Шпаргалка по "Звітністи підприємства"

Під час придбання  торгового патенту суб’єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під  час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.

Платники збору можуть здійснити сплату збору авансовим  внеском до кінця календарного року.

Оригінал торгового  патенту повинен бути розміщений на видному для покупців (споживачів) місці, відкритий та доступний для огляду.

Строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, становить 60 календарних місяців.

Строк дії короткотермінового торгового патенту становить від одного до п’ятнадцяти календарних днів.

Строк дії торгового  патенту на здійснення діяльності у  сфері розваг становить вісім  календарних кварталів.

 

Туристичний збір

Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету, ст. 268 ПКУ [39].

Платниками  збору є фізичні особи (громадяни України, іноземці), які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Cтавка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 268.4 ПКУ.

Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі), за вирахуванням податку на додану вартість.

Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для  приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими  організаціями, які направляють  неорганізованих осіб на поселення  у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або  на праві користування за договором  найму;

в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих  щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

 

30. Основні  форми статистичної звітності

Статистична звітність – форма статистичного спостереження державою, при якій уповноваженим органам надходить від підприємств (організацій, установ) необхідна їм інформація у вигляді законно встановлених звітних документів (статистичних звітів) за підписами осіб, відповідальних за подання і достовірність даних.

Статистичну звітність  суб’єкти господарювання складають на основі даних бухгалтерського і оперативного обліку для визначення макроекономічних показників

Основною формою статистичного спостереження підприємства є форма № 1-підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства”. Вона містить найповнішу та різнобічну інформацію про діяльність суб’єктів господарювання як за масштабами виробництва і реалізації, затратами, так і за іншими аспектами. Ця форма складається з шести розділів:

Виробничі витрати  відображують у формі № 5-с “Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)”. Звіт містить дані про загальні витрати на виробництво продукції за їх видами (матеріальні, амортизація, оплата праці, відрахування на соціальні заходи), а також про собівартість виробленої продукції (робіт, послуг), вартість давальницької сировини, використаної у виробництві продукції. Ці дані подають загалом по підприємству та у розрізі видів економічної діяльності.

У формі № 1-Б “Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість” відображено дані про основні фінансові результати діяльності підприємства та стан розрахунків.

У формі № 1-ПВ “Звіт з праці” (місячна) подається інформація за двома розділами: чисельність працівників, фонд оплати праці та заборгованість перед працівниками із виплати заробітної плати, допомоги по соціальному страхуванню.

Форма № 1-ПВ “Звіт з праці” (квартальна) дещо ширша і має три розділи.

Перший розділ “Склад фонду оплати праці та інші виплати”

Другий розділ “Чисельність та фонд оплати праці окремих категорій працівників”

Третій розділ “Розподіл працівників за розмірами зарплати”

форма № 3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”, заповнюється за перший квартал, півріччя, 9 місяців і за рік – “Зведений звіт про використання робочого часу”. За допомогою показників, що містяться у цьому звіті, можна зробити аналіз використання робочого часу, трудової мобільності робочої сили, розрахувавши коефіцієнти використання робочого часу, а також коефіцієнти: прибуття, вибуття, обороту, плинності та оновлення кадрів. Звіт складається із трьох розділів.

Основною формою державної статистичної звітності, що характеризує наявність і рух  капіталу, є форма № 2-інвестиції “Звіт про капітальні інвестиції (квартальна, термінова)”.

Один раз  за рік одночасно із зазначеною вище формою № 2-інвестиції складають звіт за формою № 1-інвестиції “Звіт про інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення)”, що містить чотири розділи.

 

31. Єдиний страховий внесок: методика розрахунку та подання звітності

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування  – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розмір єдиного  соціального внеску (ЄСВ) дорівнює сумі внесків до всіх фондів.  Єдиний страховий  внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює  порядок його нарахування, обчислення та сплати.

Платники єдиного страхового внеску поділяються на страхувальників та застрахованих осіб.

