Державне регулювання інвестиційної діяльності в Україні

     - сприяння збільшенню обсягу інвестицій у галузі зв'язку та телекомунікаційних послуг;

     - стимулювання залучення інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність.

     Визначальним  завданням державної політики в  інвестиційній діяльності є створення  рівних умов для ведення бізнесу  та інвестування економіки України  суб'єктами господарювання різної форми власності, здійснення процесу інвестування на прозорих та цивілізованих засадах, поліпшення структури інвестиційних джерел.

     Політика  держави буде сконцентрована на:

     - прискоренні темпів економічного зростання на власній відтворювальній (інвестиційній) базі та на достатній ринковій основі;

     - запровадженні відкритих консультацій органів виконавчої влади з представниками суб'єктів господарювання, поширенні інформації про реальну економічну ситуацію, внутрішні та зовнішні ринки, кон'юнктурні процеси, нормативну базу;

     - значному зниженні рівня тінізації вітчизняної економіки;

     - створенні рівних умов для діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та походження капіталу;

     - формуванні ефективного конкурентного середовища;

     - зміцненні фондового ринку, розвитку інститутів спільного інвестування, страхових та пенсійних фондів, ринку корпоративних цінних паперів, його інтегруванні у міжнародні ринки капіталу;

     - створення додаткових економічних стимулів для залучення інвестицій в пріоритетні галузі економіки;

     - утворенні ефективної системи захисту інтелектуальної власності.

     Економічна  політика держави спрямовується  на створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва, усунення бюрократизму та проявів корупції, звуження тіньового сектору економіки з метою створення умов для:

     - проведення єдиної державної регулятивної політики у сфері підприємництва, спрямованої на досягнення оптимального рівня регулювання державою підприємницької діяльності, визначення правових засад державної підтримки малого підприємництва, регулювання процедури ліцензування;

     - перегляду нормативно-правових актів з регулювання підприємницької діяльності в окремих секторах економіки з метою підвищення ефективності та конкурентоспроможності суб'єктів господарської діяльності;

     - удосконалення та спрощення системи реєстрації підприємств;

     - удосконалення процедури реалізації інвестиційних проектів;

- запровадження механізму реалізації майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту) при виконанні інвестиційних проектів;

     - узгодження зовнішньої торговельної і конкурентної політики з метою забезпечення для вітчизняних суб'єктів господарської діяльності рівних умов конкуренції на зовнішніх ринках;

     - розширення участі в міжнародному співробітництві у сфері конкурентної політики з метою запобігання обмеженню конкуренції внаслідок дій, учинених за межами території держави. [29]

РОЗДІЛ ІІІ

     АНАЛІЗ  ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 

     3.1. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні 

      Визначальним  завданням державної політики в  інвестиційній діяльності є створення  рівних умов для ведення бізнесу  та інвестування в економіку України  суб'єктами господарювання різної форми  власності, здійснення процесу інвестування на прозорих і цивілізованих принципах, поліпшення структури інвестиційних джерел.

        Україна пройшла важливі етапи  на шляху до інтеграції в  світовий економічний простір:

• 1 березня 1998 року набула сили Угода про партнерство і співпрацю з Європейським Союзом;
• ЄС і США надали Україні статус країни з ринковою економікою;
• Сенат США скасував поправку Джексона-Вєника щодо України;
• міждержавні угоди щодо сприяння і взаємний захист інвестицій підписано з 70 країнами світу укладено 60 міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування практично зі всіма країнами СНД, Європи, багатьма країнами Азії, Північної і Південної Америки і декількома країнами Африки.

      16 травня 2008 року Україна набула  статус члена СОТ. Вступ України  до СОТ дає позитивний сигнал для активізації співпраці між Україною і ЄС по всіх напрямах, а також в інвестиційній сфері.

      У січні-вересні 2010 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 42511,9  млн. дол. США прямих інвестицій. З країн ЄС надійшло 31642,4 млн. дол. США, що становить 74,4% загального обсягу, з інших країн світу – 10869,5 млн. дол. США (35,6%) (табл. 1.) [30].

                                           

 Таблиця 1

Прямі іноземні інвестиції в Україну 
 

      У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці  країни, за січень–вересень відносно 2009 року склав 3920,3 млн. дол. США. (табл. 2.) [31].

      Таблиця 2

      Динаміка  зміни обсягу інвестицій за 1999-2010 роки

      Станом  на 1 жовтня 2010 року, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, перевищив відповідний показник на початок квітня на 6,28% і склав 42511,9 млн. дол. США, що в розрахунку на одну особу становить 924,17 дол. США.

