МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

   ЖИТОМИРСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ

   УНІВЕРСИТЕТ 
 

   Кафедра фінансів і аудиту 

   Курсова робота 

                                            з дисципліни “Фінанси”

                      Тема: “ Фінансова система України.” 
 

     
 
 

                                                                         

                                                       
 
 

РЕЄСТРАЦІЯ  РОБОТИ

номер__________,       дата___________

___________________________

(підпис) 

Житомир-2010

                                          

ПЛАН

курсової  роботи з “ФІНАНСІВ”

студентки Солодчук Тетяни Вікторівни

група 2

форма навчання денна

№ теми курсової роботи       

Тема:

Фінансова система України 

                                                       ЗМІСТ

 

                                            Вступ

 

     Фінансова система є фундаментальною підвалиною цивілізації. Як і держава, ринок, гроші, власність, релігія вона – ефективне знаряддя здійснення державної політики, спрямованої на забезпечення життєдіяльності суспільства, і насамперед процесів розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту між різними верствами населення, окремими господарськими структурами й територіями; усунення вад ринкових механізмів щодо розміщення ресурсів і забезпечення суспільними благами; заохочення бізнесу, ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, антициклічне регулювання економіки; підтримання рівня зайнятості; стабілізації економічного стану в державі.

     За  умов побудови ринкової моделі економіки  дуже важливе значення має глибоке  усвідомлення економічної природи  й суті фінансів та фінансової системи, їхньої об’єктивної необхідності, зв’язку з іншими економічними категоріями і ролі в економічній системі держави.

     Фінансова система є найважливішою ознакою  незалежності держави. Тому вивчення витоків  становлення і розвитку національних фінансів є особливо актуальним у  період трансформаційних процесів в економіці та суспільстві.

     Метою курсової роботи є теоретико-методологічне обгрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо становлення та розвитку фінансової системи  України.

     Поставлена  мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

• розглянути теоретичні основи фінансової системи;
• дослідити особливості розвитку та становлення фінансової системи України;
• проаналізувати проблеми у функціонування фінансової системи України та розглянути можливі шляхи їх подолання.

      Предметом курсової роботи є економічні відносини, які виникають з приводу взаємодії структурних елементів фінансової системи України.

      В якості об’єкта курсової роботи виступає фінансова система України.

    Інформаційною базою дослідження стали: наукова та періодина література з теми дослідження, інтернет-ресурси тощо.

     Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується  актуальність обраної теми дослідження, визначаються мета, завдання, предмет  та об’єкт дослідження. Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати дослідження.

 

Розділ 1. Теоретичні основи побудови фінансової системи України

1.1. Поняття та сутність  фінансової системи

 

     Фінансова система держави є відображенням форм і методів конкретного використання фінансів в економіці і відповідною до задіяної моделі економіки та значною мірою визначається нею. Так, у держави тоталітарного типу фінансова система є спрощеною і дещо примітивною. Не всі її ланки достатньо розвинені.

     У державах із ринковою економікою фінансові  системи досягають своєї завершеності, однак у розрізі деяких держав можуть суттєво відрізнятися. У державах із перехідною економікою фінансові  системи характеризуються тим, що окремі їхні ланки перебувають на стадії формування. Це торкається насамперед фінансового ринку, державного боргу, страхових і резервних фонді тощо.

     Фінансові системи деяких держав можуть відрізнятися за своєю структурою, але у всіх у них е загальна ознака — це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які різняться за методами мобілізації та напрямками використання, однак тісно пов’язані між собою, мають прямий і зворотний вплив на соціальні процеси в державі, а також на формування і використання фондів фінансових ресурсів у розрізі окремих линок [6, c.30].

     Можна стверджувати, що кожна ланка фінансової системи с самостійним її елементом, проте ця самостійність відносна всередині єдиного цілісного. Фінансова система — це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, не фінансового сектора економіки (господарських суб’єктів), окремих фінансових інститутів і населення (домогосподарств) для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних та соціальних потреб [3, c.27].

     Фінансові системи мають певні характерні риси:

• кожна ланка фінансових систем має властиві їй методи мобілізації коштів для створення фондів фінансових ресурсів та свої напрямки й методи їхнього використання;
• кожна ланка фінансової системи є відносно самостійною, має власну специфічну сферу застосування;
• між ланками фінансової системи існують тісний взаємозв'язок і взаємна обумовленість, кожна ланка може успішно функціонувати лише при досконалості й ефективності системи в цілому;
• фінансова система держави досягає найбільшої ефективності лише тоді, коли відлагоджена та законодавче закріплена діяльність кожної її ланки;
• залежно від факторів, що впливають на організацію фінансів, насамперед на формування й використання фондів фінансових ресурсів, кожна ланка фінансових систем може поділятися на менші підрозділи.

