Шпаргалка по "Звітністи підприємства"

У статтях розділу "Інші зміни в капіталі" наводяться дані про всі інші зміни у власному капіталіпідприємства, що не були включені до вищезазначених статей, зокрема, списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи та інші зміни.

У статті "Разом змін в  капіталі" наводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума всіх змін, відображених у рядках 060-280. Залишок власного капіталу на кінець року визначається виходячи з його скоригованого залишку на початок року (рядок 050) і підсумку змін у капіталі (рядок 290).

Дані в графах 3-11 наводяться у дужках, якщо такі показники призводять до зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу.

Загальна сума власного капіталу підприємства визначається таким чином:

ВК = ряд.380 Ф№1 ”Баланс”

або ВК= (ряд.300+ ряд.310+ряд.320+ряд.330+ряд.340+/-ряд.350 - ряд.360 - ряд.370) Ф№”Баланс”

 

 

 

12.Вимоги  про розкриття інформації в  примітках до річної звітності  підприємства

Згідно з  вимогами П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” примітки до фінансових звітів – сукупність показників і пояснень, що забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

У примітках до фінансових звітів слід розкривати:

1. облікову політику підприємства;
2. інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами);
3. інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Підприємство  повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

1. принципів оцінки статей звітності;
2. методів обліку щодо окремих статей звітності.

В кінці кожного  П(С)БО наводиться перелік інформації, яка підлягає розкриттю у Примітках  за розділами обліку або до окремих фінансових звітів.

В Примітках  до фінансового Звіту повинно  бути вказано повне назва підприємства, його організаційно-правову форму, коротку характеристику видів діяльності, середню чисельність підприємства в звітному періоді.

Підприємства, для яких законодавством не вимагається обов’язкової публікації фінансової звітності, в пояснювальній записці обов’язково повинні навести таку інформацію:

1. облікову політику підприємства на поточний рік;
2. виправлення помилок, якщо вони біли виявлені в поточному періоді;
3. зміни облікових оцінок;
4. події, які відбулися після дати складання балансу та якщо вони можуть вплинути на фінансові результати;
5. охарактеризувати за якою вартістю можуть бути активи показані в балансі. Це може бути первина вартість, балансова, чиста реалізаційна вартість, поточна та ін.;
6. перелік основних дебіторів та сум довгострокової дебіторської заборгованості;
7. склад та суму доходів та витрат по кожній надзвичайній події;
8. перелік видів та сум гуманітарної допомоги.

Форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» складається з тринадцяти окремих розділів. Кожний розділ розкриває інформацію по окремому Звіту та відповідає приміткам до окремих П(С)БО.

Особливістю таких  таблиць є наведення не тільки сальдо по рахунках, але і оборотів по дебіту та кредиту рахунків.

Розділи	Джерело інформації
І «Нематеріальні активи»	1 розділ активу  балансу; приведено дані з синтетичних  рахунків 12,133
ІІ «Основні засоби»	ІІ розділ активу балансу; приведені дані з синтетичних  рахунків 10, 131, 132
ІІІ «Капітальні інвестиції»	І розділ активу балансу, підсумки розділів І і ІІ форми №5, дані за синтетичним рахунком 15
ІV «Фінансові інвестиції»	ІІ розділ активу балансу наведено інформацію за П(с)БО 12 «Фінансові інвестиції» та по рахункам 14 і 35.
V «Доходи і витрати»	І розділ Звіту  про фінансові результати та додаткова  інформація по операціях особливого роду - операційна оренда, курсові різниці, реалізація інших оборотних активів, штрафи, пені, витрати на комунальні та соціально-культурної послуги.
VI «Грошові кошти»	Звіт про  рух грошових коштів та характеристика синтетичних рахунків 30-35
VII «Забезпечення  і резерви»	ІІ розділ пасиву балансу та синтетичний рахунок 47.
VIII «Запаси»	ІІ розділ активу балансу та синтетичні рахунки 20-28
IX «Дебіторська  заборгованість»	ІІ розділ активу балансу та характеристика рахунків 36, 37, 38
X «Нестачі і  витрати»	ІІ розділ активу балансу та синтетичний рахунок 375, позабалансовий рахунок 07 «Списання  активів».
XI Будівельні  контракти	Аналітичний облік  будівельних контрактів згідно П(С) БО №18 «Будівельні контракти»
XII Податок на  прибуток	Відстрочені податкові  активи та зобов’язання згідно П(С)БО №17 «Податок на прибуток». Рахунки 17 та 54
XIII Використання  амортизаційних відрахувань	Аналітичний облік  використання амортизаційних відрахувань

 

13. Визнання в балансовому обліку відстрочених податкових активів та зобов’язань

Відстрочені податкові зобов'язання - суми податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць. Дт981 Кт54

