Шпаргалка по "Предпринимательское право"

 

 

43. Співвідношення підприємницького  права з іншими галузями права

У складі ПП переважають норми адм. і цивільного права. До норм АП, предметом регулювання якого є відносини у сфері управління, належатьнорми, що регулюють порядок ДР СПД, порядок отримання ними ліцензій, патентів та інших дозволів тощо. Норми цивільного права регулюють майнові та пов'язані з ними немайнові відносини, що складаються в процесі зайняття під-цькою д-тю — порядок укладання договорів, визначення їх сторін, моменту виникнення праводієздатності та інші питання.

Проте у складі підприємницького права не важко  виділити також норми фінансового, земельного, трудового та деяких інших галузей права. Із прийняттям Господарського кодексу (ГК) України статус галузі ПП змінився. Внаслідок прийняття кодифікованого законодавчого акта було закріплене існування повноцінної галузі права — господарського права. З цього моменту ПП набуває рис комплексної підгалузі права із збереженням наведених вище ознак. ПП є підгалуззю господарського права, як і, власне, підприємницька діяльність є видом господарської діяльності, співвідносячись з останньою як часткове з цілим.

Комплексний характер ПП впливає на характер співвідношення цієї підгалузі з іншими галузями. З кожної класичної галузі ПП позичає відповідні правові норми, що прямо або опосередковано регулюють відносини, які складаються у зв'язку із зайняттям під-кою д-тю.

Одночасно ПП можна розглядати і як комплексну галузь законодавства, тобто як систему правових норм, що деталізують порядок реалізації конституційного права на зайняття підприємницькою діяльністю

44. Підстави та порядок скасування державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

Скасування  державної реєстрації суб'єкта під-цької  д-ті - фізичної особи здійснюється органом державної реєстрації за заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражного суду) у разі:

- провадження  діяльності, що суперечить законодавству; 

- несвоєчасного  повідомлення підприємцем-громадянином  про зміну свого постійного  або тимчасового місця проживання;

- неподання протягом  року до органів державної  податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Скасування  державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності  -  юридичної  особи  здійснюється  органом   державної реєстрації  за  заявою власника (власників) або уповноваженого ним (ними)  органів, а також на підставі рішення господарського суду у

разі:-     визнання недійсними або такими,  що суперечать законодавству, установчих документів;-провадження діяльності,  що суперечить установчим  документам та законодавству;-несвоєчасного повідомлення     суб'єктом      підприємницької діяльності  про  зміну  його  назви,  організаційної форми,  форми власності та місцезнаходження;  -   визнання суб'єкта  підприємницької  діяльності  банкрутом  (у випадках, передбачених законодавством);  - неподання протягом   року  до  органів  державної  податкової служби податкових декларацій,  документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

45. Підстави та порядок внесення  змін і доповнень до установчих  документів суб’єктів підприємницької діяльності.

ЮРИДИЧНІ

Розглядаючи держ реєстрацію змін до установчих документів юр осіб – СПД, засновники (учасники) або уповноважений ними орган  чи особа повинні подати особисто такі документи:

- заповнену реєстраційну  картку на проведення держ реєстрації змін до установчих документів юр особи;

- нотаріально  посвідчену копію рішення засновників  (учасників) юр особи або уповноваженого  ними органу, яким затверджено  зміни до установчих документів;

- оригінал установчих  документів юрособи з відміткою про їх держ реєстрацію;

- два примірники  змін до установчих документів  юр особи та два примірники  установчих документів у новій  редакції;

- документ, що  підтверджує внесення реєстраційного  збору за проведення держ реєстрації  змін до установчих документів.

У разі внесення змін до статуту, додатково подається  документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації відповідного повідомлення.

ФІЗИЧНІ

Для проведення ДР змін до відомостей про фіз. особу-підприємця остання подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

1)заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця; 2)оригінал свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; 3) документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору за ДР змін до відомостей про фіз. особу-підприємця. Якщо документи для проведення ДР змін до відомостей подаються фіз. особою-підприємцем особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

46.Поняття та види неустойки  як способу забезпечення виконання  зобов'язань

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом  або договором грошова сума, яку боржник має сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разі прострочення виконання.Залежно від правових підстав застосування неустойки, остання поділяється на законну та договірну. Законна неустойка встановлюється у нормативних актах. Законом визначається її розмір і випадки, коли вона застосовується. Неустойка як спосіб забезпечення використовується у відносинах як фізичних, так і юридичних осіб.  Договірна неустойка — це визначена сторонами у договорі грошова сума, яку боржник зобов'язується сплатити кредиторові у разі неналежного виконання договору. Цей вид неустойки широко використовують у договірних відносинах між громадянами і юридичними особами.

Залежно від  особливостей визначення розміру неустойки та характеру порушення існують такі різновиди неустойки, як штраф і пеня. Штраф — це неустойка у твердо визначеній грошовій сумі, яка стягується одноразово у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Пеня — це неустойка, яка обчислюється у відсотковому відношенні щодо розміру платежу за кожний день прострочення. За співвідношенням неустойки і збитків розрізняють такі види неустойки: виключна, залікова, альтернативна та штрафна. За виключною неустойкою стягується лише неустойка. За заліковою неустойкою стягненню підлягає неустойка, а збитки відшкодовуються винною стороною не в повному обсязі, а лише в частині, яка не покрита неустойкою. За альтернативною неустойкою уповноважений суб'єкт має право стягнути або неустойку, або збитки. За штрафною неустойкою стягненню підлягають у повному обсязі неустойка і збитки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

47. Реорганізація суб’єктів підприємницької  діяльності: поняття та види.

