Основні фонди підприємства: формування та використання

46

Курсова робота

на тему :

Основні фонди підприємства: формування та використання

Виконала студентка

5-го курсу групи Е-52

Науковий керівник

Острог, 2008

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………….……………………………...….3

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА …………………………………………………………5

1.1 Загальна характеристика основних фондів, їх класифікація ..………..………..5

1.2 Процес формування та відтворення основних фондів підприємства……………………………………………………………………...……9

1.3 Використання основних фондів на підприємствах …………………………….14

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ НА ПРИКЛАДІ ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЛЬВІВСЬКА КНИЖКОВА ФАБРИКА «АТЛАС»……………………….……….19

2.1. Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства ………….19

2.2. Показники стану, загального обсягу і структури основних фондів підприємства………………………………………………………………………..…22
2.3.Оцінка ефективності використання основних фондів підприємства……………………………………………………………….……….....26

РОЗДІЛ 3

НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………………………30

3.1. Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів ………….30

3.2. Управління фінансуванням основних фондів підприємства …..………….….35

ВИСНОВКИ.……………………………………………………………………….…41
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..…………44
ДОДАТКИ

ВСТУП

Для нормального функціонування підприємства, необхідна наявність визначених устаткування, транспорту, будівель і т.п.. Основні виробничі фонди, що складаються з будинків, споруджень, машин, устаткування й інших засобів праці, що беруть участь у процесі виробництва, є самою головною основою діяльності фірми. Без їхньої наявності навряд чи змогло б підприємство розпочати свою діяльність.

Раціональне й ощадливе використання основних фондів підприємства є на сьогодні однією з найважливіших задач, що стоять перед підприємством. Тому актуальність теми полягає в тому, що без продуманого управління основними засобами успішна діяльність будь-якої організації є неможливою.

Метою дослідження є визначення основних шляхів підвищення ефективності використання основних засобів підприємства та визначення джерел їх формування та відтворення.

Для досягнення поставленої мети потрібно виконати ряд завдань:

-                 обґрунтувати сутність основних засобів та навести їх класифікацію

-                 визначити зміст та основні напрямки процесу формування та використання основних фондів

-                 вивчити основні напрямки використання основних засобів

-                 окреслити організаційно-економічний стан підприємства ВАТ"Львівська книжкова фабрика "Атлас""

-                 оцінити показники, що характеризують структуру та склад основних фондів підприємства

-                 оцінити ефективність використання основних засобів

-                 розробити методичні рекомендації та пропозиції щодо підвищення ефективності використання основних засобів та управління фінансуванням основних фондів підприємства

Об’єктом дослідження є відкрите акціонерне товариство "Львівська книжкова фабрика "Атлас"", а предметом дослідження є обґрунтування використання та формування основних фондів на підприємстві.

У ході виконання дослідження були використані такі методи:

- аналітичний – використовується при виявленні шляхів підвищення ефективності використання основних фондів;

- статичний – використовується при аналізі коефіцієнту зносу, структури основних фондів;

- динамічний – використовується при аналізі динаміки зміни ліквідності та зміни структури і складу основних фондів;

- економічний – використовується при вивченні теоретичних аспектів здійснення формування та використання основних засобів

- математичний – використовується при оцінці загального майнового стану підприємства

РОЗДІЛ 1

Теоретичні аспекти формування та використання основних фондів підприємства

1.1   Загальна характеристика основних фондів, їх класифікація

    Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліп­шого використання діючих основних фондів підприємств. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку. Тому раціональне використання основних засобів є надзвичайно важливим для будь-якого підприємства.

              Згідно з Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).[6]

              Законодавство дає ще одне визначення у законі України «Про оподаткування прибутку підприємств». Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності,  що  призначаються  платником податку для використання у господарській  діяльності  платника податку протягом періоду, який перевищує  365  календарних  днів  з  дати введення в експлуатацію таких  матеріальних  цінностей,  та  вартість  яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. [1]

              Згідно з визначенням Л.М. Гаєвської основні фонди — це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва тривалий період, зберігаючи при цьому натуральну форму і властивості, а також переносять свою вартість на вартість готового продукту частинами.[11, с.37]

              Основний капітал згідно з Покровським — це частина постійного капі­талу, яка складається з вартості засобів праці (буді­вель, споруд, машин, устаткування) та обертається протягом кількох періодів виробництва. Вона перено­сить свою вартість на готовий продукт частинами. [12, с.166]

Визначення різних авторів не мають радикальних відмінностей і на їх основі ми даємо власне. Основні фонди – це матеріальні активи, які використовуються більше року або більше операційного циклу, безпосередньо беруть участь у виробництві та переносять свою вартість на готовий продукт.

