Розробка плану собівартості продукції

Міністерство освіти і науки України

Одеська національна академія харчових технологій

 

Факультет менеджменту, маркетингу і  логістики

 

Кафедра  
маркетингу та логістики  

 

 

К у р с  о в а  р о б о т а

з дисципліни “Підприємництво  і бізнес-культура”

 

Варіант № 10

 

 

 

 

Виконав ст. групи ЕМ 281 Зайцев М.В.

 

Залікова книжка № 1218406

 

 

Керівник: Седікова І.О.

                               

 

 

 

 

                                                 ОДЕСА 2013

                                                           ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………3-4                                                                                                                    

1. План маркетингу………………………………………………………………...5-26                                                                                             

1.1. Характеристика пропонованого  продукту……………………………………5-6

1.2. Дослідження ринку  збуту…………………………………………………......6-19

1.3. Вибір оптимального  місця розташування підприємства………………….19-26

2. Створення акціонерного товариства………………………………………….27-33

3. Розробка плану собівартості  продукції………………………………………34-40

Висновки……………………………………………………………………………..41

Список літератури…………………………………………………………………...42

Додаток Б

 

                                               Вступ

Метою даного курсового  проекту є ознайомлення з олійножировою промисловістю України, аналіз її сучасного стану, визначення економічної ефективності, конкурентних переваг, виявлення географічних характеристик ринку і закріплення набуття практичних навичок.

Олійножирова  промисловість — це переробка насіння соняшника, сої, ріпаку, льону з метою виробництва олії, маргарину, мила та інших похідних від насіння та олії продуктів: оліфи, соняшникового та соєвого борошна, харчового білку, мильної пасти, емульсолу, кулінарних жирів тощо. Найбільші підприємства галузі розміщені у Запоріжжі, Одесі, Вінниці, Чернівцях, Слов'янську, Ніжині, Дніпропетровську, Кіровограді, Харкові, Києві, Львові, Донецьку, Ужгороді.

У ГОСТ 30004.1-93 «Майонези. Загальні технічні умови» дається таке визначення майонезу: Майонез — сметанообразная мелкодисперсная емульсия типу «масло у воді», приготована з рафінованих дезодорованих рослинних масел з додаванням емульгаторів, стабілізаторів, смакових добавок і прянощів, дозволених органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Майонези застосовуються в якості приправи для покращення смаку і засвоюваності продуктів, а також як добавки при виготовленні харчових продуктів.

Виробництво майонезу складається  з таких технологічних операцій:

• Приготування 10%-го розчину оцтової кислоти;
• Підготовка і дозування сипучих компонентів;
• Підготовка пасти;
• Підготовка грубої емульсії
• Підготовка тонко дисперсної емульсії (гомогенізація);
• Фасовка і упаковка готового продукту;
• Транспортування готової продукції на склад.

Конкурентна здатність  майонезу — вирішальний фактор його комерційного успіху на розвинутому конкурентному ринку. Під конкурентоздатністю розуміється комплекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик майонезу, що визначають його успіх на ринку, тобто перевагу саме цього майонезу над іншими в умовах широкої пропозиції конкурентів. І оскільки за майонезами стоять їхні виробники, то можна з повною підставою говорити про конкурентну здатність відповідних підприємств, об’єднань, фірм, так само як і країн, у яких вони виробляються.

Нарешті, конкурентна  здатність визначається тільки тими властивостями, що становлять помітний інтерес для покупця (природно гарантують задоволення даної потреби). Усі  характеристики майонезу, що виходять за рамки цих інтересів, розглядаються при оцінці конкурентної здатності як ті, що не мають до неї відношення в даних конкретних умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          

 

 

                                     

 

 

 

 

1.План  маркетингу

                        Зміст

1.1. Характеристика  пропонованого продукту

1.2. Дослідження  ринку збуту

3. . Вибір оптимального місця розташування підприємства

 

           1.1   Характеристика пропонованого продукту

 

Майонез є мультикомпонентною системою, а якісний і кількісний склад інгредієнтів визначає його функції та властивості. Крім рослинної олії і води до складу майонезі входять емульгатори, стабілізатори, структуроутворювачі, а також смакові, функціональні та інші харчові добавки, що додають майонезу різний смак, аромат, харчову та фізіологічну цінність і дозволяють створити великий асортимент цих продуктів. Вихідною сировиною для приготування майонезу є: рослинне масло, яєчний порошок, молоко сухе, цукровий пісок, сіль куховарська, порошок гірчичний, оцет, томат-паста, хрін, кислота лимонна харчова, білок соєвий харчовий, смакові і стабілізуючі добавки, вода питна.

