Безготівкові розрахунки фізичних осіб, їх види та проблеми організації в Україні

З поточних рахунків у національній валюті фізичних осіб -нерезидентів за розпорядженням власника чи за його довіреністю  проводяться такі операції в грошовій одиниці України:

• видача коштів готівкою;
• видача платіжних документів для здійснення безготівкових 
  розрахунків;
• розрахунки у безготівковій формі за послуги, надані юридичними та фізичними особами на території України;
• сплата мита, податків та інших обов'язкових платежів;
• сплата страхових та членських внесків;
• здійснення платежів з відшкодування витрат судовим, слідчим,арбітражним, нотаріальним та іншим органам;
• перерахування на рахунок іншої фізичної особи;
• перерахування на інший власний поточний рахунок в іншому банку 
  України чи на вкладний рахунок;
• перерахування на рахунок юридичної особи-резидента як внесок до її 
  статутного фонду у випадках, передбачених чинним законодавством.
• перерахування на рахунок юридичної особи-резидента як реінвестування в об'єкт первинного інвестування чи в інші об'єкти інвестування відповідно до чинного законодавства України;
• перерахування за купівлю іноземної валюти (купівля іноземної 
  валюти за кошти у грошовій одиниці України з урахуванням нарахованих відсотків за залишками коштів на рахунку);
• інші операції, що не суперечать чинному законодавству України.

Вкладні рахунки в національній валюті України відкриваються: резидентам - громадянам України; резидентам - іноземцям та особам без громадянства, які отримали посвідку на проживання в Україні; нерезидентам-громадянам України, які постійно проживають за 
межами України; нерезидентам - іноземцям та особам без громадянства, які проживають в Україні відповідно до візи відкритої строком до 1 року або документів, що підтверджують законність їх перебування на території України відповідно до вимог чинного законодавства (за наявності підтвердження джерел походження готівкових коштів у грошовій одиниці України чи при перерахуванні коштів з власного поточного рахунку). [4]

У разі відкриття  вкладного рахунку фізичними  особами (резидентами) в договорі про  відкриття вкладного рахунку  на підставі відповідного документа  податкового органу вказується ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податку. При цьому власнику рахунку видається  вкладний документ. Таким документом може бути ощадна книжка (іменна чи на пред'явника); інший, виданий банком документ, що засвідчує укладення  з банком договору. Фізичній особі-нерезиденту  надається іменна ощадна книжка.

У договорі обумовлюються: сума, що вноситься або  перераховується на вкладний рахунок; строк зберігання та порядок повернення коштів після закінчення строку зберігання (виплата готівкою, перерахування  на поточний рахунок вкладника та ін.); розмір сплати відсотків, умови  перегляду їх розміру, відповідальність сторін; умови розірвання договору; інші умови за погодженням сторін. [4]

Відкриття вкладних (депозитних) рахунків в іноземній  валюті фізичним особам здійснюється на підставі договору за умови надання  паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

На вкладний (депозитний) рахунок  в іноземній валюті фізичної особи-резидента  зараховуються:

• готівкова валюта;
• валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунку в 
  іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України.

З вкладного рахунку в іноземній  валюті за розпорядженням фізичної особи - резидента чи за його дорученням проводяться  операції (при закритті рахунку):

- виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України);

- виплата платіжними документами (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України);

- перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України.

На вкладний рахунок в іноземній  валюті фізичної особи - нерезидента  зараховуються:

• готівкова валюта, яка ввезена на територію України і зареєстрована 
  митною службою при в'їзді в Україну (в митній декларації робиться відмітка уповноваженого банку України про зарахування готівкової іноземної валюти на рахунок);
• валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунку в 
  іноземній валюті в іншому уповноваженому банку.

З вкладного рахунку в іноземній  валюті фізичної особи - нерезидента  за розпорядженням власника чи за його дорученням проводяться такі операції (при закритті рахунку):

- перерахування за межі України через кореспондентські рахунки 
уповноважених банків України відповідно до Правил переказу іноземної 
валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб- 
резидентів і нерезидентів;

- виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється згідно Порядком переміщення валюти через митний кордон України);

- виплата платіжними документами (вивезення за межі України 
здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон 
України);

- перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України.

Правові відносини, що виникають при відкритті  клієнтам банків рахунків у національній та іноземній валюті, регулюється  Інструкцією "Про порядок відкриття  та використання рахунків у національній та іноземній валюті" (затвердженою постановою Правління НБУ №146 від 14.04.2000р.).

 

Розділ II. Аналіз діючої системи  безготівкових розрахунків фізичних осіб.

2.1. Перерахування заробітної плати  і доходів на вклади.

Перерахування сум грошових доходів фізичних осіб на рахунки по вкладах проводиться  на підставі договору між підприємством  і відділенням комерційного банку  із стягненням комісійної винагороди за виконання цієї роботи.

Бухгалтерія підприємства складає список, у якому  вказуються: номер філії, номер рахунка по вкладу, прізвище, ім'я та по батькові вкладника і сума, що перераховується. На загальну суму списку і суму комісійної винагороди, відповідно до укладеного договору, складається доручення установі банку з вказівкою виду перерахування і періоду, за який воно проводиться.