Необхідною умовою правильного обліку й плану­вання формування та відтворення основних фондів підприємств є їхня класифікація. Найбільше економічне значення має видова класифікація, згідно з якою всі основні фонди за ознакою подібності їхнього функціонального призначення та натурально-речового складу розподіляються на певні види.
              Оскільки елементи основних фондів відіграють різну роль у процесі виробництва, велике значення має їх поділ на активну та пасивну частини.
              До активної частини основних виробничих фондів належить комплекс машин і механізмів, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі (транспортні засоби, устаткування, виробничий інвентар та ін.).
              До пасивної частини основних виробничих фондів належить решта видів фондів, що не беруть безпосередньої участі у виготовленні продукту, але необхідні для виробничого процесу (будинки, споруди та ін.). Вони забезпечують нормальне використання активної частини основних виробничих фондів. [13, с.330]

Відношення окремих видів (груп) основних фондів, виражене у відсотках, до їх загальної вартості на підприємстві визначає видову (технологічну) структуру використання засобів праці. За інших однакових умов технологічна структура основних фондів тим прогресивніша та ефективніша, чим більшою у їх складі є питома вага активної частини. Вона змінюється під впливом багатьох факторів:
• виробничо-технологічних особливостей підприємства;
• науково-технічного прогресу і зумовленого ним технічного рівня виробництва;
• ступеня розвитку різних форм організації виробництва;
• відтворюваної структури капітальних вкладень у створенні нових основних фондів;
• вартості будівництва виробничих об'єктів і рівня цін на технологічне устаткування;
• територіального розміщення підприємства та ін.

Не належать до основних засобів:

1) предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

2) предмети вартістю до 500 гривень за одиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну служби. При цьому гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;

3) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості;

4) спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

5) формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості й терміну служби. [15, с.83]

              Інша назва активних основних фондів - основні виробничі фонди Вони становлять приблизно 95–98% загальної вартості основних фондів підприємства.

Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні інвестиції.

Невиробничі основні засоби – це і є пасивні виробничі фонди, тобто це і є житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.

Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те, що невиробничі основні засоби безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці.

До основних фондів невиробничого призначення належать зокрема:
              • житлово-комунальні приміщення;
              • побутові, спортивні приміщення;
              • будинки та устаткування медичного призначення;
              • дитячі дошкільні заклади;
              • багаторічні насадження та ін. [16, с.253]
              Усі ці заклади, приміщення, будинки є основними фондами невиробничого призначення лише тоді, коли перебувають на балансі підприємства, і саме підприємство відповідає за їх утримання, експлуатацію і ремонт.

Видова класифікація основних виробничих фондів підприємства, що використовується в системах бухгалтерського обліку та статистики має наступний вигляд:
              I. Будівлі, до яких належать будинки, зайняті цехами, майстернями, складами, адміністративні корпуси та ін.
              II. Споруди, до яких належать мости, естакади, шляхи, шляхові споруди, погреби, споруди для зберігання сировини, заправні колонки, водонапірні башти та ін.
              III. Передавальні пристрої (електромережі, лінії електропередач, сигналізація, системи зв'язку, водопроводи, газопроводи виробничого призначення та ін.).
              IV. Силові машини та устаткування (підйомні крани, транспортери, механізми, вимірювальне і регулювальне устаткування та ін.).
              V. Транспортні засоби, до яких належать рухомий склад, тягачі, контейнери, платформи, вагони та ін.).
              VI. Інструменти, термін використання яких щонайменше один рік, а вартість регулюється законодавчо залежно від кількості неоподатковуваних мінімумів.
              VII. Виробничий інвентар (пристосування, підставки, шафи для зберігання продукції та ін.).
              VIII. Господарський інвентар (меблі, офісне устаткування, факси, телефони, комп'ютери та ін.).
              IX. Робоча і продуктивна худоба.
              X. Багаторічні насадження.
              XI. Капітальні витрати на покращання та рекультивацію земель.
              XII. Інші основні виробничі фонди. [8]

Законодавство України вказує на розподіл основних фондів на наступні групи:

     - група 1 -  будівлі,  споруди,  їх  структурні  компоненти  та передавальні  пристрої,  в  тому  числі жилі будинки та їх частини (квартири  і місця загального користування), вартість капітального поліпшення  землі; 

     - група 2  - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього;  меблі;  побутові електронні,  оптичні, електромеханічні прилади  та  інструменти,  інше  конторське  (офісне)  обладнання, устаткування  та  приладдя  до них;

     - група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2  і  4;