Аналіз фінансової стійкості підприємства

Продовження табл. 2.3 

      Враховуючи  показники фінансової стійкості, розраховані  у табл. 2.3, фінансовий стан підприємства в 2009 році оцінюється як кризовий, хоча якщо брати до уваги весь аналізований період, то у 2007 та 2008 роках підприємство мало абсолютну фінансову стійкість. Така різка зміна ситуації може пояснюватися значним збільшенням обсягу запасів при зовсім незначному збільшення джерел фінансування цих запасів. Якщо на початок аналізованого періоду, тобто у 2007році

спостерігається надлишок «нормальних джерел фінансування»  запасів у розмірі 8430,5 тис. грн., який у 2008 році зменшився на 4774,2 тис. грн. і вже становив 3656,3 тис. грн., то у 2009 році можна відмітити дуже значну нестачу таких джерел фінансування (-21017,9 тис. грн.). Загалом за три роки цей показник зменшився на 29448,4 тис. грн., що значно погіршило як фінансову стійкість підприємства, так і його загальне становище. Нестача джерел фінансування становила 36,8 днів та 0,35грн. на 1 грн. запасів і покривалася за рахунок кредиторської заборгованості. В порівнянні з 2007 роком цей показник зменшився на 58,1 день та  0,61 грн. Причому тенденція до зменшення джерел фінансування та до збільшення кредиторської заборгованості почала спостерігатися ще у 2008 році. Така сама ситуація спостерігається щодо наявності власного оборотного капіталу для формування запасів. Якщо в 2007 та 2008 роках можна говорити про його надлишок для формування запасів (+8139,2 тис. грн. та +1535,9 тис. грн. відповідно), то у 2009 році з впевненістю можна стверджувати про дуже значну його нестачу у розмірі 25261 тис. грн. Якщо і надалі буде спостерігатися така ситуація, то підприємство збанкрутує.

     Поряд з абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують також фінансові коефіцієнти [41, c. 194].

     У таблиці 2.4 наведено розрахунок часткових  показників фінансової стійкості підприємства. Всі показники розраховані з  використанням формул, наведених  у таблиці 1.4 першого розділу курсової роботи, даних балансу (Додаток А) та звіту про фінансові результати (додаток Б).

     Таблиця 2.4

      Часткові  показники фінансової стійкості  ВАТ  «Віоріка» за 2007-2009 роки (станом на кінець року)

Продовження табл. 2.4 

      Розрахована система показників свідчить про  те, що підприємство поступово втрачає  економічну незалежність та зростає  його фінансова залежність від зовнішніх  джерел фінансування. Впродовж періоду, що аналізується, коефіцієнт концентрації позикового капіталу зріс з 0,086 в 2007 році до 0,141 в 2009 році, або на 64,0 %. Правильність цього висновку підтверджує і зміна коефіцієнту фінансової залежності. Значення цього показника станом на кінець 2009 року зросло проти 2007 року  
на 0,034.

      Підприємство  має також недоліки в структурі майна, яким володіє, адже основну частку у валюті балансу на кінець 2009 року вже займають основні засоби. Значення коефіцієнта реальної вартості основних засобів у валюті балансу на кінець аналізованого періоду перевищує нормативне (до 50 %) майже на 6 %.

     Підприємство  відчуває недостатність оборотних  активів для здійснення господарсько-фінансової діяльності. Основою для такого твердження є розмір та тенденція зміни коефіцієнту  реальної вартості основних засобів  і запасів у валюті балансу у порівнянні з аналогічним значенням коефіцієнта реальної вартості основних засобів.

     Значну  частку у загальному розмірі капіталу підприємства займає позиковий капітал, станом на кінець 2009 року – 14,1 %. Причому, в основному, він сформований  за рахунок наявності поточних зобов’язань за розрахунками, на що вказує значення коефіцієнта короткострокової заборгованості, яке становить на початок аналізованого періоду 0,955 і до 2009 року збільшується до 0,992, тобто майже на 4 %.

     Вкрай негативним є зменшення частки власного капіталу для покриття оборотних активів, запасів та товарів, починаючи з 2007 року і закінчуючи 2009 роком. Загалом ці показники на кінець аналізованого періоду становили 0,666; 0,582; 13,615 відповідно. Зазначимо, що досить небезпечним для підприємства є стійка тенденція до зменшення цих показників впродовж всього періоду, що аналізується. Якщо і надалі коефіцієнти будуть зменшуватися і як наслідок матимуть від’ємне значення, то такі зміни призведуть до необхідності залучення кредиторської заборгованості у великих обсягах для фінансування діяльності підприємства.

     Про нераціональність розподілу та ефективність використання власного капіталу свідчить також значення коефіцієнта маневреності та коефіцієнта маневреності власного капіталу. При оптимальному значенні цього коефіцієнта більше за 0,5, станом на кінець 2009 року воно становить 0,324, що ще раз підтверджує зроблені нами висновки стосовно недоліків у структурі майна та капіталу підприємства.

     Таким чином, результати аналізу дозволяють зробити висновок про наявність кризового фінансового стану, на що вказує розмір та тенденція зміни основних фінансових коефіцієнтів. У цій ситуації підприємству необхідно проводити заходи щодо економічного та фінансового оздоровлення. Слід пам’ятати, що в умовах ринкових відносин забезпечення фінансової стійкості підприємства є однією з найбільш важливих проблем, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до неплатоспроможності і відсутності у підприємства коштів для розвитку [41, c. 200]. 

     2.3 Визначення типу фінансової стійкості підприємства. 

     У країнах з розвинутою ринковою економікою розроблені показники, які можуть служити орієнтиром для оцінки фінансового стану та фінансової стійкості підприємства в цілому, це [31, c. 129]:

• коефіцієнт власності (незалежності) не нижчий 0,7;
• коефіцієнт позичкових коштів не вищий 0,3;
• співвідношення позичкових і власних коштів не вище 1,0;
• коефіцієнт абсолютної ліквідності не нижчий 0,2 - 0,25;
• проміжний коефіцієнт покриття не нижчий 0,7 - 0,8;
• загальний коефіцієнт покриття не нижчий 1.

     Значний практичний досвід оцінки фінансового  стану і стійкості підприємства та складання на його основі прогнозу щодо перспектив його змін нагромаджений у розвинутих країнах. Зокрема, у Великобританії Комітетом по узагальненню практики аудиту розроблено посібники, які містять перелік критичних показників для оцінки можливого банкрутства підприємства. Ці показники виділені у дві групи.

     До  першої групи належать такі несприятливі критерії й показники, внаслідок  яких можливі появи у недалекому майбутньому значних фінансових труднощів.

     Серед таких показників є:

• неправильна реінвестиційна політика;
• несприятливі зміни у портфелі замовлень, потенційні витрати довгострокових контрактів;
• низькі значення коефіцієнтів ліквідності;
• наявність наднормативних виробничих запасів і залежалих товарів.

     До  другої групи включені такі несприятливі критерії й показники, на підставі яких поточний фінансовий стан розглядається  як критичний. Разом з тим вони свідчать, що за певних умов або ж  внаслідок невжиття чи несвоєчасного вжиття необхідних заходів ситуація може різко погіршуватись. До таких показників віднесені: