Основні фонди підприємства

      Прямолінійний метод має свої переваги та недоліки. Переваги: простота розрахунку, рівномірність  розподілу суми амортизації між обліковими періодами, забезпечує порівняльність собівартості продукції з доходами від її реалізації.

      Недоліки: не враховує моральне зношування, відмінність  виробничої потужності об'єкта основних засобів у різні роки його експлуатації, не враховує необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки експлуатації об'єкта.

      Амортизаційні відрахування за методом  зменшення балансового  залишку визначаються за допомогою фіксованого (постійного) відсотка від залишкової вартості об'єкта. Норма амортизації в цьому випадку розраховується так:

      ^t√(ліквідаційна вартість/первісна вартість)

      де t — термін корисної експлуатації об'єкта

      Якщо  розрахункову величину амортизаційних відрахувань віднести до первинної  вартості основних фондів, то норми амортизації розподіляють за регресивною шкалою.

      За  даним методом річні амортизаційні  відрахування протягом періоду експлуатації постійно зменшуються і в результаті не повністю компенсують амортизовану вартість основних фондів. Тому доволі часто використовується комбінація методів зменшеного залишку і рівномірної амортизації (здійснюється в другій половині терміну експлуатації основних фондів). Це дозволяє повністю амортизувати їх первинну вартість.

      Наприклад, припустимо, на підприємстві встановлено певного типу обладнання вартістю 100 тис. грн. Списання проводяться в розмірі 20% від балансового залишку. Щорічні амортизаційні відрахування виглядають так: 

	1-й рік	2-й рік	3-й рік
Сума  відрахувань	20	16	12,8
Балансовий  залишок	80	64	51,2

      За  три роки списано 48,8 тис. грн., тобто 18,8 тис. грн. — прибуток, прихований у витратах виробництва, який повністю звільнений від оподаткування і перерахований в амортизаційний фонд. Кошти з амортизаційного фонду можуть бути використані для інвестицій.

      Метод прискореного зменшення  балансового залишку.

      Згідно  з цим методом річна сума амортизації  визначається як добуток балансового  залишку об'єкта на початок звітного періоду та норми амортизації, яка обчислюється із терміну корисного використання об'єкта і подвоюється. Ліквідаційна вартість об'єкта в такому разі не береться до уваги.

      У попередньому прикладі річна норма  амортизації обладнання становила 20%, отже, подвійна норма дорівнюватиме 40%.

      Зробимо розрахунок амортизації для кожного  року корисної амортизації обладнання в таблиці. 

	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік
Сума  відрахувань	40,0	24,0	14,4	8,6	5.2
Балансовий  залишок	60,0	36,0	21,6	13,0	7,8

 

      Суму  амортизації останнього року розраховують у такий спосіб, щоб балансовий залишок об'єкта наприкінці періоду його експлуатації був не менший, ніж його ліквідаційна вартість.

      Метод суми чисел (комплексний) також характеризується постійним зменшенням річних амортизаційних відрахувань. На відміну від методу зменшення балансового залишку він забезпечує повне відшкодування балансової вартості основних фондів. Річна норма амортизації за цим методом визначається діленням кількості років, що залишились до кінцевого використання об'єктів основних засобів, на суму чисел від одиниці до числа, яке дорівнює встановленій тривалості використання цього виду основних засобів.

      Наприклад, припустимо, що придбаний верстат  служить 6 років. Розглянемо ряд послідовних  чисел терміну служб: 1, 2, 3, 4, 5, 6. Підрахуємо суму чисел —21. Числа послідовного ряду в зворотному порядку діляться на їх загальну суму, тобто в перший рік дозволяється списувати 6/21 від первинної вартості, в другий 5/21; в третій 4/21 і т.д.

      Формула для визначення норми амортизації  за методом сум року t має загальний  вигляд:

(2 (Тн – t + 1))/(Тн(Тн + 1))

Тн — корисний термін використання об'єкта, років;

      t—  рік, для якого визначається  норма амортизації.

      Виробничий  метод. У цьому випадку нарахування амортизації здійснюється залежно від виробітку об'єкта за увесь період експлуатації у відповідних одиницях виміру (кількість виготовленої продукції, відпрацьовані години, величина пробігу тощо). Сума амортизації визначається як добуток фактичного обсягу продукції за звітний період та виробничої ставки амортизації.

      Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням частини вартості об'єкта, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням цього об'єкта.