Підприємство  складає контрольні іменні списки, вказуючи в них порядковий номер  заяви працівника, або закріплений  за ним табельний номер чи номер  пенсійного листа, прізвище, ім'я, по батькові та номер особового рахунка по вкладу. Контрольні списки складаються  у двох примірниках по кожній установі комерційного банку окремо, засвідчуються  підписами керівника і головного  бухгалтера і відбитком печатки  підприємства та направляються у  відділення комерційного банку. [6,c.41]

Відділення  комерційного банку направляє у  відповідну установу комерційного банку  обидва примірники контрольних списків. В установі комерційного банку контролер (оператор) перевіряє правильність вказаних в списках номерів особових рахунків вкладників і одночасно  на особових рахунках проставляє порядкові  номери заяв або табельні номери, присвоєні  працівникам, чи номери пенсійних листів. Другий примірник контрольного списку з відміткою контролера про повну  перевірку повертається у відділення комерційного банку. Підставою для  зарахування сум на вклади в установах  комерційного банку є реєстр-ордер  відповідної форми, виписаний бухгалтерією відділення комерційного банку на загальну суму доданих до реєстра-ордера списків або платіжних доручень.

При надходженні  в установу комерційного банку реєстра-ордера з іменними списками (платіжними дорученнями) контролер (оператор) зараховує суму перерахування, що надійшла на особовий рахунок по вкладу, і направляє  реєстр-ордер, відомість, списки (платіжні доручення) й ордери відповідної  форми на зарахування у відділення комерційного банку в складі денного  звіту.

Підставою для зарахування на вклади сум  поштових переказів в установах  комерційного банку є реєстр-ордер  і повідомлення про поштові перекази.

Якщо  вкладник пред'являє ощадну книжку, в яку не було записано кілька операцій із зарахуванням сум на рахунок вкладника, то у цьому випадку кожну суму записують окремо і виводять залишок  вкладу тільки цифрами, а літерами записують  після останнього запису.

За згодою вкладника запис в ощадкнижку кількох операцій зарахування може бути проведений однією загальною операцією; в цьому випадку залишок вкладу в ощадкнижці вказується цифрами  і прописом. На прохання вкладника  йому також може бути видана окрема довідка, де вказані всі зараховані суми.

Порядок перерахування заробітної плати і доходів на вклади

1. Вкладник  подає на підприємство заяву.

2. Бухгалтерія  підприємства складає список, платіжне  доручення і передає в відділення  комерційного банку.

3. Відділення  комерційного банку направляє  список у відповідну установу  комерційного банку.

4. Установа  комерційного банку передає список  в операційну частину.

5. Зарахування  суми на вклад

Для проведення безготівкових операцій платнику необхідно  бути вкладником даної установи банку.

На сьогодні актуальним є виплата  заробітної плати працівникам за допомогою банківських платіжних  карток. Так наприклад, ПриватБанк пропонує для працівників підприємств  – учасників зарплатних проектів, вклад “Скарбничка”, який особливий тим, що клієнт може взагалі не приходити до банку. Фахівець банку приходить до на підприємство й укладає з працівниками угоду та заявку на регулярний платіж. Послуга активізується, коли на рахунку з’являється перше надходження. Працівник сам вирішує, яку суму зі свого заробітку він хоче перераховувати на “Скарбничку”. Відсоток на цьому рахунку значно більший, аніж на зарплатній картці. На сьогодні ПриватБанк підписав зарплатні проекти з найбільшими підприємствами України, за якими передбачається емісія 70 тисяч зарплатних карт.

 

2.2. Списання сум з рахунків вкладів  за їх доручення. 

Безготівкові  розрахунки по вкладу здійснюються тільки за письмовим розпорядженням (дорученням) власника рахунка, які є разовими і довгостроковими.

Разові і довгострокові розпорядження  на списання сум із рахунків по вкладах  оформляються на бланках встановленої форми, у яких повинні бити вказані:

• номер рахунка по вкладу;
• прізвище, ім'я та по батькові вкладника;
• номер поточного рахунка організації, на користь якої перераховуються кошти, її назва та ідентифікаційний код;
• назва обслуговуючого банку;
• вид платежу;
• період платежу;
• номер особового рахунка платника в організації - одержувача платежу;
• сума платежу;
• дата здійснення платежу.

Разове  розпорядження складається з  двох частин - "Доручення вкладника" та "Повідомлення". Зворотна сторона "Доручення вкладника" замінює  ордер на списання сум із вкладного  рахунка, а "Повідомлення" призначається  організації, на користь якої списується платіж. Довгострокове розпорядження  вкладник оформляє власноручно.

Працівник установи банку, відповідальний за виконання  довгострокових доручень вкладників, у день строку платежу слідкує  за своєчасним їх оформленням та проведенням:

- на підставі  довгострокового доручення заповнює  разове доручення окремо за  кожним видом платежу;

- проводить  операцію списання по особовому  рахунку вкладника, вказує вид  платежу і дату здійснення  операції;

- проставляє  на звороті "Доручення" разового  розпорядження залишки по вкладу та процент після списання платежу;

- виконує  операцію списання згідно з  технологією, яка використовується  для оформлення операцій по  вкладних рахунках фізичних осіб.

При разовому списанні вкладник самостійно заповнює бланк разового доручення, в якому  обов'язково вказує свою адресу. Отримавши  заповнене доручення, працівник банку перевіряє його, звіряє підпис зі зразком підпису і виконує операцію, аналогічну з довгостроковими розпорядженнями. [8,c.37]

Після закінчення операційного дня  контролер виводить суми списання із вкладів по видах платежів:

- сплата  за товари;

- квартирна  плата і комунальні послуги;