Зв*язок між інтелектом керівника та успіхом організації

     Мозок - це машина пам'яті. Рекомендується взяти  старий фотоальбом або шкільний щоденник, провести час зі своїми спогадами, дозволити  розумові міркувати, згадувати. Позитивні  емоції від спогадів допоможуть справитися з проблемами.

Науковці  радять також завчати регулярно  поезію, цитати, анекдоти напам’ять.

     6. Харчуватися правильно.

     Чи  можуть шкідливі жири знизити інтелект людини? На це питання відповіли  дослідники Університету Торонто. Вони посадили пацюків на дієту, зменшивши кількість споживання жирів, унаслідок чого в гризунів погіршилося функціонування частин мозку, що відповідають за пам'ять і просторове сприйняття. Але гірше справа обстояла з дієтою, коли відсоток жирності був збільшений. Жир може зменшити потік багатої киснем крові до вашого мозку.

     7. Розгадувати загадки.

     Дехто любить мозаїки, дехто кросворди, а  хтось логічні загадки. Усе це дуже гарний спосіб активізувати мозок  і підтримувати його активність.

     8. Ефект Моцарта.

     Десятиліття назад психолог Франциск Рошер і його колеги зробили відкриття. Виявляється, прослуховування музичних надбань Моцарта поліпшує математичне мислення людей. Навіть пацюки переборювали лабіринти швидше і більш точно після прослуховування Моцарта, ніж після шуму або музики композитора-мінімаліста Пилипа Гласу. Торік Рошер повідомив, що для пацюків соната Моцарта є стимулятором діяльності трьох генів, зв'язаних із клітками, що передає сигнали в мозок.

Це самий  гармонічний спосіб поліпшити розумові здібності. Але перш, ніж взяти компакт-диски, варто зауважити, що не кожний, хто прагне до ефекту Моцарта, одержує його. До того ж навіть його прихильники схиляються до того, що музика підвищує здібності мозку, тому що змушує слухачів почувати себе краще. Відбувається одночасно і розслаблення, і стимулювання організму.

     9. Поліпшувати навички.

     Звичайні  заняття, такі як читання, малювання  і розгадування кросвордів, важливі. Потрібно змушувати себе виконувати все це по-новому, щоб поліпшити  свої навички. Прочитати нові книги, вивчити нові способи малювання, розгадувати більш складні кросворди. Досягнення вищих результатів допоможе мозкові бути здоровим. 

     10. Грати.

     Якщо  є вільний час, можна погратись. Виділити час на ігри – складно, але можливо. Не має значення, у  що грати. Гра поліпшить настрій і роботу мозку. Це навчить мозок думати стратегічно.

     11. Спати з ручкою  і папером.

     Перегляд  ключової інформації перед сном поліпшить  її запам'ятовування на 20-30%. Можна тримати  біля ліжка яку-небудь книжку для  читання перед сном, якщо вона не буде сильно стомлювати. І обов'язково тримати ручку з блокнотом поруч з ліжком. Якщо з'явиться яка-небудь нав'язлива думка, то вона не дасть заснути, поки її не "перенаправити" на папір.

     12. Концентрація.

     Концентрація  може поліпшити роботу мозку. Але "злодії концентрації" не завжди помітні. Треба вчитися зауважувати, коли людина відволікається.

     13. Цикли свідомості.

     Потрібно  визначити той час, коли свідомість найбільш активна. Якщо визначити цей  період, можна займатися найважливішими завданнями саме в цей час.

     14. Вивчати що-небудь  нове.

     Це  може здатися очевидним. Напевно, у  кожного є тема, що найбільш цікава. Неважливо, робота це або дозвілля. Якщо немає такої теми, варто спробувати щодня дізнаватися значення якого-небудь нового слова. Є велика кореляція між словником і інтелектом. Коли словниковий запас постійно поповнюється новими словами, то наш інтелект може працювати по-іншому.

     15. Писати.

     Вести особистий щоденник дуже корисно. Це гарна стимуляція мозку. Ведення  записів дозволяє розширити можливості мозку. Добре знайти способи писати, щоб змогли читати інші. Це можуть бути історії дитинства, що можуть бути цікаві друзям. Можна завести блог, щоб змогли читати інші. 
 

     16. Оточити себе натхненниками.

     Спілкуватися  з надихаючими людьми. Читати журнали на різні теми. Відкривати нові можливості. Знаходити нове рішення проблем.

     Незалежно від того, скільки менеджеру років  і в якій галузі він працює, його мозкові просто необхідні  навантаження. Це  можуть бути логічні задачі,  запам’ятовування  Шекспіра,  або вивчення  іноземної  мови. 

     Отже, використовуючи вищенаведені поради, щоденно активуючи роботу свого  інтелекту через регулярні техніки  тренувань роботи мозку, менеджер в  змозі підтримати і навіть підвищити  свої розумові здібності, що, безперечно, сприятиме генерації ним нових ідей, прийнятті ефективних управлінських рішень, впровадженню інновацій в діяльність його організації. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновок

     У даній курсовій роботі були досліджені теоретичні аспекти кореляції між  інтелектом керівника та успіхом організації на прикладі ТзОВ «Вік-Тан 804» та запропоновані деякі поради щодо підвищення ефективності розумової праці менеджера.