Відстрочені податкові  активи - це суми податків на прибуток, що підлягають відшкодуванню в майбутніх періодах відповідно до:

а) тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню;

б) перенесення невикористаних податкових збитків на майбутні періоди; та

в) перенесення невикористаних податкових пільг на майбутні періоди. Дт17 Кт641п/п

Тимчасові різниці - це різниці між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в звіті про фінансовий стан та їх податковою базою. Тимчасові різниці можуть бути:

а) тимчасовими різницями, що підлягають оподаткуванню; або

б) тимчасовими різницями, що підлягають вирахуванню - тимчасові  різниці, які при визначенні суми оподаткованого прибутку (податкового  збитку) майбутніх періодів спричинить виникнення сум, що підлягають вирахуванню, коли балансова вартість активу чи зобов'язання відшкодовується або погашається.

Податкова база активу або зобов'язання - це сума, яка використовується для цілей оподаткування цього активу або зобов'язання.

Відстрочене податкове  зобов'язання визнається у разі наявності тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню, за винятком:

а) гудвілу, якщо його амортизація  податковим законодавством не передбачена;

б) первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських  операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибуток (збиток).

Тимчасові податкові  різниці, що підлягають оподаткуванню  та є наслідком фінансових інвестицій у дочірні, асоційовані та спільні  підприємства, визнаються відстроченим податковим зобов'язанням за винятком:

а) якщо материнське (холдингове) підприємство, інвестор або учасник  спільного підприємства визначає і  контролює час анулювання тимчасової податкової різниці;

б) якщо не очікується анулювання тимчасової податкової різниці протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

8. Відстрочений податковий  актив визнається у разі виникнення  тимчасових податкових різниць,  що підлягають вирахуванню, якщо  очікується отримання податкового  прибутку, з яким пов'язані ці  тимчасові податкові різниці.

Тимчасові податкові  різниці, що підлягають вирахуванню  та є наслідком інвестицій в дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим активом  за умов:

а) анулювання тимчасових податкових різниць протягом дванадцяти місяців з дати балансу;

б) очікування податкового  прибутку, достатнього для списання тимчасової податкової різниці.

Якщо податкові збитки і податкові пільги перенесені на майбутні періоди, то відстрочений податковий актив визнається у разі очікування у майбутньому прибутку, достатнього для відшкодування цих збитків і користування пільгами.

14. Визнання  в балансовому обліку оборотних  активів

Оборотні  активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

До оборотних  активів включаються : запаси, дебіторська  заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти, а також інші оборотні активи.

В податковому обліку запасами є активи, що ідентифікуються за принципами бухгалтерського обліку (Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [69]),  зокрема:

• мають документально підтверджену вартісну оцінку;
• використовуються в господарській (виробничій) діяльності для продажу або споживання під час виробництва протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу (14.1.2. ПКУ).

В бухгалтерському обліку балансова вартість запасів може бути визначена як:

- первісна: вартість в момент оприбуткування та переоцінена;

- переоцінена: вартість після проведеної переоцінки.

Податкове законодавство  регламентує облік запасів за собівартістю придбання та\або продажу.

Собівартість придбаних запасів формується відповідно до ціни їх придбання з  урахуванням ввізного мита, витрат на доставку та доведення до стану, придатного для використання за цільовим призначенням (п. 138.6. ПКУ). При належному документуванні операцій, що підтверджує їх причетність до процесу придбання запасів, до вартості придбаних активів можуть бути включені:

- суми, що сплачуються  згідно з договором постачальнику  (продавцю);

- суми ввізного мита;

- затрати на заготівлю,  вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця  їх використання, включаючи витрати  зі страхування;

- інші витрати, які  безпосередньо пов’язані з придбанням  запасів і доведенням їх до  стану, в якому вони придатні  для використання у запланованих  цілях.

Особливої уваги потребують операції придбання запасів у  пов’язаних осіб: понесені в таких  випадках витрати визначаються, виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги) (п.153.2.2 ПКУ).

Безоплатно  отримані запаси вважаються іншими доходами на дату їх фактичного отримання платником податку (137.10. ПКУ). При цьому вартість безоплатно отриманих матеріальних активів визначається на рівні не нижче звичайної ціни (п.135.5.4. ПКУ).

Собівартість готової продукції  складається з прямих виробничих та загальновиробничих витрат (п.138.8. ПКУ).

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність  отримання підприємством майбутніх  економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська  заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом  одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву  сумнівних боргів визначається за одним  із методів:

3. застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
4. застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом  застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

За методом  застосування коефіцієнта сумнівності  величина резерву розраховується множенням  суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку  нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою  вартістю.

Грошові кошти  та їх еквіваленти – це кошти  в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів.

Інші оборотні активи – це оборотні активи, які  не входять до складу запасів, дебіторської заборгованості та грошових коштів.