Клонування

Людина не повинна клонуватися  без її письмової згоди. Будь-якій людині автоматично надається право  власності на її генетичний код і  право ним розпоряджатися за власним  розсудом; код повинен залишатися під її контролем. Людині повинно  бути дозволено визначати свою долю: чи хоче вона клонувати себе після  смерті,  і за яких умов. Заборонити клонування неповнолітніх, оскільки вони ще не досягли зрілості для прийняття  такого роду рішення.

Клони людини повинні виношуватися і народжуватися тільки дорослою жінкою, що діє за власною волею, без примусу. Вирощування людського  плоду поза тілом жінки, наприклад, у лабораторних апаратах, має бути забороненим. У даний момент не існує  технології для штучного вирощування  плоду.

Існує причина думати, що схильність до жорстокості й убивства генетично визначаються. Клонування засуджених убивць та інших жорстоких  злочинців доцільно заборонити. У  світі достатньо злочинців і  без штучного їхнього створення. Заборона безсумнівно повинна поширюватися на відомих масових убивць минулого.

 

Проблема клонування в  України 

 

Виходячи із необхідності правового урегулювання цього питання, Верховною Радою було в цілому прийнято розроблений Міністерством  охорони здоров'я Проект Законові “Про заборону репродуктивного клонування”. Даний Закон має запровадити  заборону репродуктивного клонуваня  людини в Україні.

 

 Законопроект передбачає  введення заборони лише на  репродуктивне клонування і не  стосується терапевтичного клонування, яке залишається предметом подальших  наукових і громадських дискусій  із наступним визначенням його  правового статусу. Окрім того, даним законопроектом забороняється  ввезення на територію України  та вивезення з її території  клонованих ембріонів людини.

 

Прийняття Закону України  “Про заборону репродуктивного клонування людини” дозволить захистити  суспільство від можливих негативних наслідків здійснення репродуктивного  клонування людини, зменшить ризики негативних соціальних наслідків від використання новітніх біотехнологій, підвищить  біологічну безпеку України. Прийняття  Законові України “Про заборону репродуктивного  клонування людини” не вимагатиме додаткових фінансових видатків з Державного бюджетові України.

Клонування 

Клонування людини – вічна  тема чи недалека реальність

 

Сучасна наука не стоїть на місці. З того часу як проводився експеримент  в галузі клонування і була успішно  створена вівця Доллі (1996 р.), у різних лабораторіях світу вже клонували  мишей, корів, свиней, кроликів. Звісно, на тему клонування людини теж говорили…

 

Етично-релігійний і науковий аспект – клонування людини.

Почати формувати і  вирощувати принципово нові людьські істоти, які точно відтворюються  не тільки зовні, але і на генетичному  рівні того чи іншого індивідуума  – це питання технічних можливостей, ну і звісно, суспільної необхідності. Деякі провідні зарубіжні дослідники в галузі клонування ссавців твердо заявляють, що наразі клонувати людину не можна. А інші фахівці з різних розвинених країн роздумують над  тим, який краще метод у разі всесвітнього визнання клонування людини, використати, щоб заявити про свою першість у науці.

 

Клонування – це точне  відображення якого-небудь об’єкта  будь-яку необхідну кількість  разів. Об’єкти, отримані в результаті клонування називаються клоном. Так  от, щоб отримати той чи інший  клон, можна вдатись до методу «перенесення ядра», що був застосований при клонуванні овечки Доллі у Великобританії (успішність експерименту засвідчує життя клона - 6 років). Ця техніка найкраща для  колування людини, - вважають вчені  англійці. При іншому методі «партеногенеза»  індукується ріст і поділ незаплідненої  яйцеклітини, але якщо буде успіх, то лише в клонуванні індивідуумів жіночої  статі. І нарешті, технологія «розщеплення»  ембріону, у результаті експерименту вчені мають отримати генетично  ідентичних між собою індивідуумів, але забезпечити їхньої ідентичності з батьківським організмом, як варіант  не розглядається.

 

У багатьох країнах світу  ведуться розмови щодо того, який вид  клонування кращий і яким чином отримувати дорогі на вагу золота стовбурові клітини, які, на переконання вчених, дозволяють лікувати лейкемію, інші важкі захворювання такі як, зокрема, діабет та артрит?

