Економічна суть офшорів та їх класифікація

Привабливість острова Мен як фінансового центру обумовлює:

- Довгострокова політична  й економічна стабільність;

- Близькість до Європи;

- Прекрасні комунікації; 

- Нерезидентні компанії  і компанії, звільнені від податків, не платять місцеві податки; 

- Не розкриваються відомості щодо основних власників компанії;

- Розроблене законодавство  про компанії;

- Відсутні податки  на майно, збільшення капіталу, дарунок і спадщину;

- Прекрасна комерційна  і професійна інфраструктура;

- Стійка міжнародна  банківська система;

- Можливість придбання  готових фірм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Поняття «офшорна зона» не є новинкою сучасного світу. Території з  пільговим режимом оподаткування  з’явилися ще в Стародавньому  Світі, та розвивались в наступні століття. Кожна окрема держава визначає для себе які офшорі території визнавати, а які ні. Розрізняють їх за різними ознаками: територіальності, надійності, правового статусу та ін.

На процес розвитку офшорних юрисдикцій чи не найбільший вплив спричинили процеси глобалізації, які спричини бум у розвитку офшорів у кінці 70-80-х роках минулого століття.

Під офшорною діяльністю загалом розуміється  діяльність комерційної компанії поза юрисдикцією будь-якої держави.

  Діяльність на території офшорних зон мають ряд переваг, таких як низьке оподаткування чи взагалі його заміна на одноразовий платіж, анонімність справжніх власників, спрощена документація та багато інших. Однак присутні і недоліки, зокрема підвищена пильність правоохоронних органів.

Розрізняють також компанії-резиденти та компанії-нерезиденти. Такий поділ впливає на рівень пільг при оподаткуванні. Так, вищими пільгами користуються нерезиденти.

Окрім діяльності по відмиванню коштів, що вже міцно закріпилася за відповідними територіями у свідомості вітчизняних  громадян, офшори виступають досить ефективним інструментом продажу авторських прав, оплати валютних контрактів, передачі устаткування в лізинг, наймання персоналу, та ін.

Законодавче регулювання офшорів  багато в чому подібне для різних податкових гаваней, однак спостерігаються відмінності у рівні оподаткування, умовах реєстрації та ведення бізнесу тощо. Разом з тим, у світлі останніх подій світового тиску на офшори, більшість офшорних зон змушені змінювати власне законодавство в сторону ускладнення для компаній, що користуються їхніми пільгами. Однак така ситуація мало знизила привабливість офшорів для світового бізнесу

Офшорний бізнес різноманітний  та багатогранний. Для фінансових операцій та спрощення ведення бізнесу використовують офшорні банки, трасти, холдинги, казино, авіакомпанії, торгові компанії та ін.

Таким чином, офшорний бізнес не тільки гнучкий і динамічний, але і  дуже різноманітний. Постійно виникають  пропозиції нових «офшорних послуг», що часто діють лише обмежену кількість  часу. Зі свого боку, великі держави та міжнародні організації реалізують цілий набір заходів з протидії офшорним схемам, що впливає на зміну спеціалізації офшорів та їх склад.

Україна активно використовує офшори для ведення бізнесу, що засвідчується  обсягами торгівельних та інвестиційних операцій де вони використовуються.

Однак іншим способом використання їх є практика другого громадянства. Це дає громадянам України низку  переваг та додаткових можливостей. При чому резиденство іншої держави  практично завжди залишається таємницею, адже інші країни дуже рідко інформують Україну про надання її громадянину другого громадянства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Кримінальний Кодекс України від 01.09.2001 р. http://zakon.rada.gov.ua (23.04.2011р)

2. ЗУ «Про запобігання  та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.12.2002р. №249-ІV. http://zakon.rada.gov.ua(23.04.2011р)

3. ЗУ «Про зовнішньоекономічну  діяльність» від 16.04.1991р. №959-ХІІ. http://zakon.rada.gov.ua(23.04.2011р)

4. Розпорядження Кабінету Мiнiстрiв України від 14 березня 2001 р. N 79-р. зі змінами та доповненнями від 1 квітня 2005р № 82 та від 1 лютого 2006 р. № 44.

5. Абуова І. Аналіз  світового досвіду по оподаткуванню  і до контрольних іноземних  компаній, 31.05.2008, www.uaffshore.com (28.11.2010р)

6. Амбарцумова А.і Стерлігова  С. «1000 термінів ринкової економіки» - 2009р.- 243 с.

7. Аксьонов Д. Можливості  сучасного офшорного бізнесу  // Фінансовий ринок України, 2009р., №11. – с.38-41

8. Андропов К.М.Оффшорные  фирмы в международном бизнесе. — М., 2010. – 180с.

9. Бабанін В. Міжнародний  досвід ведення і регулювання  міжнародного бізнесу. -- http://www.ufin.com.ua/analit_mat/drn/033.htm (25.02.2011р).

