Шпаргалка по "Звітністи підприємства"

У статті "Інші надходження" показуються надходження грошових коштів від повернення авансів (крім авансів, пов'язаних з операційною діяльністю) та позик, наданих іншим сторонам (інші надходження, ніж аванси та позики фінансової установи), надходження грошових коштів від ф'ючерсних контрактів, форвардних контрактів, опціонів тощо (за винятком тих контрактів, які укладаються для основної діяльності підприємства, або коли надходження класифікуються як фінансова діяльність), та інші надходження, які не передбачені у вищезазначених статтях.

У статті "Придбання фінансових інвестицій" відображаються виплати  грошових коштів для придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (інші, ніж виплати за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

У статті "Придбання необоротних активів" показуються виплати грошових коштів для придбання (створення) основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій). У цій статті також відображаються суми сплачених відсотків, якщо вони включені до вартості будівництва (створення, вирощування тощо) необоротних активів.

У статті "Придбання майнових комплексів" відображаються грошові  кошти, сплачені за придбані дочірні  підприємства та інші господарські одиниці (за вирахуванням грошових коштів, придбаних у складі майнового комплексу).

У статті "Інші платежі" показуються аванси (крім пов'язаних з операційною діяльністю) і позики грошовими коштами, надані іншим  сторонам (крім авансів і позик  фінансових установ); виплати грошових коштів за ф'ючерсними контрактами, форвардними контрактами, опціонами тощо (за виключенням випадків, коли такі контракти укладаються для операційної діяльності підприємства або виплати класифікуються як фінансова діяльність); інші платежі, що не передбачені у вищезазначених статтях.

У статті "Чистий рух коштів до надзвичайних подій" показується  різниця між сумами грошових надходжень та видатків.

У статті "Рух коштів від  надзвичайних подій" відображаються, відповідно, надходження або видаток  коштів, пов'язані з надзвичайними подіями в процесі інвестиційної діяльності.

У статті "Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності" відображається результат руху коштів від інвестиційної діяльності з  урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Фінансова діяльність – діяльність, що призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях  балансу за розділом "Власний  капітал" та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання" і "Поточні зобов'язання" ("Короткострокові кредити банків" і "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" тощо).

У статті "Надходження  власного капіталу" відображаються надходження грошових коштів від  розміщення акцій та інших операцій, що призводять до збільшення власного капіталу.

У статті "Отримані позики" відображаються надходження грошових коштів у результаті утворення боргових зобов'язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю).

У статті "Інші надходження" показуються інші надходження грошових коштів, пов'язані з фінансовою діяльністю.

У статті "Погашення  позик" відображаються виплати грошових коштів для погашення отриманих  позик.

У статті "Сплачені дивіденди" показуються суми дивідендів, сплачені грошовими коштами.

У статті "Інші платежі" показується використання грошових коштів для викуплення раніше випущених акцій підприємства, виплати  грошових коштів орендодавцю для  погашення заборгованості за фінансовою орендою та за іншими платежами, пов'язаними  з фінансовою діяльністю.

У статті "Чистий рух коштів до надзвичайних подій" показується різниця між сумою  грошових надходжень та видатків.

У статті "Рух  коштів від надзвичайних подій" відображаються, відповідно, надходження або видаток  коштів, пов'язані з надзвичайними подіями в процесі фінансової діяльності.

У статті "Чистий рух коштів від фінансової діяльності" відображається результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням  руху коштів від надзвичайних подій.

 

21. Особливості нарахування амортизації необоротних активів в системі оподаткування податком на прибуток

 

Методику нарахування  та механізм погашення зобов’язань  по податку на прибуток регламентовано розділом ІІІ Податкового кодексу  України «Податок на прибуток підприємств».

П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» ідентифікують НА  як активи  за критеріями  економічної корисності, документального підтвердження їх вартості, використання не менше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік) з класифікацією за групами:

• основні засоби (ОЗ), в т.ч. інші необоротні матеріальні активи – необротні активи, що мають матеріальну основу;
• нематеріальні активи (НМА) – необоротні активи, що не мають матеріальної основи.