Відповідно  до ДСТУ 4497:2005 «Майонез. Загальні технічні умови» майонез класифікується за вмістом  рослинної олії на три групи:

1. Висококалорійні з вмістом олії понад 55%.
2. Середньокалорійні з вмістом олії в межах 40%-55%.
3. Низькокалорійні з вмістом олії менше 40%.

Характерними  представниками першої групи майонезу з високим вмістом олії є майонез  «Провансаль».

Фасують майонез  у скляні банки (200, 250г.), алюмінієві туби, покриті всередині харчовим лаком, масою нетто 50-250 г., паперові пакети з полімерним покриттям, пакети, коробочки і стаканчики з полімерних матеріалів, дозволених органами санітарно-епідеміологічного нагляду, масою нетто 35-250 г..

Майонез зберігається у виробника і споживача в складських, торгових охолоджуваних приміщеннях або холодильниках при циркуляції повітря, при температурі не нижче 0^оС і не вище 18^оС, при відносній вологості повітря не більше 75%. Не допускається зберігання майонезу на прямому сонячному світлі. Ящики з майонезом при зберіганні повинні бути укладені на піддони при механізованому укладанні, при немеханізованому на піддони, рейки або рещітки (підтоварники) штабелями для вільної циркуляції повітря. При зберіганні майонезу в ящиках з гофрованого картону на піддонах повинно бути укладено за висотою не більше 5 ящиків; при немеханізованому укладанні — не більше ніж 6 ящиків. Дерев’яні ящики укладають у штабелі у вертикальному положенні — не більше 8 ящиків.

Маркування майонезу включає наступні вимоги:

• Товарного знаку;
• Найменування підприємства-виробника, його адреси;
• Найменування майонезу;
• Дати вироблення;
• Термінів і температур зберігання майонезу;
• Масси нетто;
• Калорійність в 100 г майонезу, ккал;
• Вмісту жиру в 100г майонезу, г;
• Позначення стандарту.

Основним показником майонезної продукції є термін придатності.

Термін придатності  в залежності від умов зберігання: При температурі 0-10^оС протягом 90 діб, при температурі 10-14^оС — 30 діб, при температурі 14-18^оС — 22 доби. Енергетична цінність майонезу становить від 250 до 647 ккал.

 

                                       1.2.Дослідження ринку збуту

Майонез — найпоширеніший, виготовлений у промислових умовах, соус. Його споживання в нашій країні досягає 3 кг на людину у рік. Багатокомпонентний склад майонезі надає безліч можливостей моделювання широкого асортименту соусів для задоволення смаків різноманітних найвибагливіших споживачів. Враховуючи, що майонез відноситься до повсякденних харчових продуктів і стабільно посів місце в споживчому кошику українців дослідження ринку та виявлення уподобань щодо вживання цього продукту має важливе значення.

Вивченням виробництва  експорту-імпорту, споживання, динаміки цін майонезу активно займається Агенство Промислових Новин, аналітики  «Єкономических известий». Вони свідчать про те, що на тлі зниження споживання майонезу в Україні зростає попит на кетчуп та гірчицю. У 2010 році продаж майонезу на ринку України скоротився на 12,8%, а сегмент «кетчуп, гірчиця і томатні соуси» підвищив рівень продаж на 15,5%. Це пов’язують з поширенням переконання, що майонез — висококалорійний та шкідливий продукт.

Дослідження ринку майонезу проводили протягом 2010-2011 років. Встановлено, що значну частку ринку майонезу в  Україні — 37,2% займає торгова марка (далі ТМ) Торчин (виробник ВАТ «Волиньхолдінг»). Дещо менший відсоток становлять майонези ТМ Чумак (ЗАТ «Чумак»), Щедро (ТОВ «Агрокосм»), Оліс (ТОВ, ОЛІС ЛТД ТОВ), %: 15,7; 15; 14,2 відповідно. Незначний обсяг на ринку представляє ТМ МакМай (ТОВ «Прайм-Продукт») — 6,3%, ТМ Верес (ТОВ «Агроекопродукт») — 5,1%, Calve (ТОВ «Юнилевер СНГ»/Росія) — 4,9% і найменша частка 1,6% — інші. Серед широкого вибору торгових марок переважають традиційні рецептурні компоненти: яйця, сухе молоко, гірчиця, рослинні олії, оцет, з різним вмістом жиру.