10. Базилевич В. Методичні  аспекти оцінки масштабів тіньової  економіки/ Базилевич В., Мазур І.//Економіка України.-2009.-№ 8.-С.36-44.-(Упр. економікою: теорія та практика).

11. Беднарчук Г. Особливості  придбання товарів в офшорних  зонах// Дебет-Кредит – 2009 р. №8  с.36-38, 43-44

12. Бірковський Д. Застосування  офшорних компаній в Україні. Харків: Ранок, 2010, -- 165с.

13. Богомов О.Т. Світова  економіка в еру глобалізації. – М.: Экономика, 2009, -- 396с.

14. Бугаєнко А.В. Офшорні  юрисдикції як ідеальне середовище  для легалізації коштів, одержаних  злочинним шляхом // Економічна наука.  – 2010.--№10. – с.78-80.

15. Варнавський Н. В.  Характерні риси офшорних зон // Єкономіка та бізнес. – 2009. -- №4. – с. 32-45

16. Волкова Ю. А. Розвиток  офшорних центрів у системі  міжнародного бізнесу// Формування  ринкових відносин в Україні, 2010, №1.- с. 43-48.

17. Галкін І. Офшорні  зони: легальні та нелегальні  цілі використання // Економічний  вісник, 2009р., №3. – с. 38-42

18. Галкін І. Як вдосконалити  законодавство України? // Право України  – 2009 р. №3, с.70-75.

19. Гетманцев Д. Можливості  та перспективи офшорного бізнесу // Фінансовий ринок України, 2010р,№5. – с. 27-28

20. Горбуша А.Р. Офшорний  бізнес і створення компаній за кордоном. – М. 2011р. – 158с.

21. Гриценко С. Чемодан  – вокзал - зона, 2011р, №55. – с. 28-29

22. Денберг Р.Л. Міжнародне  оподаткування: скорочений курс. — М., 2010. -- 246с.

23. Драганова А. Деловой  акцент // www.glasweb.com (28.11.2010р)

24. Євланчик О. Громадянином  бути зобов’язаний // Юридична газета, -- 2011р., №9. – с. 33-36.

25. Загородный Т. Чим  закінчиться боротьба з офшорними компаніями? // Хрещатик. – http://www.kreschatic. kiev. ua/ua

26. Захожай В. До  проблеми: статистичне забезпечення  кредитного ринку // Персонал–  2010 - №5 ст. 78-83.

27. Костіцин К. Р.  Швейцарія узаконила банківську  таємницю // Галицькі контракти, 2010р, №49. – с. 12

28. Козак Ю.Г. Міжнародна  економіка. – Навчальний посібник. Вид. 2-ге, перероб. та доп. Київ: Центр навчальної літератури, 2011, - 672 с.

 

29. Кузнєцов К. Криза  змусить боротися з офшорами? Економічна правда. – 28.04.2009 http://www.epravda.com.ua/publications./49f6bdb2102b5/ (28.11.2010р)

30. Кузнєцов К. Пасивна  Україна // ЕП. – 22.02.2010. http://www.epravda.com.ua/publications/4b7eb4104cbca/ (28.11.2010р)

31. Кумок С. І. Офшорні  компанії. Обзори, коментарі, рекомендації -- М. 2010р. – 256с.

32. Лазарева О. Офшорні  горизонти // Юридична газета – 2010 р. №21, с.19.

33. Локатарева. Є.В. Міжнародне оподаткування та офшорні центри http://www.twirpx.com (28.11.2010р.)

34. Москаленко Н. В.  Проблеми, зумовлені функціонуванням  офшорних юрисдикцій та шляхи їх розв’язання // Гроші, фінанси і кредит. – 2009р. – с. 117-121.

35. Орєхов О.А. Офшорні  бізнес: місце, роль і форми  в сучасних міжнародних економічних  відносинах. / / Зовнішньоекономічний  бюлетень, 2010, № 7, с.77-81.

36. Посторонній С. Офшорні  зони: деякі аргументи на користь платників податків // Бізнес. – 2011. – № 61 – с. 56-58

37. Сердінов Е.М. Міжнародний  офшорний фінансовий сектор. / / Банківська  справа, 2010, № 10, с.14-18.

38. Супрун Л. Офшорні  компанії у сучасній діловій  практиці // Юридичний журнал – 2011 р. №1, с.55-57

39. Сирник О. Про  деякі наслідки торгівлі металопродукцією  через офшорні зони // Економіка  України, 2010, №6. – с. 73-78

40. Струк О. Друга  батьківщина // Галицькі контракти. –kontrakty.com.ua/show/.../18200911746.html (23.03.2011р)

41. Турчинов О. В. Тіньова економіка: закономірності, механізми функціонування, методи оцінки. - К., 2009. – 195 с.

42. Тривус А.А. Податки  як зброя економічної політики. — Баку, РИО АС ПС, 2009. – 239с.