Фінансова система Франції

 

 

План

 

Вступ………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Суть та структура фінансової системи

1.1. Основні складові фінансової системи……………………………………..5

1.2. Бюджетна система як основна ланка фінансової системи………………...7

Розділ 2. Структурні особливості фінансової системи Франції

2.1. Характеристика державного бюджету Франції…………….…………….10

2.2. Особливості податкової системи Франції…………….…………………..13

2.3. Грошово-кредитна система Франції………………………………………15

2.4. Специфіка функціонування банківської системи Франції в умовах фінансової нестабільності……………………………………………………………….20

2.5. Ринок цінних паперів………………………………………………………24

Розділ 3. Напрями удосконалення  фінансової системи Франції

     3.1. Оптимізація  ринку цінних паперів Франції……………………………....27

     3.2. Регулювання  банківської системи…………………………………………28

Висновки…………………………………………………………………………….31

Список використаної літератури…………………………………………………..33

 

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність теми дослідження. Надійна фінансова система є запорукою успішного розвитку і функціонування ринкової економіки. За останні п’ятнадцять років фінансова система Франції зазнала значних змін. В країні було проведено ряд реформ, основною метою  яких було поліпшення способів фінансування економіки. На сьогоднішній день у Франції функціонує один із самих розвинених і технічно оснащених фондових ринків в Європі.

Фінансову систему Франції  досліджували вчені Слуцький Євген Євгенович, Маркіз Одіфре, міністр фінансів Франції у 18 сторіччі Жак Рамель де Ногаре та інші.

Метою даного дослідження є усесторонній аналіз французької фінансової системи, її структури та особливостей функціонування.

Об’єкт дослідження – місце фінансової системи Франції в структурі міжнародних фінансових відносин.

Предметом дослідження є  механізм функціонування фінансової системи  Франції, інституціональний устрій, а також фінансові інструменти, що в ній функціонують.

Виходячи із сформульованої цілі дослідження, в даній курсовій роботі були поставлені такі основні  завдання:

• проаналізувати основні фактори, які мають вплив на розвиток фінансової системи Франції і які слугували причиною її модернізації;
• визначити основні складові фінансової системи;
• дослідити бюджетну систему Франції , як основну ланку фінансової системи, та податкову систему;
• дослідити фондовий ринок і ринок цінних паперів;
• визначити основні тенденції і перспективи розвитку французької фінансової системи в умовах нестабільності економічної системи та вплив кризи на неї.

Структура курсової роботи включає  в себе: вступ, два розділи, висновки та список використаних джерел.

В першому розділі розглянуті теоретичні аспекти фінансової системи, її структура, основні складові і характеристики.

У другому розділі проаналізовано структурні особливості фінансової системи Франції (її державний бюджет), податкова та грошово-кредитна системи, специфіка функціонування банківської  системи Франції в умовах фінансової нестабільності, а також ринок  цінних паперів.

Висновки присвячені сучасній фінансовій системі Франції та перспективам її розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Суть і структура фінансової системи

1. Основні складові фінансової системи

 

Фінансова система - це сукупність фінансових відносин. За своєю природою фінансові відносини є розподільчими, причому розподіл вартості здійснюється передусім по суб'єктам. Суб'єкти формують грошові фонди цільового призначення в залежності від того, яку роль вони відіграють в суспільному виробництві: чи є безпосередніми його учасниками, чи організовують страховий захист або здійснюють державне регулювання. Саме роль суб'єкта в суспільному виробництві виступає в якості першого об'єктивного критерію класифікації фінансових відносин. У сучасних умовах роль і значення держави у всіх країнах зростають, внаслідок чого зростають і витрати суспільства на його утримання. Як показує практика сучасної ринкової економіки, основною причиною цієї тенденції є зміна змісту функцій держави в суспільстві. Якщо причина створення держави – ​​це прагнення людини до поділу праці, то стає зрозумілим, що головне завдання держави і, заради чого воно спочатку створювалося – це забезпечення найбільш ефективного поділу праці. Воно повинно створити систему, що забезпечує зручне та ефективний поділ праці з низькою часткою витрат на здійснення товарообміну. Частка витрат на здійснення товарообміну називається витратами обігу. У витрати обігу можна включити всі невиробничі доходи, які виникають з моменту виробництва товару до того, як він був спожитий. Найбільш відомою і ефективною формою реалізації системи, установ, які підтримують поділ праці, є система товарообміну за допомогою грошей - фінансова система. Фінансова система є не лише грошовим регулятором. Вона включає в себе весь комплекс відносин, пов'язаних з товарообміном: це і банки, і схема емісії, і кредитна система, в неї можна включити і торговельні мережі та багато іншого - все, що сприяє товарному обороту між суб'єктами виробництва. Система поділу праці може бути не тільки грошовою, але і будь-якою іншою. Якщо можна було б придумати метод, за допомогою якого поділ праці буде реалізовано більш ефективно, ніж за допомогою грошей, то напевно їм би замінили грошову систему.