Таких майонезі 78%, без  додавання яєць — 21% і майонезі рослинного походження — 1%.

Вивчення попиту потенційних  споживачів майонезу та аналіз споживчіх  переваг проводили на основі опитування, у якому брали участь близько 500 осіб віком старше 18 років, різної статті, роду знань, матеріального і сімейного стану. Респонденти здебільшого, 73%, мешканці міста Луганська. Отримана інформація розглядалася як у генеральній вибірці, так і у розподілених групах за віком, сімейним станом, освітою, регулярністю споживання майонезу. Перше запитання анкети було спрямоване на визначення інтенсивності купівлі майонезу.

Результати дослідження  свідчать про те, що не купують майонез  взагалі (у %) — 1,0 опитаних, найбільша частка — 36,0 та 30,0 — купують майонез два і один раз на тиждень, відповідно; 13,0 опитаних —один раз у два тижні та один раз на місяць, менше одного разу на місяць — 5,0, три –п’ять разів на тиждень — 2,0.

Основною поведінковою ознакою, яка визначає вибір покупців є смакові властивості і вміст жиру в продукті. Оцінка найбільш важливих критеріїв при купівлі майонезу: пакування — 10%, смакові властивості — 35%, вміст жиру — 50% і вартість — 5%.

Споживчі уподобання щодо вмісту жиру в майонезах становлять:

- 14% віддають перевагу  майонезам з масовою часткою жиру 55% і вище;

- 37% віддають перевагу  майонезам з масовою часткою  жиру 54-40%;

- 49% віддають перевагу  майонезам з масовою часткою  жиру 39% і нижче.

Лідерство тримають майонези середньої і низької жирності.

         Щодо шкідливості, то аналіз літературних джерел свідчить якраз про протилежне, майонез — корисний і біологічно цінний продукт. За опитуваннями споживачів було встановлено, що вони вважають майонез шкідливим лише тоді, якщо у рецептурі забагато індексів «Е», або ж невідомих компонентів, як то: камеді рожкового дерева, гуару, ксантану та ін..

           Таким чином, пов’язувати зниження споживання майонезу з такими факторами як висока енергетична цінність та шкідливість продукту не правильно.

            З метою встановлення, у яку пору року знижується споживання майонезу, проведено дослідження у різних містах України — Одесі, Києві, Донецьку, Харкові, Дніпропетровську, Луганську. Було виявлено, що найчастіше споживання майонезу падає у період православних постів. У цей же період підвищується споживання гірчиці, хрону, томатних соусів, кетчупів.

Майонезний ринок вважається досить гнучким і рухливим. Холодні  соуси не випускають "на склад" (через невеликі в порівнянні з  іншими видами олійножирової продукції  терміни зберігання). Вони виготовляються під замовлення торгівлі, що відстежує потреби покупців.

За даними операторів ринку, традиційно продажі майонезу збільшуються напередодні свят: восени і взимку краще "йдуть" високожирні  марки, а навесні і влітку –  зі зниженим вмістом жирів. Середня рентабельність виробництва білих соусів становить 5 – 8%. У цілому, за словами експертів, вітчизняний ринок даної продукції на межі перенасичення. Підставою для такого висновку послужило: зменшення темпів зростання виробництва; стабілізація рівня імпорту; витіснення з ринку дешевих неякісних сортів; поява і просування потужних національних брендів.

Подальший же розвиток ринку  залежить від маркетингових зусиль компаній, які будуть підтримувати вже існуючі ТМ і, можливо, виводити на ринок нові. Маркетологи стверджують, що сьогодні майонез споживають вже 95% повнолітнього населення України. Основні надії з приросту продукції фахівці покладають на збільшення частоти споживання товарів цієї групи кожним конкретним покупцем.

Стан ринку

Різкі "сплески" обсягів виробництва в майонезній галузі залишилися в минулому. Ринок звужується, і учасники починають шукати можливості збільшення прибутку не за рахунок "тиску масою" на конкурента, а завдяки більш витонченим, але при цьому й більш цивілізованим методам.