Базою нарахування єдиного страхового внеску для:

1. Роботодавців, працівників, фізичних осіб (які виконують роботи) є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

2. Осіб, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді є сума грошового забезпечення, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

3. Фізичних осіб-підприємців (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; осіб, які забезпечують себе роботою самостійно – сума доходу, отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

4. Фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування – суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон) [83]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

5. Осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності – сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Обчислення  єдиного страхового внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування виплат, на які нараховується даний внесок. Нараховується єдиний внесок виключно у національній валюті. На законодавчому рівні визначено максимальну величину бази нарахування єдиного внеску як максимальну суму доходу застрахованої особи, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на яку нараховується єдиний страховий внесок.

Відповідно  до Закону України «Про Державний  бюджет України на 2012 рік» від від 22.12.2011 № 4282-VI максимальний розмір доходу з якого стягуються соціальні внески: у грудні 2012 року – 19278 грн.

В той же час  встановлено мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та підлягає сплаті щомісяця.

Розмір нарахування  єдиного страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, встановленого для роботодавця з урахуванням виду його економічної діяльності. Суб'єкт господарської діяльності, який провадить господарську діяльність у декількох видах економічної діяльності, під час визначення розміру єдиного внеску відноситься до класу професійного ризику виробництва за її основним видом. Всього законодавством передбачено 67 класів професійного ризику: від 36,76% (1-й клас) до 49,7% (67-й клас).

Таблиця 4.1

Нарахування і  розміри єдиного соціального  внеску

Страхувальники	Застраховані особи	База  нарахування	Ставки, %
			Нарахування	Утримання
1	2	3	4	5
Юридичні та фізичні особи, дипломатичні  представництва та консульські установи	Наймані працівники	Сума нарахованої  зарплати	36,76–49,7*; 8,41 – для  працівник-ків - інвалідів**	3,6 (6,1***)
	Фізичні особи, які отримують винагороду за виконання  робіт (надання послуг) за цивільно-правовими  договорами	Винагорода  фізичній особі	34,7	2,6
	Особи, які отримують  допомогу з тимчасової непрацездатності	Сума допомоги з тимчасової непрацездатності та оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності	33,2 8,41 – для  працівників - інвалідів**	2,0
* Ставка ЄСВ  установлюється в розмірі від  36,76 до 49,7 %, залежно від класу професійного  ризику виробництва, до якого  віднесено підприємство у ФСС від нещасних випадків. ** Підтвердним  документом є засвідчена копія  довідки з акта огляду у  МСЕК про встановлення групи  інвалідності. Копія довідки засвідчується  безпосередньо підприємством, де  працює інвалід. *** Для осіб  із числа членів льотних екіпажів  повітряних суден цивільної авіації та бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. **** Ставка ЄСВ  установлюється в розмірі від  36,76 до 49,7 %, залежно від класу професійного  ризику виробництва, до якого  віднесено підприємство у ФСС від нещасних випадків.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, однак, для фізичних осіб-підприємців, роботодавців-фізичних осіб та фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно – календарний рік.

Строки сплати єдиного страхового внеску практично не відрізняються від строків, що діяли для пенсійних внесків. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно  до Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, а також Інструкції щодо його застосування для розрахунків за відрахуванням на загальнообов'язкове державне  соціальне страхування призначено рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням”. Для бухгалтерського обліку розрахунків по єдиному страховому внеску доцільно застосовувати окремий субрахунок 651 “ За  розрахунками  із  загальнообов'язкового  державного соціального страхування”. За кредитом цього субрахунку слід показувати нарахування та утримання єдиного внеску, а за дебетом – його перерахування.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку розрахунків  за єдиним внеском наведено в таблиці 4.2.

№ з/п	Зміст господарської  операції	Кореспондуючі рахунки
		Дт	Кт
1	2	3	4
1	Нараховано  єдиний страховий внесок роботодавцем на фонд оплати праці, винагороду фізичним особам за цивільно-правовими договорами, допомогу з тимчасової втрати працездатності	23 91 92 93	651
2	Утримано єдиний страховий внесок із заробітної плати  працівників, відпускних, винагороди фізичним особам за цивільно-правовими договорами	661	651
3	Утримано єдиний страховий внесок із допомоги по тимчасовій втраті працездатності	663	651
4	Перераховано  єдиний страховий внесок	651	311