств кошти розміщені нерівномірно, тому можливості їх розширення й розвитку неоднакові. Нерівномірність фінансового забезпечення деяких підприємств за рахунок власних ресурсів пов’язана як з внутрішніми факторами, так із зовнішніми.

     До  числа внутрішніх факторів належать собівартість продукції, її якість, рівень організації виробництва тощо. До зовнішніх - система оподаткування, ліцензування, насиченість ринку товарами певної групи, платоспроможність покупців. Держава, використовуючи фінансові методи, може регулювати темпи і пропорції розвитку окремих галузей економіки для цього використовується насамперед податковий механізм. Надаючи податкові, вона сприяє збільшенню   власних фінансових ресурсів підприємств, розширенню їхніх фінансових можливостей. Здійснюючи регулювання темпів розвитку певних галузей економіки, держава може створювати сприятливий інвестиційний клімат для залучення зовнішніх джерел фінансування, а також ресурсів банківської системи та населення. Сприятливий інвестиційний клімат можна запроваджувати, зокрема, шляхом надання привілеїв в імпорті, створення офшорних зон, технополісів, спеціальних економічних зон тощо.

     Найзначніші можливості щодо використання фінансів підприємств для розвитку економіки  закладені в удосконаленні організації  та управління на самих підприємницьких  структурах. Адже управління фінансовими  ресурсами безпосередньо на підприємствах має досить слабку методичну й організаційну забезпеченість. В Україні немає досвіду управління фінансами підприємств на рівні виробничої структури в умовах ринку.

     Створення повноцінного фінансового ринку  потребує прискореного розвитку ринку  кредитів і ринку грошей. Надалі ці напрямки матимуть сприятливі умови для свого удосконалення й активніше впливатимуть на стабілізацію фінансового стану в державі.

     Функціонування  кожної зі складових фінансової системи  держави можливе лише за умов чіткого  законодавчого урегулювання їхньої взаємодії та якщо вони доповнюють одна одну. Так, наприклад, при недоліках в організації фінансової діяльності підприємницьких структур, їхньої збитковості зменшуються надходження до бюджетної системи, централізованих позабюджетних фондів, страхових і резервних фондів. Це звужує фінансові можливості держави, зумовлюючи дефіцит бюджету. Дефіцит бюджету може призвести до зростання інфляції і державного боргу, що негативно позначиться на діяльності всіх учасників фінансового ринку.

 

                                        Список використаної літератури

 
     

1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Київ: Атіка,  2002, 368 с.
2. Базилюк Г.О. Бюджетний менеджмент. Київ: Атіка,  2003, 265 с.
3. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія. Київ: Знання-Прес,  2007, 718 с.
4. Батрименко Б.Б. Проблеми функціонування фінансової системи України // Наукові праці НДФІ, № 1-2, 2004р. – с.15-19
5. Бланкарт Ш. Фінанси в умовах демократії: Всуп до фінансової науки. Київ: Либідь,  2000, 654 с.
6. Василик О.Д. Теорія фінансів. Київ: НІОС,  2001, 416 с.
7. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. Київ: ЦУЛ,  2003, 608 с.
8. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань. Київ: Вища школа,  1998, 544 с.
9. Дзюбик С.Д. Фіскальна політика. Київ: УАДУ,  1998, 64 с.
10. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Київ: "Знання-Прес",  2000, 209 с.
11. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д`яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. Київ: Наукова думка,  1999, 304 с.
12. Карлін М.І., Горбач Л.М., Новосад Л.Я. Державні фінанси в транзитивній економіці. Київ: Кондор,  2008, 320 с.
13. Кваша О.О. Парадигмальний підхід до становлення фінансової системи України // Наукові праці НДФІ, № 5, 2004р. – с.10-12
14. Климко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Київ: Вища школа- Знання,  2004, 743 с.
15. Кудряшов В.П. Фінанси. Херсон: Олді-плюс,  2007, 352 с.
16. Куровский С.Н. Нові шляхи розвитку державних фінансів України // Наукові праці НДФІ, № 1-2, 2004р. – с.27-29
17. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія). Київ: КНЕУ,  2001, 240 с.
18. Опарін В.М., Малько В.І., Кондратюк С.Я., Коломієць Г.Б.   Бюджетна система. Київ: КНЕУ,  2002, 336 с.
19. Матеріали Держкомстату України
20. Матеріали Міністерства фінансів України

     21.    Крилова Анна  -  «Фінансовий сектор України:  сьогодні й завтра» //  Вісник НБУ. – грудень 2007. – с.36-39.

         22.         Олена Шкарпова, Костянтин Дружерученко. Час платити// Український діловий тижневик «Контракти». - 2009. - №6.

        23.        Уманців Ю.М. Глобальні фінансові виклики: світовий досвід та українські реалії// Фінанси України. - 2009. – №1. - С. 73-85.         

    24.                 Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=107-17

        25.               Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=489-16

       26.    Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік». - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3235-15

      27.    Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3235-15                                                                               
 
 
 
 
 

                                                  РЕЦЕНЗІЯ

на курсову  роботу

студентки Солодчук Тетяни Вікторівни

на тему: Фінансова система України

план  роботи затверджено:___________________

      (дата)