Дослідження інвестиційної привабливості підприємства для іноземних інвесторів

 
 

      2 РОЗРОБКА РОБОЧИХ ГІПОТЕЗ І  МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ 

      2.1 Побудова карти  проблеми

      Проблема  дослідження полягає в тому, що немає чіткої систематизованої методики оцінки учасників інвестиційної привабливості, яка могла б спростити процес оцінювання підприємства для залучення іноземних інвестицій. Карта проблеми дослідження зображена на рисунку 2.1.

 

      

      

        

        

        

      

        
 

      

        

        
 
 

      Рис. 2.1 – Карта проблеми оцінки інвестиційної привабливості

      2.2 Побудова дерева  цілей рішення  проблеми

 
 
 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Рисунок 2.2 – Дерево цілей рішення проблеми

     Таким чином, проведений аналіз теоретико-економічної  сутності поняття "інвестиційна привабливість підприємств" дозволяє виділити такі його основні змістовні елементи (рис. 2.2):

1. визначення інтегрального кількісного показника оцінки на підставі 
   узагальнення сукупності кількісних та якісних характеристик, що 
   дозволяє встановити певну якісну оцінку доцільності вкладання інвестиційних ресурсів у розвиток об'єкта оцінювання;
2. врахування і узгодження цілей об'єкта та суб'єкта оцінки інвестиційної привабливості;
3. відображення  впливів зовнішнього та внутрішнього середовища 
   (відповідно до інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості галузі) на формування оцінок інвестиційної привабливості.

     Виходячи  з вищезазначеного, можна сформулювати визначення інвестиційної привабливості  підприємства як справедливої кількісної та якісної інтегральної характеристики внутрішніх та зовнішніх можливостей об'єкта потенційного інвестування, залучати та використовувати інвестиційні ресурси з метою розвитку і забезпечення максимізації економічного ефекту суб'єктам інвестування при мінімальному інвестиційному ризику. 
 

      2.3 Формування робочої гіпотези та переліку наукових завдань досягнення цілей

    Критичний аналіз відомих методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості підприємств свідчить про наступне:

    - значний обсяг первинної інформаційної  бази, на підготовку та обробку даних якої необхідні суттєві витрати часу та фінансів; збір і 
обробка первинної статистичної інформації вимагають проведення 
спеціальних додаткових досліджень;

    - відсутня чітка структура аналізу  та алгоритму послідовності здійс 
нення оцінок і їх інтерпретації;

    - методологія оцінки інвестиційної  привабливості не орієнтована  на 
управління, а є лише інструментом фіксації розміру та рівня використання фінансових ресурсів підприємства;

    - методи оцінки інвестиційної  привабливості переважно не враховують ступінь залучення підприємства до процесу інвестиційного 
розвитку країни  (регіони,  галузі) та специфіку  його діяльності 
(масштаби діяльності, територіальну і галузеву приналежність).

    Виходячи  з проведеного аналізу, можна  зробити висновок, що методики, які найбільш широко застосовуються в даний момент в Україні, вузько сфокусовані тільки на діяльності підприємства і не охоплюють оцінку інвестиційної привабливості макросередовища (країни, регіону, галузі тощо) або, навпаки, тяжіють до переважання відображення стану інвестиційного клімату над оцінкою внутрішнього середовища підприємства. Інвестиційна привабливість повинна розглядатися не тільки як фінансово-економічний показник або як похідне від оцінки фінансового стану явище, а як сукупність оцінок зовнішнього середовища (політичного, економічного, соціального, правового) та внутрішнього (оцінка економічного, фінансового та технічного потенціалу підприємства).

    Інвестиційну  привабливість підприємства необхідно  оцінювати з урахуванням трьох  наступних аспектів: інвестиційного клімату держави, інвестиційної привабливості галузі та інвестиційної привабливості підприємства при цьому аналіз може проводитися по суб'єктах господарювання різних організаційно-правових форм[9].

     В Україні вже не перший рік кажуть про IPO-бум — масове виведення акцій вітчизняних компаній на міжнародні біржі. Проте він усе ніяк не настане: поки що на світовий фінансовий ринок свої акції вивели аж сім українських підприємств (у Росії — кілька десятків)[10].

     Щоправда, ситуація дещо зрушила з мертвої точки. З початку року IPO провели три українські компанії. Ще близько 30 готуються зробити це в найближчі два-три роки. Експерти вважають, що за вдалого збігу обставин їм удасться залучити в такий спосіб до 3 млрд. дол. Для порівняння: у ході найбільшого російського IPO компанія «Роснефть» залучила понад 10 млрд. дол.

     Багато  в чому успіх IPO компанії залежить від біржі, на якій він здійснений. Як правило, бізнесмени дослухаються рекомендацій інвестиційних консультантів. Фінансові компанії, у свою чергу, найчастіше пропонують емітентам ті біржі, з якими звикли працювати. Наприклад, «Сократ» має угоду про співробітництво з Варшавською фондовою біржею, а «Конкорд Капітал» — із Франкфуртською.

     З семи розміщень акцій українських  підприємств на закордонних біржах п’ять здійснено на Лондонській, найпопулярнішій і в Росії. По одному — на Франкфуртській і Варшавській. І жодного на російських торговельних майданчиках, здавалося б, найближчих до Києва територіально, за духом і за інтересами. Жодна українська компанія не вийшла поки що й на престижні американські чи японські біржі.