Різні форми реалізації фінансової системи по-різному стимулюють розвиток технологій, якість продукції, задоволення потреб споживачів. Наприклад, одна система створює конкурентне середовище, що веде до технологічного прогресу, але не дозволяє зробити кількісний стрибок в обсягах виробництва протягом короткого часу, а інша система діє навпаки - дозволяє зробити швидкий стрибок в короткий час, але не створює конкурентне середовище.

В системі важливим є кожен чинник, який впливає на її стійкість. Якщо детально вивчити конкретну фінансову систему, то можна знайти в ній слабку ланку. Це може бути, на перший погляд, досить незначним фактором. Якщо вплинути на нього, це може дестабілізувати систему і зруйнувати її. У сучасних умовах фінансова система складається з чотирьох ланок - державного бюджету, муніципальних фінансів, фінансів державних підприємств, спеціальних урядових фондів та інші. У сукупності вони і становлять своєрідну фінансову основу соціально-економічної діяльності держави.

Центральне місце у фінансовій системі займає державний бюджет - грошовий фонд, який використовує уряд для фінансування своєї діяльності. За рахунок державного бюджету підтримується армія, владні структури, значна частина охорони здоров'я, з його допомогою держава впливає на економічні процеси. В силу свого особливого становища державний бюджет взаємодіє з іншими ланками фінансової системи, надаючи їм при необхідності допомогу. Вона здійснюється шляхом передачі грошових коштів з центрального державного фонду до муніципальних фінансових фондів, фондів державних підприємств і спеціальних фондів. У кожній країні структура бюджету має свої особливості. Вона визначається економічним потенціалом країни, масштабністю завдань, що вирішуються державою на даному етапі розвитку, роллю держави в економіці, станом міжнародних відносин і рядом інших факторів. На рівні штатів, земель областей, міст, районів діють місцеві органи влади. Їх діяльність фінансується за рахунок місцевих грошових фондів - місцевих фінансів. Як правило, вони не є складною частиною державного бюджету, відносно самостійні. В сучасних умовах в більшості країн спостерігається тенденція випереджаючого зростання місцевих фінансів в порівнянні з фінансами центральних урядів, що свідчить про зростаючу роль місцевих органів влади як в економічних, так і в політичних процесах суспільства.

 

1.2 Бюджетна  система як основна ланка фінансової  системи

 

Центральне місце у фінансовій системі будь-якої держави займає державний бюджет, який має силу закону, фінансовий план держави (розпис доходів і витрат) на поточний (фінансовий) рік. Взагалі, бюджетна система - це основа економічних відносин і юридичних норм, сукупність усіх бюджетів держави, взаємозв'язаних між собою встановленими законом відносинами. Бюджетна система країни ґрунтується на політичному устрої суспільства, економічній системі держави та її адміністративно-територіальному розподілі. Соціально-економічні та організаційні принципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв'язок об'єднаних у ній бюджетів характеризує бюджетний устрій країни. Бюджетна система може складатися з двох або трьох ланок. В унітарних (єдиних) державах є центральний та місцеві бюджети; в федеративних існує також середня ланка - бюджети членів федерації (наприклад, у Російській Федерації - суб'єктів Федерації, в США - штатів, у ФРН - земель, у Швейцарії - кантонів і т д. ). Для держави бюджет є засобом акумулювання фінансових ресурсів, дає державної влади можливість утримання державного апарату, армії, виконання соціальних заходів, реалізації пріоритетних економічних завдань, тобто виконання державою притаманних йому функцій. Державні фінанси підкоряли собі і фінанси підприємств, і громадських організацій; навіть заощадження населення, залучені системою ощадкас, розглядалися як доходи держави. Економічна природа та сутність бюджетної системи проявляється не в її структурі, тобто не в тому, скільки в ній ланок, а в тому, які фінансові можливості законодавчо закріплені за кожною ланкою, який рівень фінансової незалежності мають ці ланки при здійсненні відведених на них конституцією держави і законодавством функцій. Зараз бюджетна система держави - ​​це об'єднання всіх ланок державного бюджету на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності усіх бюджетів, що входять у бюджетну систему.

Принцип єдності бюджету  означає існування єдиного розрахунку доходів і видатків кожної ланки  бюджетної системи. Єдність бюджетної  системи забезпечується єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю форм бюджетної документації, погодженими принципами бюджетного процесу, єдиною грошовою системою, єдиною соціально-економічною політикою, наданням необхідної статистичної та бюджетної інформації від одного рівня бюджету іншому.

Принцип повноти полягає у відображенні у бюджеті всіх доходів і видатків.

