Економічна суть відрахувань підприємств у цільові централізовані фонди

">Підприємець, який зацікавлений у більшому розмірі своєї майбутньої пенсії, може сплачувати страховий  внесок більший від мінімального, але в межах суми максимального  страхового внеску.

Розмір максимального  страхового внеску становить:

- з 1 квітня 2009 року до 1 січня 2010 року – 3331,62 гривень  за місяць (10 035 грн. х 33,2%).

Приклад розрахунку:

Сума сплаченого підприємцем  єдиного податку складає 200 грн. на місяць. До органів Пенсійного фонду  надходить 42% від сплаченої суми, тобто 84 грн. Суб’єктові підприємницької  діяльності необхідно обов’язково здійснювати доплату до вибраної суми страхового внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Якщо підприємець обирає для обов’язкової оплати мінімальний розмір страхового внеску 207,5 грн. в місяць, то потрібно доплатити 123,5 грн.

Порядок сплати:

Сплата здійснюється щокварталу протягом 20 календарних днів, наступних  за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме:

-   за травень та червень 2009 рок у – до 20 липня 2009 року, в сумі не меншій ніж 247,0 грн.;

-  за липень – вересень 2009 року – до 20 жовтня 2009 року, в  сумі не меншій ніж 375,48 грн.;

-  за жовтень – грудень  2009 року – до 20 січня 2010 року, в  сумі не меншій ніж 401,71 грн. [30]

Суми страхових внесків  сплачуються на рахунок Пенсійного фонду України № 37172200035323, відкритий  у Державному казначействі України (МФО 820172, ЄДРПОУ 00035323).

У платіжному дорученні, зокрема  у полі платіжного доручення «Призначення платежу», платник повинен зазначити:

• прізвище, ім’я, по батькові;
• ідентифікаційний номер (за його відсутності – серію та номер паспорта);
• період, за який сплачено внески;
• код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України або код районного (міського) управлінь Пенсійного фонду, де зареєстрований платник.       

Згідно п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України  від 21 травня 2009 року № 505 платники, які є пенсіонерами за віком або інвалідами і не використовують працю найманих працівників, сплату страхових внесків здійснюють на добровільних засадах.[29]

Внески в державний  інноваційний фонд. Для формування вказаного фонду підприємства, об’єднання, організації здійснюють спеціальні відрахування у розмірі 1% від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг). Посередницькі, оптові, постачальницько-збутові організації, банки ці відрахування здійснюють від обсягу валового доходу. Указані відрахування включаються в собівартість продукції (робіт, послуг).

Перерахування обов'язкових платежів у Державний  інноваційний фонд і  галузеві фонди позабюджетних засобів підприємство повинно робити не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. За несвоєчасне перерахування внесків у Державний інноваційний фонд стягується пеня у розмірі 0,3% за кожний день затримки, включаючи день сплати. Відповідно до ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" кошти державних позабюджетних фондів, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються органами Державного казначейства України. Однак на засіданні Кабінету Міністрів України від 29 травня 2002 року розглядалось питання щодо порядку переведення та консолідації коштів Пенсійного фонду на єдиному казначейському рахунку (витяг з протоколу № 13 засідання). Здійснюється також переведення на обслуговування до органів Державного казначейства коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та повнофункціональне казначейське обслуговування митних органів за видатками. [7]

Для цього в органах  Державного казначейства відкриваються  рахунки за балансовими рахунками 3717 "Рахунки державних позабюджетних  фондів" та 3718 "Рахунки для обліку коштів від приватизації". Порядок  відкриття цих рахунків регламентується  листом Державного казначейства України  від 10.01.2002 року № 07-06/45-254 і повинен  здійснюватися наступним чином: 
                                          3717КРVV900NNN, де

К — ключ, що вираховується автоматично; 

Р- ознака фонду; 

VV- вид надходження;

NNN - код території, взятий з  довідника адміністративно-територіальних  одиниць відповідних бюджетів.

Ознака фондів до рахунку 3717 "Рахунки  державних цільових фондів" мають  наступний вигляд:

1  -  Пенсійний фонд України;

2 - Фонд соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності; 
3 - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

4 - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

5 - Фонд державного майна України.

