Аналіз запасів підприємства та їх оптимізація

пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Згідно з П(С)БО 9 „Запаси" на підприємстві можна використовувати один із п’яти методів оцінки запасів при їх вибутті або декілька одночасно. Але при цьому слід уточнити, що для усіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакові умови використання, застосовується тільки один із нижче наведених методів.

Оцінка запасів проводиться за одним з таких методів:

•собівартістю перших за часом надходження запасів (FIFO або ФІФО);

•середньозваженою собівартістю;

•нормативних витрат;

•ідентифікованою    собівартістю    відповідної   одиниці    запасів.

•ціни продажу;

Підприємство може вибирати одну із двох систем обліку: постійну або періодичну. Вибір системи має бути зазначений в наказі про облікову політику.

Різнойменні та різнотипні запаси не заборонено обліковувати різними методами, але належить аргументовано підтвердити відмінність в умовах їх використання. Слід мати на увазі, що у разі зміни специфіки господарської...діяльності можлива зміна облікової політики, яка може проявлятися у зміні методів оцінки їх запасів при списанні.

При застосуванні періодичної системи обліку надходження та вибуття запасів їх залишки під час складання звітності групуються на певну дату (місяць, квартал, рік).

Постійна система обліку надходження та вибуття запасів характеризується тим, що облік за рухом та залишками запасів відображається станом на кінець робочого дня. Ця система обліку є точнішою, оскільки надає оперативну інформацію. Проте її недоліком є велика трудомісткість.

Використовуючи один метод оцінки запасів при застосуванні двох систем обліку, при великому обсязі операцій можна отримати різні суми відпущених у виробництво запасів та їх залишки. Цей факт пояснюється різницею в часі відображення оцінки запасів.

Використання методу FIFO ґрунтується на припущенні, що одиниці запасів,   які були придбані першими, першими і вибувають. Отже, вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактично за вартістю останніх за часом придбань.

Недоліком цього методу є невиправдане завищення прибутку (при зростанні цін).

Тому застосування методу FIFO в умовах зростання цін сприятиме зростанню податку на прибуток. Проте і в цьому випадку можна знайти позитивний момент при отриманні позики або при залученні інвестицій.

Метод середньозваженої собівартості дуже поширений. Суть його полягає в тому, що при різних цінах на запаси визначається середня ціна, за якою потім списується собівартість запасів.

При цьому визначають суму кількості одиниць запасів на початок звітного періоду та їх вартість і одиниць запасів, придбаних протягом звітного періоду, та їх вартість. Далі сума добутків кількості таких запасів та їх вартостей ділиться на кількість запасів, що в результаті дає нам середньозважену собівартість одиниці запасу на кінець періоду.

В основному метод нормативних витрат призначений для серійного промислового виробництва. Суть його полягає в тому, що запаси, як правило, оцінюються в балансі за нормативною собівартістю, яка складається з суми нормативних витрат на одиницю виробу. Ці витрати плануються підприємством, регулярно перевіряються і змінюються для максимального наближення їх до фактичних. Точний термін перегляду норм витрат законодавством не встановлений, він визначається підприємством самостійно. Відхилення від встановлених нормативів обліковують на окремих регулюючих рахунках. На практиці такий метод застосовується рідко через складний механізм включення матеріальних витрат (запасів) до собівартості продукції:

-встановлення норм витрат запасів на кожен вид продукції;

-встановлення згідно з визначеними нормами витрат і цін запасів кошторисних ставок на одиницю продукції, які періодично переглядаються відповідно до змін норм витрат запасів або цін.

Нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості часто використовується на підприємствах промисловості зі складною технологією, а також у сезонних галузях матеріального виробництва. Він, поряд з іншими методами оцінки вибуття запасів, потрібен для оцінки не лише при вибутті запасів із підприємства, а й при переведенні їх з однієї балансової статті до іншої, що теж кваліфікується як вибуття.

Метод ідентифікованої собівартості застосовується щодо тих видів виробничих запасів,  які використовуються для  виконання  спеціальних замовлень і проектів значної вартості, а також стосовно тих видів запасів, що вони не замінюють один одного. Застосування цього методу передбачає ведення індивідуального обліку по кожному виду запасів. В результаті використання цього методу однакові запаси обліковуються за різною вартістю, що не завжди зручно. Залежно від того, який саме з однакових запасів використає підприємство, прибуток буде змінюватись відповідно до первісної вартості кожного запасу.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торгової націнки на товари. Цей метод застосовується підприємствами, які мають значну і перемінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів на середній процент торгової націнки. Середній процент торгової націнки визначається шляхом ділення залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок за звітний місяць на продажну вартість одержаних у звітному місяці товарів і залишок товарів на початок звітного місяця

Метод обліку вибуття запасів, який підприємство обирає для цілей бухгалтерського обліку фіксується в наказі про облікову політику підприємства та обов'язково наводиться примітка: до дати звітності зміна обраного методу дозволяється один раз на рік на початку нового календарного року з обгрунтуванням причин такої зміни.

Розділ 2. Аналіз запасів підприємства

2.1 Організаційно-економічна характеристика базового підприємства Добротвірської ТЕС ВАТ "Західенерго"

Добротвірська ТЕС є відокремленим підрозділом (структурною одиницею) ВАТ „Західенерго” без статусу юридичної особи, має незакінчений баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку зі своїм найменуванням.Фактична адреса ВАТ „Західенерго” Добротвірської ТЕС (далі ДТЕС) - 80411, Львівська область, Кам’янка-Бузький район, смт. Добротвір.