Принцип достовірності - це формування бюджету на основі реальних показників, науково обґрунтованих нормативів та відображення у звіті про виконання бюджету тільки тих доходів і видатків, які є результатом кінцевих касових операцій банку.

 Принцип гласності забезпечує висвітлення засобами масової інформації показників бюджетів і звітів про їх виконання.

Принцип наочності - це відображення показників бюджету у взаємозв'язку з загальноекономічними показниками шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.

Економічний зміст бюджету і його ланок розкривається в розподільчих процесах, які за своєю суттю дуже різноманітні й охоплюють усі рівні державного управління. Система платежів до бюджету має ґрунтуватися на таких принципах: кожна ланка бюджетної системи повинна мати закріплений у законодавчому порядку перелік платежів, повністю надходять до цього бюджету та є достатніми для покриття передбачених видатків. Якщо в окремі періоди доходи не покривають витрат, то бюджету надаються субсидії із загальнодержавного бюджету.

Іншим важливим напрямком впливу бюджету на економічні та соціальні процеси в державі - витрати. Вони беруть участь у формуванні кінцевої величини фондів споживання та нагромадження. Значні суми бюджетних ресурсів призначені для формування фонду споживання. В останні роки на ці цілі направляється більше 50% всіх видатків бюджету. Важливою проблемою посилення ролі бюджету в розподільчих процесах є досягнення оптимальних співвідношень між різними ланками бюджетної системи. Із загальнодержавних бюджетів фінансується зараз значна частка всіх витрат. Існує тенденція до збільшення частки місцевих бюджетів у фінансуванні бюджетних витрат, а це може позитивно вплинути на розвиток системи місцевого самоврядування і в кінцевому підсумку на використання бюджетних коштів в цілому. Отже, фінансова система це сукупність фінансових відносин, пов'язаних з товарообміном.

Отже, Державний бюджет - основна ланка фінансової системи в будь-якій державі. Структура бюджетної системи країни визначається її державним устроєм. Фінансова політика відіграє найважливішу роль для досягнення цілей, поставлених перед державою. Фінансова політика визначає основні напрями використання фінансів. За допомогою фінансової політики реалізується мета підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, досягнення більш високого рівня життя. Процес реформування фінансової системи полягає в тому, що у неї відсунуті на другий план виконання її функцій по відношенню до реальної сфері економіки. Змінюється і роль населення в фінансовій системі. Відбулося збільшення числа осіб, самостійно інвестують кошти в акції підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Структурні особливості фінансової системи Франції

2.1. Характеристика державного бюджету Франції

 

Франція належить до економічно розвинених країн з унітарною формою державного устрою. У Франції, як у більшості унітарних держав, склалася дворівнева система державного устрою: центральні органи держави і місцеві органи. Фінансова система Франції відрізняється високим ступенем централізації. Центральний бюджет включає в себе загальний бюджет держави, приєднані до нього бюджети різних державних організацій, спеціальні рахунки казначейства. У Центральному бюджеті акумулюється приблизно 80% всіх доходів фінансової системи Франції.

 Бюджетний процес у Франції включає в себе 4 стадії, і його тривалість становить більше 3-х років.

1. на першій стадії здійснюється складання проекту бюджету. Тривалість першої стадії - 9 місяців. Кожне міністерство і відомство складає свій власний кошторис. Після схвалення урядом, проект бюджету направляється в парламент;
2. на другій стадії відбувається розгляд і затвердження бюджету. Друга стадія триває близько 3-х місяців. Проект бюджету розглядається у фінансовій комісії кожної палати. Спочатку обговорюється в нижній палаті (національні збори), після передається у верхню палату (сенат). Якщо проект бюджету після двох спільних обговорень обома Палатами не одержав схвалення, то Президент може своїм указом оголосити бюджет законом;
3. на третій стадії відбувається виконання бюджету. Виконання бюджету називається фінансовим роком. Фінансовий рік у Франції збігається з календарним роком. Доходи бюджету формуються через мережу фінансових агентів, а видатках бюджету передує процедура розподілу бюджетних коштів. У Франції існує система казначейських кас. Казначейські каси мають поточні рахунки в банку Франції, через які відбувається касове виконання бюджету;
4. на четвертій стадії бюджетного процесу складається звіт про виконання бюджету. Четверта стадія починається після закінчення фінансового року;

 Бюджетний процес супроводжується постійним фінансовим контролем. Функції попереднього, поточного і наступного контролю бюджетного процесу виконує рахункова палата. Витрати Центрального бюджету Франції можуть бути безповоротними (операції остаточного характеру - близько 90%) і зворотними (операції тимчасового характеру - близько 10%). Операції остаточного характеру пов'язані з фінансуванням державних витрат з утримання армії, поліції та інших державних органів. Операції тимчасового характеру - це кредити.