Рахунки за балансовим рахунком 3718 "Рахунки  для обліку коштів від приватизації" відкриваються за аналогічною схемою. 
Рахунки за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" в розрізі районів відкриваються наступним чином: 3717КРVV9ВВNN, де аналітичний параметр ВВ має наступні значення: 
     00  -  надходження;

1. -  використання. [28]

На сучасному етапі нашої держави вводяться нові реформи. Державний комітет підприємництва запропонував змінити принцип сплати єдиного податку підприємцями. Ставка податку і граничний обсяг доходу малого бізнесу будуть прив'язані до мінімальної зарплати. Це означає щорічне збільшення ставки єдиного податку, що вже з 2010 року дозволить місцевим бюджетам отримати більше доходів. Постраждають від нової реформи лише Пенсійний і соціальні державні фонди.

27 жовтня 2009 року сайті Державний комітет підприємництва був оприлюднений законопроект "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності", який повинен замінити указ президента №727 від 1998 року. Комітет розробив нові механізми розрахунку єдиного податку, сплати зборів в соціальні держфонди, розподіл доходів між державним і місцевими бюджетами. 

З 1 січня 2010 року розміри  єдиного податку і максимального  річного доходу підприємців, що працюють за спрощеною схемою, повинні бути прив'язані до мінімальної зарплати. Зараз малий бізнес платить єдиний податок щомісячно у розмірі 20-200 грн. Але вже з 2010 року ставка податку повинна буде становити 4-15% від мінімальної зарплати, що встановлюється на 1 січня кожного року. У проекті держбюджету-2010 закладена мінімальна зарплата на початок року на рівні 681 грн.

Таким чином, ставка єдиного  податку може становити 27,24-102,15 грн., а максимальна річна виручка фізичних осіб - 510,750 тис грн.. (750 мінімальних зарплат), юридичних, - 1,021 млн. (1,5 тис), що на 10,75 тис грн. і 21 тис грн. більше, ніж зараз. Підвищення рівня мінімальної зарплати протягом року не вплине на розмір ставки і річної виручки.

Вся сума єдиного податку  платників-фізичних осіб потрапить  до місцевих бюджетів, тоді як зараз  – лише 43%. В результаті регіони  можуть виграти - отримають до 102,15 грн. з підприємця замість нинішньої максимальної суми в 86 грн. Інші 57% йдуть до Пенсійного фонду (42%) і соціальні фонди (15%), але новий механізм передбачає, що фізичні особи (окрім пенсіонерів, інвалідів і тих, хто не наймає працівників) платитимуть пенсійні і соціальні внески у розмірі 13% і 1% від мінімальної зарплати (сумарно 95,34 грн.). [30]

Від такої реформи фонди  недоотримають майже 19 грн. з кожного підприємця. Фізичні особи при максимальній ставці податку заощадять лише 2,51 грн., а втрати почнуться вже при мінімальній зарплаті в 700 грн. - 3 грн.

Давайте проаналізуємо цільові  надходження до бюджету у Львівській області у період кризи. За даними Головного управління статистики у  Львівській області відрахування до цільових фондів становили (Див. Дод. В)

Починаючи з 2004 року і до 2008 року вони зросли майже в 4 рази. Але тут потрібно враховувати показники індексів інфляції. Адже світова криза підвищує її рівень. Тому відповідно ціна гривні падає. У 2008 р. інфляція в Україні склала 22,3%, в 2007 р. - 16,6%.

Також варто зазначити, що значно скоротилися і видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення у порівнянні з попередніми роками у Львівській області (за даними Головного управління статистики у Львівській області). У 2000 році вони становили 23%, починаючи з           2007 року – 9,5%, та у 2008 році – 8,4%.

Сучасна економічна ситуація в Україні показала, що в умовах низької дієздатності банківської  кредитної системи й відсутності  розвинутої мережі інституціональних  інвесторів - пенсійних фондів і  страхових компаній, роль прибутку як джерела інвестиційного фінансування дуже велика. Так, на протязі 1997 по 2002 років  доля інвестицій в основний капітал  за рахунок коштів підприємства коливалися від 75,2 % до 66,6 %, що в 10 разів більше кредитів банків і коштів іноземних інвесторів

Необхідно відзначити і те , що простежується різний ступінь  впливу й значення прибутку для підприємства залежно від розміру підприємства й обсягу продажів, його впливу на ринок і доступу до ресурсів, типу ринку.[24,ст. 17]

В період інфляції та при  одночасному спаді виробництва, економічні рішення стають короткостроковими  й одержують спекулятивну спрямованість. Скорочуються інвестиції, крім тих, які  обіцяють великі інфляційні прибутки, але ці інвестиції не так бажані з погляду економіки в цілому. Негативний практичній досвід багатьох підприємств України робить їх ще більш застережливими та націленими на вибір менш ризикованого та менш прибуткового бізнесу.

