Державне регулювання інвестиційної діяльності в Україні

Міністерство  освіти і науки України

Прикарпатський  національний університет 

імені Василя Стефаника 

Кафедра фінансів 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінанси»

на тему: Державне регулювання інвестиційної діяльності в Україні 

                                             Студента ІІІ курсу

                                             економічного факультету

                                             групи Ф-32

                                             Комара Володимира Ігоровича 

                                             Науковий  керівник:

                                             кандидат економічних  наук

                                             доцент кафедри  фінансів

                                             Левандівський Омелян Тарасович 

Допущено до захисту «___»_______________2010 р. 

Зав. кафедри  фінансів,

доктор економічних  наук,

професор                               ____________________ Ткачук І.Г. 
 

м. Івано-Франківськ

2010

ЗМІСТ

ст.

     ВСТУП                                                                                                                3

     РОЗДІЛ І. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УМОВАХ РИНКОВОЇ

ЕКОНОМІКИ                                                                                                               5                                                                                                                                                                                                                              

          1.1 Сутність інвестиційної діяльності.                                                            5

          1.2 Роль держави в інвестиційній діяльності.                                                 8

     РОЗДІЛ ІІ. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ  В УКРАЇНІ                                                                                        11

     2.1 Адміністративно-правове забезпечення державного регулювання

Інвестиційної діяльності                                                                                           11

     2.2 Гарантії захисту інвестицій.                                                                     17

     2.3 Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002 - 2010 роки.      19

     РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ  В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ                                          22

     3.1 Аналіз інвестиційної діяльності  в Україні.                                             22

     3.2 Заходи щодо підвищення ефективності державного регулювання

інвестиційної діяльності.                                                                                          26

     3.3 Інвестиційний клімат України та проблеми його формування.           29

     ВИСНОВКИ                                                                                                     32

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                       35

     ДОДАТКИ                                                                                                  37-40 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

      Одним з основних завдань реформування національної економіки України  є активізація інвестиційної  діяльності та формування її нового організаційно-правового економічного механізму, що має відповідати вимогам подолання кризи й оздоровлення економіки, лібералізації умов роботи підприємств в умовах ринку. Саме активізація інвестиційного процесу є головною складовою економічних вимог, які покликані визначити реальні зрушення в структурі економіки країни, прискорити перехід економіки на якісно новий рівень індустріального розвитку й інтенсивний тип відтворення, підвищити якість вітчизняної продукції та її конкурентоспроможність на світовому ринку. Необхідність у нових підходах до інвестиційних процесів назріла також у зв'язку з тим, що ринкова організація економічної діяльності означає вільний розподіл інвестицій із властивим йому міжрегіональним і міжгалузевим переливанням капіталу. В інвестиційній сфері відбулося значне розширення кола її учасників. Якщо раніше в інвестиційній сфері брали участь держава, підприємства й банки, то зараз тут з'явились принципово нові учасники: страхові, інвестиційні, фінансові компанії, пенсійні й інвестиційні фонди, концерни, консорціуми, промислово-фінансові групи.

      Сьогодні  від ефективності інвестиційної  політики залежать стан виробництва, положення  і рівень технічної оснащеності  основних фондів підприємств народного  господарства, можливості структурної  перебудови економіки, рішення соціальних і екологічних проблем. Інвестиції є основою для розвитку підприємств, окремих галузей і економіки в цілому.

      Вихід із глибокої соціально-економічної  кризи неможливий без кардинального  збільшення інвестицій у реальний сектор економіки, а створення надійної і керованої системи залучення інвестиційних ресурсів, що забезпечить економічне зростання, є однією з ключових проблем сучасного етапу економічного розвитку України. У рамках вирішення цієї проблеми основна роль належить питанню удосконалення організаційно-правового механізму інвестиційної діяльності.

      Таким чином, різноманітність і складність змін, що відбуваються в інвестиційній  сфері економіки України, потреба  розробки ефективних методів регулювання  інвестиційної діяльності і механізму реалізації нею своїх функцій у системі ринкових відносин визначають актуальність теми.

     Дослідження проблем інвестування економіки  завжди знаходилося в центрі уваги  економічної науки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються самих глибинних  основ господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із найбільш діючих механізмів соціально-економічних перетворень.