      Більшу  частку іноземних інвестицій в економіку  України спрямовано у промисловість, фінансову діяльність, нерухомість та оренду, торгівлю та надання послуг. Промисловість вийшла на перше місце за отриманням іноземних інвестицій лише у 2007 році. Така тенденція сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, оскільки інвестиції спрямовуються на оновлення основних фондів та впровадження нових технологій виробництва. У промисловості переважають інвестиції у виробництво харчових продуктів, гірничо-металургійний комплекс, машинобудування, хімічну та нафтохімічну промисловість.

      Найбільш  привабливими для інвесторів є традиційні галузі економіки. Перш за все, це –  металургія, машинобудування, хімічна  промисловість, харчова промисловість, але дедалі більше привертають увагу інвесторів такі галузі, як автомобільна промисловість, споживча електроніка, високі технології, вітроенергетика, сонячна енергетика, виробництво біопалива, телекомунікації, логістика і деякі інші. Світовий банк оцінює потреби України в інвестиціях в 100 млрд. дол. США.

      Україною  за січень-вересень поточного року Освоєно (використано) капітальних інвестицій (без ПДВ) на суму 103294,7 млн. грн., у тому числі в основний капітал 83852,3 млн. грн., що становить 97,1% від загального обсягу. У порівнянні за січень-вересень минулого року було освоєно 106278,5 млн. грн., що на 2983,8 млн. грн. більше.

      Основним  консультативно-дорадчим органом з  підготовки пропозицій щодо формування державної інвестиційної політики є Рада інвесторів при Кабінеті Міністрів України, утворена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 року № 3.

      Основними завданнями Ради є:

• підготовка пропозицій щодо формування державної інвестиційної політики;
• участь у розробленні та проведенні експертизи проектів окремих нормативно-правових актів з питань інвестиційної діяльності;
• надання обґрунтованих пропозицій щодо реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток пріоритетних галузей економіки, а також адміністративно-територіальних одиниць;
• надання аналітичної, інформаційної допомоги державним органам, установам та організаціям з питань, пов’язаних з її діяльністю;
• сприяння ефективній взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і суб’єктів господарської діяльності у сфері інвестиційної діяльності.

      При Раді інвесторів утворено робочі групи  за відповідними напрямами, до складу яких увійшли представники Держінвестицій. Нині здійснюється розгляд та опрацювання  пропозицій інвесторів щодо вдосконалення  нормативно-правового поля.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3.2. Заходи щодо підвищення ефективності державного регулювання інвестиційної діяльності 

     Сьогодні  в Україні розвиток інвестиційної  діяльності стримується завдяки  корупції у владі, нестабільності політичної ситуації, непрозорості реприватизаційних процесів та податковому навантаженні малого підприємництва.

     В Україні актуальним є розв’язання проблем інвестування так званих ризикованих проектів, тобто спрямованих на освоєння нових технологій або випуск нової продукції. Розробкою названих проектів головним чином займаються організації малого та середнього підприємництва. Такого роду діяльність пов’язана зі значним ризиком банкрутства: як правило, з 10 інноваційних проектів лише один виявляється вдалим. Тому держава повинна проводити активну участь в інвестуванні малого та середнього підприємництва, особливо якщо це стосується реалізації венчурних проектів. [18; с. 22].

     У регулюванні інвестиційної діяльності заслуговує на увагу досвід Тайваню. Його уряд понад два десятиліття практикував надання податкових знижок за цільові результати. Це виявилося у тому, що замість формування цільових завдань він почав визначати пріоритетні галузі залучення інвестицій.

     У процесі реалізації «нового курсу» у США після 1932 року ефективним виявилося посилення державного контролю над інтенсивністю виробництва продукції промисловими підприємствами, що привело до припинення спаду цін унаслідок надвиробництва. Часто використовуються різні змішані варіанти інвестиційної політики з урахуванням змінної економічної ситуації. Загальновизнано, що ефективна інвестиційна політика є умовою економічного зростання.

     У формуванні інвестиційної активності важливу роль відіграє структура  джерел інвестицій за секторами економіки, яка відображається в рахунку  капіталу системи національних рахунків, окремі елементи якого змінюються під дією грошово-кредитної політики держави [17, c. 85].

     Перелік та вплив засобів державного регулювання  на інвестиційну діяльність можна продовжити формуванням лізингових відносин в  Україні.