Ліквідація  і реорганізація підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Реорганізація підприємства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватись також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому законодавством.

Існує 5 видів  реорганізації юридичних осіб:

Приєднання – це приєднання однієї або декількох юридичних осіб до іншої юридичної особи. При цьому ці особи припиняють своє існування, а їх права та обов‘язки переходять до юридичної особи, до якої вони приєдналися.

Злиття – об‘єднання двох або більше юридичних осіб в одну нову юридичну особу, при цьому ці юридичні особи припиняються своє існування і передаються свої права та обов‘язки новоствореній юридичній особі.

Виділення – відокремлення однієї або більше юридичних осіб від однієї існуючої юридичної особи (створення дочірніх підприємств, відокремлення структурних підрозділів); новостворена юридична особа має ті ж самі юридичні права і обов‘язки, що й головне підприємство.

Поділ – виникнення двох або більше нових юридичних осіб шляхом поділу існуючої юридичної особи, яка припиняє своє Існування; при цьому новостворені юридичні особи є правонаступниками у частині, обумовленої їх статутними фондами.

Перетворення – зміна юридичною особою юридично-правової форми без припинення існування. При реорганізації завжди має місце правонаступництво.

48. Поняття господарсько-правової відповідальності та її  підстави.

Господарсько-правова відповідальність (ГПВ) - це майново-організаційні за змістом і юридичні за формою заходи впливу на економічні інтереси учасників господарських правовідносин у разі вчинення ними господарського правопорушення.

ГПВ притаманні як загальні (родові, характерні для будь-якої юридичної відповідальності), так і специфічні (видові) риси.

До родових  ознак слід віднести:

*юридична підстава - закон (проте не в усіх випадках);

*фактична підстава  застосування господарсько-правової  відповідальності   -    правопорушення;

*зміст — негативі  наслідки, що зазнає порушник (застосовуються до порушника);

*можливість  застосування державного примусу  для покладення на порушника  господарсько-правової відповідальності.

Юридичною підставою  господарсько-правової відповідальності може бути не лише закон (нормативно-правовий акт уповноважених органів держави), а й укладений з дотриманням вимог закону договір (ч. 1 ст. 216 ГК України), в т. ч. засновницький - як установчий документ.

Правопорушення  як фактична підставі юридичної відповідальності в господарському праві також  має свої особливості. Відомо, що класичним складом правопорушення є сукупність чотирьох елементів: протиправної поведінки; негативних наслідків такої поведінки; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативних наслідків; вини правопорушника.

Господарсько-правова відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, забезпечується державним примусом.

 

49. Підстави та порядок  ліквідації  підприємств

Ліквідацією визнається припинення юридичної особи без правонаступництва інших юридичних чи фізичних осіб.

Є дві групи підстав для ліквідації підприємства. Юр. особа ліквідується:

1) добровільна ліквідація - за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами (зокрема, у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юрособу, досягненням мети, для якої її створено, у разі визнання її банкрутом, у разі скасуванні ДР).

2) примусова ліквідація - за рішенням суду про визнання судом недійсною ДР юр. особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути; коли у повному та командитному тов.-ві залиш-ся один учасник і не перетв-ть тов.-во в інше госп-ке тов.-во ; у разі вибуття всіх вкладників із командитного тов., якщо не перетворять його у повне тов.;  якщо вартість чистих активів ТОВ, ТДВ та АТ стає сеншою від встановленої законом мін розміру стат.фонду; провадження д-ті під-ва, що суперечить установчим документам та закону; неподання протягом року органам ДПС (держ.подат.служ) подат.декларацій, докум про фін.звіт; наявність в ЄДР запису про відсутність юр.особи за вказаним місцезнах.

Порядок ліквідації:

1)Прийняття рішення  засновниками щодо ліквідації; 2)Подача  документів до Районної державної  адміністрації (у 3-денний  строк з моменту прийняття рішення); 3)Подача документів до районної ДПІ (у з-денний) строк з моменту подачі документів до районної держ.адм.(РДА); 4)Закриття рахунків у банку; 5)Проведення податкової перевірки (протягом місяця з дня отримання відомостей від РДА; 6)Зняття з обліку в пенсійному фонді; 7) Зняття з обліку в фонд. соц.страх.з тим час.втрат.прац); 8) Зняття з обліку в фонд.соц.страх.з нещасних випадків та втратою працезд; 9) Зняття з обліку у центрі зайнятості(протягом 10 днів з підписання протоколу); 10) Передача документів у держ архів; 11)Знищення печатки; 12)Складання акту ліквідаційної комісії; 13)Подача документів до РДА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

50. Поняття та загальна  характеристика договору купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (друга сторона)., а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму .

Таким чином, за договором купівлі-продажу продавець  зобов'язується передати покупцеві  майно у власність або повне  господарське відання чи оперативне управління, а останній зобов'язується прийняти це майно і сплатити за нього обумовлену угодою грошову суму. Це оплатний, двосторонній і консесуальний договір. Він спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупця, і, отже, є юридичною підставою виникнення такого зобов'язального правовідношення, яке обумовлює появу у покупця абсолютного речового права.