Розділ ІІІ  Податкового кодексу «Податок на прибуток підприємств» додатково до наведених вище критеріїв визнання ОЗ в складі необоротних активів зазначає їх вартісну межу: «основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких з початку 2012 року перевищує 2500 гривень» (п. 14.1.138. ПКУ) . Вартісне обмеження не стосується землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів – вони обліковуються як основні засоби незалежно від вартості.

Необоротні  активи обліковуються як окремі об’єкти за вартістю:

• первісною – вартість на момент оприбуткування активу;
• переоціненою – вартість об’єкта після переоцінки;
• залишковою (балансовою) – первісна (переоцінена) вартість за мінусом суми нарахованої амортизації.

Амортизації підлягають ОЗ та нематеріальні активи, що використовуються в господарській (виробничій) діяльності (п. 144.1. ПКУ). Інші необоротні матеріальні активи, менші на момент оприбуткування від 2500 грн. (в 2011 році – менші 1000 грн.) , списуються на витрати без нарахування амортизації.

Як у бухгалтерському, так і в податковому обліку вартість НА, що амортизується, визначаться  наступним чином:

,                   (2.1)

де С\В –  первісна (переоцінена) вартість об’єкта;

    ЛВ  – ліквідаційна вартість об’єкта, встановлена підприємством на момент передачі його в експлуатацію, що розраховується як очікувана сума компенсації в результаті продажу (ліквідації) об’єкта по завершенню строку корисного використання.

Амортизація НА проводиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної  вартості.

При визначення строку корисного використання враховують: очікуваний термін використання об'єкта, передбачуваний фізичний та моральний знос, правові та інші обмеження щодо строку використання, інші фактори (п. 145.1.3 ПКУ). Мінімально допустимий строк корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ (для нематеріальних активів -  строк дії права користування) чітко регламентовано пунктами статті 145.1 ПКУ. Він може переглядатись в разі зміни очікуваних економічних вигод від  використання об’єкта, але при цьому не може бути меншим, ніж визначено Кодексом.

До особливостей нарахування амортизації  ОЗ в рамках чинного ПКУ можна віднести:

• амортизуються витрати на проведення ремонту та інших видів поліпшення ОЗ, що перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року (зазначені витрати обліковуються в складі відремонтованого об’єкта);
• капітальні інвестиції, отримані з бюджету у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування, амортизуються за умови визнання доходів від використання такого цільового фінансування пропорційно сумі нарахованих доходів (при цьому цільове фінансування на придбання виробничих об’єктів від інших інвесторів, благодійників тощо теж враховується);
• амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об’єктом визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу;
• нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації;
• амортизація починає нараховуватись з місяця, наступного за місяцем передачі ОЗ в експлуатацію, припиняється – з наступного місяця після списання об'єкта з балансового обліку;
• при змінах методу нарахування амортизації (крім виробничого методу), строку корисного використання об’єкта амортизація нараховується з місяця, наступного за місяцем, в яком відбулись ці зміни;
• підлягає амортизації сума проведеної за податковими правилами індексації ОЗ та ін.

Не  підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

• утримання ОЗ, що знаходяться на консервації;
• ліквідацію ОЗ;
• придбання/самостійне виготовлення, ремонт, або інші поліпшення невиробничих ОЗ тощо (при цьому, термін "невиробничі основні засоби" означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку);
• витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів, на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;
• вартість гудвілу.

Амортизація ОЗ нараховується  із застосуванням наступних методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого (п. 145.1.5. ПКУ).

22. Методика підготовки Декларації по податку на додану вартість

Платником податку на додану вартість (ПДВ) є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

• особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;
• особа, яка використовує, у т.ч. при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

• постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у т.ч. операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
• постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;
• ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту;
• вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту;
• постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.