     Сформована  нині в Україні економічна ситуація значно ускладнює інвестиційну діяльність: потрібна розробка адекватного ринковим відносинам інвестиційного механізму, що органічно сполучить форми приватного і державного інвестування, оптимізації взаємозв'язків різних суб'єктів інвестиційної діяльності, розробки відповідної законодавчо-нормативної бази й інші міри, що регламентують інвестиційний процес, як на рівні окремої фірми, чи компанії галузі, так і на рівні національної економіки в цілому.

     Ці  питання є корінними, вони тісно  зв'язані з фундаментальними соціально-економічними процесами розвитку суспільства, із рішенням задач по подоланню економічної кризи. Тому дослідження сучасних особливостей інвестиційної діяльності різних господарських суб'єктів є одним з основних пріоритетів економічної науки. 
 
 

     РОЗДІЛ І

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ 

     1.1. Сутність інвестиційної діяльності 

     Поняття інвестицій є занадто широким, щоб  можна було дати йому єдине і вичерпне визначення. У різноманітних розділах економічної науки і різних галузях  практичної діяльності, його зміст має свої особливості.

      У макроекономіці інвестиції - це частина  сукупних витрат, що складається з  витрат на нові засоби виробництва (виробничі  або фіксовані інвестиції), інвестиції в нове житло, і приріст товарних запасів. Тобто, інвестиції - це частина валового внутрішнього продукту, не спожита в поточному періоді, яка забезпечує приріст капіталу в економіку. У теорії виробництва, і в цілому в мікроекономіці, інвестиції, є процес створення нового капіталу. У фінансовій теорії під інвестиціями розуміють придбання реальних або фінансових активів, тобто  - це сьогоднішні витрати, метою яких є одержання майбутніх вигод. Ряд авторів вважає, що інвестиції - це обмін визначеної сьогоднішньої вартості на можливо невизначену майбутню вартість [20, с.4].

          На думку І.Т. Балабанова, інвестиції - це довгострокове вкладення грошей для отримання прибутку [15, с.92].

    Термін  «інвестиції» походить від латинського  слова «invest», що означає  «вкладати». У найбільше широкому трактуванні  інвестиції представляють собою  вкладання капіталу з метою наступного його збільшення. При цьому приріст капіталу повинен бути достатнім, щоб компенсувати інвестору відмову від використання наявних засобів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик, відшкодувати втрати від інфляції в майбутньому періоді [16, с.10].

          У Законі України  «Про інвестиційну діяльність» зазначено, що інвестиції - це усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької  й інших видів діяльності, у  результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект [6].

    Більш чітку уяву про інвестиції отримуємо  наглядно розглянувши структуру  інвестицій (див. Додаток А).

    Можна виділити три основні функції, що виконують інвестиції в економічній  системі:

    а) забезпечення росту і якісного вдосконалення основного капіталу (фондів), як на рівні  окремої фірми, так і на рівні національної економіки в цілому;

    б) здійснення прогресивних структурних  економічних зрушень, що  стосуються найважливіших народногосподарських пропорцій:

    в) реалізацію новітніх досягнень науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі ефективності виробництва на мікро - і макрорівнях.

     Інвестиційна  діяльність - це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і  держави по реалізації інвестицій.

     До  кола суб’єктів інвестиційної діяльності відносяться громадяни та юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Суб’єктами інвестиційної  діяльності можуть бути інвестори, замовники, виконавці робіт, а також постачальники, банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні біржі та інші учасники [25, с.141].

     Центральне  місце в інвестиційному процесі  інвесторам. Інвестор, згідно із Законом  – це фізична чи юридична особа, яка приймає рішення про вкладення  власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Інвесторами можуть бути: органи, уповноважені керувати державним і муніципальним майном або майновими правами, громадяни, в тому числі іноземні, підприємства, підприємницькі об’єднання та інші юридичні особи, державні та міжнародні організації.

     Другим  учасником інвестиційного процесу  є замовник. Замовником можуть бути інвестори, а також будь-які особи, уповноважені інвестором на здійснення інвестиційного процесу, якщо інше не передбачено договором між ними. Якщо замовник не є інвестором, то він наділяється правами володіння, користування і розпорядження інвестиціями на період і в межах повноважень, які встановлені договором з урахуванням чинного законодавства.

     Третій  учасник інвестиційного процесу  – користувачі об’єктів інвестиційної  діяльності. Ним можуть бути інвестори, а також інші фізичні та юридичні особи, державні та міждержавні організації.

     Об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні  й обігові кошти в усіх галузях  та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові  вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права      [25, с.141].