Фінанси транснаціональних корпорацій як елемент фінансової системи Швейцарії

 

Проаналізувавши дані за 2005-2011 рік, можемо зробити висновок, що у  рейтингу займають провідні позиції 3 найбільші компанії: Glencore International, Nestle та Zurich Financial Services. Але компанія Glencore International в 2011 році тільки вийшла на світовий ринок, але вже займає першу позицію у рейтингу у Швейцаріїї за 2011 рік,а у рейтингу Global 500 посідає 18 позицію, що свідчить про дуже високі показники. Корпорації Nestle та Zurich Financial Services протягом 2005-2011 рр. мають стабільні прибутки, але змінюють свої позиції у рейтингу кожний рік. Інші корпорації, такі як Novartis, Credit Suisse Group та Roche Group постійно займають різні позиції у рейтингу, але все ж таки стабільно приносять прибуток.

Щодо транскордонних злиттів  та поглинань, то за результатами 2006-2011рр. швейцарські ТНК були активними  її учасниками.

 

 

 

 

 

 

 

Рейтинг 10 найбільших транскордонних злиттів та поглинать 2006-2011 рр.

Можемо зробити висновок, найбільші за вартістю злиття відбулися  саме в Швейцарії. Однією з найбільших угод 2009 року стало придбання другої за величиною в Китаї нафтохімічною  компанією China Petrochemical Corp (Sinopec) 100% акцій швейцарської компанії Addax Petroleum Corp за 7,1 млрд. дол. США. Addax Petroleum є міжнародною нафтовою та газовою компанією з розвідки і видобутку, її стратегічними напрямками є Африка і Близький Схід. Компанія виросла за рахунок придбання менш розвинених родовищ і збільшила його виробництво за рахунок використання передових і перевірених технологій.

Ще одним великим поглинанням  було злиття італійською компанію FASTWEB SPA в швейцарську компанію Swisscom AG, яка займається інформаційно-пошуковими послугами. Італійська компанія купила 82 акції у швейцарській корпорації за 5,4 млрд. дол. США.

Щодо Greenfield investments, то це інвестиції в нові підприємства , що надають інвесторам більше можливостей для контролю і реорганізації приймаючих підприємств, ніж поглинання. Крім того, при здійсненні інвестицій у нові підприємства досягаються великі обсяги внутрішньо корпоративної торгівлі.

Однією із найвідоміших корпорацій Швейцаріїї є Nestle. Ця компанія відома по всьому світу. Nestle є провідною харчовою, здоровою і благополучною компанією в світі. Вони надають споживачам самі багаті поживними речовинами продукти у широкому асортименті продукти харчування і напої різної категорії.

Ще однією великою корпорацією  є Glencore International. Glencore є провідним інтегрованим виробником товару і продавцем. Вони – це виробники, джерело, процес, транспорт, магазини, фінанси та постачання товарів, необхідних у галузях по всьому світу. Glencore поєднує в собі силу унікальної можливості маркетингу з розумінням і постачання диверсифікованим портфелем виробництва і логістики активів.

Отже,проаналізувавши дані статистики, можемо зробити висновок, що Швейцарія має таки сприятливий  клімат для інвестицій, оскільки з  кожним роком все більше і більше відкривається нових міжнародних  корпорацій і відбувається злиття і  поглинання з іншими компаніями світу.

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Наприкінці ХХ – на початку ХХI сторіччя основні показники діяльності ТНК (прямі закордонні інвестиції, активи, валовий продукт, експорт і продажі закордонних філій) збільшуються швидшими темпами, ніж світовий експорт і валовий внутрішній продукт. При цьому зростання могутності транснаціональних корпорацій у першу чергу досягається за рахунок прямих закордонних інвестицій: один долар вкладених ПЗІ призводить до збільшення активів ТНК на 3,81 долара, продажів - на 2,66 долара.

В останні роки відбулася істотна  зміна інвестиційної стратегії  ТНК: основні потоки ПЗІ (більше 80%) тепер  спрямовуються на фінансування операцій по злиттям і поглинанню. Це означає те, що ТНК воліють не створювати нові виробничі потужності за кордоном, а купують уже діючі підприємства, які випускають продукцію і мають свою частку на національному ринку. Ця стратегія дозволяє ТНК у найкоротший термін і при відносно невеликих витратах (якщо операція здійснюється в країнах, що розвиваються, чи в країнах з перехідною економікою) вийти на ринок приймаючої країни. Нова стратегія ТНК нівелює основні позитивні наслідки залучення прямих закордонних інвестицій для приймаючої країни, тому що купівля ТНК місцевої компанії може і не супроводжуватися передачею новітніх технологій, значним збільшенням робочих місць і зростанням експортних постачань. Можливий навіть зворотний ефект, пов’язаний з ростом імпорту через те, що в більшості випадків ТНК віддають перевагу купівлі за трансфертними цінами комплектуючих і сировини у своїх виробничих структурах за кордоном. Крім цього, за припливом ПЗІ через досить короткий термін спостерігається відтік із країни капіталу, що вивозиться іноземним інвестором як доход від своїх інвестицій.

Глобалізація міжнародної інвестиційної, торговельної та виробничої діяльності сприяла зміцненню ринкової влади  транснаціональних корпорацій, дозволила  їм отримати монопольний контроль над  більшістю ринків країн, що розвиваються, і держав СНД. З іншого боку, можливості національних урядів щодо регулювання діяльності філіалів ТНК, є обмеженими. Це обумовлено двома чинниками: наявністю у ТНК (завдяки значним фінансовим ресурсам та можливості створення новітніх технологій) конкурентних переваг стосовно місцевих компаній та значним тиском на національні уряди з боку могутніх міжнародних економічних організацій – МВФ і СОТ. Відмова від співробітництва з переліченими установами призводить до економічної ізоляції країни.

У цій ситуації вихід може бути знайдений лише у тому випадку, якщо промислово розвинуті країни зрозуміють, що доходи, які вони одержують від  діяльності транснаціональних корпорацій, отримані за рахунок зменшення добробуту  країн, що розвиваються, та погодяться на введення наддержавного регулювання  діяльності ТНК, яке б враховувало  й інтереси країн, що знаходяться  поза “золотим мільярдом”.

Беручи до уваги розмір країни, кількість транснаціональних  корпорацій велика. Це банки UBS і Credіt Suіsse, страхова компанія Zurіch, компанія харчової промисловості Nestle, фармацевтичні компанії Novartіs і Roche, годинникове підприємство Swatch. Не дивлячись на те, що деякі  з них обвинувачувалися в монополістичних  діях, а деякі мали певні кризові  ситуації, в цей час всі вони показують дуже непогані фінансово-економічні результати. Великі міжнародні компанії бачать у Швейцарії багато переваг: політична й економічна стабільність, приваблива система оподатковування, добре розвинутий ринок капіталу, розвинена мережа телекомунікацій, наявність мобільних і висококваліфікованих кадрів, високий рівень життя. Зазначені  компанії грають дуже важливу роль у розвитку національної економіки.

Отже, Швейцарія досі залишається  інвестиційно привабливою для інвесторів з інших країн.