Фінанси як економічна категорія

Власники здійснюють контроль за діяльністю правління шляхом аналізу  звітів та показників, які відображають результати роботи суб'єкта господарювання. На основі такого аналізу розробляються і впроваджуються заходи впливу на правління з метою підвищення ефективності його діяльності. Державний контроль – це контроль з боку державних органів управління за фінансовою діяльністю державних установ управління, юридичних і фізичних осіб. Важлива роль в проведенні контролю належить і громадським організаціям.

Висновки

Отже, фінанси – сукупність економічних відносин, пов'язаних з  обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості валового внутрішнього продукту (ВВП), а в  певних умовах і національного багатства.

Функціонування фінансів пов'язано з такими поняттями як фінансові відносини, фінансова діяльність, гроші.

Термін фінанси походить від латинського "financia", що означає  дохід, готівка. В широкому значенні фінанси – це грошові кошти, грошові  обороти. Фінанси виникли в період формування державності і становлення товарно-грошових відносин. Вперше цей термін почав використовуватись в XIII-XV ст. в Італії, де міста Флоренція, Венеція, Греція перетворились на провідні торгові центри. В умовах натурального господарства переважна частина доходів держави мала натуральний характер. В цей період фінанси зводились до формування доходів держави і державних видатків. Розвиток міст, ремесел, торгівлі привів до поширення грошових відносин. Державні фінанси все більше приймають грошові форми. В свою чергу, це спонукало прискорення первісного нагромадження капіталу.

Фінанси – це діяльність суб'єктів пов'язана з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів з метою вирішення поставлених задач. До суб'єктів фінансових відносин відносяться державні органи управління, підприємства і установи, громадяни і групи громадян, іноземні інвестори, міжнародні фінансові організації та ін. Цілі, які ставлять перед собою ті або інші суб'єкти, залежать від сфери їх діяльності, організаційних форм, розвитку відносин з іншими суб'єктами та багатьох інших факторів.

Реалізація призначення  фінансів проявляється через їх функції. Фінанси виконують декілька важливих функцій у соціально-економічному розвитку країни. До найбільш важливих функцій відноситься:

1. Мобілізація ресурсів.

2. Розподіл залучених  ресурсів.

3. Організація раціонального  використання залучених ресурсів.

4. Здійснення контролю  за формуванням і використанням  залучених ресурсів.

Розподільча функція є  головною для фінансів і проявляється у процесі розподілу валового національного продукту у вигляді утворення фондів грошових коштів та використання їх за цільовим призначенням.

В процесі дії розподільчої функції найважливішими об'єктами розподілу  виступають: валовий національний продукт  та національне багатство.

Первинний розподіл починається разом із розподілом доходів, які отримують суб'єкти господарювання за продукцію, роботи, послуги. Кошти в першу чергу направляються на покриття матеріальних затрат, оплату праці, утворення амортизаційного фонду. Після цього проводяться розрахунки з державою: сплачуються податки, здійснюються внески до державних цільових фондів соціального страхування, соціального забезпечення та іншого призначення. Разом із формуванням бюджету та інших централізованих фондів грошових коштів починається процес перерозподілу раніше розподіленої вартості. Необхідність перерозподілу пов'язується із:

• утриманням невиробничої сфери суспільства;
• забезпеченням держави грошовими коштами для виконання нею своїх функцій (втручання в економіку, соціального захисту населення, управління і оборони).

Контрольна функція фінансів породжена їх розподільчою природою, здатністю кількісно відображати економічні процеси, які виникають при розподілі і перерозподілі валового національного продукту. Враховуючи те, що фінанси мають таку властивість кількісного відображення пропорцій розподілу, то їм внутрішньо притаманна і функція контролю за розподілом валового національного продукту на відповідні фонди та їх витрачанням на передбачені законодавством цілі.

Література

1. Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Державні фінанси. Навчальний посібник / За заг. ред. Базилевича В. Д. – К.: Атіка, 2002. – 368 с.
2. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. – К.: Либідь, 2000.
3. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посіб. для вузів. – К.: Вища школа, 1997.
4. Василик О.Д. Теорія фінансів. – К.: НІОС, 2000.
5. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581 с.
6. Єпіфанов А.О. Бюджет і фінансова політика України. – К, 1997.
7. Кириленко О.П. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика): Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2002. – 212 с.
8. Кириленко О.П. Фінанси. – Тернопіль "ЦМДС", 1998.
9. Кудряшов В.П. Фінанси. Навчальний посібник. / Херсон: Олді-плюс, 2002. – 352 с.
10. Луніна І. Державні фінанси в перехідний період. – X.: Форт, 2000.
11. Общая теория финансов: Учеб. для вузов / А.А. Доброзина, Ю.А. Константинова, Л.А. Окунева и др. / Под. ред. А.А. Доброзиной. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.
12. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 164 с.
13. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. – К.: Академія, 1998. – 464 с.
14. Финансы: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-Перспектива, 2000.
15. Финансы: Учебное пособие. – М.: ФиС, 2000.
16. Фінанси: Навч. посібник / Уклад. М.В. Грідчина. – К.: Укр. – фін. Ін-ст менеджменту і бізнесу, 1998.
17. Фінансове право (за законодавством України): Навч. посіб. для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1995.
18. Юрій С.І. Бюджетна система України. – К.: НІОС, 2000.