Міністр праці та соціальної політики, оприлюднила статистику, згідно з якою в Україні заборгованість по виплаті заробітної плати в  січні-вересні 2008 року збільшилася  на 27%, або на 180,7 млн. грн., в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, і на 1 жовтня склала 849,365 млн. грн. і цей показник, на жаль, невпинно прогресує. Прибуток підприємств зменшується, багато з них на шляху до банкрутства. [30]

Відповідно з цим і  скорочуються видатки та цільові  відрахування, адже вони прямо залежать від прибутку підприємств.

Розглянемо баланс товариства з обмеженою відповідальністю ТВК  «Львівхолод». Сьогодні ТзОВ ТВК «Львівхолод» - це: компанія, основним видом діяльності якої є гуртова, дрібно гуртова та роздрібна торгівля продуктами харчування, побутовою хімією, господарськими товарами, супутніми товарами та іншими видами продукції, асортиментний перелік  яких сягає понад 100 груп товарів, 15 тис. найменувань, а також присутнє власне виробництво.

Потужності компанії складають: гіпермаркет «Рукавичка», мережа магазинів  самообслуговування, що налічує 37 об’єктів у Львівській області та 4 розподільчі  центри у районах області. Підприємству належать низькотемпературні складські  приміщення площею 2,6 тис. м² та загальнотоварні склади площею 18 тис. м².

Отож, проаналізуємо і  порівняємо баланси цього підприємства за 2007 рік та за 2008 рік. Від початку 2007 року доходи підприємства зменшились з 52625,4 тис. грн. до 52399,1 тис. грн. що стосується відрахувань у страхові фонди, то вони збільшились від 165,7 тис. грн. від початку року до 233,0 тис. грн. на кінець звітного періоду (Див. Дод. Д). У 2008 році доходи підприємства зросли – 65351.9 тис. грн. Відповідно зросли і нарахування до цільових фондів. У 2008 році вони становили 369,3 тис. грн.

Отже прибутки фірми все  ж зросли. Відповідно і збільшились розміри відрахувань у цільові фонди Але слід зазначити і те, що відповідно зросли витрати на реалізацію та збут продукції, безумовно і ціни на продукцію, що пов’язано із інфляційними процесами.

Отже, відрахування у цільові централізовані фонди є важливим елементом нашої держави.  Зважаючи на світову кризу, на теперішній час випливає багато проблем і невідповідностей у діяльності певних фондів. Тому ця система потребує подальшого розвитку і вдосконалення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. Шляхи удосконалення  системи зборів та цільових відрахувань  підприємств

Забезпечення своєчасного та повного  виконання зобов'язань    платників - юридичних осіб, належить до одного з найважливіших пріоритетів  трансформацій, яких потребують нині бюджетно-податкова  сфера й економіка у цілому. Визначення зобов'язань юридичних  осіб як чинника, що суттєво впливає  на формування фінансових ресурсів і результати діяльності підприємств, обумовлює необхідність детального методологічного опрацьовування цієї проблеми.

Податковій  системі притаманні серйозні недоліки, а саме нестабільність податкової системи, часті зміни в законодавчих актах  щодо окремих податків, негативно  впливають на розвиток підприємницької  діяльності, надто громіздка система, невиправдано ускладнює розрахунки окремих податків. Цікавим питанням для мене стало дослідження шляхів покращення та вдосконалення системи  відрахувань до цільових   фондів та системи оподаткування загалом.

Проблемам удосконалення процесу  формування та погашення зобов'язань  юридичних осіб перед цільовими  фондами надається значна увага  з боку вітчизняних і зарубіжних учених-економістів. Розробки у сфері взаємовідносин суб'єктів господарювання та державних цільових фондів виступали об'єктом досліджень таких учених, як О.В. Білостоцька Ш. Бланкарт, О.Д. Василик, В.П. Вишневський, Г.О. Волощук, І.Ф. Гнибіденко, П.В. Єгоров, В. Загорський, Ю.Г. Лисенко, В.М. Попович, А.М. Соколовська, Дж. Е. Стигліц, С.І. Юрій, Т.Ф. Юткіна та інші. [24, ст.19]