Форма власності ДТЕС - державна, організаційно - правова форма - філія.Добротвірська ТЕС самостійно визначає організаційну структуру та штатний розпис і подає її на затвердження Голові Правління. Основою організаційної структури даного підприємства є цехи та відділи.

Виконавчим органом базового підприємства є директор, що призначається на посаду та звільняється з посади Головою Правління ВАТ "Західенерго". Директор Добротвірська ТЕС вирішує питання господарської діяльності підприємства, здійснює загальне керівництво, розпоряджається коштами та майном тощо.Добротвірська ТЕС здійснює свою виробничо-господарську діяльність у відповідності з діючим законодавством України, Статутом ВАТ "Західенерго" та Положення про Добротвірську ТЕС, яке затверджується Головою Правління ВАТ "Західенерго" та з урахуванням пріоритетів Товариства, інтересів акціонерів, трудового колективу, кон’юнктури ринку та економічної ситуації.Добротвірська ТЕС створена з метою задоволення суспільних потреб в енергопостачанні в умовах енергоринку.

Предметом діяльності ДТЕС є: виробництво електричної та теплової енергії; ремонт, технічне переобладнання, реконструкція та оновлення устаткування електростанції і підстанцій, технічна діагностика машин та механізмів, діагностика та контроль металів, зварювальних з’єднань; транспортне обслуговування виробництва; проектування, будівництво, реконструкція і ремонт об’єктів промислового, житлового, комунального, соціального і культурного призначення; паливне і матеріально-технічне забезпечення виробництва енергії; організація і впровадження науково-технічних, конструкторських, технологічних та інших розробок; організація та проведення робіт з монтажу, демонтажу, пуску та налагодження, електричних вимірювань та випробувань, технічного обслуговування та ремонту виробничого, газового та іншого устаткування, у тому числі побутового призначення приладів та інструментів; надання житлово-комунальних послуг для населення та організацій; обслуговування житлового фонду та комунікаційних мереж смт.

Добротвір; експлуатація підземних родовищ прісних вод, видобуток та забезпечення питною водою населення, власних потреб; інші види діяльності, що не заборонені чинним законодавством України, Статутом ВАТ "Західенерго" і Положенням про Добротвірську ТЕС.Майно ДТЕС становлять закріплені за нею основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в окремому балансі, і є власністю ВАТ "Західенерго".

Джерелами формування майна Добротвірська ТЕС є: майно, закріплене за нею ВАТ "Західенерго"; майно, передане їй органами державного управління; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; доходи отримані від господарської діяльності; кредити банків та інших кредиторів; придбане майно інших підприємств, організацій та установ; інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством України, Статутом ВАТ.Добротвірська ТЕС здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде оперативну та статистичну звітність відповідно передбачених щодо цього вимог Міністерства палива та енергетики України і діючого законодавства України, та ВАТ "Західенерго".

Обсяг виробництва електроенергії у 2009 році становив 1958,991 млн. кВт. - год. У порівнянні з 2008 роком виробництво електроенергії зменшилося на 113,069 млн. кВт. - год. або на 5,46%, що пояснюється зменшення поставок електроенергії по ПЛ "Замость" (з 01.10.2007 по 13.04.2009 поставка була припинена) та режимом роботи ДТЕС згідно із диспетчерським графіком навантажень, заданим ДП "Енергоринок".Корисний відпуск електроенергії у 2009 році становив 1752,671 млн. кВт. - год, при плані - 1785,755 млн. кВт. - год. Середній тариф становив 26,26 коп. /кВт. - год, при плані 26,34 коп. /кВт. - год.

Прибуток від звичайної діяльності склав 1,63 коп. /кВт. - год. при плані 1,29 коп. /кВт. - год.Витрати виробництва у 2009 склали 405459,3 тис. грн., у тому числі витрати на виробництво електроенергії - 401369,8 тис. грн. або 98,99% від усіх витрат, витрати на виробництво теплової енергії - 4089,4 тис. грн. або 1,01%.

Собівартість 1 кВт. - год електроенергії у 2009 році становила 23,42 коп. і у порівнянні з 2008 роком зросла на 2,11 коп. Збільшення собівартості кВт. - год за 2009 рік у порівнянні з 2006 роком пов’язане із зростанням у 2009 році паливної складової з 15,21 коп. в 1 кВт. - год у 2008 році до 16,96 коп. в 1 кВт. - год у 2009 році. Корисний відпуск теплової енергії споживачам у 2009 році становив 40,835 тис. Гкал. при плані 42,939 тис. Гкал.

Середній тариф на відпуск теплової енергії становив 44,15 грн. /Гкал при плані - 78,48 грн. /Гкал. Собівартість 1 Гкал у 2009 році становила 102,46 грн. і у порівнянні з 2008 роком зросла на 9,35 грн. за 1 Гкал. За результатами фінансової діяльності по відпуску теплової енергії отримано збитки у сумі 64,82 грн. /Гкал. при плані 29,09 грн. /Гкал., або 3236,0 тис. грн.

За результатами розрахунків чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства протягом досліджуваного періоду теж збільшується: з 358 104 тис. грн. у 2007 р. до 410 727 тис. грн. у 2008 р. та 461 432 тис. грн. у 2009р. Також протягом трьох років, що підлягають аналізу, зростає собівартість реалізованої продукції (відповідно 338 894; 391271 та 405459 тис. грн).

Таблиця 2.2. Динаміка показників ліквідності та платоспроможності