     Так, було визначено поняття інтелекту  як системи психічних механізмів, які обумовлюють можливість побудови "всередині" індивідуума суб'єктивної картини; складові інтелекту, такі як широта, глибина, самостійність мислення, гнучкість думки, швидкість, критичність мислення, аналітичні здібності, наявність реалістичного погляду, компетентність.

     Виявлено  також зв'язок між так званим «емоційним» інтелектом та успішністю менеджера, оскільки робота управлінця в значній мірі пов’язана з комунікаціями, працею в колективі, де необхідні такі дані, як вміння володіти собою, екстравертованість, емпатія, розуміння психологічних тонкощів поведінки підлеглих.

     В результаті досліджень було встановлено, що насправді кореляція між успіхом  організації та IQ менеджера –  незначна, що ставить під сумнів доцільність використання таких  популярних сьогодні IQ-тестів при прийомі  на роботу як управлінського персоналу, так і рядових працівників. Значно сильніший зв'язок спостерігається саме між рівнем емоційного інтелекту EQ менеджера та, власне, успіхом організації. Така тенденція підтверджується і на описаному підприємстві, де менеджер, не маючи спеціальної освіти, показує хороші результати своєї управлінської діяльності.

     Ефективна робота розумової діяльності менеджера  розглядається крізь призму таких  елементів:

1. Правильний розподіл часу праці та відпочинку для уникнення перевантаження менеджера та розподілу пріоритетності завдань.
2. Зосередження своєї розумової праці на досягнення, що виходять за рамки організації.
3. Побудова своєї діяльності на сильних якостях як своїх, так і своїх підлеглих, особливо в сфері управління знаннями в організації.
4. Спрямування свого інтелектуального потенціалу на декількох конкретних ділянках діяльності фірми.
5. Приймання обґрунтованих рішень.

     Що  ж до порад для підвищення інтелекту  менеджера, то найдієвішими з них  є:

• заняття спортом;
• тренування мислення;
• розвток пам'яті;
• правильне харчування;
• розгадувння загадок;
• поліпшення навичок;
• сон з ручкою і папером;
• контроль своєї концентрації;
• вислідковування циклів свідомості;
• вивчення чого-небудь нового.

     Своїм прагненням до удосконалення власних  розумових здібностей успішний менеджер надихає, показує приклад іншим працівникам, який підхід до роботи повинен бути за умов сучасного інтелектуального ринку, адже запропонувати якісні рішення може тільки ясний, здоровий розум інтелектуала.

     І головне – це пам’ятати, що в  роботі менеджера має значення не стільки знання складних математичних формул та історії економічної теорії, скільки можливість прослідковувати самостійно певні закономірності, аналізуючи навколишнє середовище, висувати креативні, інноваційні ідеї, приймати нестандартні управлінські рішення, що дасть змогу вижити підприємству в запеклій конкурентній боротьбі новітніх технологій планування, виробництва, маркетингу, управління персоналом.

Джерела інформації

1. Алексеева К.А. Оцінка інтелектуального капіталу в соціально орієнтованій ринковій економіці // Економіка та держава. – 2009. - № 1. – С. 84-87.

2. Безтелесна Л. Управління людським розвитком в Україні: порівняльне оцінювання та напрями вдосконалення // Україна: Аспекти праці. – 2008. -   № 8. – С. 34-36.

3.  Герет Томас М., Клоновскі Ричард Дж. Етика бізнесу / Пер. З англ.. О. Ватаманюк – К. : Основи, 1997 – 214с. – С. 15-18.

4.  Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала. Опыт лучших промышленых фирм США, Японии и стран Западной Европы: - 2-е доп. изд. – М.: МНИИПУ,1997. – C. 11-12.

5.  Дамб А., Нойбауер Ф.Ф. Корпоративне управління: Віч-на-віч з парадоксами / Пер. З англ.. – К.: Основи, 1997.

6.  Кириченко О., Квас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності – К.: Видавничий дім “Фінансист”, 2000. – С. 95 – 97.

7.  Лапыгин Ю.  Эмоциональный интеллект команды и оценка ее деятельности // Новый Персонал. – 2007. - №1. – С. 8-15.

8.  Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга. Учебное пособие. – Изд. 3-е, доп. М: Издательство «Ось-89», 2000.

9. Чайка Г.Л. Організація праці менеджера: Навч. посіб. / Передмова Г.О. Шепелюк. - К.: Знання, 2007. - 420 с. - (Вища освіта XXI століття)

10.  http://www.favorites.com.ua/referat_t.php?id=3083

11.  http://www.nbuv.gov.ua/portal//natural/Vchnu/Ekon/2009_4_1/pdf/073-075.pdf

12.  http://enbv.narod.ru/text/Econom/management/management_melnik/str/01.html

13.  http://revolution.allbest.ru/management/001759550

14.  http://osvita.ua/school/theory/3474