     Ряд компаній здійснили первинне розміщення акцій на ПФТС. Формально такі розміщення теж вважаються IPO. Проте експерти зазначають, що вимоги до лістингу на українській  біржі все-таки значно м’якші, ніж за кордоном. Тому для іноземних інвесторів не очевидно, що компанії, чиї акції торгуються тільки на українських майданчиках, відповідають міжнародним інвестиційним стандартам.

     Великим кроком у перед для українських  компаній залучених у сфері нанотехнологій може сприяти поява індекса IAEnano. Індекс IAEnano буде мати лише ті нано компанії, які мають найкращі показники індекса IAE по критеріям[14]:

     1) рентабельність активів (ROA);

      2) рентабельність власного капіталу (ROE);

        Індекс IAEnano буде розраховуватися по методиці розрахунку Індексу українських акцій.

    Індекс (In) розраховується як відношення сумарної ринкової капіталізації цінних паперів (MCn), включених до списку для розрахунку індексу (далі - Список цінних паперів), до сумарної ринкової капіталізації цінних паперів на початкову дату (MC1), помножене на значення індексу на початкову дату (I1) і на поправочний коефіцієнт (Zn)[11]: 

                                                        (1.1) 

     MCn - сума ринкових капіталізацій акцій на поточний час в українських гривнях:  

                                                (1.2) 

     Wi - поправочний коефіцієнт, що враховує  кількість i-их акцій у вільному  обігу (free-floatкоефіцієнт),

     Сi - коефіцієнт, який обмежує частку капіталізації i-ої акції (ваговий коефіцієнт);

     Qi - загальна кількість i-их акцій,

     Pi - ціна i-тої акції в гривнях  на момент розрахунку n,

     N - кількість акцій у Списку  цінних паперів.

     Існують вагомі причини для цього, більшість нанотехнологічних компаній малі, мають не великий капітал, і не багато ліквідності. З іншого боку, включення великих компаній, які не залежать від нанотехнологічних продуктів для своїх доходів, руйнує здатність будь-якого такого індексу для вимірювання значення нанотехнології на фондовому ринку. Обиратися до цього індекса повинні тільки ті компанії, які отримують значну частку своїх доходів від нанотехнологій.

     Завдяки виходу компаній у IPO будуть вирішені питання:

• Залучення додаткових коштів для розвитку бізнесу;
• Формування структури власності;
• Фіксація вартості компанії для її акціонерів;
• Створення кредитної історії;
• Підвищення іміджу організації.

     За  умов IPO зовсім нове значення для бізнесу компанії одержує її PR-служба. Якщо в більшості звичайних фірм цей підрозділ розглядають як придаток до відділу маркетингу, а то й реклами, то для публічної компанії — це майже головний інструмент формування її капіталізації. Аналізуючи поточні котирування акцій на будь-якій біржі, можна легко помітити, як буквально після будь-якого повідомлення про діяльність тієї чи іншої компанії пожвавлюються торги її акціями.

     Річ у тім, що котирування надзвичайно  чутливі не тільки до реальних подій, які відбуваються у бізнесі компанії, а й до чуток і думок найширшого кола учасників ринку: гравців, інвесторів, чиновників, аналітиків та ін. І кимось необережно кинуте слово може призвести до паніки й відчутних фінансових втрат.

     Обговорення з інвесторами породило трохи неоднозначну картину нанотехнологій, як і раніше та в 2010 році. Першим важливим пунктом слід зазначити, що термін не маює велике значення для інвесторів; "Це не має ніякого сенсу говорити про нанотехнології, як окремий клас інвестицій - ми дивимося на компанії, галузі та ринки технологій" прокоментував один німецький інвестор[12]. Це, в основному маркування питання, яке важко виміряти нанотехнологіями венчурного капіталу, але воно не впливає на його суму.

     Крім  того, слід зауважити, що протягом виконання  досліджень – роблячи аналіз інвестиційного клімату держави, інвестиційної привабливості галузі та окремого підприємства дуже часто виникають неоднозначні або навіть суперечливі ситуації, різні експерти по – різному оцінюють показники фінансової звітності, кроки менеджменту підприємства тощо. Одже, щоб таких ситуацій на траплялось менеджмент підприємства повинен дуже ретельно вибудовувати свої відносини з потенціальними інвесторами. В світовій практиці крім знайомого всім PR (public relations) давно вже з’явилася інша категорія відносин – IR (investor relations) [13]. Введення індекса IAEnano допоможе набагато швидше іноземним інвесторам :

     - знайти нішу, де позиції компанії  найсильніші;

     - допоможіть інвесторам в пошуку  аналога компанії на світовому ринку;

     - максимально ретельно пояснює специфіку та динаміку ринку, на якому працює компанія;

     - інвестори постійно отримуватимуть підтвердження правильності своїх вкладів;

     Використання  на практиці цих правил допоможе компанії значно підвищити свою привабливість  серед інвесторів. І наостанок можна зробити висновок, що наведені рекомендації є доцільними для підприємства, вони виведуть його на новий етап розвитку і стануть запорукою стабільного майбутнього для підприємства в цілому. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      2.4 Методика дослідження

      При проведенні дослідження на тему «Методи  оцінки учасників каналу руху та збуту товарів на зовнішні ринки» використовуються методи, які приведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Методи дослідження