Репродуктивне клонування людини, коли народжений індивід у результаті клонування отримує громадянські права, ім’я, освіту, виховання – клон такий  як усі ми. У більшості країн  усі роботи такого методу заборонені на законадвчому рівні і викликають серйозні заперечення з етичної  точки зору. Але є ще один вид  клонування людини - терапевтичне клонування – розвиток ембріону зупиняється  протягом 14 днів, сам ембріон використовується як продукт для отримання стовбурових  клітин. Дозволено у Великобританії, при цьому діє закон про  репродуктивне клонування людини 2001 р., за що передбачена кримінальна  санкція 10 років позбавлення волі. Деякі країни побоюються, що згодом терапевтичне клонування перейде у  репродуктивне.

 

Обмеження при клонуванні

Неможна досягнути людської свідомості, це не повна ідентичність особистості. Довготривала непередбачуваність генетичних змін,

клон не обов’язково є  точною копією оригіналу, адже, при  клонуванні копіюється лише генотип, а  не фенотип.

 

Країни, які не дозволили  клонування людини

Офіційно заборонено у  США (вперше заборона 1980 р., 2003 – за це давали 10 років ув’язнення і штраф  в 1 млн. доларів.), Франції, Німеччині (також  у Бразилії, Великобританії і Японії – встановлена кримінальна відповідальність за клонування людини, федеральний  закон ФРГ про захист ембріона 1990 р. злочин, якщо створення ембріону генетичного ідентичного іншому ембріону, який походить від живої  чи мертвої особи.), Японії (закон 30 листопада 2000 р., що регулює застосування технологій клонування людини і інших східних  технологій , передбачені кримінальні  санкції). Техніка клонування вивчається і не факт, що через скількись  там років позиція цих країн  не зміниться.

 

19 лютого 2005 року ООН закликала  країни-члени прийняти законодавчі  акти, які забороняють усі форми  клонування, бо вони «суперечать  достоїнству людини» і виступають  проти «захисту людського життя». Успіху в прийнятті універсального  міжнародного акту по забороні  клонування не досягнуто.

Єдиний акт заборони –  Додатковий протокол до Конвенції про  захист прав людини і людського достоїнства  у зв’язку з застосуванням  біології і медицини, що стосується заборони клонування людських істот (12 січня 1998 р. 24 країни з 43 підписались.)

 

У Росії Закон «Про тимчасову  заборону на клонування людини» від 20 травня 2002р. визначається термін на заборону (5 років). Важливо сказати, що цей  закон у разі не дії заборону при  клонуванні людини застосовуватись  має репродуктивний метод.

У 2005 році британські вчені  заявили, що їм вдалось отримати клонований ембріон. Спеціалісти тоді його виростили  до стадії, коли з нього можна  отримувати нові стовбурові клітини, але  це зробити так і не вдалось. В  Каліфорнії створили клоновані ембріони людини: стовбурові клітини отримували з крові пуповини новонароджених (ці клітини дозволяють лікувати лейкемію, інші важкі захворювання, які вимагають  трансплантації кісткового мозку)

 

У 2006 р.Австралії дозволили  клонування людини терапевтичним методом, після 4-річної заборони, визначили  користь від клонування ембріону і вилучення з нього стовбурових  клітин, які слугують при відродженні  втрачених функцій різних органів.

Медики твердо вірять, що використання стовбурових клітин дозволить  вилікувати такі хвороби як Альцгеймера  і Паркінсона, також досягти успіхів  можна при ураженнях спинного мозку, діабеті і артриті.

 

Реальність клонування людини не за горами, принаймні, про це вже  відкрито заявляють експерти Університета ООН, які вимагають накласти мораторій  на клонування до того як країни-члени  ООН приймуть міжнародну конвенцію.

 

Ватикан проти експерименту над людиною на рівні клітини, тобто окрім репродуктивного, не визнає і терапевтичне клонування. Багато хто вважає, що людський ембріон  і людська клітина вже самі по собі є носіями життя.

 

Поки у світі є дискусія на тему клонування, виробництво клонів не регламентовано в жодній країні. Та в галузі клонування тварин наука  пішла далеко. Так вчені, зокрема, з Південної Кореї, де з’явилась  перша служба клонуванння домашніх тварин, роблять внесок не лише в  науку, але й допомагають простим  людям. Компанія RNL Bio співпрацюватиме  з вченими, які вперше у 2005 році клонували  собаку Снаппі. Перше комерціне замовлення на клонування тварини вже є, американка, яка втратила свого улюбленця, що за життя врятував їй життя, замовила клон своєї собаки і готова за це заплатити 150 тис. доларів США.

 Опубліковано  al"bo  о 21:23