   Поділ фінансової системи на окремі ланки  — явище об'єктивне, зумовлене  потребами економічного розвитку. Структура  фінансової системи — динамічна  і не може розглядатися в статичному вигляді, У процесі економічного розвитку вона може доповнюватися або деякі її ланки можуть відмирати.

   Проте на сьогодні очевидно, що фінансова  наука постійно поглиблює своє розуміння  фінансової системи, її структури, функцій  тощо. Якщо в середині XX століття більшість науковців поняття фінансової системи ототожнювали з поняттям державних фінансів, тобто різних видів бюджетів, то нині до складу фінансової системи стали включати фінанси підприємницьких структур, державний кредит, страхові й позабюджетні фонди.

     Для теорії й практики правильне визначення фінансової системи загалом і  окремих її ланок зокрема має  важливе значення, оскільки сприяє побудові ефективної фінансової політики, націленої на економічне зростання  та поліпшення добробуту населення [6, c.31].

           У періодичній літературі фінансова система іноді ототожнюється  з фінансовим апаратом. Фінансовий апарат — це частина фінансової системи, її, так би мовити, інфраструктура, яка здійснює управління системою,

     У літературних джерелах, насамперед у періодиці, трапляються сурогатні визначення на кшталт — фінансово-кредитна система, валютно-фінансова,  грошово-фінансова тощо. Усе це результат поверхового розуміння складних явищ і процесів економічного життя. В економіці кожної держави самостійно існують фінансова, кредитна, грошова або валютна системи [6, c.32].

     Їхні  функції різні, як різна також  їхня структура і форми впливу на економічні й соціальні процеси. Водночас вони діють в одному економічному просторі, мають тісну взаємодію  і взаємозалежність.

                                                                                                                                                                                    

 

                  
 
 
 
 

                     1.2. Структура фінансової системи

     Фінансова система — це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, не фінансового сектора економіки, певних фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб в цілому, окремих його верств населення, господарських структур, окремих громадян [14, c.105].

     Фінансові системи держав можуть вирізнятися  за структурою та функціями. Це зумовлено  видами форм власності, політичними орієнтирами правлячих еліт, рівнем економічного розвитку держави тощо. Нині у світі нараховується понад 20 різних моделей фінансових систем окремих держав/

    Фінансову систему можна розглядати за внутрішньою  будовою та організаційною структурою.

    За  внутрішньою будовою фінансова система являє собою сукупність відносно відособлених взаємозв’язаних сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми й методи обміну, розподілу і перерозподілу ВВП. За організаційною структурою фінансова система є сукупністю фінансових органів та інститутів, які керують грошовим потоками.

    Виділення складових елементів внутрішньої  будови фінансової системи проводиться за ознакою каналів руху грошових потоків і місця концентрації фінансових ресурсів. Концентрація фінансових ресурсів проводиться у відповідних грошових фондах, які можуть виступати ознакою виділення окремих ланок фінансової системи.

    Внутрішня сторона фінансової системи відображає об’єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок. Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер   рекомендуємо покласти рівень економічної системи. Виділяється чотири сфери: рівень мікроекономіки — фінанси суб’єктів господарювання; рівень макроекономіки — державні фінанси; рівень світового  господарства — міжнародні фінанси; узагальнюючий рівень — фінансовий ринок. Ланка показує відособлену частину фінансових відносин. Її виділення проводиться за ознакою наявності або відособленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин.

    Сфера фінансів суб’єктів господарювання не поділяється на окремі ланки, оскільки вони мають загальні принципи організації й методи ведення фінансової діяльності. Існують певні особливості, пов’язані із формою власності чи галузевою специфікою. Однак вони не настільки суттєві, щоб на їх підставі виділяти окремі ланки. Ці особливості впливають на організацію фінансових відносин, але не змінюють їх суті.

    Сфера державних фінансів характеризує фінансову діяльність держави. Вона включає такі ланки: бюджет держави, державний кредит, фонди цільового призначення, фінанси державного сектора.

    Сфера  міжнародних фінансів відображає обмінні та перерозподільні відносини на світовому рівні і включає три напрямки: міжнародні розрахунки; фінанси міжнародних політичних, економічних, гуманітарних організацій, міжнародні фінансові інститути.