      Виробнича ставка амортизації (Ва) = (ПВ – ЛВ)/обсяг випуску продукції за певний період часу

      Сума  амортизаційних відрахувань за певний період часу = обсяг випуску х  Ва

      Наприклад: первісна вартість об'єкта основних засобів 100 000 грн. Ліквідаційна вартість — 10 000 грн. Загальний обсяг виготовленої продукції 150 000 одиниць. У квітні виготовлено 12 000 од. Розмір амортизаційних відрахувань визначається: Ва = (1000000 – 10000)/150000 = 0,6 (грн./год); А_{квітень} = 12000 х 0,6) = 7200 грн.

      Прискорена  амортизація забезпечує, по-перше, прискорене відновлення об’єктів основних засобів; по-друге, є гарантією проти втрат від морального зношування основних засобів, викликаних швидшим заміщенням їх вартості.

      Прискорена  амортизація забезпечує списання до двох третин вартості основних засобів  в першій половині терміну їх служби. У випадку вибуття та заміни основних фондів до завершення корисного терміну їх експлуатації прискорена амортизація забезпечує зменшення втрат через недоамортизовану величину вартості більшою мірою, ніж рівномірний метод амортизації.

      Приклад розрахунку величини амортизаційних відрахувань за лінійним методом та за методом спадного балансового залишку. Вихідні дані прикладу:

      початкова вартість основних фондів — 400 тис. грн.                

      норма лінійної амортизації — 12,5 %, що становить  половину норми за методом спадного балансового залишку.

      За  методом лінійного списання:

      період  експлуатації об'єкта 8 років (100:12,5) щорічні  списання;

      400 тис: 8 років = 50 тис. грн.

      За  методом спадного балансового залишку:

      суми  амортизаційних відрахувань:

      1-й  рік — 100 тис. грн.

      2-й  рік — 75 тис. грн.

      3-й  рік — 56 тис. грн.

      4-й  рік — 42 тис. грн.

      5-й  рік — 32 тис. грн.

      6-й  рік – 24 тис. грн.

      7-й  рік — 18 тис. грн.

      8-й рік — 13 тис.  грн. 

      Разом — 360 тис. грн.

      Тут розрахунки проведені без врахування дисконтування в часі. Якщо враховувати дисконтування, то результати будуть істотно відрізнятися.

      Однак на цьому прикладі бачимо, що за методом  прискореної амортизації в перші роки списується більша частина вартості об'єкта, ніж та, що фактично фізично зношена, це дає можливість швидше акумулювати кошти для забезпечення повного відновлення основних засобів. 

      4. Показники використання ОФ поділяються  на:

1. загальні:

• фондовіддача, яка показує, скільки продукції припадає на 1 грн ОФ:

                                                       Ф_в=Q/S

      S – середньорічна вартість ОФ; S=(1/2S_п+S₂+S₃+…+S₁₂+1/2S_к.р.)/12

      S_п – вартість ОФ на 1.01

      S₂ – вартість на 1.02

      S₁₂ – вартість на 1.12

      S_к.р. – вартість на 31.12

• фондоємність:

                                                       Ф_є=1/Ф_в

• фондоозброєність:

                                                       Ф_оз=S/Ч

      Ч – чисельність працівників

2. часткові: це показники екстенсивного, інтенсивного та інтегрального використання і коефіцієнт змінності роботи.

      Коефіцієнт  екстенсивного використання розраховується для групи обладнання і для робочого місця.

      Для обладнання:

                                           К_екс=Ф_д/Ф_н

                                             К_екс=t_ф/t_н

      t_ф – фактично витрачений час для виготовлення одиниці продукції

      t_н – нормативний час

                                       Ф_н=(Ф_к-ВС)*S*t_зм

      Ф_н – номінальний фонд роботи

      Ф_к – календарний фонд роботи

      ВС  – вихідні і святкові дні

      t_зм – тривалість зміни

                                       Ф_д=Ф_н(1-(%вт/100%))

      %вт  – відсоток втрат часу

      Коефіцієнт  екстенсивного використання на робочому місці:

                                                  n

                                      К_екс=(Σ t_шт*N_i)/Ф_д

                                                 i=1

      t_шт – витрати часу за нормами (норма часу)

      Коефіцієнт  інтенсивного використання:

                                      К_інт=(Σt_маш*N_i)/(Σt_шт*N_i)

      t_маш – машинний час

      Коефіцієнт  інтегрального використання:

                                       К_інтегр= К_екс * К_інт

      Коефіцієнт  змінності роботи (показує, скільки  змін працює обладнання на певному п-ві):

                                             К_зм=Ф_д/Ф_д1

      Фд₁ – дійсний фонд при однозмінній роботі